ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"07" лютого 2024 р. справа № 300/8036/23
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Микитюка Р.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання дій протиправними та зобов'язання до вчинення певних дій
Адвокат Єрьоміна Вікторія Анатоліївна в інтересах ОСОБА_1 (далі позивач - ОСОБА_1 ) звернулася до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (надалі - відповідач, ГУ ПФУ в Івано-Франківській області), в якому просить:
визнати протиправними дії відповідача щодо невиплати сум індексації (підвищення пенсії) з 01.03.2022 та з 01.02.2023;
визнати протиправними дії відповідача щодо не проведення перерахунку та виплати пенсії з 01.07.2021, з урахуванням доплати до пенсії у розмірі 2000 грн згідно із Постановою КМУ від 14.07.2021 №713 Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб;
визнати протиправними дії відповідача щодо обмеження загального розміру пенсії, максимальним розміром, що не перевищує десяти прожиткових мінімумів, встановлених для осіб, які втратили працездатність, при обчисленні розміру пенсії для її виплати;
визнати протиправними дії відповідача щодо зменшення відсоткового значення розміру пенсії з 90% до 70% сум грошового забезпечення;
зобов'язати відповідача здійснити перерахунок та виплату пенсії позивачу, з 29.09.2023, з урахуванням доплати до пенсії у розмірі 2000 грн згідно із Постановою КМУ від 14.07.2021 №713 Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб, з урахуванням раніше виплачених сум;
зобов'язати відповідача здійснити перерахунок та виплату пенсії позивачу, з урахуванням індексації (підвищення пенсії) відповідно до постанови КМУ від 16.02.2022 №118 "Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році" з 01.03.2022 та відповідно до постанови КМУ від 24.02.2023 №168 "Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році" з 01.03.2023, без обмежень максимальним розміром, здійснивши виплату недоплаченої частини розміру пенсії з 01.03.2022 та з 01.03.2023 відповідно, з урахуванням проведених платежів;
зобов'язати відповідача провести перерахунок та виплату пенсії позивача, з урахуванням доплати до пенсії у розмірі 2000 грн згідно із Постановою КМУ від 14.07.2021 №713 Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб та індексацій пенсії за 2022-2023 роки відповідно до постанови КМУ від 16.02.2022 №118 "Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році" з 01.03.2022 та відповідно до постанови КМУ від 24.02.2023 №168 "Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році" з 01.03.2023, з розрахунку 90% без обмеження максимальним розміром, що не перевищує десяти прожиткових мінімумів для осіб, які втратили працездатність, із урахуванням виплачених сум.
Адміністративний позов обґрунтований тим, що ОСОБА_1 перебуває на обліку у Головному управлінні Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області та отримує пенсію за вислугу років відповідно до норм Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”, виходячи з 90 % грошового забезпечення. 3 1 січня 2016 року у зв'язку зі зміною грошового забезпечення на підставі Постанови КМУ № 704 від 30.08.2017 “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб”, Постанови КМУ № 103 від 21.02.2018 “Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб”, Головним управлінням ПФУ в Івано-Франківській області здійснено позивачу перерахунок пенсії та протиправно встановлено основний розмір пенсії у розмірі 70% грошового забезпечення. Із 01.07.2021 ОСОБА_1 встановлено щомісячну доплату до пенсії у розмірі 2000 грн згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 №713 “Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб”. Однак, після проведеного відповідачем перерахунку пенсії на виконання рішення суду від 16.03.2020 у справі №300/406/20, у вересні 2020 здійснено відповідний перерахунок пенсії. Оскільки, розмір пенсійної виплати ОСОБА_1 внаслідок перерахунку на виконання рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 16.03.2020 у справі №300/406/20 збільшився ніж на 2000,00 грн, тому позивач не мав права на встановлення щомісячної доплати відповідно до абзацу першого і другого пункту 1 постанови №713. Позивач переконаний, що має право на отримання доплати, яка передбачена постановою №713, тому що фактично перерахунок його пенсії після березня 2018 не проводився. Натомість перерахунок пенсії, проведений на виконання судового рішення, з метою усунення порушеного права особи на належний розмір пенсії, право на отримання якої у особи виникло до 01.03.2018, не є перерахунком пенсії, у зв'язку зі зміною складових грошового забезпечення чи інших показників основного розміру пенсії. Також позивач вказав, що після чергової індексації пенсії з 01.03.2023 нарахування по ній виросли, проте відповідач обмежив її до виплати 10 прожитковими мінімумами, встановленими для осіб, які втратили працездатність, а саме пенсія до виплати складає 20930 грн. Вважає, що обмеження пенсії максимальним розміром є неправомірним, оскільки відповідач застосував норму частини 7 статті 43 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”, яка визнана такою, що не відповідає Конституції України (є неконституційною) згідно з рішенням Конституційного Суду. Просить задовольнити позов у повному обсязі.
