05 лютого 2024 рокусправа № 380/28411/23
Львівський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого-судді Мартинюка В.Я.
секретар судового засідання Лужняк О.М.
за участю:
представника позивача Шубак О.І.
представника відповідача Кельбас Р.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Львові адміністративну справу за позовом Приватного підприємства "Маріам Агро" до Головного управління ДПС у Львівській області про визнання протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення, -
Приватне підприємство "Маріам Агро" звернулося в суд з позовом до Головного управління ДПС у Львівській області, в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 31 серпня 2023 року №19323/13-01-07-10.
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що відповідачем порушено порядок повідомлення платника податків про день розгляду заперечень на акт перевірки. Заперечення платника податків на акт перевірки розглянуто без участі представника платника податків. Стверджує, що повідомлення від 24.08.2023 року про проведення засідання постійно діючої комісії з розгляду спірних питань надіслано з порушенням строків визначених законодавством. Вказує, що комісія з питань розгляду заперечень не розглядала заперечення позивача на акт перевірки в порядку визначеному законодавством. В результаті розгляду заперечень на акт прийнято не передбачений законодавством акт - рішення. Комісія з питань розгляду спірних питань не є комісією з розгляду заперечень на акт перевірки передбаченою ст.87 Податкового кодексу. Стверджує, що комісія з питань розгляду заперечень на акт повинна прийняти висновок, а не рішення. При цьому, заперечення платника податків на акт перевірки повинна розглядати комісія з питань розгляду заперечень, а не комісія з питань розгляду спірних питань. Вказує, що відповідачем не враховано, що постанова Правління Національного банку України від 04 квітня 2022 №68 «Про внесення змін до постанови Правління Національного банку України від 24 лютого 2022 року №18» не зареєстрована в Міністерстві юстиції України, а, відповідно, не може обмежувати прав фізичних та юридичних осіб. Також зазначає, що заборгованість за зовнішньоекономічним договором ним частково погашено.
Окрім того, позивачем було подано заяву про зміну підстав позову, в якому він посилається на те, що неможливість повернення валютної виручки зумовлено також існуванням форс-мажорних обставин, що виникли у зв'язку із введенням в Україні воєнного стану, що підтверджується сертифікатами про форс-мажорні обставини. Також вказує, що граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів зупинені у силу прямої дії вимог п.69.9 Підрозділу 10 розділу ХХ Перехідні положення Податкового кодексу України, яка діє з 27 травня 2022 року.
Представник позивача просить позов задовольнити з урахуванням наведених мотивів.
Відповідач у своїх запереченнях зазначає, що контролюючий орган дотримався процедури розгляду заперечень на акт перевірки, дослідив усі обставини та документи, які подані позивачем, надав свій висновок з приводу викладених в ньому обставин та надіслав його своєчасно платнику податків, водночас, він вказує на несвоєчасне надіслання повідомлення про розгляд заперечення, що унеможливило його участь в розгляді останніх. Стверджує, що вимоги ст.86 Податкового кодексу України не вказують на обов'язкову присутність платника при розгляді заперечень. Посилається на те, що у даній справі позивачем жодним чином не обґрунтовано причинно-наслідковий зв'язок між процедурними порушеннями та незаконністю оскаржуваного податкового повідомлення-рішення. Зазначає, що саме по собі порушення процедури прийняття акта не повинно породжувати правових наслідків для його дійсності, крім випадків, прямо передбачених законом. В розглядуваних правовідносинах відсутній причинно-наслідковий зв'язок між процедурним порушенням у вигляді несвоєчасного направлення акту перевірки та незаконністю оскаржуваного податкового повідомлення-рішення як обставина, яка може потягнути за собою скасування спірного податкового повідомлення-рішення. Також вказує, що до спірних правовідносин застосовано положення пункту 14-2 постанови Правління Національного банку України від 24.02.2022 року №18 «Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану», а не постанови Правління Національного банку України №38 від 04.04.2022 року. Зазначає, що позивачем не представлено до перевірки висновку центрального органу виконавчої влади з питань економічної політики щодо продовження термінів розрахунків по даних контрактах; сторонами не укладалось договорів щодо припинення зобов'язань між резидентом та нерезидентами шляхом зарахування зустрічних вимог. Вказує, що позивачем до перевірки не надано доказів звернення до Національного банку України чи до Головного управління Державної податкової служби України з відповідним повідомленням про наявність форс-мажорних обставин, які унеможливили виконання зобов'язань за умовами зовнішньоекономічних договорів з нерезидентами, так само як і не надано доказів отримання у ТПП сертифіката про форс-мажорні обставини, які спричинені збройною агресією рф. Разом з тим, такі сертифікати були надані до суду в рамках подання заяви про зміну підстав позову. Водночас, такі є неналежними доказами в розумінні ст.70 КАСУ.
