Ухвала від 07.02.2024 по справі 320/4183/24

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА

з питань скасування заходів забезпечення позову

07 лютого 2024 року № 320/4183/24

Суддя Київського окружного адміністративного суду Кочанова П.В., розглянувши у письмовому провадженні клопотання Головного управління ДПС у місті Києві про скасування заходів забезпечення позову у справі №320/4183/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ТАБАКО ДІМ» до Головного управління ДПС у місті Києві, Головного управління ДПС у Закарпатській області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування актів перевірки,-

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 30 січня 2024 року заяву позивача про забезпечення адміністративного позову у адміністративній справі № 320/4183/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ТАБАКО ДІМ» до Головного управління ДПС у місті Києві, Головного управління ДПС у Закарпатській області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування актів перевірки задоволено.

Заборонено Державній податковій службі України, вчиняти дії, спрямовані на прийняття рішень, які призводять до зупинення/анулювання ліцензії, що була видана ТОВ «ТАБАКО ДІМ» на виробництво тютюнових виробів (сигарети з фільтром в асортименті) (реєстраційний №990111202100013 від 07 червня 2021 року) на підставі Акту від 22.01.2024 №689/07-16/09/43873464 та Акту від 22.01.2024 №4568/Ж5/26-15-09-01/43873464 - до набрання законної сили рішенням суду у цій справі.

До Київського окружного адміністративного суду надійшло клопотання Головного управління ДПС у м.Києві про скасування заходів забезпечення позову у справі №320/4183/24.

Клопотання обґрунтовано тим, що суд застосувавши заходи забезпечення позову у запропонований позивачем спосіб фактично вирішив спір по суті, що суперечить меті застосування статті 150 КАС України. ГУ ДПС у м. Києві зазначає, що позов не може бути забезпечений таким способом, який фактично підміняє собою судове рішення у справі та вирішує позовні вимоги до розгляду справи по суті судом. Зазначає, що навіть вказані заявником наявні ознаки протиправності оскаржуваного рішення є передчасними й не можуть вважатись підставою для вжиття заходів забезпечення позову, оскільки вони підлягають оцінці під час судового розгляду справи по суті вимог. При цьому, оскільки ТОВ «ТАБАКО ДІМ» не наведено належних мотивів, які б давали підстави вважати, що невжиття заходів забезпечення позову в подальшому може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, ефективний захист або поновлення порушених чи оскаржуваних прав або інтересів позивача, так само не наведено очевидних ознак протиправності спірного рішення, а відтак застосовані судом заходи забезпечення позову є передчасними, та такими що фактично підмінює собою судове рішення в справі.

У судове засідання, призначене на 7 лютого 2024 року о 10:00 годині учасники справи, які були повідомлені про розгляд клопотання належним чином, в судове засідання не з'явились.

Разом з тим, представником позивача подано до суду заперечення на клопотання про скасування заходів забезпечення позову, в яких зазначає, що невжиття заходів забезпечення позову може унеможливити виконання судового рішення у справі 320/4183/24, так як Акти №4568 та №689 є актами встановлення недостовірних даних у Атестаті виробництва, що поданий ТОВ «ТАБАКО ДІМ» разом із заявою на отримання ліцензії, які відповідно до статті 3 Закону №481, є підставою для анулювання ліцензії.

Відповідно до ч.9 ст.205 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи вищевказане, суд розглядає клопотання в порядку письмового провадження.

Вирішуючи заяву про скасування заходів забезпечення позову, суд виходить з наступного.

Частинами першою та другою статті 150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо : 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Згідно з положеннями частини першої статті 151 КАС України позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється в безспірному порядку.

Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб (частина друга статті 151 КАС України).

В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову та підстави його обрання (частина шоста статті 154 КАС України).

Тобто, метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Вирішуючи питання про вжиття заходів забезпечення позову, суд в ухвалі про забезпечення позову повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів позивача. Також, суд має вказати, в чому будуть полягати дії, направлені на відновлення прав позивача, оцінити складність вчинення цих дій, встановити, що витрати, пов'язані з відновленням прав, будуть значними. Так само суд повинен вказати підстави, з яких він дійшов висновку про існування очевидних ознак протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, цим рішенням, дією або бездіяльністю до ухвалення рішення у справі.

Слід також зауважити на тому, що під час вирішення питання щодо забезпечення позову обґрунтованість позову не досліджується, оскільки питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті та не можуть вирішуватись ним під час розгляду заяви про забезпечення позову.