Ухвалою суду від 27.11.23 відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження, без повідомлення сторін та запропоновано відповідачу у п'ятнадцятиденний строк з дня отримання зазначеної ухвали подати відзив на позовну заяву та всі письмові докази, що підтверджують заперечення проти позову (а.с.18-19).
05.12.2023 на адресу суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву із викладом заперечень щодо наведених позивачем обставин та правових підстав позову. Заперечення проти позову обґрунтоване тим, що розмір пенсії позивача переглядався у зв'язку з виконанням рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 16.03.2020 у справі №300/406/20, у результаті чого розмір пенсії позивача збільшився більш ніж на 2 000,00 грн. Відтак, відповідач переконаний, що підстави для виплати щомісячної доплати, передбаченої Постановою №713, відсутні. Також зазначила, що у справі №300/406/20 вирішувалось питання перерахунку пенсії позивача з 01.01.2018. Рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 16.03.2020 у справі №300/406/20 не є приюдиційним при перерахунку пенсії позивача в інші періоди. У справі №300/330/22 суд не ухвалював рішення про перерахунок пенсії позивача з 01.04.2019 у конкретному відсотковому значенні від грошового забезпечення. Тому, Головним управлінням здійснено перерахунок пенсії за рішенням суду у відсотковому відношенні обчислено у розмірі 70%, так як саме чинною нормою Закону 2262 (стаття 13) передбачено максимальний розмір пенсії обчислюється у розмірі 70%. Окрім того, зазначає, що визначення максимального розміру пенсії регулюється статтею 2 Закону України від 08.07.2011 №3668-VI “Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи” (далі Закон №3668-VI), в якій, зокрема зазначено, що максимальний розмір пенсії (крім пенсійних виплат, що здійснюються з Накопичувального пенсійного фонду) або щомісячного довічного грошового утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною), призначених (перерахованих) відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”, не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Згідно з Законом України “Про Державний бюджет України на 2022 рік”, як вказує відповідач, прожитковий мінімум для непрацездатних осіб з 01.07.2022 становив 2027 грн з 01.12.2022 - 2093 грн. Тому, на переконання відповідача, застосування обмеження при розрахунку пенсії є правомірним і відповідає чинному законодавству України (а.с.23-32).
Суд, розглянувши адміністративну справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), дослідивши докази і письмові пояснення, викладених у заявах по суті справи, встановив такі обставини.
ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області та отримує пенсію за вислугу років.
Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 16.03.2020 у справі №300/406/20, яке набрало законної сили 17.08.2020, позов ОСОБА_1 задоволено, визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області щодо зменшення відсоткового значення розміру пенсії за вислугу років ОСОБА_1 з 90% до 70% сум грошового забезпечення та зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 в розмірі 90% від відповідних сум грошового забезпечення, починаючи з 01.01.2018 з урахуванням виплачених сум.
На виконання рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 16.03.2020 у справі №300/406/20 відповідач провів перерахунок пенсії позивача з 01.09.2020. (а.с.9).
Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 20.04.2022 у справі №300/330/22, визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області щодо зменшення ОСОБА_1 розміру пенсії з 90% до 70% грошового забезпечення при проведенні перерахунку пенсії з 01.04.2019 на підставі довідки Західного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції та зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01.04.2019 в розмірі 90% суми грошового забезпечення, зазначеного в довідці Західного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції, з урахуванням виплачених сум.
Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 25.08.2022 у даній справі апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області задоволено частково. Рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 20 квітня 2022 року у справі №300/330/22 скасовано та ухвалено нове, яким позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії задоволено частково. Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області щодо обмеження при виплаті пенсії ОСОБА_1 з 01.04.2019 її максимального розміру десятьма прожитковими мінімумами для осіб, які втратили працездатність. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області здійснити ОСОБА_1 виплату пенсії з 01.04.2019 не обмежуючи максимальний розмір такої десятьма прожитковими мінімумами для осіб, які втратили працездатність, з врахуванням виплачених сум.
На виконання постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 25.08.2022 у справі №300/330/22 відповідач провів перерахунок пенсії позивача з 01.04.2019. Основний розмір пенсії позивача склав 21277,03 грн (без обмеження її максимальним розміром станом на дату (01.04.2019)), що підтверджується протоколом за пенсійною справою №0906001840 від 01.04.2019 (а.с.11).
На виконання постанови Кабінету Міністрів України “Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб” від 14.07.2021 №713 позивачу встановлено щомісячну доплату, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 №713 “Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб”.
Водночас, з 01.04.2023 розмір пенсії ОСОБА_1 із урахуванням усіх надбавок становить 26 055,82 грн, однак фактично позивачу виплачується пенсія у сумі 21 277,03 грн (а.с. 13).
При цьому, сторонами не заперечується, що під час проведення перерахунку відповідач припинив виплату доплати, встановленої Постановою №713, оскільки після 01.03.2018 проведено перерахунок ОСОБА_1 пенсії на виконання рішення суду, в результаті чого розмір пенсії збільшився більше ніж на 2000,00 грн, тому підстави для виплати щомісячної допомоги відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України “Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб” від 14.07.2021 №713 відсутні.
Не погоджуючись з діями Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області щодо обмеження пенсії максимальним розміром, що не перевищує десяти прожиткових мінімумів, встановлених для осіб, які втратили працездатність, та діями відповідача щодо нездійснення виплати щомісячної доплати відповідно до Постанови №713, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав з цим позовом.
Надаючи правову оцінку правовідносинам, що склались між сторонами у частині нездійснення виплати щомісячної доплати відповідно до Постанови №713, суд зазначає таке.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади, їх посадові особи повинні діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Тобто, суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
Відповідно до частини п'ятої статті 17 Конституції України держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей.
Умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували, зокрема, на службі в органах внутрішніх справ визначає Закон України від 09.04.1992 №2262-XII “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” (далі - Закон №2262).
Питання перерахунку раніше призначених пенсій регламентовано статтею 63 Закону №2262, згідно із частинами першою-четвертою якої, перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей у зв'язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку.
Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону. При цьому перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів і не раніше, ніж з дня введення в дію цього Закону.
Перерахунок пенсій особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ України (міліції та податкової міліції), які мають право на пенсійне забезпечення або одержують пенсію на умовах цього Закону, здійснюється з урахуванням видів грошового забезпечення, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством для поліцейських.
Усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
Кабінет Міністрів України 14.07.2021 прийняв постанову №713 “Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб” (далі - Постанова №713).
У преамбулі даної постанови зазначено, що вона прийнята з метою поетапного зменшення диспропорцій в розмірах пенсій, призначених військовослужбовцям, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції), поліцейським та деяким іншим особам, та до прийняття Верховною Радою України законодавчих актів щодо пенсійного забезпечення військовослужбовців і деяких інших осіб.
Пунктом 1 Постанови №713 установлено з 1 липня 2021 р. особам, яким призначено пенсію до 1 березня 2018 р. відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” (далі - Закон) (крім військовослужбовців строкової служби), до розмірів їх пенсій, визначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону станом на 1 березня 2018 р., щомісячну доплату в сумі 2000 гривень, яка враховується під час подальших підвищень розмірів пенсій, визначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону.
Особам, яким призначено (поновлено) пенсію після 1 березня 2018 р., розмір якої обчислено відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону (крім військовослужбовців строкової служби) з грошового забезпечення, визначеного станом на 1 березня 2018 р. або до цієї дати, встановлюється щомісячна доплата, передбачена абзацом першим цього пункту.