Представник відповідача проти позову заперечує, просить в його задоволенні відмовити повністю.
Ухвалою суду від 20.12.2023 року відкрито загальне позовне провадження.
Ухвалою суду занесеною до протоколу судового засідання від 22.01.2024 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.
Розглянувши матеріали справи та дослідивши докази, судом встановлено такі обставини.
За результатами проведення документальної позапланової виїзної перевірки позивача з питань дотримання вимог Закону України від 21.06.2018 року №2473-VIII «Про валюту і валютні операції» по експортному контракту від 19.04.2022 року №19/04-01 (дата здійснення експортних операцій 21.05.2022 року та 28.05.2022 року) відповідачем складено акт №19587/13-01-07-10/40907579 від 31.07.2023 року.
Як вбачається зі змісту вказаного акта, перевіряючими встановлено порушення позивачем ч.2 ст.13 Закону України від 21.06.2018 року №2473-VIII «Про валюту і валютні операції», з урахуванням п.14-2 та п.14-4 Постанови Правління Національного банку України від 24.02.2022 року №18 «Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану» (із змінами і доповненнями), в результаті чого допущено порушення законодавчо встановленого строку розрахунків по експортному контракту від 19.04.2022 року №19/04-01, дата здійснення експортних операцій 21.05.2022 року та 28.05.2022 року.
17.08.2023 року представником позивача було подано відповідачу заперечення на згаданий акт, в яких він зазначив, що під час проведення перевірки податковим органом було неправильно обраховано день, з якого розпочинається облік строків повернення валютної виручки та не враховано, що Постанова Правління Національного банку України №68 від 04.04.2022 року «Про внесення змін до постанови Правління Національного банку України від 24 лютого 2022 року №18» не зареєстрована в Міністерстві юстиції України, а, відповідно, не може обмежувати прав фізичних та юридичних осіб, а також повідомив, що позивач має намір взяти участь у розгляді цих заперечень на акт.
Відповідно до листа відповідача від 24.08.2023 року, адресованому позивачу, розгляд матеріалів перевірки постійно діючою комісією по розгляду спірних питань ГУ ДПС у Львівській області відбудеться 29.08.2023 року об 10 год. 30 хв. у приміщенні адміністративного корпусу ГУ ДПС у Львівській області.
Листом №25281/6/13-01-07-10-16 від 29.08.2023 року відповідач повідомив позивача, що листом від 24.08.2023 року повідомив його про час та місце проведення засідання постійно діючої комісії по розгляду спірних питань ГУ ДПС у Львівській області. У розгляді заперечення представники позивача участі не приймали. В ході проведення засідання постійно діючою комісією розглянуто наведені у поданому запереченні аргументи та прийнято рішення, що порушення, відображені в акті позапланової виїзної перевірки №19587/13-01-07-10/40907579 від 31.07.2023 року, є правомірними та такими, що відповідають нормам чинного законодавства. Згадані заперечення позивача залишено без задоволення.
На підставі згаданого акта перевірки у відповідності до підп.54.3.3 п.54.3 ст.54 Податкового кодексу України відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення №19323/13-01-07-10 від 31.08.2023 року, відповідно до якого на підставі виявлених порушень загальна сума штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) та/або пені, яку позивач повинен сплатити за платежем «Пеня за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності» (21081000) за період з 17.11.2022 року по 24.07.2023 року складає 2005079 грн. 26 коп.
Позивач 14.09.2023 року звернувся до Державної податкової служби України із скаргою на податкове повідомлення-рішення №19323/13-01-07-10 від 31.08.2023 року, в якій просив скасувати згадане податкове повідомлення-рішення.
Державна податкова служби України рішенням про результати розгляду скарги від 02.11.2023 року №32891/6/99-00-06-01-02-06 скаргу залишила без задоволення, а податкове повідомлення-рішення №19323/13-01-07-10 від 31.08.2023 року - без змін.
