06 лютого 2024 року м. Кропивницький Справа № 340/7023/23
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Притули К.М., розглянувши в порядку спрощеного провадження без виклику сторін справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Військової частини НОМЕР_2 ( АДРЕСА_2 , ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) про визнання протиправним та скасування рішення,-
ОСОБА_1 звернулась до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить:
- визнати протиправними та скасувати Акт від 16.09.2022 № 2022 і Наказ командира військової частини НОМЕР_2 ОСОБА_2 № 421 від 16.09.2022 «Про результати службового розслідування за фактом смерті матроса ОСОБА_3 ».
- зобов'язати військову частину НОМЕР_2 провести спеціальне розслідування факту смерті матроса ОСОБА_3 , яка сталася 09.09.2022 з дотриманням вимог Інструкції про розслідування та облік нещасних випадків з військовослужбовцями, професійних захворювань і аварій у Збройних Силах України", затвердженої наказом МО України від 27 жовтня 2021 р. № 332 та скласти акти форми НВ-2 і НВ-3.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що 19.02.2016 укладено шлюб між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 . 09.09.2022 о 21.00 год. в с. Дмитрівка Миколаївської області виявлено труп військовослужбовця ВЧ НОМЕР_4 навідника 2 відділення 2 взводу ДШР ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Відповідно до Наказу командира військової частини НОМЕР_2 від 16.09.2022 №421 «Про результати службового розслідування за фактом смерті матроса ОСОБА_3 », визнано, що смерть військовослужбовця ОСОБА_3 не пов'язана з виконанням ним обов'язків військової служби та сталася з вини військовослужбовця. Позивач зазначає, що під час проведення службового розслідування, спеціальне розслідування у відповідності до Інструкції про розслідування та облік нещасних випадків з військовослужбовцями, професійних захворювань і аварій у Збройних Силах України не проводилось, висновки експертиз і результати досудового розслідування не враховувались, огляд, складання схем і фотофіксація місця події, опитування свідків, витребування і долучення передбачених інструкцією документів не проводились. Наказ містить припущення про ймовірність вчинення самогубства без посилання на причини такого припущення, у лікарському свідоцтві про смерть зазначено, що смерть настала внаслідок випадків ушкодження з невизначеним наміром, а наказ містить іншу причину смерті. Позивач вважає, що службове розслідування за фактом смерті матроса ОСОБА_3 проведено не повно, його висновки є необгрунтованими, а тому просить задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Ухвалою судді Кіровоградського окружного адміністративного суду від 06.09.2023 відкрито спрощене позовне провадження у справі без повідомлення (виклику) сторін та витребувано від відповідача докази.
Ухвалою судді від 15.11.2023 продовжено процесуальний строк розгляду справи.
Ухвалою судді від 27.12.2023 продовжено процесуальний строк розгляду справи та зобов'язано військову частину НОМЕР_2 надати належним чином завірену копію матеріалів службового розслідування, в тому числі належним чином завірену копію: Акту від 16.09.2022 №2022, Наказу командира військової частини НОМЕР_2 ОСОБА_2 №421 від 16.09.2022 «Про результати службового розслідування за фактом смерті матроса ОСОБА_3 » і Наказу командира військової частини НОМЕР_2 від 09.09.2022 №875.
22.01.2024, на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву з додатком - копією наказу командира військової частини НОМЕР_2 від 16.09.2022 №421 «Про результати службового розслідування за фактом смерті матроса ОСОБА_3 ». Інших, витребовуваних судом документів відповідачем не надано. У відзиві на позовну заяву, представник відповідача зазначив, що достатніх та обгрунтованих підстав, які б слугували приводом саме для повторного (додаткового) спеціального розслідування нещасного випадку, позивач не надав та не обгрунтував.
Розглянувши подані документи, з'ясувавши зміст спірних правовідносин з урахуванням доказів судом встановлені наступні обставини.
Судом установлено та матеріалами справи підтверджено, що 19.02.2016 між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 укладено шлюб (а.с. 10).
Відповідно до копії тимчасового посвідчення військовозобов'язаного № НОМЕР_5 , ОСОБА_3 17.05.2022, на підставі Указа Президента України №69/2022 від 24.02.2022, призвано на військову службу до лав ЗСУ по мобілізації (а.с. 12).
За змістом Наказу командира військової частини НОМЕР_2 від 16.09.2022 №421 «Про результати службового розслідування за фактом смерті матроса ОСОБА_3 », відповідно до вимог ст.85 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, Інструкції про розслідування та облік нещасних випадків з військовослужбовцями, професійних захворювань і аварій у Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 27 жовтня 2021 року №332, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 24 грудня 2021 року за №1667/37289 та на підставі наказу командира військової частини НОМЕР_2 від 09.09.2022 №875, було проведено спеціальне розслідування за фактом смерті військовослужбовця військової частини НОМЕР_4 навідника 3-го десантно-штурмового відділення 2-го десантно-штурмового взводу десантно-штурмової роти військової частини НОМЕР_4 матроса ОСОБА_3 (Акт №2022 від 16.09.2022).