Особам, зазначеним в абзацах першому і другому цього пункту, пенсії яких переглядалися (перераховувалися) після 1 березня 2018 р. (крім перерахунку пенсій на виконання Закону України від 24.03.2022 №2146-IX “Про внесення змін до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” щодо пенсій в разі втрати годувальника”), щомісячна доплата, встановлена абзацами першим і другим цього пункту, не виплачується, крім випадків, коли розмір пенсії після такого перегляду (перерахунку) збільшився менше ніж на 2000 гривень. Якщо сума збільшення пенсії під час її перегляду (перерахування) не досягала 2000 гривень, щомісячна доплата, передбачена абзацом першим цього пункту, встановлюється в сумі, якої не вистачає до зазначеного розміру.
Щомісячна доплата, передбачена цим пунктом, встановлюється у межах максимального розміру пенсії, визначеного Законом, починаючи з 1 липня 2021 року.
Відповідно до пояснювальної записки до проекту Постанови №713 метою її ухвалення зазначено поетапне зменшення диспропорцій у розмірах пенсій, призначених до 01 березня 2018 року, які мають місце після перерахунку пенсії.
Прийняття постанови зумовлено тим, що в червні 2021 року в осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції), яким пенсію призначено відповідно до Закону №2262, завершується період виплати частини коштів компенсації підвищеного розміру пенсії за 2016-2017 роки і підвищення розмірів пенсій з 2016 року для цієї категорії пенсіонерів не відбувалося. Сумарна виплата пенсії з цією доплатою з 01 липня 2021 року зменшилася до місячного розміру пенсії та середній розмір цієї виплати складає біля 2000,00 грн. Крім того, після перерахунку пенсій колишнім військовослужбовцям Збройних Сил України у 2018 році, їхні пенсії не індексувалися через відсутність відповідного механізму, а диспропорція у розмірах пенсій в залежності від часу їх призначення складає більше 70 відсотків. Мінімальні пенсійні виплати для військовослужбовців, зокрема складають близько 2000,00 - 2700,00 грн.
Таким чином, внаслідок ухвалення вказаного нормативно-правового акта Уряду з 01 липня 2021 року колишнім військовослужбовцям, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції), поліцейським та іншим особам, пенсії яким призначено за нормами Закону №2262 до 01 березня 2018 року було установлено щомісячну доплату в сумі 2000,00 грн виплата якої не здійснюється у разі коли пенсія особам, зазначеним в абзацах першому і другому цього пункту, переглядалася (перераховувалася) після 01 березня 2018 року.
Аналіз наведених норм права, а також мети прийняття Урядом Постанови № 713 свідчить про те, що перерахунок пенсії, проведення якого згідно з абзацом третім пункту 1 Постанови №713 є обставиною, що виключає можливість нарахування щомісячної доплати у розмірі 2000,00 грн до розмірів пенсій, визначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону №2262, має бути обумовлений підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за Законом №2262 на підставі нормативно-правого акта компетентного органу, оскільки в такий спосіб досягається мета, яка слугувала підставою для ухвалення Постанови №713, а саме зменшення диспропорцій в розмірах пенсій, визначених на законних підставах.
Натомість перерахунок пенсії, проведений на виконання судового рішення з метою усунення порушеного права особи на належний розмір пенсії, право на отримання якої у особи виникло до 01 березня 2018 року, не є перерахунком пенсії у зв'язку із зміною складових грошового забезпечення чи інших показників основного розміру пенсії.
Така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 08.11.2022 у справі №420/2473/22, від 02.03.2023 у справі №600/870/22-а, від 04.04.2023 у справі №380/25987/21, яку суд враховує в силу вимог частини 5 статті 242 КАС України.
Оскільки у межах спірних правовідносин перерахунок пенсії позивача, проведений Головним управлінням Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області на виконання рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 16.03.2020 у справі №300/406/20 з метою усунення порушеного його права на належний розмір пенсії, право на отримання якого у нього виникло до 01.03.2018, не є перерахунком пенсії у зв'язку із зміною складових грошового забезпечення чи інших показників основного розміру пенсії, то позивач має право на щомісячну доплату до пенсії відповідно до Постанови №713, яка має виплачуватись для досягнення мети прийняття Постанови №713 поетапного зменшення диспропорцій у розмірах пенсій, призначених до 01.03.2018.