Не погодившись із вказаним податковим повідомленням-рішенням позивач звернувся до суду із даним позовом.
Змістом спірних правовідносин є податкове повідомлення-рішення №19323/13-01-07-10 від 31.08.2023 року.
Даючи правову оцінку спірним правовідносинам, судом враховано наступні обставини справи та норми чинного законодавства.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює та визначає Податковий кодекс України від 02.12.2010 року № 2755-VI, у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин (далі - ПК України).
Підпунктом 14.1.162 п.14.1 ст.14 ПК України передбачено, що пеня - сума коштів у вигляді відсотків, нарахована на суми податкових зобов'язань та/або на суми штрафних (фінансових) санкцій, не сплачених у встановлені законодавством строки, а також нарахована в інших випадках та порядку, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Відповідно до підп.20.1.4 п.20.1 ст.20 ПК України контролюючі органи мають право, зокрема, проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків.
Контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, або зменшення суми податку на доходи фізичних осіб, задекларовану до повернення з бюджету у зв'язку із використанням платником податку права на податкову знижку, якщо згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов'язань з окремого податку або збору та/або іншого зобов'язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, застосування штрафних (фінансових) санкцій та нарахування пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган (підп.54.3.3 п.54.3 ст.54 ПК України).
Згідно п.75.1 ст.75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків (абзац перший підп.75.1.2 п.75.1 ст.75 ПК України).
Відповідно до абзацу п'ятого підп.75.1.2 п.75.1 ст.75 ПК України документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з підстав, визначених цим Кодексом.
Абзацом шостим цієї норми передбачено, що документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.
Підпунктом 78.1.1 п.78.1 ст.78 ПК України передбачено, що документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких підстав: отримано податкову інформацію, що свідчить про порушення платником податків валютного, податкового законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначаються порушення цим платником податків відповідно валютного, податкового та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту.
Результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка (п.86.1 ст.86 ПК України).
Аналіз наведених норм права дає підстави для висновку про те, що здійснення перевірки є необхідною передумовою для прийняття податкового повідомлення-рішення у разі встановлення контролюючим органом порушень податкового, валютного та іншого законодавства.
Правові засади здійснення валютних операцій, валютного регулювання та валютного нагляду, права та обов'язки суб'єктів валютних операцій і уповноважених установ, відповідальність за порушення ними валютного законодавства визначені Законом України «Про валюту і валютні операції» від 21.06.2018 року №2473-VIII (у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин; далі - Закон №2473-VIII).
Відповідно до ч.1 ст.11 Закону №2473-VIII валютний нагляд в Україні здійснюється органами валютного нагляду та агентами валютного нагляду.
Органами валютного нагляду відповідно до цього Закону є Національний банк України та центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику. Органи валютного нагляду в межах своєї компетенції здійснюють нагляд за дотриманням резидентами та нерезидентами валютного законодавства (ч.4 ст.11 Закону №2473-VIII).
Частиною першою ст.13 Закону №2473-VIII встановлено, що Національний банк України має право встановлювати граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів.
Відповідно до ч.2 ст.13 Закону №2473-VIII у разі встановлення Національним банком України граничного строку розрахунків за операціями резидентів з експорту товарів грошові кошти підлягають зарахуванню на рахунки резидентів у банках України у строки, зазначені в договорах, але не пізніше строку та в обсязі, встановлених Національним банком України. Строк виплати заборгованості обчислюється з дня митного оформлення продукції, що експортується, а в разі експорту робіт, послуг, прав інтелектуальної власності та (або) інших немайнових прав - з дня оформлення у письмовій формі (у паперовому або електронному вигляді) акта, рахунка (інвойсу) або іншого документа, що засвідчує їх надання.
Частиною п'ятою цієї норми передбачено, що порушення резидентами строку розрахунків, встановленого згідно із цією статтею, тягне за собою нарахування пені за кожний день прострочення в розмірі 0,3 відсотка суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару) у національній валюті (у разі здійснення розрахунків за зовнішньоекономічним договором (контрактом) у національній валюті) або в іноземній валюті, перерахованій у національну валюту за курсом Національного банку України, встановленим на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару).