В ході розслідування було встановлено, що 09 вересня 2022 року близько 19:55 години в пункті тимчасової дислокації десантно-штурмової роти в районі відновлення боєздатності військової частини НОМЕР_4 на території тимчасового розташування 2 десантно-штурмового взводу десантно-штурмової роти військової частини НОМЕР_4 , під час чергування в добовому наряді по охороні будівлі для тимчасового зберігання зброї, загинув матрос ОСОБА_3 , навідник 2 десантно-штурмового відділення 2 десантно - штурмового - взводу десантно-штурмової роти військової частини НОМЕР_4 , імовірно вчинив самогубство шляхом пострілу з АК-74 в район грудної клітки, в область серця.
Військовослужбовцю було надано першу медичну допомогу, але внаслідок отриманого вогнепального поранення грудної клітки матрос ОСОБА_3 помер на місці події. Того ж дня тіло померлого військовослужбовця було направлено до моргу «Миколаївського обласного бюро судово-медичної експертизи».
Ознак алкогольного та наркотичного сп'яніння у військовослужбовця під час проведення медичних заходів не виявлено.
Смерть військовослужбовця підтверджено лікарським свідоцтвом про смерть від 12 вересня 2022 року №4339, виданого «Миколаївським обласним бюро судово-медичної експертизи.
Згідно лікарського свідоцтва про смерть причинами смерті матроса ОСОБА_3 стали: гостра крововтрата, вогнепальне проникаюче наскрізне поранення грудної клітки з ушкодженням серця, лівої легені. Смерть настала внаслідок навмисного самоушкодження. Алкоголь в крові військовослужбовця, згідно наданих документів, не виявлений.
За фактом смерті матроса ОСОБА_3 відділом поліції №8 Миколаївського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Миколаївській області розпочато кримінальне провадження, зареєстроване в Єдиному реєстрі досудових розслідувань за №120221152150000114 від 10 вересня 2022 року за ч.1 ст.115 КК України.
Неправомарні дії військовослужбовців військової частини НОМЕР_4 , якими порушено вимоги нормативно-правових актів, службовим розслідуванням не встановленою. Вини військовослужбовців військової частини НОМЕР_4 - не встановлено.
На підставі викладеного, командиром військової частини НОМЕР_2 наказано спеціальне розслідування вважати завершеним та визнати, що смерть військовослужбовця військової служби за мобілізацією матроса ОСОБА_3 , навідника 3-го десантно-штурмового відділення 2-го десантно-штурмового взводу десантно-штурмової роти військової частини НОМЕР_4 не пов'язана з виконанням ним обов'язків військової служби та сталась з вини військовослужбовця.
Згідно з лікарським свідоцтвом про смерть №3439 від 25.01.2023, виданого Комунальною установою «Миколаївське обласне бюро судово-медичної експертизи» Миколаївської обласної ради, причина смерті ОСОБА_3 - гостра крововтрата, вогнепальне проникаюче наскрізне поранення грудної клітки з ушкодженням серця, лівої легені. Смерть настала внаслідок випадку ушкодження з невизначеним наміром (а.с. 13).
Тобто, причина смерті зазначена в даному лікарському свідоцтві про смерть суперечить причині зазначеній в Наказі командира військової частини НОМЕР_2 від 16.09.2022 №421 «Про результати службового розслідування за фактом смерті матроса ОСОБА_3 » (смерть настала внаслідок навмисного самоушкодження).
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також визначає загальні засади проходження в Україні військової служби здійснює Закон України «Про військовий обов'язок і військову службу» від 25.03.1992 № 2232-XII (далі Закон № 2232-XII).
Відповідно до статті 2 Закону № 2232-XII військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неїзастаном здоров'я і віком громадян України (завинятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності.
Порядок проходження військової служби, права та обов'язки військовослужбовців визначаються цим та іншими законами, відповідними положеннями про проходження військової служби, що затверджуються Президентом України, та іншими нормативно-правовими актами.
Відповідно до частини 1 статті 3 Закону № 2232-XII, правовою основою військового обов'язку і військової служби є Конституція України, цей Закон, Закон України "Про оборону України", "Про Збройні Сили України", "Про мобілізаційну підготовку і мобілізацію", інші закони України, а також прийняті відповідно до них укази Президента України та інші нормативно-правові акти щодо забезпечення обороноздатності держави, виконання військового обов'язку, проходження військової служби, служби у військовому резерві та статусу військовослужбовців, а також міжнародні договори України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Законом України «Про Дисциплінарний статут Збройних Сил України» № 551-XIV від 24.03.1999 року затверджено Дисциплінарний статут Збройних Сил України (далі - Дисциплінарний статут Збройних Сил України), який визначає сутність військової дисципліни, обов'язки військовослужбовців щодо її додержання, види заохочень та дисциплінарних стягнень, права командирів щодо їх застосування, а також порядок подання і розгляду заяв, пропозицій та скарг.
Відповідно до статті 12 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України заступники Міністра оборони України, командувачі видів Збройних Сил України користуються щодо підлеглих військовослужбовців дисциплінарною владою командувача військ оперативного командування, а керівники структурних підрозділів Міністерства оборони України і Генерального штабу Збройних Сил України - дисциплінарною владою командира корпусу.
