СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
ун. № 759/124/24
пр. № 3/759/263/24
05 лютого 2024 року суддя Святошинського районного суду м. Києва П'ятничук І.В., розглянувши матеріали, що надійшли з Управління патрульної поліції у Київській області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, не працюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 за ст. 126 ч.3 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
В провадження Святошинського районного суду м. Києва від УПП у Київській області надійшов матеріал про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ст. 126 ч.3 КУпАП.
Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серія ААД № 443218 від 20.12.2023 року, ОСОБА_1 20.12.2023 року о 05 год. 45 хв. на а/д М-06 Київ-Чоп 19 км, керував транспортним засобом марки «Форд Транзит» д.н.з. НОМЕР_1 , будучи обмеженим у праві керування транспортними засобами згідно постанови від 15.04.2019 року ВП № 46079549 головного державного виконавця Святошинського районного відділу державної виконавчої служби м. Києва Головного територіального управління юстиції у м. Києві, за що передбачена адміністративна відповідальність згідно ч. 3 ст. 126 КУпАП.
ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, причини неявки до суду не повідомив, клопотання про відкладення розгляду справи від останнього до суду не надходило. Судом вжито передбачених процесуальним законодавством заходів для повідомлення особи, що притягується до адміністративної відповідальності, про час та місце розгляду справи, зокрема, направлення судових повісток за адресою, вказаною в протоколі про адміністративне правопорушення.
При цьому, суд зазначає, що Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначає що, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки. Керуючись практикою Європейського суду з прав людини, суду необхідно виходити з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава - учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. З цього приводу прецедентними є рішення Європейського суду з прав людини у справах «Осман проти Сполученого королівства» від 28.10.1998 року та «Круз проти Польщі» від 19.06.2001 року.
Враховуючи викладене, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності особи, що притягається до адміністративної відповідальності, оскільки таку поведінку особи, що притягується до адміністративної відповідальності, суд розцінює, як спосіб захисту з метою затягування строків розгляду справи та уникнення відповідальності за вчинене адміністративне правопорушення.
Дослідивши матеріали справи та оцінивши всі докази по справі, як кожен окремо, так і в їх сукупності, всебічно, повно і об'єктивно дослідивши всі обставин справи в їх сукупності, суд приходить до висновку про винність ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення за ч. 3 ст. 126 КУпАП, що підтверджується наступними доказами, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серія ААД № 443218 від 20.12.2023 року; відеозаписом події з боді-камери працівників поліції, що мала місце 20.12.2023 року, що міститься на DVD-диску в матеріалах справи; постановою від 15.04.2019 року ВП № 46079549 головного державного виконавця Святошинського районного відділу державної виконавчої служби м. Києва Головного територіального управління юстиції у м. Києві.
Вказані докази є належними і допустимими, та на їх основі у визначеному законом порядку в повній мірі встановлено наявність адміністративного правопорушення за ч. 3 ст. 126 КУпАП та винність ОСОБА_1 в його вчиненні.
Відповідно до п. 2 ч. 9 ст. 71 Закону України «Про виконавче провадження» за наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за чотири місяці, державний виконавець виносить вмотивовані постанови про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами - до погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі.
Оскільки адміністративна відповідальність за ч. 3 ст. 126 КУпАП настає керування транспортним засобом особою, стосовно якої встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами, то в діях ОСОБА_1 є склад даного адміністративного правопорушення.
При накладенні стягнення відповідно до ч. 2 ст. 33 КУпАП суд враховує характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, відсутність обставин, що обтяжують відповідальність, та вважає за необхідне накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді та розмірі санкції ч. 3 ст. 126 КУпАП, та відповідно до вимог ст. 40-1 КУпАП стягнути з особи, на яку накладено адміністративне стягнення, судовий збір.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 33, 40-1, ч. 3 ст. 126, 283, 284, 287 КУпАП, -
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 126 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді позбавленням права керування транспортними засобами на строк три місяці.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 605 (шістсот п'ять ) грн. 60 коп.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Строк пред'явлення постанови до виконання - три місяці.
Суддя: І.В. П'ятничук