07 лютого 2024 рокуЛьвівСправа № 460/13084/23 пров. № А/857/16287/23
Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Пліша М.А.,
суддів Курильця А.Р., Мікули О.І.,
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 07 серпня 2023 року (головуючий суддя Гудима Н.С., м. Рівне) за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,-
ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про визнання протиправною відмови в перерахунку пенсії відповідно до ч.2 ст.56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в редакції, чинній до 01.10.2017, починаючи з 01.04.2023 та зобов'язання здійснити перерахунок та виплату призначеної пенсії за віком відповідно до ч.2 ст.56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в редакції, чинній до 01.10.2017, збільшивши розмір пенсії на один процент заробітку за кожний рік роботи понад 20 років, починаючи з 01.04.2023.
Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 07 серпня 2023 року задоволено позов повністю. Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області, яка полягає у нездійсненні перерахунку і виплати ОСОБА_2 пенсії на пільгових умовах відповідно до ч.2 ст.56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області здійснити з 01.04.2023 перерахунок та виплату ОСОБА_2 пенсії за віком з урахуванням положень ч.2 ст.56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», в редакції, чинній до 01.10.2017.
Стягнуто на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області витрати у виді судового збору у сумі 1073,60 грн.
Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції, відповідач оскаржив його в апеляційному порядку, вважає, що таке прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, неповним з'ясуванням фактичних обставин справи та просив його скасувати і ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.
В апеляційній скарзі зазначає, що судом першої інстанції не взято до уваги, що саме після набрання чинності Законом №2148-VІІ, через зміну правового регулювання спірних правовідносин, для проведення перерахунку пенсії позивача відповідно до вимог частини другої статті 56 Закону №796-ХІІ немає підстав, оскільки призначення пенсії позивача проведено не на умовах частини першої статті 27 Закону № 1058-ІV.
Апелянт не погоджується з твердженням суду першої інстанції про те, що відповідач посилається на оціночні судження та гіпотетичні розрахунки, викладаючи свої висновки у формі роз'яснення чи рекомендацій, з огляду на те, що у вищезгаданому листі відповідач прийняв рішення про відмову у задоволенні заяви позивача у зв'язку з відсутністю законних підстав для проведення перерахунку її пенсії на підставі частини другої статті 56 Закону №796-ХІІ, з наведенням чітких, визначених законодавством підстав для відмови у задоволенні вимог, а також роз'яснено право особи оскаржити прийняте органом, що призначає пенсію рішення до Пенсійного фонду України або суду.
Вважає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку щодо протиправної бездіяльності відповідача щодо не проведення перерахунку пенсії позивачу відповідно до частини другої статті 56 Закону №796-ХІІ із збільшенням пенсії на 1% заробітку за кожний рік роботи понад встановлений стаж 15 років та наявності підстав для зобов'язання здійснити такий перерахунок.
Згідно п. 3 ч.1 ст. 311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
Згідно ч.1 та ч. 2 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Заслухавши суддю-доповідача, вивчивши матеріали справи, та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних міркувань.
Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку у відповідача та отримує пенсію за віком, відповідно до ст.55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», розмір якої визначено відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Позивач є особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи (категорія 3).
Листом від 24.04.2023 у відповідь на звернення позивача ГУ ПФУ в Рівненської області повідомило про відсутність підстав для перерахунку та виплати пенсії на підставі ч.2 ст.56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Розглядаючи спір, суд першої інстанції вірно врахував, що основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров'я та створює єдиний порядок визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення, визначає Закон України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 №796-XII (далі - Закон №796-XII).
Згідно з ч.1 ст.55 Закону №796-XII особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення, пенсії надаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Статтею 56 Закону №796-XII встановлені пільги щодо обчислення стажу роботи (служби). Так, згідно з частиною 2 цієї статті, право на пенсію в повному розмірі мають громадяни, віднесені до категорій 1, 2, 3, 4, за умови стажу роботи не менш як: чоловіки - 20 років, жінки - 15 років, із збільшенням пенсії на один процент заробітку за кожний рік роботи понад встановлений цим пунктом стаж, але не вище 75 процентів заробітку, а громадянам, які відпрацювали за списком № 1, чоловіки - 10 років і більше, жінки - 7 років 6 місяців і більше - не вище 85 процентів заробітку.
11.10.2017 набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсії» від 03.10.2017 №2148-VIII, згідно із пунктом 3 частини другої розділу І якого частину другу статті 56 Закону №796-XII доповнено словами і цифрами: «у разі призначення пенсії на умовах частини другої статті 27 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Згідно з частиною другою статті 27 Закону №1058-ІV, за бажанням застрахованої особи частина розміру пенсії за віком за період страхового стажу, набутого до дня набрання чинності цим Законом, може бути визначена відповідно до раніше діючого законодавства, а частина розміру пенсії за період страхового стажу, набутого після набрання чинності цим Законом, - відповідно до цього Закону. При цьому, частина розміру пенсії за віком, обчислена за раніше діючим законодавством, не може перевищувати максимальних розмірів пенсій, визначених законом для відповідних категорій пенсіонерів, та не може бути нижчою, ніж розмір трудової пенсії за віком з урахуванням цільової грошової допомоги на прожиття, що діяли на день набрання чинності цим Законом.