Відповідно до статті 85 Дисциплінарного статуту службове розслідування призначається письмовим наказом командира (начальника), який прийняв рішеня притягти військовослужбовця до дисциплінарної відповідальності. Воно може бути проведено особисто команиром (начальником), доручено військовослужбовцю офіцерського складу, а в разі вчинення правопорушення військовослужбовцем рядового, сержантського (старшинського) складу - також військовослужбовцю сержантського (старшинського) складу.
Заборонено проводити службове розслідування особам, які є підлеглими військовослужбовця, чиє правопорушення підлягає розслідуванню, а також особам - співучасникам правопорушення або зацікавленим у наслідках розслідування.
Розслідування проводиться за участю безпосереднього начальника військовослужбовця, який вчинив дисциплінарне правопорушення…
Порядок проведення службовогорозслідуванняу Збройних Силах України визначається наказом Міністерства оборони України, в інших військових формуваннях, правоохоронних органах спеціального призначення - наказами державних органів, які мають у своєму підпорядкуванні військові формування, утворені відповідно до законів України, правоохоронних органів спеціального призначення, Державної спеціальної служби транспорту, Адміністрації Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України.
Підстави та механізм проведення службового розслідування стосовно військовослужбовців Збройних Сил України, а також військовозобов'язаних та резервістів, які не виконали (неналежно виконали) свої службові обов'язки або вчинили правопорушення під час проходження служби (зборів), а також дії (бездіяльність) яких призвели до завдання шкоди державі, визначені Порядком №608.
Відповідно до пункту 1 розділу I Порядку № 608, цей Порядок визначає підстави та механізм проведення службового розслідування стосовно військовослужбовців Збройних Сил України (далі - Збройні Сили), а також військовозобов'язаних та резервістів (далі - військовослужбовці), які не виконали (неналежно виконали) свої службові обов'язки або вчинили правопорушення під час проходження служби (зборів). Службовим розслідуванням є комплекс заходів, які проводяться з метою уточнення причин і умов, що сприяли вчиненню правопорушення, а також встановлення ступеня вини особи (осіб), чиї дії або бездіяльність стали причиною вчинення правопорушення.
Порядок проведення службового розслідування визначений у розділі III (пункти з 1 по 14).
Так, рішення про призначення службового розслідування приймається командиром (начальником), який має право видавати письмові накази та накладати на підлеглого дисциплінарне стягнення.
Службове розслідування призначається письмовим наказом командира (начальника), у якому зазначаються підстава, обґрунтування або мета призначення службового розслідування, особа, стосовно якої воно проводиться, строк проведення службового розслідування, а також визначаються посадова (службова) особа, якій доручено його проведення, або голова та члени комісії з проведення службового розслідування (далі - особи, які проводять службове розслідування). Днем початку службового розслідування вважається день видання наказу про його призначення. Днем закінчення службового розслідування вважається день надання командиру (начальнику), який призначив службове розслідування, акта службового розслідування та матеріалів на розгляд, визначений в наказі про призначення службового розслідування.
Службове розслідування може бути проведено особисто командиром (начальником) чи доручено іншому військовослужбовцю. У разі вчинення правопорушення солдатом (матросом) чи сержантом (старшиною) службове розслідування може бути доручено військовослужбовцю, який проходить військову службу на посаді сержантського (старшинського) складу. Особи, які проводять службове розслідування, відповідають за всебічність, повноту, своєчасність та об'єктивність його проведення, додержання законодавства України, а також за нерозголошення інформації, яка стосується службового розслідування.
Посадові (службові) особи Збройних Сил зобов'язані надавати письмові пояснення по суті предмета службового розслідування та поставлених їм питань, а за попередньою згодою керівника - документи чи матеріали відповідно до своїх службових обов'язків.
До участі у проведенні службового розслідування заборонено залучати осіб, які є підлеглими військовослужбовця, стосовно якого проводиться службове розслідування, осіб, які брали участь у правопорушенні або особисто зацікавлені у результатах розслідування. Розслідування проводиться за участю безпосереднього начальника військовослужбовця, який вчинив дисциплінарне правопорушення.
Пунктом 1 розділу ІV Порядку №608 визначено, що особи, які проводять службове розслідування, зобов'язані:
- дотримуватися вимог законодавства України, вживати всіх передбачених законодавством заходів для всебічного, повного, своєчасного і об'єктивного розслідування обставин вчиненого правопорушення;
- виявляти (з'ясовувати) обставини, які підтверджують або спростовують інформацію щодо скоєння правопорушення, а також встановлювати обставини, які пом'якшують або обтяжують відповідальність правопорушника;
- розглядати заяви і клопотання військовослужбовця, правопорушення якого підлягає службовому розслідуванню, що були подані під час проведення службового розслідування та стосуються його проведення.
За змістом розділу V Порядку №608, за результатами службового розслідування складається акт службового розслідування, який містить вступну, описову та резолютивну частини.
В описовій частині акта службового розслідування зазначаються, зокрема: неправомірні дії військовослужбовця; зв'язок правопорушення з виконанням військовослужбовцем обов'язків військової служби (якщо такий є); вина військовослужбовця; причинний зв'язок між неправомірними діями військовослужбовця та подією, що трапилась; вимоги нормативно-правових актів, інших актів законодавства, які було порушено; причини та умови, що сприяли правопорушенню; заперечення, заяви та клопотання особи, стосовно якої проведено службове розслідування, мотиви їх відхилення чи підстави для задоволення.
