Справа № 420/21927/23
26 січня 2024 року Одеський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Василяки Д.К.,
за участі: секретаря судового засідання Рудого В.А.,
представник позивача - не з'явився,
представника відповідача - Ковтун Ю.Є.
розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Фермерського господарства “ВІТТЕРА” (вул.Центральна, буд. 87, с.Градениці, Біляївський район, Одеська область, 67640, код ЄДРПОУ 42545184) до Головного управління ДПС в Одеській області (вул. Семінарська, 5, м.Одеса, 65044, 43142370), Державної податкової служби України (04053, м. Київ, Львівська площа, 8, код ЄДРПОУ 43005393) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,-
До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Фермерського господарства “ВІТТЕРА” до Головного управління ДПС в Одеській області, Державної податкової служби України в якому позивач просить суд:
визнати протиправним та скасувати Рішення за №8322610/42545184 від 23.02.2023 року про відмову в реєстрації податкової накладної №1 від 20.12.2022, на суму 1286490, 00 грн., в т.ч. сума ПДВ (податкового зобов'язання) 157 990,00 грн.;
зобов'язати Головне управління ДПС в Одеській області здійснити реєстрацію податкової накладної №1 в Єдиному реєстрі податкових накладних - датою її фактичного подання - 20.12.2022.
В обґрунтування позовних вимог та відповіді на відзив позивач зазначає, що 19.12.2022 між позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю «Колос» укладено Договір №22/12/19, згідно якого Постачальник зобов'язується поставляти, а Покупець приймати й оплачувати Товар (пшениця, ячмінь, соняшник). Зокрема, предметом договору є ячмінь у кількості 185 тон за ціною 6100,00 гривень за 1 тону (без ПДВ), на загальну суму 1 128 500,00 гривень (без ПДВ), ПДВ 157 990,00 гривень, усього 1 286 490,00 гривень.
20.12.2022 згідно згаданого у п. 1 цього позову договору, на підставі рахунку №5 Позивач поставив покупцеві (ТОВ «Колос») Товар (ячмінь), згідно видаткової накладної №7.
Реалізація (відвантаження) всього товару здійснена на умовах післяплати.
Доставка товару Покупцеві здійснювалась силами та коштами покупця відповідно до ТТН №22122001 від 20.12.2022, №22122002 від 20.12.2022, №22122003 від 20.12.2022, №22122004 від 20.12.2022, №22122005 від 20.12.2022, №22122006 від 20.12.2022, №22122007 від 20.12.2022, №22122008 від 20.12.2022 (довіреність №41 від 20.12.2022 на отримання ТМЦ, видана директору ТОВ «Колос» Тищуку В.М.).
Реалізований товар був вироблений (вирощений) позивачем на належних йому земельних ділянках.
Відповідно до п.187.1 ст. 187 р. Податкового кодексу України податкові зобов'язання за наведеними операціями з продажу товарів у Позивача виникли по даті відвантаження товару, на підставі чого позивачем складно податкову накладну від 20.12.2022 №1 на суму 1286490, 00 грн., в т.ч. сума ПДВ (податкового зобов'язання) 157990, 00 грн.
Відповідно до п. 201.1 ст. 201 ПКУ на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений термін. Позивач виконав обов'язок зі складання податкової накладної та подав на реєстрацію Відповідачу.
Однак, 12.01.2023 позивач отримав від Автоматизованої системи «Єдине вікно подання електронних документів» ДПС України квитанцію № 9295534286, за якою податкова накладна № 1 від 20.12.2022 Відповідачем прийнята, але реєстрація зупинена. Підставами для зупинення реєстрації зазначено наступне: «Відповідно до п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України, реєстрація ПН/РК від 28.12.2022 № 3 в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. Пропонуємо подати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних».
Позивачем подано Відповідачу Пояснення від 21.02.2023 №2, де надано відомості щодо господарської операції та документи, що її підтверджують.
