Справа № 947/36251/23
Провадження № 2-а/947/36/24
01.02.2024 року Київський районний суд м. Одеси у складі:
головуючий - суддя Васильків Олена Василівна,
секретар судового засідання - Бродецька Тетяна Вікторівна,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції (код ЄДРПОУ 40108646, адреса - 65114, м. Одеса, вул. Ак. Корольова, 5, електронна адреса - odesa@patrol.police.gov.ua) про скасування постанови, -
І. ПРОЦЕДУРА
15.11.2023 року позивач ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до відповідача, в якому просить:
- Постанову у справі про адміністративне правопорушення серії ЕГА № 1229202 від 06.11.2023 року щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 183 КУпАП скасувати.
- Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 183 КУпАП закрити.
- Стягнути з Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 витрати зі сплати судового збору у розмірі 536,80 грн.
Позовна заява подана з додержанням вимог статей 160, 161 КАС України.
Ухвалою від 21.11.2023 року відкрито провадження по справі.
26.12.2023 року від Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції до суду надійшов відзив на позовну заяву з додатками.
18.01.2024 року представник позивача подав до суду відповідь на відзив.
До судового засідання позивач ОСОБА_1 та її представник Голосов Ю.В. не з'явились, у відповіді на відзив від 18.01.2024 року адвокат просить розглянути справу за відсутності позивача та її представника.
Представник відповідача Рудик В.П. подав до суду заяву про розгляд справи за відсутності представника відповідача, в якій просить в задоволенні позову відмовити.
ІІ. АРГУМЕНТИ (ДОВОДИ) УЧАСНИКІВ СПРАВИ
В позовних вимогах ОСОБА_1 посилається на те, що оскаржувана постанова є протиправною та незаконною. Позивач зазначає, що в період з 26.02.2023 року по 09.03.2023 року її донька ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , знаходилась на стаціонарному лікуванні у КНП "ООМЦПЗ" ООР. У жовтні 2023 року стан психічного здоров'я доньки погіршився, донька заперлась у квартирі та нікому не відчиняла і не відповідала на телефонні дзвінки на протязі 5 днів. 06.11.2023 року позивач ОСОБА_1 викликала екіпаж спеціалізованої (психіатричної) швидкої медичної допомоги та екіпаж патрульної поліції як сказала оператор 103. Позивач зазначає, що прибувши за адресою працівники екіпажу спеціалізованої (психіатричної) швидкої медичної допомоги у присутності патрульної поліції повідомили, що доставлять доньку до КНП "ООМЦПЗ" ООР за умови надання неправомірної вигоди. Працівники відмовили у доставленні доньки до КНП "ООМЦПЗ" ООР, а поліцейський склав відносно позивача постанову серії ЕГА №1229202 по справі про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 183 КУпАП України. В подальшому стан психічного здоров'я доньки погіршився та 12.11.2023 року її було розміщено на стаціонарне лікування до КНП "ООМЦПЗ" ООР. Позивач зазначає, що підставою виклику патрульних поліції 06.11.2023 року стали реальні обставини і факти, які вказували про необхідність надання невідкладної психіатричної допомоги доньці позивача.
У відзиві на позов представник Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції зазначив, що 06.11.2023 року о 17.56 під час виконання своїх службових обов'язків екіпаж "ОКЕАН-0103" отримав виклик на гарячу лінію 102 від ОСОБА_1 . Повідомлення містило наступну інформацію: " ОСОБА_2 , 34 роки, донька заявниці начебто психічно хвора. Просить допомоги поліції. До 103 передзвонить самостійно". Прибувши на місце події, було виявлено заявника ОСОБА_1 та її доньку ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Під час розмови заявниця ОСОБА_1 повідомила, що її донька ОСОБА_2 нагрубила у ході бесіди своєму персональному лікарю, також її доньці потрібна госпіталізація в лікарню для лікування, її донька не виходить гуляти, постійно знаходиться вдома, відмовляється спілкуватись з психологом та не відповідає на повідомлення в месенджері. Донька заявниці ОСОБА_2 повідомила, що вона пройшла курс лікування та допомога лікарів їй не потрібна. Після чого прибула бригада швидкої медичної допомоги та зі слів лікаря ОСОБА_3 підстави для госпіталізації ОСОБА_2 відсутні. З'ясовуючи всі обставини події, поліцейські встановили, що заявниця ОСОБА_1 цього ж дня вже викликала поліцію та лікарів швидкої медичної допомоги по даній ситуації. Процес спілкування поліцейських з заявником та іншими учасниками події зафіксовано на портативні відеореєстратори поліцейських, з яких не підтверджуються обставини, які були зазначені заявницею на гарячу лінію "102".