У резолютивній частині акта службового розслідування зазначаються: висновки службового розслідування; пропозиції щодо притягнення винної особи (винних осіб) до відповідальності; інші заходи, спрямовані на усунення причин та умов, що призвели до правопорушення, які пропонується здійснити.
Акт службового розслідування підписується особами, які його проводили. Після підписання акт службового розслідування подається на розгляд командиру (начальнику), який призначив розслідування. До акта службового розслідування додаються всі матеріали службового розслідування.
Пунктом 5 розділу 1 Порядку №608 визначено, що розслідування нещасних випадків, професійних захворювань, аварій проводиться відповідно до Інструкції про розслідування та облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій у Збройних Силах України, затвердженої наказом Міністра оборони України від 06 лютого 2001 року № 36, зареєстрованої у Міністерстві юстиції України 23 лютого 2001 року за № 169/5360.
Наказом Міністерства оборони України від 27.10.2021 року №332 "Про затвердження Інструкції про розслідування та облік нещасних випадків з військовослужбовцями, професійних захворювань і аварій у Збройних Силах України", зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 24 грудня 2021 року, затверджено Інструкцію про розслідування та облік нещасних випадків з військовослужбовцями, професійних захворювань і аварій у Збройних Силах України, що додається (далі - Інструкція №332).
Пунктом 2 наказу Міністерства оборони України від 27.10.2021 №332 визнано таким, що втратив чинність, наказ Міністра оборони України від 06 лютого 2001 року № 36 "Про затвердження Інструкції про розслідування та облік нещасних випадків з військовослужбовцями, професійних захворювань і аварій у Збройних Силах України", зареєстрований у Міністерстві юстиції України 23 лютого 2001 року за № 169/5360 (зі змінами).
Таким чином, процедуру проведення розслідування та обліку нещасних випадків з військовослужбовцями Збройних Сил України, Державної спеціальної служби транспорту (у тому числі з відрядженими зі Збройних Сил України, Державної спеціальної служби транспорту), військовозобов'язаними та резервістами, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - військовослужбовці), отриманих ними професійних захворювань, їх загибелі або смерті зі встановленням зв'язку з виконанням обов'язків військової служби і аварій, що сталися у військових частинах, військових навчальних закладах, установах та організаціях Збройних Сил України, Державній спеціальній службі транспорту визначає саме Інструкція №332.
Пункт 1 розділу І Інструкції №332 визначає процедуру проведення розслідування та обліку нещасних випадків з військовослужбовцями Збройних Сил України, Державної спеціальної служби транспорту (у тому числі з відрядженими зі Збройних Сил України, Державної спеціальної служби транспорту), військовозобов'язаними та резервістами, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - військовослужбовці), отриманих ними професійних захворювань, їх загибелі або смерті зі встановленням зв'язку з виконанням обов'язків військової служби і аварій, що сталися військових частинах, військових навчальних закладах, установах та організаціях Збройних Сил України, Державній спеціальній службі транспорту (далі - військові частини).
Відповідно до пункту 2 розділу І Інструкції №332 - військовослужбовці вважаються такими, що виконують обов'язки військової служби, у випадках, визначених частиною четвертою статті 24 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу».
Відповідно до пункту 3 розділу І Інструкції №332 - ця інструкція поширюється на військові частини та військовослужбовців, крім військовослужбовців, які отримали гостре професійне захворювання (отруєння), поранення, контузію, травму, каліцтво, зникли, померли або загинули внаслідок бойових уражень або дій з боку противника в районі ведення бойових дій або проведення операції Об'єднаних сил.
Випадки гострого професійного захворювання (отруєння), поранення, контузії, травми, каліцтва, зникнення, смерті або загибелі військовослужбовців внаслідок бойових уражень або дій з боку противника є бойовими людськими втратами і обліку як нещасні випадки не підлягають.
Випадки гострого професійного захворювання (отруєння), поранення, контузії, травми, каліцтва, зникнення, смерті або загибелі військовослужбовців, що сталися в районі ведення бойових дій або проведення операції Об'єднаних сил, але не пов'язані з бойовими ураженнями або діями з боку противника, розслідуються згідно з вимогами цієї Інструкції.
Пунктом 1 розділу II Інструкції №332 встановлено, що розслідування проводиться у разі виникнення нещасного випадку, а саме обмеженої в часі події або раптового впливу на військовослужбовця небезпечного фактора чи середовища за наявності ознак того, що випадок стався під час виконання ним обов'язків військової служби, унаслідок чого зафіксовано шкоду здоров'ю, зокрема, від одержання ним поранення, травми, у тому числі внаслідок тілесних ушкоджень, заподіяних іншою особою, гострого професійного захворювання і гострого професійного отруєння, одержання сонячного або теплового удару, опіку, обмороження, а також у разі утоплення, ураження електричним струмом, блискавкою та іонізуючим випромінюванням, отримання інших ушкоджень унаслідок аварії, пожежі, стихійного лиха (землетрус, зсув, повінь, ураган тощо), контакту з представниками тваринного і рослинного світу, комахами, іншими представниками флори і фауни (далі - нещасні випадки), які призвели до звільнення від виконання обов'язків військової служби військовослужбовця на один день і більше, а також у випадку смерті військовослужбовців під час виконання ними обов'язків військової служби.