За таких обставин дії відповідача щодо нездійснення виплати щомісячної доплати до призначеної пенсії позивачу відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 №713 “Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб” є протиправними.
Суд зазначає, що згідно матеріалів справи, позивачу на виконання рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 16.03.2020 у справі №300/406/20 ГУ ПФУ в Івано-Франківській області у вересні 2020 року здійснено відповідний перерахунок пенсії. Оскільки, розмір пенсійної виплати позивача внаслідок перерахунку на виконання рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 16.03.2020 у справі №300/406/20 збільшився більше ніж на 2000,00 грн, тому позивачу, у відповідності до постанови Кабінету Міністрів України за № 713 від 14.07.2021 "Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб" щомісячна доплата в розмірі 2000,00 грн не здійснювалась.
Отже, з метою ефективного захисту порушеного права позивача заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню у такий належний спосіб: визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області щодо відмови ОСОБА_1 у поновленні виплати з 29.09.2023 щомісячної доплати до пенсії в сумі 2000,00 грн, згідно постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 №713 "Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб" та зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області провести нарахування та здійснити щомісячну доплату до пенсії ОСОБА_1 в сумі 2000,00 грн, згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 №713 "Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб", починаючи з 29.09.2023, а позовна вимога в цій частині, є такою, що підлягає до задоволення.
Надаючи правову оцінку правовідносинам, що склались між сторонами у частині обмеження пенсії максимальним розміром, суд зазначає таке.
08.07.2011 прийнято Закон України “Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи” №3668-VI (далі - Закон №3668-VI), який набрав чинності 01.10.2011.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону №3668-VI, максимальний розмір пенсії (крім пенсійних виплат, що здійснюються з Накопичувального пенсійного фонду) або щомісячного довічного грошового утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною), призначених (перерахованих) відповідно до Митного кодексу України, законів України “Про державну службу”, “Про прокуратуру”, “Про статус народного депутата України”, “Про Національний банк України”, “Про Кабінет Міністрів України”, “Про дипломатичну службу”, “Про службу в органах місцевого самоврядування”, “Про судову експертизу”, “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, “Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів”, “Про наукову і науково-технічну діяльність”, “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”, “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, “Про пенсійне забезпечення”, “Про судоустрій і статус суддів”, Постанови Верховної Ради України від 13.10.1995 “Про затвердження Положення про помічника-консультанта народного депутата України”, не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
За приписами абзацу першого пункту 2 “Прикінцевих та перехідних положень” Закону №3668-VI обмеження пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) максимальним розміром, встановленим цим Законом, не поширюється на пенсіонерів, яким пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) призначена до набрання чинності цим Законом.
Згідно із Законом №3668-VI внесено зміни до Закону №2262-XII, на підставі Закону України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України” від 24.12.2015 №911-VIII, а саме частину 7 статті 43, яку викладено в наступній редакції: “Максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність” та доповнено реченням такого змісту “Тимчасово, у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 гривень”.
Разом з тим, рішенням Конституційного Суду України №7-рп/2016 від 20.12.2016 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” зі змінами, а саме: частини 7 статті 43, згідно з якою максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність; тимчасово, у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740,00 грн.
Відповідно до пункту 2 резолютивної частини рішення Конституційного Суду України №7-рп/2016 від 20.12.2016 положення частини 7 статті 43 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”, які визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього рішення.
Згідно із частиною 2 статті 152 Конституції України закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.
Відповідні закони, інші правові акти або їх окремі положення, визнані за рішеннями Конституційного Суду України неконституційними, не підлягають застосуванню як такі, що втратили чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність (абзац 6 пункту 4 Рішення Конституційного Суду України у справі №1-31/2000 про порядок виконання рішень Конституційного Суду України).
Крім того, Законом України від 06.12.2016 №1774-VIII “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України” (далі - Закон №1774-VIII) передбачено, що відповідно до Прикінцевих положень цього Закону, він набрав чинності з 1 січня 2017 року, у частині 7 статті 43 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” слова і цифри “у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року” замінено словами і цифрами “по 31 грудня 2017 року”.
Суд зазначає, що частина 7 статті 43 Закону №2262-XII, якою було передбачено обмеження пенсії максимальним розміром, втратила чинність з дня проголошення рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 №7-рп/2016.