Відповідачем прийнято протиправне оскаржуване рішення про відмову в реєстрації податкової накладної, відповідно до якого позивачем надано копії документів, складених із порушенням законодавства, а саме: не надано копії первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактури/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних (документи, які не надано, підкреслити).
Позивач звертає увагу, що в оскаржуваному рішенні не підкреслено жодного з зазначених документів.
Позивач вважає, що наданий ним обсяг документів відповідачам на підтвердження реальності операції є достатнім, a оскаржуване рішення відповідача за таких обставин є протиправним, у зв'язку із чим позивач звернувся до суду з даним позовом.
Від представника відповідачів надійшов відзив на позовну заяву в якому адміністративний позов не визнає та не погоджується з доводами позивача, вважає що позов не підлягає задоволенню та зазначає, що за отриманими квитанціями до податкової накладної з єдиного вікна приймання звітності ДПС України підприємству було повідомлено, що відповідно до п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України, реєстрація ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. Платник податку, яким подано для реєстрації ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних, відповідає п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку. Було запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.
На виконання п. 11 Порядків №1165 позивачем було подано до контролюючого органу Повідомлення про надання пояснень та копій документів щодо податкових накладних, реєстрацію яких зупинено №1 від 20.12.2022.
Разом з повідомленням від 21.02.2023 № 2 було подано 12 документи, а саме: товаро-транспортна накладна №22122004 від 20 грудня 2022 року; договір купівлі-продажу №22/12/19 від 19 грудня 2022року; видаткова накладна №7 від 20 грудня 2022р.; товаро-транспортна накладна №22122008 від 20 грудня 2022 року; товаро-транспортна накладна №22122001 від 20 грудня 2022 року; рахунок на оплату №5 від 20 грудня 2022р.; товаро-транспортна накладна №22122007 від 20 грудня 2022 року; товаро-транспортна накладна №22122003 від 20 грудня 2022 року; товаро-транспортна накладна №22122006 від 20 грудня 2022 року; довіреність №41 від 20 грудня 2022р.; товаро-транспортна накладна №22122005 від 20 грудня 2022 року; товаро-транспортна накладна №22122002 від 20 грудня 2022 року.
Відповідач зазначає, що на розгляд комісії регіонального рівня позивачем не надано акт виконаних робіт, банківських виписок або платіжних доручень, що б сприяло підтвердженню настання реального економічного ефекту для позивача від господарських операцій, відображуваних у ПН позивача (наявність ділової мети)).
В той же час, Позивачем на розгляд Комісії регіонального рівня не надавалося повідомлення про об'єкти оподаткування або об'єкти, пов'язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (форма № 20-ОПП), зокрема про сільськогосподарську техніку, яка перебуває у власності підприємства. Також у контролюючого органу відсутня інформація щодо складських приміщень для зберігання зібраного врожаю та сільськогосподарських агрегатів, що перебувають у власності Позивача, як й відсутні відомості про договори оренди будь-яких приміщень для зберігання майна та врожаю або укладених договорів відповідального складського зберігання з наданням відповідного талону складського зберігання. Згідно п.п.2.1 до договору купівлі - продажу №22/12/19 від 19.12.2022 визначені показники якості товару.
В той же час на розгляд Комісії регіонального рівня разом із повідомленням не надавалося жодних документів, що засвічували б якість товару який реалізувався.
Додатково відповідач зазначає, що основні засади виробництва та обігу насіння і садивного матеріалу, а також порядок здійснення державного контролю за ними визначає Закон України «Про насіння і садивний матеріал». Відповідно до ст. 15 Закону насіння і садивний матеріал вводяться в обіг після їх сертифікації. Сертифікати на насіння або сертифікати на садивний матеріал можуть бути видані, якщо: - насіння та/або садивний матеріал належить до сорту, занесеного до Реєстру сортів рослин України; - насіння за сортовими або посівними якостями відповідає вимогам законодавства у сфері насінництва та розсадництва; садивний матеріал за сортовими або товарними якостями відповідає вимогам законодавства у сфері насінництва та розсадництва повноваження з сертифікації насіння і садивного матеріалу, відповідно до положень Закону, надані органам з оцінки відповідності.