Вирішуючи питання щодо наявності підстав для вжиття заходів забезпечення позову, суди повинні також враховувати специфіку правовідносин, стосовно яких виник спір, та їх відповідне законодавче врегулювання, за наслідками аналізу якого можна зробити висновок, чи дійсно застосування заходів забезпечення позову є необхідним у даному конкретному випадку, чи може невжиття таких засобів мати незворотні наслідки.

Задовольняючи заяву ТОВ «Табако Дім» про забезпечення позову, суд виходив з того, що відповідно до ст. 3 Закону № 481/95-ВР ліцензії на виробництво тютюнових виробів видаються лише суб'єктам господарювання (у тому числі іноземним суб'єктам господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва), які на момент подання заяви про видачу ліцензії є власниками або на інших не заборонених законодавством підставах володіють та/або користуються приміщеннями та обладнанням, що забезпечують повний технологічний цикл виробництва тютюнових виробів, включаючи виготовлення тютюнової суміші, сигаретні цехи, за умови, що використання для виробництва таких приміщень та обладнання здійснює тільки один суб'єкт господарювання (у тому числі іноземний суб'єкт господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво).

Ліцензії на право виробництва пального видаються, анулюються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику.

Розпорядження про анулювання ліцензії приймається, зокрема, на шістнадцятий робочий день з дня, наступного за днем вручення суб'єкту господарювання акта, що є підставою для анулювання ліцензії.

Таким чином, встановлення в Актах обставини порушення вимог статті 3 Закону України від 19.12.1995 №481/95-ВР є правовою підставою для прийняття контролюючим органом розпорядження про анулювання ліцензії на виробництво тютюнових виробів (сигарети з фільтром в асортименті).

Отже, у разі анулювання ліцензії ТОВ «ТАБАКО ДІМ» призведе до повного зупинення господарської діяльності та матиме невідворотні наслідки, насамперед, у вигляді втрати прибутку, неможливості виплати заробітної плати працівникам із можливим їх подальшим звільненням, простою обладнання, яке потребує постійного обслуговування, неможливості відновити господарську діяльність, у зв'язку з понесеними збитками, втратою зв'язків як з постачальниками сировини так і з покупцями готової продукції.

Роблячи такі висновки судом було досліджено контракти, укладені між ТОВ «ТАБАКО ДІМ», як покупцем та KT INTERNATIONA SA, як продавцем на отримання тютюнової жилки на підставі контракту від 11.04.2022 (згідно Додатку від 11.04.2023 до цього контракту його дію пролонговано до 11.04.2024); договір на покупку-продажу табаку укладений з NORD ТАВАК від 20 червня 2022 року, договір купівлі-продажу №35 від 17 травня 2023 року з NEMUNO BANGA LTD (Болгарія) на придбання фільтрувальних стрижнів для виготовлення сигарет, договір купівлі-продажу №24-1/23 від 3 квітня 2023 року з NEMUNO BANGA (Республіка Літви) на придбання фільтрувальних стрижнів для виготовлення сигарет, контракт №220701 від 01.07.2022 з SYMETAL ALUMINIUM FOIL INDUSTRY SINGLE MEMBER S.А. (Греція) на отримання алюмінієвої фольги.

При цьому суд виходив з того, що обраний заявником спосіб забезпечення адміністративного позову спрямований лише на збереження існуючого становища до розгляду справи по суті заявлених позовних вимог.

Суд звертає увагу на позицію Верховного Суду у постанові від 13 липня 2022 року у справі №240/26736/21, в якій сформовано правовий висновок, відповідно до якого анулювання ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним з моменту її отримання суб'єктом господарювання позбавляє його права на подальше здійснення такої діяльності, та може призвести до ухвалення судом рішення по суті спору до розриву відповідних господарських зв'язків, вивільнення працівників, що матиме наслідком утруднення або неможливість відновлення господарської діяльності взагалі у випадку ухвалення позитивного рішення суду. Таким чином, наведені обставини дійсно впливають на здійснення ефективного способу захисту порушеного права, який, насамперед, спрямований на поновлення такого права, і лише у разі неможливості такого поновлення - гарантування особі можливість отримання нею відповідного відшкодування. Колегія суддів вважає, що застосування заходів забезпечення позову у світлі конкретних обставин даної справи та особливостей правового регулювання спірних відносин відповідає і принципу процесуальної економії, який забезпечує відсутність необхідності звернення до суду для вжиття додаткових засобів захисту.

Відповідно до частини першої статті 157 Кодексу адміністративного судочинства України суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи.

