про залишення позовної заяви без руху
06 лютого 2024 року м. Київ № 320/4930/24
Суддя Київського окружного адміністративного суду Панченко Н.Д., ознайомившись з матеріалами позовної заяви ОСОБА_1 до Дарницького відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), третя особа без самостійних вимог на стороні відповідача Акціонерне товариство «Універсал Банк», про визнання дій протиправними та скасування постанов,
До Київського окружного адміністративного суду звернулася ОСОБА_1 з позовом до Дарницького відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), в якому просить суд:
- визнати протиправною та скасувати постанову Дарницького районного відділу державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у м. Києві від 10 грудня 2019 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь Дарницького районного відділу державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у м. Києві виконавчого збору у розмірі 7807,56 швейцарських франків, прийняту в рамках виконавчого провадження №59930906.
- визнати протиправною та скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження №62029375 від 07 травня 2020 року з примусового виконання виконавчого документа: постанова №59930906 виданої 10.12.2019 року.
Відповідно до п.3 ч.1 ст.171 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі КАС України) суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим ст.160, 161, 172 цього Кодексу.
Суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі.
Відповідно до частини третьої статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Частиною другою статті 132 цього Кодексу встановлено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Частиною першою статті 4 Закону України від 08.07.2011 № 3674-VI “Про судовий збір” (зі змінами та доповненнями) передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до підпункту 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України від 08.07.2011 № 3674-VI “Про судовий збір” (зі змінами та доповненнями), за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою, встановлюється ставка судового збору у розмірі 0,4 прожиткового мінімуму для працездатних осіб; за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано фізичною особою, встановлюється ставка судового збору у розмірі 1 відсотка ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно з частиною третьою статті 6 Закону України від 08.07.2011 № 3674-VI “Про судовий збір” за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. У разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Системний аналіз частини першої статті 6 Закону «Про судовий збір», частини другої статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України дає підстави для висновку, що вимога про визнання протиправними акта, дії чи бездіяльності як передумова для застосування інших способів захисту порушеного права (скасувати або визнати нечинним рішення чи окремі його положення, зобов'язати прийняти рішення, вчинити дії або утриматися від їх вчинення тощо) як наслідків протиправності акта, дії чи бездіяльності є однією вимогою.
Як встановлено судом, позивачем заявлена 1 вимога немайнового характеру (визнати протиправним та скасувати постанову державного виконавця про відкриття виконавчого провадження) та 1 вимога майнового характеру (визнати протиправним та скасувати постанову державного виконавця про стягнення виконавчого збору у розмірі 7807,56 швейцарських франків).
Таким чином, при зверненні до суду із цим адміністративним позовом позивачеві необхідно було сплатити 4 638,34 грн судового збору, а саме: за одну вимогу немайнового характеру 1211,20 грн та за одну вимогу майнового характеру 1 відсоток ціни позову, що складає 3 427,14 грн (7807,56 швейцарських франків за курсом НБУ на дату розрахунку становить 342 713,63 гривень).
Проте, позивачем сплачений судовий збір лише за 1 вимогу немайнового характеру.
Отже, позивачем не доплачений судовий збір у розмірі 3 427,14 грн.
Також, відповідно до п.5 ч.1 ст.171 КАС України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).
Так, ч.3 ст.122 КАС України встановлено, що для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до приписів статті 287 КАС України учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.
Позовну заяву може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів.
Тобто, ст.287 КАС України встановлений спеціальний десятиденний строк для оскарження до суду рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби.
Суд зазначає, що початок перебігу строку звернення до суду у процесуальному законі визначено альтернативно - це день, коли особа або дізналася, або повинна була дізнатися про порушення свого права.
Тому, при визначенні початку цього строку суд з'ясовує момент, коли особа фактично дізналася або мала реальну можливість дізнатися про наявність відповідного порушення (рішення, дії, бездіяльності), а не коли вона з'ясувала для себе, що певні рішення, дії чи бездіяльність стосовно неї є порушенням.
З матеріалів позову судом встановлено, що державним виконавцем Дарницького відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) винесено постанову про стягнення виконавчого збору від 10.12.2019 ВП № 59930906 та постанову про відкриття виконавчого провадження від 07.05.2020 ВП№ 62029375.
Під час дослідження матеріалів позовної заяви на предмет її відповідності вимогам, передбаченим частиною шостою статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України, судом не виявлено заяви про визнання поважними причини пропуску строку на звернення до суду.
Згідно з відомостями, які містяться в матеріалах позову, про наявність виконавчого провадження № 62029375 представнику позивача було відомо щонайменше з 05.01.2024.
12.01.2024 представник позивача ознайомився з матеріалами виконавчого провадження № 62029375.
Однак, матеріали позовної заяви не містять жодних даних на підтвердження часу та обставин, коли саме позивач ОСОБА_1 дізналася/повинна була дізнатися про наявність виконавчого провадження щодо стягнення з неї виконавчих витрат (виконавчого збору), зокрема, відсутні докази одержання позивачем оскаржуваної постанови або доказів, коли позивач фактично дізнався по порушення своїх прав.