Відповідно «Порядку проведення сертифікації, видачі та скасування сертифікатів на насіння та/або садивний матеріал» затвердженого постановою 3 Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2017 року № 97 (із змінами) (далі - Порядок), кожна партія насіння і садивного матеріалу для реалізації повинна супроводжуватися: - сертифікатами насіння - сертифікатом, що засвідчує його сортові, та сертифікатом, що засвідчує його посівні якості;
Строк дії сертифіката, що засвідчує сортові якості насіння або садивного матеріалу, є необмеженим. Строк дії сертифіката, що засвідчує посівні якості насіння, становить, зокрема на насіння озимих та ярих зернових культур, а також інших культур, крім перелічених вище, - чотири місяці. Вищезазначених сертифікатів Позивачем на розгляд Комісії регіонально рівня не подавалося, а отже якісні характеристики (сортові) достеменно невідомі.
З огляду на не надання ФГ «ВІТТЕРА» разом із повідомленням всіх необхідних документів, Комісією яка приймає рішення щодо реєстрації або відмову в такій реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування було винесено оскаржувані рішення про відмову в реєстрації вищезазначених податкових накладних.
За цією позовною заявою відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами у відповідності до ст. 262 КАС України.
Ухвалою суду від 25.09.2023 року призначено справу до розгляду в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.
Ухвалою суду від 20.10.2023 року закрито підготовче провадження у справі, справу призначено для розгляду по суті на 16.11.2023 року.
Ухвалою суду від 27.12.2023 року залучено Державну податкову службу України до участі у справі як співвідповідача. Розпочато розгляд адміністративної справи спочатку. Призначено підготовче засідання на 11.01.2024 року.
Ухвалою суду від 18.01.2024 року, яка занесена до протоколу судового засідання, закрито підготовче провадження у справі, справу призначено для розгляду по суті на 26.01.2024 року.
До судового засідання представник позивача не з'явився, надав клопотання про розгляд справи з його відсутності.
Представник відповідача позов не визнав. Просив суд у задоволенні позову відмовити.
Розглянувши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та вступні слова сторін, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено таке: 19.12.2022 між ФГ «ВІТТЕРА» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Колос» укладено Договір №22/12/19, згідно якого Постачальник зобов'язується поставляти, а Покупець приймати й оплачувати Товар (пшениця, ячмінь, соняшник). Зокрема, предметом договору є ячмінь у кількості 185 тон за ціною 6100,00 гривень за 1 тону (без ПДВ), на загальну суму 1 128 500,00 гривень (без ПДВ), ПДВ 157 990,00 гривень, усього 1 286 490,00 гривень.
20.12.2022 згідно згаданого у п. 1 цього позову договору, на підставі рахунку №5 Позивач поставив покупцеві (ТОВ «Колос») Товар (ячмінь), згідно видаткової накладної №7.
Доставка товару Покупцеві здійснювалась силами та коштами покупця відповідно до ТТН №22122001 від 20.12.2022, №22122002 від 20.12.2022, №22122003 від 20.12.2022, №22122004 від 20.12.2022, №22122005 від 20.12.2022, №22122006 від 20.12.2022, №22122007 від 20.12.2022, №22122008 від 20.12.2022 (довіреність №41 від 20.12.2022 на отримання ТМЦ, видана директору ТОВ «Колос» Тищуку В.М.).
Позивачем складно податкову накладну від 20.12.2022 №1 на суму 1286490, 00 грн., в т.ч. сума ПДВ (податкового зобов'язання) 157990, 00 грн.
Відповідно до п. 201.1 ст. 201 ПКУ на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений термін. Позивач виконав обов'язок зі складання податкової накладної та подав на реєстрацію Відповідачу.
Однак, 12.01.2023 позивач отримав від Автоматизованої системи «Єдине вікно подання електронних документів» ДПС України квитанцію № 9295534286, за якою податкова накладна № 1 від 20.12.2022 Відповідачем прийнята, але реєстрація зупинена. Підставами для зупинення реєстрації зазначено наступне: «Відповідно до п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України, реєстрація ПН/РК від 20.12.2022 №1 в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. Пн складена та подана платником податку, який відповідає п.8 Критеріїв ризиковості платника податку. Запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Додатково повідомляємо: показник "D"-125.1965%, p=0».