Пунктом 5 розділу ІІ Інструкції встановлено, що командир військової частини, який отримав повідомлення про нещасний випадок, у свою чергу зобов'язаний:
негайно через засоби зв'язку повідомити про нещасний випадок (зникнення, смерть) старшого командира (начальника) та протягом доби надати йому письмове повідомлення за формою НВ-1 наведеною у додатку 2 до цієї Інструкції (далі - повідомлення за формою НВ-1);
у разі зникнення або смерті військовослужбовця внаслідок нещасного випадку протягом доби повідомити його батьків або близьких родичів;
залежно від того, з чим пов'язаний нещасний випадок (виконання робіт, пожежа, аварія транспортного засобу будь-якого виду та форми власності, гостре професійне захворювання або отруєння тощо),- протягом доби надіслати повідомлення за формою НВ-1 до відповідного військового органу нагляду чи контролю у сфері, з якою пов'язаний нещасний випадок (органу нагляду за безпечним веденням робіт військовослужбовцями, пожежного нагляду, контролю безпеки військової служби, контролю безпеки дорожнього руху, санітарно-епідеміологічного нагляду тощо), а в передбачених законодавством випадках, - повідомити Військову службу правопорядку у Збройних Силах України та (або) Спеціалізовану прокуратуру у військовій та оборонній сфері;
якщо потерпілий військовослужбовець був відряджений з іншої військової частини,- повідомити протягом доби через засоби зв'язку його командира та надіслати повідомлення за формою НВ-1;
протягом доби призначити комісію з розслідування нещасного випадку чисельністю не менш як три особи у складі голови комісії (яким є один із його заступників) та членів - командира роти, батальйону (дивізіону, ескадрильї тощо), до складу якого входить підрозділ, де стався нещасний випадок, та залежно від того, з чим пов'язаний нещасний випадок, - фахівців профільних служб (озброєння, тилу, пожежної, автомобільної, інженерної, медичної тощо). До складу комісії не може входити безпосередній командир (начальник) потерпілого військовослужбовця;
забезпечити належні умови для роботи комісії (надати приміщення, засоби зв'язку, оргтехніку, автотранспорт, канцелярське приладдя тощо), а також залучених до роботи експертів, інших спеціалістів та сприяти роботі комісії з метою своєчасного і об'єктивного проведення розслідування нещасного випадку.
Пунктами 7-10 розділу ІІ Інструкції №332 визначено, що нещасні випадки зі смертельним наслідком або внаслідок яких військовослужбовцем отримані тяжкі травми, групові нещасні випадки та випадки зникнення або смерті військовослужбовців підлягають спеціальному розслідуванню та розслідуються з урахуванням вимог розділу III цієї Інструкції.
Комісія з розслідування нещасного випадку проводить розслідування протягом п'яти робочих днів з дня її утворення.
Комісія з розслідування нещасного випадку зобов'язана:
обстежити місце нещасного випадку, одержати письмові та усні пояснення (провести опитування) свідків і осіб, які причетні до події, та одержати письмові пояснення потерпілого, якщо це можливо;
з'ясувати обставини та причини, що призвели до нещасного випадку, а також розробити заходи щодо запобігання подібним випадкам;
визначити вид події, що призвела до нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння), причини нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння) та обладнання, устаткування, машини, механізми, транспортні засоби, експлуатація яких призвела до настання нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння), відповідно до Класифікатора видів подій, причин, обладнання, устаткування, машин, механізмів, транспортних засобів, що призвели до настання нещасного випадку, гострого професійного захворювання (отруєння), аварії, який наведений у додатку 3 до цієї Інструкції;
скласти акт проведення розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку (зникнення, смерті, аварії) за формою НВ-2 наведеною у додатку 4 до цієї Інструкції (далі - акт за формою НВ-2) та акт про нещасний випадок (зникнення, смерть) під час виконання обов'язків військової служби за формою НВ-3 наведеною у додатку 5 до цієї Інструкції (далі - акт за формою НВ-3) у разі, якщо нещасний випадок (смерть) визнаний комісією з розслідування таким, що пов'язаний з виконанням обов'язків військової служби, і надати їх командиру військової частини на затвердження. Акти підписуються головою комісії та її членами. У разі незгоди зі змістом акта член комісії підписує його з відміткою про наявність окремої думки, яку викладає письмово і додає до акта за формою НВ-2, як його невід'ємну частину.
До акта додаються письмові пояснення (опитування) свідків, потерпілого, а за потреби також схеми, фотографії, витяги з експлуатаційної документації та інші документи, що характеризують місце події (устаткування, машини, апаратура, територія, будівля тощо), медичний висновок щодо діагнозу потерпілого, наявності в його організмі алкоголю (наркотичних засобів чи токсичних або отруйних речовин).
Якщо нещасний випадок визнаний комісією з розслідування таким, що не пов'язаний з виконанням обов'язків військової служби, на затвердження командиру військової частини надається тільки акт за формою НВ-2, який зберігається у діловодстві військової частини.