Відповідно до частини першої статті 28 Закону №1058-ІV, мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 35 років, а у жінок 30 років страхового стажу встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом. У разі виплати застрахованій особі довічної пенсії, передбаченої цим Законом, пенсії або аналогічної виплати, встановленої в інших державах, мінімальний розмір пенсії за віком у солідарній системі встановлюється з урахуванням зазначених сум.
Абзацом 2 цієї частини встановлено, що за кожний повний рік страхового стажу понад 35 років чоловікам і 30 років жінкам пенсія за віком збільшується на 1% розміру пенсії, обчисленої відповідно до статті 27 цього Закону, але не більш як на 1 % мінімального розміру пенсії за віком, зазначеного в абзаці першому цієї частини. Наявний в особи понаднормовий страховий стаж не може бути обмежений.
Системний аналіз вказаних правових норм дає підстави для висновку про те, що призначення та виплата пенсій особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення, провадиться за нормами Закону №1058-ІV із урахуванням додаткових пільг, встановлених Законом №796-XII. Іншими словами, норми спеціального закону в даному випадку застосовуються субсидіарно із нормами загального закону, доповнюють і конкретизують їх.
Відповідно до цього, для громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, розрахункова величина, визначена у абзаці 2 частини першої статті 28 Закону №1058-ІV (понаднормовий страховий стаж) має пільговий характер і визначена в частині другій статті 56 Закону №796-XII.
Така позиція суду узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними у постановах від 06.02.2018 у справі №560/675/17 та від 26.12.2022 у справі №520/4297/19, які є обов'язковими для врахування судами в силу вимог ч.5 ст.242 Кодексу адміністративного судочинства України.
Як уже зазначалося вище, позивач є потерпілою внаслідок Чорнобильської катастрофи (категорія 3), перебуває на обліку в органі Пенсійного фонду та отримує пенсію за віком відповідно до Закону №1058-ІV. У зв'язку з цим, позивач не лише має право на пенсію в повному розмірі як громадянка, віднесена до потерпілих від Чорнобильської катастрофи категорії 3, а й право на збільшення такої пенсії на один процент заробітку за кожний рік роботи понад стаж, встановлений в частині другій статті 56 Закону №796-XII, тобто понад 15 років.
Відтак, позивач має право на перерахунок пенсії з збільшенням пенсії на 1% заробітку за кожний рік роботи понад стаж 15 років, але не вище 75 процентів заробітку, згідно з частиною 2 статті 56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
З огляду на наведене, вірним є висновок суду, що бездіяльність відповідача, яка полягає у не проведенні перерахунку і невиплаті позивачу пенсії на пільгових умовах відповідно до п.2 ст.56 Закону № 796-XII є протиправною, а тому Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області слід зобов'язати перерахувати і виплатити позивачу пенсію за віком з урахуванням положень п. 2 ст. 56 Закону № 796-XII, починаючи з 01.04.2023.
Відтак, колегія суддів погоджується з висновком суду про те, що достатнім і ефективним способом захисту порушених прав позивача є визнання протиправною бездіяльності Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області щодо не проведення перерахунку пенсії позивачу та зобов'язання здійснити перерахунок пенсії позивача на підставі ч.2 статті 56 Закону України №796-ХІІ.
Визначаючи дату, з якої слід відновити порушені права, свободи та інтереси позивача, судом правильно враховано положення частини четвертої статті 45 Закону №1058-ІV, згідно з якою перерахунок призначеної пенсії, крім випадків, передбачених частиною першою статті 35, частиною другою статті 38, частиною третьою статті 42 і частиною п'ятою статті 48 цього Закону, провадиться в такі строки: у разі виникнення права на підвищення пенсії - з першого числа місяця, в якому пенсіонер звернувся за перерахунком пенсії, якщо відповідну заяву з усіма необхідними документами подано ним до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо заяву з усіма необхідними документами подано ним після 15 числа.
Оскільки ОСОБА_1 із відповідною заявою про перерахунок пенсії звернулася до відповідача 20.03.2023, то її порушені права, свободи та інтереси слід відновити з 01.04.2023.
З урахуванням наведеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що відповідач, як суб'єкт владних повноважень не обґрунтував обставини, на яких ґрунтуються його заперечення, а позивач довів ті обставини, на яких ґрунтуються його вимоги, а тому суд першої інстанції дійшов вірного висновку про задоволення позову.
Виходячи із зазначеного вище суд апеляційної інстанції вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а рішення відповідає нормам матеріального та процесуального права.
Керуючись ст. 243, ст. 308, ст. 311, п. 1 ч. 1 ст. 315, ст. 316, ст. 321, ст. 322, ст. 325, ст. 329 КАС України, суд, -
апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області залишити без задоволення, а рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 07 серпня 2023 року по справі № 460/13084/23 - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий суддя М. А. Пліш
судді А. Р. Курилець
О. І. Мікула