На виконання п. 11 Порядків №1165 позивачем було подано до контролюючого органу Повідомлення про надання пояснень та копій документів щодо податкових накладних, реєстрацію яких зупинено №1 від 20.12.2022.
Разом з повідомленням від 21.02.2023 № 2 було подано 12 документи, а саме: товаро-транспортна накладна №22122004 від 20 грудня 2022 року; договір купівлі-продажу №22/12/19 від 19 грудня 2022року; видаткова накладна №7 від 20 грудня 2022р.; товаро-транспортна накладна №22122008 від 20 грудня 2022 року; товаро-транспортна накладна №22122001 від 20 грудня 2022 року; рахунок на оплату №5 від 20 грудня 2022р.; товаро-транспортна накладна №22122007 від 20 грудня 2022 року; товаро-транспортна накладна №22122003 від 20 грудня 2022 року; товаро-транспортна накладна №22122006 від 20 грудня 2022 року; довіреність №41 від 20 грудня 2022р.; товаро-транспортна накладна №22122005 від 20 грудня 2022 року; товаро-транспортна накладна №22122002 від 20 грудня 2022 року.
Відповідачем прийнято рішення №8322610/42545184 від 23.02.2023 року про відмову в реєстрації податкової накладної, у зв'язку із ненаданням платником податку копій документів а саме: не надано копії первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактури/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних (документи, які не надано, підкреслити).
Відповідно до ст. 19 Конституції України, правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.
Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно ст. 67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України № 2755-VI від 02.12.2010 (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, далі - Податковий кодекс України).
Відповідно до п. 187.1 ст. 187 Податкового кодексу України, датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:
а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на рахунок платника податку в банку/небанківському надавачу платіжних послуг як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг, оплата яких здійснюється електронними грошима, - дата зарахування електронних грошей платнику податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, на електронний гаманець, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;
б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку. Для документів, складених в електронній формі, датою оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку, вважається дата, зазначена у самому документі як дата його складення відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", незалежно від дати накладення електронного підпису.
Відповідно до п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України, на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
Згідно з п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Згідно з п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України, реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.
Так, постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1165, яка набула чинності з 01.02.2020, затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, який визначає механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі (далі - комісії контролюючих органів), права та обов'язки їх членів (далі - Порядок №1165).
Відповідно до пункту 5 Порядку №1165, платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).
Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).
Згідно пункту 7 Порядку №1165, у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.
Відповідно до пункту 10 Порядку №1165, у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.
У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються:
1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування;
2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку;
3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації (пункт 11 Порядку №1165).
Так, відповідно до отриманої позивачем квитанції, реєстрація спірної накладної зупинена у зв'язку із відповідністю платника податку пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку.
Суд зазначає, що Критерії ризиковості платника податку є Додатком №1 до Порядку №1165.
Відповідно до пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку на додану вартість, одним із критеріїв ризиковості платника податку є: у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.
Так, в Квитанціях контролюючий орган запропонував надати платником податку пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Разом з тим, вищезазначені Квитанції не містять інформації, які документи необхідні контролюючому органу для прийняття рішення про реєстрацію спірної податкової накладної.
Під час розгляду справи суд встановив, що з метою подальшої реєстрації (після зупинення) податкових накладних позивачем направлено до контролюючого органу Повідомлення про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено, з додатками та поясненнями.
На переконання позивача, до контролюючого органу були надані всі необхідні пояснення та документи, які були достатніми для прийняття рішення щодо реєстрації зупиненої податкової накладної.
Суд погоджується з наведеними доводами позивача.
Вирішуючи цей спір, суд виходить із того, що можливість виконання платником податків обов'язку надати документи, необхідні для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК, прямо залежить від чіткого визначення контролюючим органом переліку цих документів.