Буквальне розуміння змін, внесених Законом №1774-VIII з урахуванням рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 №7-рп/2016, дозволяє стверджувати, що в Законі №2262-XII була відсутньою норма частини 7 статті 43, а внесені до неї зміни, що полягають у зміні слів і цифр, є нереалізованими.
Тобто починаючи з 2017 року стаття 43 Закону №2262-XII не передбачала положення про обмеження максимального розміру пенсії десятьма прожитковими мінімумами. Отже, внесені Законом №1774-VIII до частини сьомої зазначеної статті, яка визнана неконституційною і втратила чинність, зміни (щодо періоду, протягом якого діють обмеження пенсії “у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року” замінено словами і цифрами “по 31 грудня 2017 року”), самі по собі не створюють підстав для такого обмеження.
Такий висновок узгоджується з позицією, викладеною в постановах Верховного Суду від 16.10.2018 у справі №522/16882/17, від 31.01.2019 у справі №638/6363/17, від 12.03.2019 у справі №522/3049/17 та від 31.03.2021 у справі №815/3000/17.
Частиною п'ятою статті 242 КАС України передбачено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Крім цього суд звертає увагу й на те, що принцип обов'язковості рішень Конституційного Суду України, та їх властивість “негативної нормотворчості” проявляється у недопустимості запровадження правового регулювання з тими самими недоліками.
Зокрема, Конституційний Суд України в пункті 7 рішення від 08.06.2016 №4-рп/2016 висловлював правову позицію, якою зауважив, що закони, інші правові акти або їх окремі положення, визнані неконституційними, не можуть бути прийняті в аналогічній редакції, оскільки рішення Конституційного Суду України є “обов'язковими до виконання на території України, остаточними і не можуть бути оскаржені”. Повторне запровадження правового регулювання, яке Конституційний Суд України визнав неконституційним, дає підстави стверджувати про порушення конституційних приписів, згідно з якими закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй.
Також Конституційний Суд України неодноразово розглядав питання, пов'язані з реалізацією права на соціальний захист, і сформулював правову позицію, згідно з якою в Конституції України виокремлюються певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави; до них, зокрема, належать громадяни, які відповідно до статті 17 Конституції України перебувають на службі, у тому числі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, органах, що забезпечують суверенітет і територіальну цілісність, її економічну та інформаційну безпеку (рішення від 20.03.2002 №5-рп/2002, від 17.03.2004 №7-рп/2004).
Конституційний Суд України зазначав, що необхідність додаткових гарантій соціальної захищеності цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення зумовлена, зокрема, тим, що служба у Збройних Силах України, інших військових формуваннях та правоохоронних органах держави пов'язана з ризиком для життя і здоров'я, підвищеними вимогами до дисципліни, професійної придатності, фахових, фізичних, вольових та інших якостей (абзац другий пункту 3 мотивувальної частини Рішення від 20.03.2002 №5-рп/2002, абзац четвертий пункту 3 мотивувальної частини Рішення від 17.03.2004 №7-рп/2004).
При цьому, Конституційний Суд України у Рішенні від 20.12.2016 №7-рп/2016 вказав, що обмеження максимального розміру пенсії та призупинення виплати призначеної пенсії особам, яким право на пенсійне забезпечення встановлене Законом № 2262-XII, порушує суть конституційних гарантій щодо безумовного забезпечення соціального захисту осіб, передбачених частиною п'ятою статті 17 Конституції України.
Крім того, суд звертає увагу на те, що відповідно до статті 1-1 Закону №2262-XII законодавство про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, базується на Конституції України і складається з цього Закону, Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інших нормативно-правових актів України, прийнятих відповідно до цих законів.
Зміна умов і норм пенсійного забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону та Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Закон №2262-XII є спеціальним до спірних правовідносин та саме його норми слід першочергово застосовувати для їх врегулювання.
Суттєвою є обставина, що обмеження пенсії військовослужбовців максимальним розміром вже регулювалося частиною сьомою статті 43 Закону №2262-XII, яка визнана неконституційною з 20.12.2016, а тому неможливо стверджувати, що з вказаної дати виникла ситуація, за якої дане питання підпадає під регулювання положень статті 2 Закону №3668-VI в частині, що не вирішується нормами Закону №2262-XII.