Не розкритим також залишилося питання, що спонукало позивача укласти договір про надання правової допомоги з адвокатом у грудні 2023 року, ймовірно, саме для вирішення спору щодо стягнення виконавчого збору, що є не прямим доказом обізнаності про оскаржувані акти виконавця до моменту укладання відповідного договору.
Отже, на даний час судом не встановлено, коли саме позивач, а не його представник дізнався про постанови державного виконавця Дарницького відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) Слюсар А.В. про стягнення виконавчого збору та відкриття виконавчого провадження.
Разом із тим, до суду позивач звернувся 22.01.2024, тобто з порушенням десятиденного строку на звернення до суду щодо оскарження вищезазначених постанов державного виконавця, оскільки жодних доказів щодо дати обізнаності саме позивача матеріали справи не містять, а відтак відлік строку на звернення до суду, саме за наявними матеріалами справи, у позивача розпочався з дати прийняття оскаржуваних постанов,
Суд зазначає, що початок перебігу десятиденного строку у процесуальному законі визначено альтернативно - це день, коли особа або дізналася, або повинна була дізнатися про порушення свого права.
Тому, при визначенні початку цього строку суд з'ясовує момент, коли особа фактично дізналася або мала реальну можливість дізнатися про наявність відповідного порушення (рішення, дії, бездіяльності), а не коли вона з'ясувала для себе, що певні рішення, дії чи бездіяльність стосовно неї є порушенням.
Будь-яких доказів та пояснень, які б підтверджували факт обізнаності позивача із оскаржуваною постановою саме 12.01.2024 матеріали позову не містять взагалі.
Будь-яких доказів та пояснень, які б підтверджували неможливість звернення до суду із цим позовом в межах встановленого законом строку, позивачем суду не надано.
При цьому, жодних посилань на існування істотних та вагомих причин пропуску строку на звернення до суду, які непереборно перешкоджали позивачеві зверненню до суду, позовна заява та додані до неї матеріали не містять.
Також суд звертає увагу на те, що положення «повинна була дізнатися» слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися. Зокрема, особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав якщо: особа знала про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і не було перешкод для того, щоб дізнатися про те, яке прийнято рішення або вчинені дії. Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.
У справах Стаббігс та інші проти Великобританії та Девеер проти Бельгії Європейський суд дійшов висновку, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав.
Крім того, Європейський суд з прав людини у рішенні від 28 березня 2006 року у справі Мельник проти України зазначив, що правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності.
Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані.
Реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.
Суд зауважує, що вирішення питання про поновлення строку звернення до суду суд здійснює виключно з ініціативи та у межах наведених доводів заінтересованої особи. Таким чином, позивачеві необхідно надати пояснення та докази на їх підтвердження, що свідчать про фактичну дату, коли позивач дізнався про постанови державного виконавця Дарницького відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) Микитчик Ірини Володимирівни.
Тому, позивачеві необхідно надати пояснення та докази на їх підтвердження, що свідчать про існування обставин, що об'єктивно перешкоджали йому з'ясувати стан справ та звернутись до суду з адміністративним позовом у строки, визначені статтями 122, 287 КАС України.
Наведені обставини вказують на невідповідність позовної заяви вимогам процесуального закону.
Відповідно до статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Вказані недоліки можуть бути усунені шляхом подання до суду:
- оригіналу документа про сплату 3427,14 грн судового збору або документів, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону;
- заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду з доказами поважності причин його пропуску або пояснень та доказів на їх підтвердження, що свідчать про існування обставин, що об'єктивно перешкоджали особисто позивачеві з'ясувати стан справ та звернутись до суду з адміністративним позовом у строки, визначені положеннями Кодексу адміністративного судочинства України.
Інформація щодо реквізитів сплати судового збору за подання позовних заяв до Київського окружного адміністративного суду є загальнодоступною, оприлюднена на офіційному веб-порталі “Судова влада України” за інтернет-адресою http://adm.ko.court. gov.ua/sud1070//tax, а також розміщена на інформаційних стендах Київського окружного адміністративного суду.
Керуючись статтями 122, 123, 160 - 162, частиною 1, 2 статті 169, статтями 241-243, 248, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
1. Позовну заяву ОСОБА_1 до Дарницького відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), третя особа без самостійних вимог на стороні відповідача Акціонерне товариство «Універсал Банк», про визнання дій протиправними та скасування постанов - залишити без руху.
2. Встановити позивачу п'ятиденний строк з дня вручення даної ухвали для усунення недоліків.
3. Попередити позивача про те, що у випадку неусунення недоліків позовної заяви позовна заява буде повернута йому відповідно до п.9 ч.4 ст.169 КАС України.
4. Копію ухвали невідкладно надіслати особі, що звернулась із позовною заявою.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Панченко Н.Д.