У разі якщо виконання договору, передбаченого частинами другою або третьою цієї статті, зупиняється у зв'язку з виникненням форс-мажорних обставин, перебіг строку розрахунків, установленого згідно з частиною першою цієї статті, та нарахування пені відповідно до частини п'ятої цієї статті зупиняється на весь період дії форс-мажорних обставин та поновлюється з дня, наступного за днем закінчення дії таких обставин (ч.6 ст.13 Закону №2473-VIII).
Нормативне визначення форс-мажору закріплено у ч.2 ст.14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» від 02.12.1997 року №671/97-ВР (у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин; далі - Закон №671/97-ВР), у відповідності до якої форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об'єктивно унеможливлюють виконання зобов'язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов'язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо.
Судом встановлено, що між позивачем (постачальник) та товариством з обмеженою відповідальністю «Артфіл» (покупець) було укладено договір на поставку товарів №19/04-01 від 19.04.2022 року, у відповідності до якого постачальник зобов'язується поставляти соняшникову олію рафіновану дезодоровану охолоджену, а покупець зобов'язується приймати ці товари на умовах FCA згідно з Інкотермс 2020 та оплачувати їх.
Продукцію відвантажено на підставі вантажно-митних декларацій UA209140/2022/043055 на суму 41760 EUR та UA 209140/2022/046077 на суму 41832 EUR.
Згадані вантажно-митні декларації наявні в матеріалах справи.
Перевіряючи правильність висновків контролюючого органу про наявність підстав для нарахування пені за несвоєчасне проведення розрахунків за зовнішньоекономічним договором, суд зазначає наступне.
Як уже згадувалось, частиною шостою ст.13 Закону №2473-VIII чітко передбачено зупинення нарахування пені на весь період дії форс-мажорних обставин.
Указом Президента України від 24.02.2022 року №64/2022 у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» введено в Україні воєнний стан, строк якого продовжувався Указами від 14.03.2022 року №133/2022, від 18.04.2022 року №259/2022, від 17.05.2022 року №341/2022, від 12.08.2022 року №573/2022, від 07.11.2022 року №757/2022, від 06.02.2023 року № 58/2023, №341/2022 від 17.05.2022 року, №451/2023 від 26.07.2023 року, №734/2023 від 06.11.2023 року та діє на час ухвалення рішення.
В матеріалах справи наявні, зокрема, сертифікати про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) №4600-23-4894 та №4600-23-4916 від 03.01.2024 року, відповідно до яких Львівська торгово-промислова палата на підставі ст.ст.14, 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні», Регламенту засвідчення Торгово-промисловою палатою України та регіональними торгово-промисловими палатами форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) засвідчує форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили): військова агресія російської федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану, військові дії в Україні позивачу щодо дотримання граничних строків за операціями експорту товарів за умовами договору №19/04-01 про поставку товарів від 19.04.2022 року, укладеного з «Artfeel Sp. Z. o.o.» (республіка Польща) на суми 41832, 00 євро до 23.11.2022 року та 41760, 00 євро до 21.11.2022 року, які унеможливили його виконання в зазначений термін.
Період дії форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили): дата настання 23.11.2022 року та 21.11.2022 року; дата закінчення: тривають на 03.01.2024 року.
Враховуючи встановлені обставини, а також норми законодавства, суд вважає, що станом на дату проведення перевірки та складання акту перевірки - 31.07.2023 року діяли форс-мажорні обставини - збройна агресія російської федерації проти України.
Окрім того, в матеріалах справи наявна довідка №428/23-БТ від 22.11.2023 року, відповідно до якої АТ «РВС Банк» повідомляє про відсутність простроченої заборгованості за зовнішньоекономічним контрактом ПП «Маріам Агро» №19/04-01 від 19.04.2022 року.
Підсумовуючи викладене, на переконання суду, контролюючим органом було протиправно нараховано позивачу пеню за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності та, як наслідок, прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення.
Щодо посилань позивача на внесення Законом України від 12.05.2022 року №2260-ІХ змін до п.69.9 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідних положень ПК України та застосування вказаної норми до спірних правовідносин.
