Справа № 750/17563/23 Головуючий у 1 інстанції Лямзіна Н. Ю.
Провадження № 33/4823/152/24
Категорія - ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
08 лютого 2024 року місто Чернігів
Чернігівський апеляційний суд - суддя Антипець В. М.,
з участю особи, яка притягнута до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , потерпілої ОСОБА_2 .
Розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Деснянського районного суду м. Чернігова від 02 січня 2024 року,
Цією постановою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець с. Вербиця Жидачівського району Львівської області, громадянин України, з вищою освітою, розлучений, який має одну неповнолітню дитину, працює заступником директора Чернігівського регіонального центру підвищення кваліфікації, проживає по АДРЕСА_1 ,
притягнутий до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП з накладенням стягнення у виді штрафу в розмірі 170 гривень та стягнутий судовий збір в сумі 605 грн. 60 коп.
Як установив суд, 14 листопада 2023 року, о 22 год. 40 хв. ОСОБА_1 по АДРЕСА_1 , за місцем свого проживання, в присутності дитини ОСОБА_3 , вчинив стосовно своєї колишньої дружини ОСОБА_2 домашнє насильство, а саме умисні дії психологічного характеру: ображав потерпілу нецензурною лайкою, принижував, чим завдав їй психологічних страждань, внаслідок чого могло бути завдано шкоди психічному здоров'ю ОСОБА_2 .
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить постанову суду скасувати, а провадження у справі закрити за відсутністю в його діях події та складу адміністративного правопорушення. Мотивує тим, що у подіях, які відбулись 14.11.2023, о 22 год. 40 хв., за місцем проживання, ініціатором цієї однобокої ситуації була саме його колишня дружина, яка постійно намагається будь - якими способами принизити, оббрехати та образити його, застосовуючи до нього психологічне насильство, через що він неодноразово змушений був звертатись в правоохоронні органи. ОСОБА_2 уже притягалася до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 173 - 2 КУпАП і на неї було накладено штраф.
Зазначає про відсутність в матеріалах справи будь-яких доказів, які б підтверджували, що саме він вчинив дії, які можуть бути розцінені як домашнє насильство, а надані суду матеріали не містять належних та допустимих доказів його вини у вчиненні адміністративного правопорушення.
Між ним та його колишньою дружиною існує майновий спір щодо поділу спільного майна, в тому числі і щодо користування квартирою, колишня дружина намагається вижити його з житла, а тому має підстави його обмовляти.
Під час апеляційного розгляду ОСОБА_1 підтримав доводи апеляційної скарги, просив її задовольнити, а судове рішення скасувати та закрити провадження у справі за відсутністю в його діях події та складу правопорушення.
Потерпіла ОСОБА_2 заперечувала проти задоволення апеляційної скарги її колишнього чоловіка, вказуючи, що той постійно її морально принижує, ображає, вони з дочкою після закінчення опалювального сезону проживають на дачі, щоб уникати спілкування з колишнім чоловіком, який окрім аліментів на дочку, не приймає участі в оплаті комунальних послуг, заборгованість по квартплаті більше 15 тис., не прибирає за собою, навпаки смітить, а вона виконує роль прислуги, яку принижують, обзивають і вона не може спокійно жити з дитиною в нормальних умовах, а вимушена жити у знайомих та на дачі.
Заслухавши аргументи ОСОБА_1 , заперечення ОСОБА_2 переглянувши відеозапис, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Частиною першою статті 173-2 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого, тощо.
Відповідно до положень ст. 1 Закону України № 2229-VIII від 07.12.2017 «Про запобігання та протидію домашньому насильству», який набрав чинності з 07.01.2018, домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи.
Так, матеріалами справи підтверджується факт того, що за вказаних обставин місця та часу ОСОБА_1 вчиняв домашнє насильство психологічного характеру відносно своєї колишньої дружини ОСОБА_2 .
Як убачається з матеріалів справи, а саме із заяви ОСОБА_2 , яка підтвердила обставини, викладені у протоколі, пояснюючи, що 14 листопада 2023 року, о 22 год. 40 хв. вона звернулась до поліції з приводу вчиненого домашнього насильства по відношенню до неї її колишнім чоловіком. ОСОБА_1 увірвався до неї у кімнату, де зараз вона проживає та почав обзивати її, принижувати і все це відбувалося при дитині (13 років). Довів її до гіпертонічного кризу (тиск 200/130). У той день був суд щодо домашнього насильства, на якому він її оббрехав та продовжив це робити вдома.
Відеозапис, доданий до матеріалів справи, дійсно не відображає подій, які відбувалися між колишнім подружжям до приїзду поліції. Проте із поведінки ОСОБА_1 вбачається, що протягом двох років після розлучення він нав'язує свою присутність колишній дружині, вказує їй на її недоліки, вдається до психічного впливу та ображає її нецензурними словами, тим самим вчиняє домашнє насильство, завдаючи шкоди психічному здоров'ю потерпілої.
Колишня родина має ще одне житло, однокімнатну квартиру, в яку не бажає переселятися апелянт, потерпіла також не хоче удвох з 13 річною дочкою проживати в одній кімнаті, що також неминуче призводить до домашнього насильства. Більш того, ОСОБА_1 не спростував звинувачень потерпілої, що він не бере участі в оплаті комунальних послуг, при цьому користується усіма зручностями, не прибирає місця загального користування, не спілкується з дочкою, обмежившись лише сплатою аліментів.
Наведені ОСОБА_1 аргументи щодо майнового спору між колишнім подружжям, не спростовують правильності висновків суду першої інстанції, який всебічно, повно та об'єктивно з'ясував усі обставини справи та ухвалив законне рішення про накладення стягнення за домашнє насильство по відношенню до колишньої дружини.
Враховуючи наведене та керуючись ст. ст. 245, 280, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Деснянського районного суду м. Чернігова від 02 січня 2024 року щодо ОСОБА_1 про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 173 - 2 КУпАП, без змін.
Постанова є остаточною й касаційному оскарженню не підлягає.
СуддяВ. М. Антипець