Обставинами, за яких нещасний випадок визнається пов'язаним з виконанням обов'язків військової служби і за яких складається акт за формою НВ-3, є:
виконання потерпілим військовослужбовцем службових обов'язків згідно з розпорядком дня військової частини, у тому числі у відрядженні;
виконання потерпілим військовослужбовцем державних обов'язків, у тому числі у випадках, якщо ці обов'язки не були пов'язані з військовою службою;
перебування потерпілого військовослужбовця у складі добового наряду;
виконання завдань відповідно до розпоряджень та наказів командира військової частини в позаслужбовий час, у вихідні, святкові та неробочі дні на території військової частини та поза її межами;
прямування на службу або зі служби, під час службових поїздок, пішки або на транспортному засобі будь-якого виду та форми власності;
виконання дій, що не входять до кола службових обов'язків потерпілого військовослужбовця, а саме: із запобігання виникненню аварій або рятування людського життя чи державної власності, підтримання військової дисципліни та охорони правопорядку;
участь у спортивних змаганнях та інших масових заходах і акціях, які проводяться військовою частиною самостійно або за рішенням старшого командира;
прямування потерпілого військовослужбовця до місця відрядження і у зворотному напрямку на транспортному засобі будь-якого виду та форми власності;
заподіяння тілесних ушкоджень іншою особою або вбивство потерпілого військовослужбовця під час виконання ним обов'язків військової служби або дій, зазначених в абзаці восьмому цього пункту, незалежно від початку досудового розслідування, крім випадків з'ясування потерпілим та іншою особою особистих стосунків позаслужбового характеру, що підтверджено висновком відповідних органів;
отримання потерпілим військовослужбовцем травми або інших ушкоджень унаслідок погіршення стану його здоров'я, яке сталося під впливом небезпечного фактору чи середовища у процесі виконання ним обов'язків військової служби, що підтверджено медичним висновком;
раптове погіршення стану здоров'я потерпілого військовослужбовця або його смерть під час виконання обов'язків військової служби внаслідок впливу небезпечних чи шкідливих факторів та (або) важкості чи напруженості роботи, яка виконувалась, що підтверджено медичним висновком, якщо робота, що виконувалась, була протипоказана за медичним висновком про стан його здоров'я та якщо потерпілий не проходив відповідного медичного огляду;
смерть військовослужбовця внаслідок захворювання або травми, отриманих ним раніше під час виконання обов'язків військової служби, що підтверджено медичним висновком;
оголошення судовим рішенням військовослужбовця померлим.
Відповідно до Пунктів 16-18 Розділу ІІ Інструкції №332 командир військової частини, де стався нещасний випадок, забезпечує фотографування місця події, складання ескізів та схем, проведення експертних досліджень.
Командир військової частини протягом двох робочих днів після закінчення розслідування затверджує акти за формами НВ-2 та НВ-3. Матеріали розслідування (затверджені акти за формами НВ-2 та НВ-3 разом з додатками) зберігаються в діловодстві військової частини, а їх завірені копії надаються (надсилаються):
безпосередньому командиру для вручення потерпілому, членам його сім'ї чи уповноваженій ними особі;
начальнику відповідного військового органу нагляду чи контролю у сфері, з якою пов'язаний нещасний випадок (органу нагляду за безпечним веденням робіт військовослужбовцями, пожежного нагляду, контролю безпеки військової служби, контролю безпеки дорожнього руху, санітарно-епідеміологічного нагляду тощо);
командирам військових частин, представники яких брали участь у розслідуванні;
командиру військової частини, у штаті якої перебуває потерпілий, якщо військовослужбовець був тимчасово відряджений з цієї військової частини.
У разі незгоди потерпілого військовослужбовця, або членів його сім'ї, або особи, яка представляє їх інтереси, з висновками комісії з розслідування вони мають право протягом місяця, починаючи з дати отримання акта за формою НВ-2, подати скаргу старшому командирові або до органу, що здійснює контроль за своєчасним і об'єктивним розслідуванням нещасних випадків, чи звернутися до суду у визначений законом строк.
За результатами розслідування командир військової частини протягом двох робочих днів після затвердження актів за формами НВ-2 та НВ-3 видає наказ, в якому зазначаються:
дата, місце та обставини, за яких стався нещасний випадок;
військове звання, прізвище, ім'я та по батькові (за наявності) та дата народження потерпілого військовослужбовця;
вид, характер і локалізація поранення, травми, контузії, каліцтва чи іншого ушкодження здоров'я;
коли стався нещасний випадок (під час виконання обов'язків військової служби чи ні);
перебував чи ні потерпілий військовослужбовець в стані алкогольного сп'яніння або під впливом наркотичних чи токсичних або отруйних речовин;
порушення нормативно-правових актів, що спричинили нещасний випадок або були супутніми факторами його настання, посадові особи, які допустили ці порушення;
заходи з попередження подібних нещасних випадків у майбутньому.
На підставі наказу командира військової частини складається довідка про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) у двох примірниках за формою наведеною у додатку 5 до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 14 серпня 2008 року № 402, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17 листопада 2008 року за № 1109/15800 (далі - Положення про військово-лікарську експертизу).