У відповіді на відзив представник позивача Голосов Ю.В. посилається на те, що позивач звернулася на гарячу лінію "102" із запитом про надання допомоги для госпіталізації її доньки, яка має психічний розлад, та станом на досліджуваний момент, мала погіршення стану психічного здоров'я. Вказане підтверджується тим, що 12.11.2023 року ОСОБА_2 госпіталізовано до КНП "ООМЦПЗ" ООР, де остання перебувала на стаціонарному лікуванні у період з 13.11.2023 по 22.12.2023 року, що підтверджується довідкою КНП "ООМЦПЗ" ООР від 22.12.2023 року №6320. У зв'язку з тим, що ОСОБА_1 відмовилась платити співробітникам швидкої медичної допомоги, останні відмовились від госпіталізації її доньки. Також представник позивача зазначає, що матеріали відзиву на позовну заяву не містять переконливих доказів у вигляді діагностичних висновків про те, що станом на момент виклику ОСОБА_2 не потребувала психіатричної допомоги. Звичайне спілкування працівників швидкої медичної допомоги із ОСОБА_2 не є доказом, що спростовує перебування ОСОБА_2 у хворобливому стані.
ІІІ. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ
Відповідно до постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серія ЕГА № 1229202 від 06.11.2023 року о 17:56:14 позивача ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 183 КпАП України у вигляді штрафу в розмірі 3400 грн. З вказаної постанови вбачається, що позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , 06.11.2023 року повідомляє, що її дочка психічнохвора, викликає поліцію та швидку вдруге, вважає її психічно хворою, тому що вона не відповідає на повідомлення.
З відеоматеріалів, зафіксованих на портативні відеореєстратори поліцейських, вбачається, що донька позивача ОСОБА_2 повідомляє про відсутність потреби в лікуванні, також лікарем спеціалізованої (психіатричної) швидкої медичної допомоги не встановлено підстав для госпіталізації ОСОБА_2 .
IV. ПРАВОВІ НОРМИ, ЩО ПІДЛЯГАЮТЬ ЗАСТОСУВАННЮ
Статтею 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 283 КУпАП, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі.
Постанова повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
V. ОЦІНКА ДОВОДІВ УЧАСНИКІВ СПРАВИ ТА ВИСНОВКИ СУДУ
Суд зазначає, що висновок про наявність чи відсутність в діях особи складу адміністративного правопорушення повинен бути обґрунтований, тобто зроблений на підставі всебічного, повного і об'єктивного дослідження всіх обставин та доказів, які підтверджують факт вчинення адміністративного правопорушення. А притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за умови наявності юридичного складу адміністративного правопорушення, в тому числі, встановлення вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними та допустимими доказами.
Постановою Верховного Суду від 14.03.2018 року у справі №760/2846/17 зроблено висновок, що обов'язок доказування в адміністративному судочинстві, визначений ст. 71 КАС України (у редакції до 15.12.2017 року) розподіляється таким чином, що позивач повинен довести обставини, якими він обґрунтовує позовні вимоги, тобто підставу позову, а відповідач повинен довести обставини, якими він обґрунтовує заперечення проти позову.
Оскільки частинами 1,2 ст. 77 КАС України (у чинній редакції) передбачено аналогічні положення, що й в ч. 1, 2 ст. 71 КАС України (у редакції до 15.12.2017 року), то вищезазначений висновок Верховного Суду з приводу обов'язку доказування в адміністративному судочинстві підлягає застосуванню й до положень частин 1, 2 ст. 77 КАС України (у чинній редакції).