Так, судом встановлено, що у квитанції про зупинення реєстрації ПН/РК платнику податків запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Однак, у цій квитанції контролюючий орган не конкретизував, які саме документи необхідно надати платнику податків, та чого мають стосуватися пояснення такого платника податків для того, щоб реєстрація ПН стала можливою.
Вказані обставини є свідченням невідповідності рішень контролюючого органу про зупинення реєстрації ПН вимозі правової визначеності.
У свою чергу, недотримання принципу правової визначеності під час зупинення реєстрації податкової накладної призвело до необізнаності платника податків щодо надання необхідного обсягу документів.
Суд також звертає увагу на те, що у випадку неконкретизації переліку документів у квитанції про зупинення реєстрації ПН/РК платник податків перебуває у стані правової невизначеності, що позбавляє його можливості надати контролюючому органу необхідний в розумінні суб'єкта владних повноважень пакет документів, а для контролюючого органу, відповідно, створюються передумови для можливого прояву негативної дискреції - прийняття рішення про відмову у реєстрації ПН/РК.
Зупинення реєстрації ПН/РК не на підставі, не в межах повноважень та не у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України, а також прийняття негативного для платника податків рішення без зазначення конкретних мотивів дає підстави для висновку про необхідність відновлення порушеного права позивача.
Аналогічні висновки висловлені у Постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 03 червня 2021 року по справі №2040/7098/18.
Відповідно до пункту 2 Порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 12 грудня 2019 року № 520 (далі - Порядок № 520 у редакції від 08.03.2023, чинній на момент прийняття оскаржуваного рішення) прийняття рішень про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено, здійснюють комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі головних управлінь Державної податкової служби України в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС (далі - комісія регіонального рівня).
Згідно з п. 4 Порядку №520, у разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі.
Пунктом 5 Порядку №520 визначений перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, який (перелік) може включати:
договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;
договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;
первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи, інвентаризаційні описи, у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні;
розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;
документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.
Суд зауважує, що вжите у цій нормі словосполучення «може включати» передбачає, що у кожному окремому випадку перелік таких документів є індивідуальним.
Саме тому форма рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, передбачена у додатку до Порядку № 520 чітко встановлює, що «документи, які не надано» необхідно підкреслити. А отже контролюючий орган повинен визначити конкретно ті документи, яких не надано платником податків.
Відповідно до пункту 6 Порядку № 520, письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов'язання, відображеного в податковій накладній / розрахунку коригування.
Платник податку має право подати письмові пояснення та копії документів до декількох податкових накладних / розрахунків коригування, якщо такі податкові накладні / розрахунки коригування складено на одного отримувача - платника податку за одним і тим самим договором або якщо в таких податкових накладних / розрахунках коригування відображено однотипні операції (з однаковими кодами товарів згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД) або кодами послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг (ДКПП)).
Пункт 9 Порядку № 520, викладений в редакції Наказу Міністерства фінансів № 19 від 12.01.2023, що набрав чинності 08.03.2023, передбачає наступний порядок розгляду контролюючим органом поданих платником податків письмових пояснень та копій документів до зупинених ПН/РК.
Письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 4 цього Порядку, розглядає комісія регіонального рівня.
За результатами розгляду поданих письмових пояснень та копій документів комісія регіонального рівня протягом 5 робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 4 цього Порядку:
або приймає рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 глави 1 розділу II Кодексу, за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку;
або направляє повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та / або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі (далі - Повідомлення), за формою згідно з додатком 2 до цього Порядку з пропозицією щодо надання платником податку додаткових пояснень та копій документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/ розрахунку коригування;
або приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі у разі надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства, та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 глави 1 розділу II Кодексу, за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку.
Платник податку має право подати до контролюючого органу додаткові пояснення та копії документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, протягом 5 робочих днів з дня, наступного за днем отримання Повідомлення.
