Провадження № 11-кп/821/281/24 Справа № 712/9847/22 Категорія: ч.2 ст. 121 КК УкраїниГоловуючий у І інстанції ОСОБА_1 Доповідач в апеляційній інстанції ОСОБА_2
06 лютого 2024 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Черкаського апеляційного суду в складі:
головуючого судді ОСОБА_2
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4
секретаря судового засіданняОСОБА_5
за участі:
прокурораОСОБА_6
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси, виділені матеріали кримінального провадження за апеляційною скаргою обвинуваченого ОСОБА_7 на ухвалу Соснівського районного суду м. Черкаси від 22 січня 2024 року, якою задоволено клопотання прокурора та обрано щодо обвинуваченого ОСОБА_7 запобіжний захід у виді тримання під вартою на строк 2 (два) місяці, тобто по 22 березня 2024 року включно.
В провадженні Соснівського районного суду м. Черкаси перебуває об'єднане кримінальне провадження відносно ОСОБА_7 по обвинуваченню у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України, ОСОБА_8 по обвинуваченню у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України.
Прокурор в судовому засіданні суду першої інстанції просив суд продовжити строк тримання під вартою обвинуваченим ОСОБА_7 та ОСОБА_8 на 2 місяці.
Обвинувачений ОСОБА_7 в судовому засіданні суду першої інстанції заперечував проти продовження строку тримання під вартою.
Захисник ОСОБА_9 заперечував проти продовження строку тримання під вартою ОСОБА_7 .
Потерпілий ОСОБА_10 підтримав клопотання прокурора.
Ухвалою Соснівського районного суду м. Черкаси від 22 січня 2024 року, задоволено клопотання прокурора та обрано щодо обвинуваченого ОСОБА_7 запобіжний захід у виді тримання під вартою на строк 2 (два) місяці, тобто по 22 березня 2024 року включно.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції обвинувачений ОСОБА_7 подав апеляційну скаргу в якій просить:
Скасувати ухвалу Соснівського районного суду м. Черкаси від 22 січня 2024 року, про продовження запобіжного заходу відносно ОСОБА_7 .
Вважає, що ухвала Соснівського районного суду м. Черкаси від 22 січня 2024 року підлягає до скасування через недоведеність усіх ризиків поданими доказами; невідповідність висновків суду щодо наявності та обгрунтованості існування ризиків, визначених ст. 177 КПК України, дійсним обставинам справи; а також через неспіврозмірність втручання у права обвинуваченого, завданням цього кримінального провадження та запобіжного заходу.
При розгляді справи судом першої інстанції не в повній мірі враховано характеризуючі особу ОСОБА_7 дані, серед яких дані про те, що ОСОБА_7 раніше не судимий.
Звертаючись до суду із клопотанням про обрання запобіжного заходу, прокурор не обґрунтував неможливість застосування альтернативного запобіжного заходу.
Заслухавши доповідь судді, думку прокурора, який заперечив проти задоволення апеляційної скарги, перевіривши матеріали кримінального провадження і обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вона не підлягає до задоволення виходячи з наступних підстав.
Відповідно до ч.3 ст. 331 КПК України, незалежно від наявності клопотань суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акту чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Також вищевказаною статтею передбачено, що до спливу продовженого строку суд зобов'язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.
Відповідно до ст. 177 КПК України передбачено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Так, у відповідності до ст.194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим, кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Колегією суддів встановлено, що в провадженні Соснівського районного суду м. Черкаси перебуває об'єднане кримінальне провадження відносно ОСОБА_7 по обвинуваченню у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України, ОСОБА_8 по обвинуваченню у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України.
В межах даного кримінального провадження, прокурор звернувся до суду з клопотанням про продовження ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 строк тримання під вартою на 60 днів без визначення розміру застави.
Клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою прокурором обґрунтоване тим, що ОСОБА_7 обвинувачується у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України, санкція якої визначає покарання пов'язане з позбавленням волі на строк до десяти років, ніде не працює, а тому під острахом кримінальної відповідальності може переховуватися від суду, або перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином. На даний час перелічені ризики, передбачені ст. 177 КПК України, не зменшились, а запобігти ним шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів неможливо.
Таким чином, існують ризики, передбачені ст.177 КПК України, а саме: перебуваючи на волі обвинувачений ОСОБА_7 може переховуватися від суду та вчинити інше кримінальне правопорушення, в зв'язку з чим більш м'який запобіжний захід ніж тримання під вартою, на думку прокурора, не зможе забезпечити його належну процесуальну поведінку.
Згідно з ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
При вирішенні питання про продовження запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 КПК України, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, передбачені ст.178 КПК України, а також вагомість наявних доказів, якими вони обґрунтовуються.
За змістом ст. 5 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практики ЄСПЛ, обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
Відповідно до ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання, продовження запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі; вік та стан здоров'я підозрюваного; міцність соціальних зв'язків підозрюваного в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного; майновий стан підозрюваного; наявність судимостей у підозрюваного; дотримання підозрюваним умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.
Колегія суддів вважає, що судом першої інстанції вищевказані норми закону дотримані в повному обсязі.
Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Колегією суддів встановлено, що обвинувачений ОСОБА_7 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.121 КК України.
Колегія суддів вважає, що в ході розгляду даної справи встановлено наявність передбачених законом обставин, які пов'язані з необхідністю продовження обвинуваченому ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Продовжуючи відносно обвинуваченого ОСОБА_7 запобіжний захід з урахуванням його тривалості у співвідношенні із тяжкістю обвинувачення на даний час не виходить за межі розумного строку. Він кореспондується з характером суспільного інтересу, тобто визначеними КПК України конкретними підставами і метою запобіжного заходу.
Наведені прокурором ризики є дійсними та триваючими, і вони виключають на даний час можливість зміни запобіжного заходу щодо обвинувачених на більш м'який.
Під час розгляду кримінального провадження в судовому засіданні не здобуто відомості, які б безумовно свідчили про неможливість тримання обвинуваченого під вартою, також судом не отримано відомостей, щодо іншого комплексу обставин, які б переважили ризики, передбачені ст.177 КПК України.
Крім того, на даний час продовжують існувати ризики, передбачені ст.177 КПК України, тому з метою запобігання спробам переховуватись від суду, незаконно впливати на свідків в кримінальному провадженні, запобігання вчиненню інших кримінальних правопорушень, враховуючи тяжкість покарання, а також з метою забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, суд апеляційної інстанції вважає, що обвинуваченому ОСОБА_7 слід продовжити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Інкриміноване ОСОБА_7 кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 121 КК України, відповідно до ст. 12 КК України є тяжким злочином, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі строком до 10 років.
Наведені прокурором ризики, є дійсними та триваючими, і вони виключають на даний час можливість зміни запобіжного заходу щодо обвинуваченого на більш м'який.
Враховуючи характер пред'явленого обвинувачення, особу обвинуваченого, колегія суддів вважає, що на теперішній час є достатньо підстав для продовження обвинуваченому ОСОБА_7 такого запобіжного заходу, як тримання під вартою.
Жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції щодо продовження ОСОБА_7 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, є законним та обгрунтованим, а апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_7 - слід залишити без задоволення.
Враховуючи указане вище та керуючись ст. ст.177, 178, 183, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_7 - залишити без задоволення.
Ухвалу Соснівського районного суду м. Черкаси від 22 січня 2024 року, якою задоволено клопотання прокурора та продовжено щодо обвинуваченого ОСОБА_7 запобіжний захід у виді тримання під вартою на строк 2 (два) місяці, тобто по 22 березня 2024 року включно - залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий - суддя -
Судді -