Тож, обов'язок доказування в адміністративному судочинстві, визначений статтею 77 КАС України розподіляється таким чином, що позивач повинен довести обставини, якими він обґрунтовує позовні вимоги, тобто підставу позову, а відповідач повинен довести обставини, якими він обґрунтовує заперечення проти позову.
Такої ж позиції дотримується Велика Палата Верховного Суду у постанові №520/2261/19 від 25.06.2020 року, в якій зазначено, що обов'язок відповідача - суб'єкта владних повноважень довести правомірність рішення, дії чи бездіяльності не виключає визначеного частиною першою статті 77 КАС України обов'язку позивача довести ті обставини, на яких ґрунтуються його вимоги.
Судом досліджені надані стороною відповідача матеріали відеофіксації, які підтверджують факти, викладені у відзиві на позовну заяву та не підтверджують обставин, на які посилається позивач ОСОБА_1 в своїй позовній заяві, зокрема щодо перебування доньки в хворобливому стані та щодо пропозиції співробітників швидкої допомоги надати їм неправомірну вигоду.
Доводи представник позивача Голосова Ю.В. щодо того, що звичайне спілкування працівників швидкої медичної допомоги із ОСОБА_2 не є доказом, що спростовує перебування ОСОБА_2 у хворобливому стані, суд відхиляє, оскільки з наданого стороною відповідача відеозапису вбачається перебування ОСОБА_2 в спокійному емоційному стані, а на підтвердження її хворобливого стану, окрім слів матері, інших належних та допустимих доказів не надано.
При цьому суд зазначає, що посилаючись на те, що матеріали відзиву на позовну заяву не містять переконливих доказів у вигляді діагностичних висновків про те, що станом на момент виклику ОСОБА_2 не потребувала психіатричної допомоги, представник позивача Голосов Ю.В. не наводить доказів на підтвердження потреби ОСОБА_2 в такій допомозі 06.11.2023 року та не зазначає, які саме інструкції, протоколи діагностування особи або алгоритми дій для виявлення потреби у наданні невідкладної психіатричної допомоги були порушені лікарем екіпажу швидкої допомоги.
Доводи сторони позивача, що потреба ОСОБА_2 в психіатричній допомозі 06.11.2023 року підтверджується довідкою про перебування на лікуванні у період з 13.11.2023 року по 22.12.2023 року, суд відхиляє, оскільки з вказаної довідки не вбачається, в зв'язку з чим перебувала на лікуванні ОСОБА_2 та чи пов'язана її потреба в лікуванні з обставинами, що мали місце 06.11.2023 року. Сам факт перебування на лікуванні в зазначений період без відомостей з історії хвороби чи інших медичних документів не свідчить, що станом на 06.11.2023 року, коли ОСОБА_1 викликала екіпажі патрульної поліції та швидкої допомоги, були наявні підстави для її госпіталізації.
Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідачем доведено правомірність своїх дій щодо притягнення позивача до адміністративної відповідальності. В той час, позивачем не надано належних та допустимих доказів, які б свідчили про обґрунтованість заявлених позовних вимог. Сама незгода позивача ОСОБА_1 щодо її притягнення до адміністративної відповідальності за ст.183 КУпАП не є підставою для скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення та звільнення від адміністративної відповідальності.
Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).
За таких обставин, з урахуванням вищевикладеного, проаналізувавши та оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку, що вимоги позивача не підлягають задоволенню, так як не обґрунтовані та не доведені.
Керуючись ст. ст. 2, 5, 77, 160,162 255, 295, 297 КАС України, ст. ст. 251, 283 КпАП України, суд,-
В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції (код ЄДРПОУ 40108646, адреса - 65114, м. Одеса, вул. Ак. Корольова, 5, електронна адреса - odesa@patrol.police.gov.ua) про скасування постанови, - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня його проголошення.
Повний текст рішення суду складено 08.02.2024 року.
Суддя Васильків О.В.