За результатами розгляду поданих додаткових пояснень та копій документів комісія регіонального рівня протягом 5 робочих днів, що настають за днем їх отримання, приймає рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Реєстрі за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку.
Якщо платник податку не надав додаткових пояснень та копій документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі протягом 5 робочих днів, що настають за днем граничного строку їх подання, визначеного абзацом шостим цього пункту.
Відповідно до п. 10 Порядку № 520, у редакції Наказу Міністерства фінансів № 19 від 12.01.2023, Комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі в разі:
ненадання / часткового надання додаткових письмових пояснень та копій документів стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, при отриманні Повідомлення;
та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.
Як встановлено судом з матеріалів справи, Комісією прийняті рішення про відмову в реєстрації податкових накладних саме з підстав ненадання платником податку копій документів.
У графі «Додаткова інформація (зазначити до якої інформації)» вказано: первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні.
Водночас, відповідач жодним чином не конкретизував, які саме копії документів позивачем не надано.
Відповідач зазначив загальну фразу: «первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні».
Проте, суд звертає увагу на те, що разом із повідомленнями позивачем подано достатній перелік документів на підтвердження інформації, зазначеної у податкових накладних.
Також, на виконання ухвали суду, позивачем надані: копія витягу з Журналу ваговика ТОВ «Колос» за 2022 рік; копії правовстановлюючих документів ТОВ «Колос» на складські приміщення за адресою: Одеська обл., Біляївський р-н, с.Градениці, пров. Миру, 23, з яких здійснювалась відгрузка сільськогосподарської продукції (ячменю); копія «Звіту ТОВ «Колос» про посівні площі сільськогосподарських культур під урожай 2022 року № 4-сг»; територіальна громада: Одеська область, Роздільнянський район, Лиманська Територіальна громада; копія «Звіту ТОВ «Колос» про посівні площі сільськогосподарських культур під урожай 2022 року № 4-сг»; територіальна громада: Одеська область, Одеський район, Біляївська, Яськівська, Вигодянська Територіальні громади; копія «Звіту ТОВ «Колос» про основні економічні показники роботи сільськогосподарського підприємства за 2022 рік №50-сг».
Таким чином, матеріалами справи встановлено, що позивачем виписані податкові накладні за першою подією, а саме, датою оформлення документа, що засвідчує факт передачі товару платнику податку, та на підтвердження підстав здійснення операцій по податкових накладних надіслано до контролюючого органу пояснення та документи, що підтверджують дані операції.
Крім того, позивачем контролюючому органу були надані й документи на підтвердження здійснення ним господарської діяльності, які є достатніми.
Враховуючи викладене, позивачем виконано вимоги квитанцій та надано необхідні відповідні пояснення і документи для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних.
Наявні в матеріалах справи документи у повній мірі підтверджують реальність вищевказаних господарських операцій, за наслідками якої складено та направлено для реєстрації податкові накладні.
Надаючи правову оцінку прийнятому відповідачем рішенню про відмову у реєстрації податкової накладної, суд вкотре зазначає про те, що контролюючий орган визначив лише загальні підстави прийняття такого рішення, не зазначивши конкретної інформації щодо причин та підстав його прийняття.
На вирішення питання щодо правомірності оскаржуваних рішень про відмову у реєстрації податкової накладної впливає й той факти, що недотримання податковим органом вимог законодавства на етапі зупинення реєстрації щодо оформлення квитанції прямо вказує на те, що рішення, яке прийняте на наступному етапі, тобто рішення Комісії про відмову у реєстрації ПН, теж не є законним.
Аналогічна правова позиція висловлена і Верховним Судом у постановах від 22.07.2019 у справі №815/2985/18, від10.04.2020 у справі №819/330/18, висновки якого, в силу вимог частини 5 статті 242 КАС України, суд враховує при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин.
Отже, контролюючий орган не довів обґрунтованості відмови позивачу у реєстрації податкових накладних.
З огляду на вказане вище, суд приходить до висновку, що Рішення комісії ГУ ДПС в Одеській області з питань зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних № 8322610/42545184 від 23.02.2023 року належить визнати протиправним та скасувати.