Частиною восьмою статті 157 КАС України передбачено, що заходи забезпечення позову, вжиті судом до подання позову, скасовуються судом також у разі:

1) неподання заявником відповідної позовної заяви згідно з вимогами частини другої статті 153 цього Кодексу;

2) повернення позовної заяви;

3) відмови у відкритті провадження у справі.

Відповідно до частини першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

За приписами частин 1, 2 статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Частинами 1- 5ст. 94 КАС України письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Учасники справи мають право подавати письмові докази в електронних копіях, посвідчених електронним підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до закону. Електронна копія письмового доказу не вважається електронним доказом. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу.

Клопотання Головного управління ДПС у м.Києві про скасування заходів забезпечення позову у справі №320/4183/24 не містить жодного належного доказу, який свідчить про те, що на момент подання цього клопотання відпали ті обставини, які були підставою для прийняття судом ухвали про вжиття заходів забезпечення позову, так і доказів того, що існують обставини передбачені частиною восьмою статті 157 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суд виходить з того, що наслідком скасування заходів забезпечення позову є зняття всіх обмежень, встановлених забезпеченням позову.

Враховуючи, що забезпечення позову застосовується як гарантія задоволення законних вимог позивача, суд не повинен скасовувати вжиті заходи до виконання рішення або зміни способу його виконання, за винятком випадків, коли потреба у забезпеченні позову з тих чи інших причин відпала або змінились певні обставини, що спричинили застосування заходів забезпечення позову, або забезпечення позову перешкоджає належному виконанню судового рішення.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання податкового органу про скасування заходів забезпечення позову.

На підставі вищевикладеного та, керуючись ст.ст.157, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання Головного управління ДПС у місті Києві про скасування заходів забезпечення позову у справі №320/4183/24 - відмовити повністю.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку за правилами, встановленими статтями 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст ухвали складено та підписано 7 лютого 2024 року.

Суддя Кочанова П.В.

Попередній документ
116834475
Наступний документ
116834477
Інформація про рішення:
№ рішення: 116834476
№ справи: 320/4183/24
Дата рішення: 07.02.2024
Дата публікації: 09.02.2024
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Київський окружний адміністративний суд
Категорія справи: Окремі процесуальні питання; Заява про забезпечення (скасування забезпечення) позову або доказів
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Відмовлено у відкритті провадження (23.12.2024)
Дата надходження: 11.12.2024
Предмет позову: про визнання протиправними та скасування актів перевірки
Розклад засідань:
07.02.2024 10:00 Київський окружний адміністративний суд
02.04.2024 12:00 Шостий апеляційний адміністративний суд
21.08.2024 00:00 Касаційний адміністративний суд
Учасники справи:
головуючий суддя:
АЛІМЕНКО ВОЛОДИМИР ОЛЕКСАНДРОВИЧ
ШИШОВ О О
суддя-доповідач:
АЛІМЕНКО ВОЛОДИМИР ОЛЕКСАНДРОВИЧ
КОЧАНОВА П В
КОЧАНОВА П В
ШИШОВ О О
відповідач (боржник):
Головне управління Державної податкової служби у Закарпатській області
Головне управління Державної податкової служби у м. Києві
Головне управління ДПС у м. Києві, як відокремленого підрозділу ДПС
Головне управління ДПС у м.Києві
ГУ ДПС у Закарпатській області
Державна податкова служба України
заявник апеляційної інстанції:
Головне управління Державної податкової служби у Закарпатській області
Головне управління ДПС у м. Києві
заявник з питань забезпечення позову (доказів):
Головне управління ДПС у м. Києві
заявник касаційної інстанції:
Головне управління Державної податкової служби у Закарпатській області
Головне управління Державної податкової служби у м. Києві
Державна податкова служба України
орган або особа, яка подала апеляційну скаргу:
Головне управління ДПС у м. Києві
Державна податкова служба України
Товариство з обмеженою відповідальністю "ТАБАКО ДІМ"
позивач (заявник):
Товариство з обмеженою відповідальністю "ТАБАКО ДІМ"
Товариство з обмеженою відповідальністю «Місцева виробнича група»
представник відповідача:
Василиндра Валентин Романович
представник позивача:
Адвокатеса Аместріс Марина Миколаївна
Аместріс Марина Миколаївна
представник скаржника:
Ясніцька Тетяна Сергіївна
суддя-учасник колегії:
БЄЛОВА ЛЮДМИЛА ВАСИЛІВНА
ДАШУТІН І В
КУЧМА АНДРІЙ ЮРІЙОВИЧ
ЯКОВЕНКО М М