Справа № 758/14013/23
Категорія 68
(ЗАОЧНЕ)
07 лютого 2024 року м. Київ
Подільський районний суд міста Києва у складі:
головуючого судді Петрова Д.В.,
при секретарі судового засідання Сіренко Б.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Києві в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 в особі представника адвоката Кісілевича Олега Михайловича до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
ОСОБА_1 в особі представника адвоката Кісілевича О.М.звернулася до суду із зазначеною позовною заявою.
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що 24.11.2007 року зареєструвала шлюб з відповідачем. Сторони від шлюбу мають двох спільних дітей - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Спільне життя з відповідачем погіршилося, мають різні погляди на сімейні відносини, спільне господарство не ведеться, шлюбні та сімейні відносини припинені. Подальше спільне життя та збереження сім'ї неможливе. Примирення з відповідачем позивачка не бажає.
Просила суд розірвати шлюб між нею та відповідачем, зареєстрований 24.11.2007 Центральним відділом реєстрації шлюбів м. Києва з державним Центром розвитку сім'ї, актовий запис № 4347.
В судове засідання позивач та представник позивача не з'явилися, подали до суду клопотання про розгляд справи у відсутність позивачки та її представника, позовні вимоги підтримали у повному обсязі, не заперечували проти винесення заочного рішення.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про дату, час і місце судового засідання повідомлявся належним чином, причини неявки суду не повідомив, заяви про розгляд справи за його відсутності до суду не надходило. Відповідач своїм правом на подачу відзиву не скористався.
Відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Дослідивши письмові матеріали справи, суд встановив такі фактичні обставини.
З матеріалів справи судом встановлено, що згідно копії виданого 24.11.2007 року свідоцтва про укладення шлюбу, серії НОМЕР_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_5 24.11.2007 зареєстрували шлюб, про що Центральним відділом реєстрації шлюбів м. Києва з державним Центром розвитку сім'ї складено відповідний актовий запис № 4347. Прізвище чоловіка після реєстрації шлюбу - ОСОБА_2 , прізвище дружини - ОСОБА_2 .
Відповідно до копії свідоцтва про зміну прізвища, серії НОМЕР_2 від 25.06.2015 року, видане відділом державної реєстрації актів цивільного стану Подільського районного управління юстиції у м. Києві, ОСОБА_1 , змінила прізвище на ОСОБА_1 .
Згідно з копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 , виданого 25.06.2015 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Подільського районного управління юстиції у м. Києві, ОСОБА_3 народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 , про що зроблено відповідний актовий запис № 1220. Батьком дитини записаний ОСОБА_2 , а матір'ю - ОСОБА_1 .
Згідно з копією повторного свідоцтва про народження серії НОМЕР_4 , виданого 07.03.2014 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Подільського районного управління юстиції у м. Києві, ОСОБА_4 народився ІНФОРМАЦІЯ_2 , про що зроблено відповідний актовий запис № 535. Батьком дитини записаний ОСОБА_2 , а матір'ю - ОСОБА_1 .
З позовної заяви вбачається, що шлюбні та сімейні відносини між сторонами припинені.
Таким чином судом встановлено, що фактичні взаємовідносини подружжя припинені, подальше спільне життя та збереження шлюбу суперечить інтересам позивачки та вона не бажає примирення з відповідачем.
Відповідно до ч. 3 ст. 109 СК України шлюб розривається судом, якщо буде встановлено, що заява про розірвання шлюбу відповідає дійсній волі дружини та чоловіка і що після розірвання шлюбу не будуть порушені їх права, а також права їх дітей.
Відповідно до ч. 2 ст. 112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам дитини, що має істотне значення.
Задовольняючи позов про розірвання шлюбу, суд виходить з того, що добровільність шлюбу - одна з основних його засад. Шлюб - це сімейний союз, при цьому слово «сімейний» засвідчує, що шлюб створює сім'ю, а слово «союз» підкреслює договірну природу шлюбу, яка зумовлює його добровільний характер. Шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Шлюб припиняється внаслідок його розірвання. Розірвання шлюбу засвідчує стійкий розлад подружніх стосунків. Позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя.
Для поваги до права дружини або чоловіка на пред'явлення вимоги про розірвання шлюбу потрібен прояв другим з подружжя власної гідності, поваги до себе.
Позивачка скористалася даним правом та звернулася до суду з цим позовом і наполягає на розірванні шлюбу. Збереження шлюбу можливе на паритетних засадах, на почуттях взаємної любові та поваги, взаємодопомоги та підтримки, тобто на тому, що є моральною основою шлюбу, а позивачка не має наміру зберігати шлюб з відповідачем.
За таких обставин суд вважає, що позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу підлягає задоволенню.
Оскільки позивач не бажає стягувати з відповідача на свою користь понесені ним судові витрати по справі, відповідно суд не вирішує питання щодо їх розподілу.
На підставі викладеного та керуючись ст. 2, 12, 13, 81, 141, 258, 259, 263-265 ЦПК України, суд,
Позов ОСОБА_1 в особі представника адвоката Кісілевича Олега Михайловича до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу- задовольнити.
Розірвати шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зареєстрований 24.11.2007 року Центральним відділом реєстрації шлюбів м. Києва з державним Центром розвитку сім'ї, актовий запис № 4347.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Позивач має право оскаржити заочне рішення шляхом подачі апеляційної скарги.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, або якщо апеляційну скаргу не було подано.
Суддя Дмитро ПЕТРОВ