Згідно пунктів 1,3,4,6,7 розділу ІІІ Інструкції №332 встановлено, що спеціальному розслідуванню підлягають:
нещасні випадки з військовослужбовцями зі смертельним наслідком;
нещасні випадки, унаслідок яких військовослужбовцем отримані тяжкі травми;
групові нещасні випадки, що сталися одночасно з двома і більше військовослужбовцями, незалежно від тяжкості шкоди їх здоров'ю;
випадки зникнення військовослужбовців, за відсутності ознак ухилення від військової служби;
випадки смерті військовослужбовців.
Спеціальне розслідування зазначених вище випадків проводиться за наявності ознак того, що випадок стався під час виконання обов'язків військової служби.
Визначення ступеня тяжкості травм здійснюється відповідно до Класифікатора розподілу травм за ступенем тяжкості, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров'я України від 04 липня 2007 року № 370, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 07 серпня 2007 року за № 902/14169.
Командир (начальник) органу військового управління вищого рівня, який отримав від командира підпорядкованої військової частини повідомлення, зобов'язаний призначити своїм наказом комісію для проведення спеціального розслідування.
До складу комісії зі спеціального розслідування включаються:
один із заступників командира (голова комісії) органу військового управління вищого рівня;
начальники відповідних служб органу військового управління вищого рівня або їх заступники;
начальники відповідних служб військової частини, у якій стався нещасний випадок;
командир підрозділу (крім безпосереднього командира), де стався нещасний випадок;
представник відповідного військового органу нагляду чи контролю у сфері, з якою пов'язаний нещасний випадок (органу нагляду за безпечним веденням робіт військовослужбовцями, пожежного нагляду, контролю безпеки військової служби, контролю безпеки дорожнього руху, санітарно-епідеміологічного нагляду тощо), за узгодженням з начальником цього органу;
представник Військової служби правопорядку у Збройних Силах України за узгодженням з її керівником.
Спеціальне розслідування групового нещасного випадку, під час якого загинуло від двох до чотирьох військовослужбовців включно або травмовано від чотирьох до дев'яти військовослужбовців включно, проводиться комісією, яка залежно від підпорядкованості військової частини, у якій стався нещасний випадок, призначається наказами: Міністерства оборони України, Головнокомандувача Збройних Сил України, Генерального штабу Збройних Сил України, Державної спеціальної служби транспорту, командувача об'єднаних сил Збройних Сил України, командувачів видів, родів військ (сил) Збройних Сил України.
Спеціальне розслідування групового нещасного випадку, під час якого загинуло п'ять і більше військовослужбовців або травмовано десять і більше військовослужбовців, проводиться комісією, яка залежно від підпорядкованості військової частини, у якій стався нещасний випадок, призначається наказом Міністерства оборони України або Головнокомандувача Збройних Сил України.
Спеціальне розслідування нещасних випадків проводиться протягом 15 робочих днів. За потреби зазначений строк може бути подовжений командиром (начальником), який призначив комісію зі спеціального розслідування, але не більш як на тридцять днів або на строк, необхідний для проведення медичних досліджень закладом охорони здоров'я, технічної та (або) судово-медичної експертиз (досліджень) та отримання їх висновків. За результатами спеціального розслідування комісія з урахуванням висновків експертиз та (або) досудового розслідування складає акт за формою НВ-2 та оформлює інші матеріали, передбачені цією Інструкцією.
Якщо за висновком комісії з розслідування в акті за формою НВ-2 випадок визнано таким, що пов'язаний з виконанням обов'язків військової служби, у військовій частині, де стався нещасний випадок, протягом доби на кожного потерпілого складаються та подаються на затвердження командиру військової частини акти за формою НВ-3. У цьому разі в актах за формою НВ-3 замість підписів членів комісії з розслідування робиться запис: «Складено відповідно до акта спеціального розслідування».
До матеріалів спеціального розслідування включаються:
1) копія наказу про утворення комісії зі спеціального розслідування;
2) акт розслідування за формою НВ-2, до якого додаються:
протокол огляду місця події (додаток 10);
ескіз місця події, що сталася (додаток 11), необхідні плани, схеми, фотознімки;
висновок експертизи (технічної, медичної тощо), якщо за рішенням комісії зі спеціального розслідування вона проводилася;
протоколи опитування (додаток 12) та пояснювальні записки (додаток 13) свідків та інших осіб, причетних до події;
копії документів про проходження потерпілими військовослужбовцями навчання, інструктажу і перевірки знань щодо заходів безпеки під час виконання обов'язків військової служби та копії документів про проходження військової служби;
медичний висновок про причини смерті або характер травми потерпілого військовослужбовця, а також про наявність в його організмі алкоголю, наркотичних чи токсичних або отруйних речовин;
копії актів перевірок (довідок за результатами перевірок) та приписів, що стосуються нещасного випадку, виданих командиру військової частини представниками вищого командування або представниками відповідних військових органів нагляду чи контролю (органу нагляду за безпечним веденням робіт військовослужбовцями, пожежного нагляду, контролю безпеки військової служби, контролю безпеки дорожнього руху, санітарно-епідеміологічного нагляду тощо) до настання нещасного випадку і під час його розслідування;
3) акти розслідування за формою НВ-3 на кожного потерпілого окремо.