Застосування положень Закону №3668-VI по відношенню до військовослужбовців фактично суперечить висновкам рішення КСУ № 7-рп/2016, яким встановлено, що обмеження пенсії військовослужбовців максимальним розміром не відповідає статті 17 Конституції України.
Висновки по цій справі не спростовують можливість застосування норм Закону №3668-VI по відношенню до осіб, щодо яких положення про обмеження виплати пенсії в максимальному розмірі встановлено іншими спеціальними Законами, які у встановленому порядку неконституційними не визнано.
Саме така правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 09.11.2020 у справі №813/678/18 та 09.02.2021 у справі №640/2500/18.
Правильність такої позиції додаткового підтверджена рішенням Конституційного Суду України №7-р (II)/2022 від 12.10.2022, яким визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), приписи статті 2 Закону України “Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи” від 08.07.2011 №3668-VI зі змінами, що поширюють свою дію на Закон України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” від 09.04.1992 №2262-XII, в тім, що вони не забезпечують соціальних гарантій високого рівня, які випливають зі спеціального юридичного статусу громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також осіб, що збройно захищають суверенітет, територіальну цілісність та недоторканність України під час агресії російської федерації проти України, розпочатої в лютому 2014 року.
Одночасно суд приймає до уваги, що рішенням Конституційного Суду України (Другий сенат) від 12.10.2022 № 7-р(ІІ)/2022 у справі № 3-102/2021(231/21, 415/21) визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), приписи ст. 2 Закону України “Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи” від 08.07.2011 № 3668-VI зі змінами, що поширюють свою дію на Закон України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” від 09.04.1992 № 2262-ХІІ, в тім, що вони не забезпечують соціальних гарантій високого рівня, які випливають зі спеціального юридичного статусу громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також осіб, що збройно захищають суверенітет, територіальну цілісність та недоторканність України під час агресії російської федерації проти України, розпочатої в лютому 2014 року.
Цим рішенням визначено, що приписи ст. 2 Закону України “Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи” зі змінами, визнані неконституційними, втрачають чинність через шість місяців із дня ухвалення Конституційним Судом України цього рішення.
З огляду на наведене, суд відхиляє як безпідставні доводи відповідача про те, що приписи ст. 2 Закону України “Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи” визнано неконституційними лише для осіб, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також осіб, що збройно захищають суверенітет, територіальну цілісність та недоторканність України під час агресії російської федерації проти України, розпочатої в лютому 2014 року, оскільки вказані норми, які згідно рішення Конституційного Суду України від 12.10.2022 № 7-р(ІІ)/2022 у справі № 3-102/2021 не відповідають Конституції України (є неконституційними) поширюють свою дію на Закон України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”, а позивач отримує пенсію по інвалідності відповідно до цього закону.
З огляду на вказане, суд робить висновок, що обмеження відповідачем максимального розміру пенсії позивача, право на пенсійне забезпечення якої встановлене Законом №2262, є протиправним.
Дана позиція суду узгоджується з висновками щодо застосування норм права у подібних спірних правовідносинах викладеними Верховним Судом у численних постановах, зокрема від 25.07.2022 у справі №580/3451/21; від 20.07.2022 у справі №340/2476/21; від 11.07.2022 у справі №620/613/21; від 29.06.2022 у справі №640/19118/18; від 18.05.2022 у справі №380/12337/20.
Враховуючи наведене, позовна вимога в цій частині підлягає до задоволення.
Розглядаючи позовні вимоги в частині нарахування та виплати позивачу індексації пенсії відповідно до постанови Кабінету Міністрів України "Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році" за №118 від 16.02.2022 та постанови Кабінету Міністрів України "Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році" за №168 від 24.02.2023 зазначає таке.
Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від "Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році" за №118 від 16.02.2022 (далі - Постанова № 118) установлено, що з 1 березня 2022 року:
перерахунок пенсій згідно з Порядком проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20 лютого 2019 року № 124 "Питання проведення індексації пенсій у 2019 році", проводиться із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії (далі - коефіцієнт збільшення), у розмірі 1,14;
у разі, коли розмір збільшення в результаті перерахунку пенсії, зазначеного в абзаці другому цього пункту, не досягає 100 гривень, встановлюється щомісячна доплата до пенсії в сумі, що не вистачає до зазначеного розміру, яка враховується під час подальших перерахунків пенсії.