У згаданій нормі ПК України чітко передбачено строки, які зупиняються, а саме строки, які визначені податковим та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, за виключенням: дотримання строків реєстрації податкових накладних, розрахунків коригування до них в Єдиному реєстрі податкових накладних, подання звітності та/або документів (повідомлень), у тому числі передбачених статтями 39 та 39-2, пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, сплати податків та зборів платниками податків; строків проведення камеральних перевірок, оформлення їх результатів у порядку, визначеному статтею 86 цього Кодексу, подання скарги на податкове повідомлення-рішення за результатами камеральної перевірки, прийняття рішення за результатом її розгляду, нарахування пені; строків проведення фактичних та документальних позапланових перевірок, оформлення їх результатів у порядку, визначеному статтею 86 цього Кодексу, подання скарги на податкове повідомлення-рішення, рішення про застосування фінансових санкцій за результатами документальної позапланової перевірки або фактичної перевірки та прийняття рішення за результатами їх розгляду, адміністративного арешту майна за результатами документальної позапланової перевірки або фактичної перевірки; строків здійснення заходів з погашення податкового боргу платників податків - суб'єктів господарювання, які мають можливість своєчасно виконувати податкові обов'язки, передбачені статтями 59-60, 87-101 цього Кодексу, та/або визначення грошових зобов'язань згідно із статтею 116 цього Кодексу; строків подання та розгляду скарг на рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, передбачених підпунктом 56.23.3 пункту 56.23 статті 56 цього Кодексу.
Суд звертає увагу, що питання строків розрахунків за зовнішньоекономічними контрактами регулює ст.13 Закону №2473-VIII.
При цьому, ст.11 вказаного закону покладає обов'язок здійснення валютного нагляду у даному випадку на орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику (іншими словами, на контролюючий орган).
Відтак, на переконання суду, п.69.9 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідних положень ПК України також поширює свою дію на спірні правовідносини.
Як наслідок, суд вважає, що перебіг строків у даному випадку повинен був бути зупинений у відповідності до зазначеної норми.
Щодо посилань відповідача на те, що сертифікати про форс-мажорні обставини були надані лише до суду в рамках подання заяви про зміну підстав позову.
Суд звертає увагу, що форс-мажорні обставини, згадані у відповідних сертифікатах (збройна агресія російської федерації та введення воєнного стану на території України), є загальновідомими фактами.
На переконання суду, контролюючий орган мав бути ознайомлений із згаданою обставиною.
При цьому, твердження відповідача, що йому не надавались вказані сертифікати під час та після проведення перевірки не беруться до уваги, з огляду на те, що у згаданих сертифікатах охоплено строки розрахунків по зовнішньоекономічному контракті.
Щодо інших аргументів позивача зазначених у первинній позовній заяві та аргументів відповідача, які стосуються процедурних питань проведення перевірки та прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.
Як уже згадувалось, позивачем 04.01.2024 року було подано до суду заяву про зміну підстав позову, в якій уже відсутні посилання на ці аргументи.
Відтак, судом не надається оцінка згаданим аргументам.
Судом не беруться до уваги також інші доводи відповідача, з огляду на встановлені обставини.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення №19323/13-01-07-10 від 31.08.2023 року не відповідає критерію правомірності, передбаченому п.1 ч.2 ст.2 КАС України, а тому підлягає скасуванню.
Відтак, адміністративний позов підлягає задоволенню у повному обсязі.
Щодо витрат на професійну правничу допомогу, то суд зазначає, що питання з приводу їх стягнення буде вирішуватися судом після надання позивача відповідних доказів.
Що стосується судового збору, то, у відповідності до вимог ч.2 ст.139 КАС України, такий підлягає стягненню на користь позивача.
Керуючись ст.ст.2, 6, 8-10, 13, 14, 72-77, 139, 241-246, 250, підп.15.5 п.15 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №19323/13-01-07-10 від 31.08.2023 року, прийняте Головним управлінням ДПС у Львівській області.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби у Львівській області (адреса: м.Львів, вул.Стрийська, 35, код ЄДРПОУ 43968090) на користь Приватного підприємства "Маріам Агро" (адреса: вул.Шевченка, 133, с.Дуліби, Стрийський район, Львівська область; код ЄДРПОУ 40907579) 21472 (двадцять одну тисячу чотириста сімдесят дві) грн. 00 коп. сплаченого судового збору.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення через Львівський окружний адміністративний суд, а у разі реєстрації офіційної електронної адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Повне рішення складено 06 лютого 2024 року.
Суддя Мартинюк Віталій Ярославович