7. Командир військової частини, де стався зазначений у пункті 1 цього розділу випадок, зобов'язаний після затвердження акта розслідування за формою НВ-2:
протягом двох робочих днів видати наказ, в якому зазначаються питання, визначені в пункті 18 розділу II цієї Інструкції;
протягом трьох робочих днів після видання наказу надіслати матеріали спеціального розслідування разом з копіями наказу командиру (начальнику), який призначив розслідування, до військового органу державного нагляду або контролю, до Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, до військових частин, представники яких брали участь у розслідуванні, а також до Спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері, де проводилось кримінальне провадження за фактом травмування, загибелі, зникнення або смерті військовослужбовця.
Затверджені акти за формами НВ-2 та НВ-3 зберігаються у військовій частині, де сталася подія, протягом 45 років. Завірені копії матеріалів спеціального розслідування зберігаються до виконання всіх зазначених в акті за формою НВ-2 заходів, але не менше п'яти років.
Суд зазначає, що будь-яких належних доказів проведення спеціального розслідування у відповідності до Інструкції №332 до суду не надано, так само як і не надано доказів на підставі яких у наказі командира військової частини НОМЕР_2 ОСОБА_2 № 421 від 16.09.2022 «Про результати службового розслідування за фактом смерті матроса ОСОБА_3 » зроблено висновок що смерть настала саме з вини військовослужбовця. Більш того, як зазначалось вище, причина смерті зазначена в лікарському свідоцтві про смерть №3439 від 25.01.2023, виданого Комунальною установою «Миколаївське обласне бюро судово-медичної експертизи» Миколаївської обласної ради (смерть настала внаслідок випадку ушкодження з невизначеним наміром) суперечить причині зазначеній в Наказі командира військової частини НОМЕР_2 від 16.09.2022 №421 «Про результати службового розслідування за фактом смерті матроса ОСОБА_3 » (смерть настала внаслідок навмисного самоушкодження).
Також, відповідачем не було надано до суду оскаржуваного акту №2022 від 16.09.2022 на підставі якого був прийнятий Наказ командира військової частини НОМЕР_2 від 16.09.2022 №421 «Про результати службового розслідування за фактом смерті матроса ОСОБА_3 ».
Згідно з нормами частини 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до положень статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до вимог частин 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Нормами частини 2 зазначеної статті встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд, відповідно до положень частини п'ятої статті 77 КАС України, вирішує справу на підставі наявних доказів.
Відповідачем не надано суду жодного переконливого доказу правомірності прийняття Акту від 16.09.2022 № 2022 та Наказ командира військової частини НОМЕР_2 ОСОБА_2 № 421 від 16.09.2022 «Про результати службового розслідування за фактом смерті матроса ОСОБА_3 ».
У зв'язку з чим суд погоджується з доводами позивача, що висновки службового розслідування є передчасними, не відповідають дійсним обставинам, які передували смерті та могли вплинути на загибель ОСОБА_3 .
З урахуванням наведеного суд вважає, що висновки комісії з розслідування, викладені в Акті проведення спеціального розслідування нещасного випадку смерті військовослужбовця зроблено без урахування визначених Порядком №608, Інструкцією №332 вимог, а кваліфікація нещасного випадку як такого, що не пов'язаний з виконанням службових обов'язків, якщо нещасний випадок стався з вини військовослужбовця, за відсутності відповідного підтвердження належними доказами є передчасним та суперечить спеціальним нормам Порядку №608 та Інструкції №332.
Статтею 245 Кодексу адміністративного судочинства України визначено повноваження суду при вирішенні справи. Зокрема відповідно до пункту 2 частини 2 цієї статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.
При цьому відповідно до частини 3 статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов'язати суб'єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.
За таких обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог в повному обсязі.
Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Отже здійснені позивачем судові витрати на сплату судового збору у сумі 1073,60 грн. слід стягнути на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись статтями 132, 139, 143, 242-246, 255, 260-263, 287, 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
вирішив:
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Військової частини НОМЕР_2 ( АДРЕСА_2 , ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) про визнання протиправним та скасування рішення - задовольнити.
Визнати протиправними та скасувати Акт від 16.09.2022 № 2022 та Наказ командира військової частини НОМЕР_2 ОСОБА_2 № 421 від 16.09.2022 «Про результати службового розслідування за фактом смерті матроса ОСОБА_3 ».
Зобов'язати військову частину НОМЕР_2 провести спеціальне розслідування факту смерті матроса ОСОБА_3 , яка сталася 09.09.2022 з дотриманням вимог Інструкції про розслідування та облік нещасних випадків з військовослужбовцями, професійних захворювань і аварій у Збройних Силах України, затвердженої наказом МО України від 27 жовтня 2021 р. № 332 та скласти акти форми НВ-2 і НВ-3.
Стягнути на користь ОСОБА_1 судові витрати за сплату судового збору у розмірі 1073,60 грн. за рахунок бюджетних асигнувань військової частини НОМЕР_2 .
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду, шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду К.М. ПРИТУЛА