Відповідно до пункту 19 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року № 1246, податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій:
прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування;
набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДПС відповідного рішення);
неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.
За приписами пункту 20 Порядку № 1246, внесення відомостей до Реєстру на підставі рішення суду, яке набрало законної сили, здійснюється з дотриманням вимог цього Порядку. При цьому вимоги абзацу десятого пункту 12 цього Порядку не застосовуються до податкової накладної та/або розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в установленому порядку.
Датою внесення відомостей до Реєстру вважається день, зазначений в рішенні суду, або день набрання законної сили таким рішенням.
Згідно з підпунктом 14.1.60 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України Єдиний реєстр податкових накладних - реєстр відомостей щодо ПН та РК, який ведеться центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами.
Отже, реєстрація в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної/розрахунку коригування, реєстрацію якої попередньо було зупинено, є повноваженням Державної податкової служби України.
Суд також враховує, що чинним законодавством України покладено на ДПС України обов'язок щодо прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Тобто, фіскальному органу надано право вільно обирати одне з двох рішень, яке на його думку є законодавчо обґрунтованим та правильним. А отже, свобода розсуду фіскального органу, у разі встановлення судом протиправності відмови у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, звужується до єдиного юридично допустимого рішення, в даному випадку рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 11.06.2019 у справі №480/4038/18 та від 28.11.2019 у справі №1640/2650/18.
Таким чином, у даному випадку, зобов'язання ДПС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних подані позивачем податкові накладні є дотриманням судом гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений, та належним способом захисту порушеного права.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для зобов'язання Державної податкової служби України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкову накладну Фермерського господарства “ВІТТЕРА” від 20.12.2022 року №1 в Єдиному реєстрі податкових накладних датою її фактичного подання.
Суд також зазначає, що обраний спосіб захисту про зобов'язання відповідача вчинити відповідні дії узгоджується зі статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту), відповідно до якої кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
За змістом частини 1 статті 245 КАС України при вирішенні справи по суті суд може задовольнити позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково.
Згідно із пунктом 2 частини 2 статті 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.
Відповідно частини 3 статті 245 КАС України у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов'язати суб'єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.
Згідно з ч. 1, ч. 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до ч.1 ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Згідно п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
У процесі розгляду справи не встановлено інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин.
Згідно зі ст. 249 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов до висновку про те, що адміністративний позов підлягає задоволенню.
Відповідно до ч. 1 ст. 132 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Згідно з ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 6, 7, 9, 72, 77, 90, 139, 242-246, 255, 262, 293, 295 КАС України, суд,-
Адміністративний позов Фермерського господарства “ВІТТЕРА” (вул.Центральна, буд. 87, с.Градениці, Біляївський район, Одеська область, 67640, код ЄДРПОУ 42545184) до Головного управління ДПС в Одеській області (вул. Семінарська, 5, м.Одеса, 65044, 43142370), Державної податкової служби України (04053, м. Київ, Львівська площа, 8, код ЄДРПОУ 43005393) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити у повному обсязі.
Визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС в Одеській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних рішення за № 8322610/42545184 від 23.02.2023 року про відмову в реєстрації податкової накладної №1 від 20.12.2022 року, на суму 1 286 490,00 грн., в т.ч. сума ПДВ (податкового зобов'язання) 157 990,00 грн.
Зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну Фермерського господарства “ВІТТЕРА” від 20.12.2022 року №1 в Єдиному реєстрі податкових накладних датою її фактичного подання.
Стягнути на користь Фермерського господарства “ВІТТЕРА” за рахунок бюджетних асигнувань Одеської митниці сплачений судовий збір в розмірі 2684,00 грн.
Відповідно до статті 255 КАС України рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Згідно з частиною першою статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складання повного тексту рішення.
Апеляційна скарга подається учасниками справи до П'ятого апеляційного адміністративного суду.
Повний текст рішення буде складено та підписано суддею 05 лютого 2024 року.
Суддя Д.К. Василяка