Відповідно до пункту 2 Постанови № 118 з 1 березня 2022 року розміри пенсій, призначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (без урахування надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації пенсії, доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, щомісячної доплати до пенсії, адресної допомоги до пенсійної виплати та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством) військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за зазначеним Законом (крім військовослужбовців строкової служби), та членам їх сімей і строк призначення яких до 31 грудня 2021 року включно, підвищуються на коефіцієнт збільшення, установлений абзацом другим пункту 1 цієї постанови, у межах максимального розміру пенсії, визначеного законом.
Підвищення пенсії, передбачене абзацом першим цього пункту, встановлюється додатково до щомісячної доплати до пенсії, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 14 липня 2021 року № 713 "Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб".
Підвищення на коефіцієнт збільшення, установлений абзацом другим пункту 1 цієї постанови, застосовується також у разі поновлення виплати пенсії, призначеної до 31 грудня 2021 року відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", та перерахунку пенсії відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", крім перерахунків пенсії, що проводилися у період з 1 січня 2021 року до 28 лютого 2022 року за рішенням Кабінету Міністрів України відповідно до частини четвертої статті 63 зазначеного Закону.
Підвищення пенсії, передбачене цим пунктом, враховується під час подальших перерахунків пенсії відповідно до частини четвертої статті 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".
Постановою КМУ № 168 від 24.02.2023 передбачено:
"П.2. Установити, що з 1 березня 2023 р. розміри пенсій, призначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” (без урахування надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації пенсії, доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, щомісячної доплати до пенсії, адресної допомоги до пенсійної виплати та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством) з урахуванням розміру підвищення пенсій відповідно до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 16 лютого 2022 року № 118 “Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році” (Офіційний вісник України, 2022 р., № 18, ст. 968) військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за зазначеним Законом (крім військовослужбовців строкової служби), та членам їх сімей і строк призначення яких до 31 грудня 2022 року включно, підвищуються на коефіцієнт збільшення, установлений пунктом 1 цієї постанови, з урахуванням положень, передбачених пунктом 10 цієї постанови, у межах максимального розміру пенсії, визначеного законом.
У відповідності до п. 9 вказаної Постанови зазначено:
"Установити, що з 1 березня 2023 р. перерахування щомісячних страхових виплат потерпілим від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, та особам, які мають право на страхові виплати в разі смерті потерпілого, передбачене частиною другою статті 31 Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування”, проводиться на коефіцієнт збільшення, установлений пунктом 1 цієї постанови, у межах максимального розміру щомісячної страхової виплати, визначеного частиною першою статті 36 Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування”. Розмір збільшення в результаті перерахування щомісячних страхових виплат, передбачених цим пунктом, не може перевищувати 1500 гривень".
Вищевказаним нормативно-правовим актом вказаний та визначений порядок, згідно якого ГУ ПФУ в Івано-Франківській області повинно було проіндексувати позивачу пенсію.
Судом встановлено, що на виконання рішення відповідач здійснив перерахунок пенсії позивача та визначив її розмір в сумі 19340,00 гривень, виходячи з основного розміру пенсії - 70% грошового забезпечення, індексація базового ОСНП (17730,86 x 0,140) - 2482,32, що підтверджується перерахунком пенсії за пенсійною справою від 01.03.2022 №0906001840 та перерахунком пенсії за пенсійною справою від 01.04.2023 №0906001840 (а.с.13).
Проте, як вбачається із вищевказаних перерахунків, відповідач з 01.03.2023 не нарахував індексацію відповідно до постанови Кабінету Міністрів України за №168 від 24.02.2023 в розмірі 1500,00 гривень.
Згідно з перерахунком пенсії від 01.03.2023 загальний розмір пенсії позивача становить 22570,02 гривень.
Таким чином, відповідач з 01.03.2022 здійснив нарахування індексації, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України за №118 від 16.02.2022, проте та з 01.03.2023 не нарахував індексацію, передбачену постановою Кабінету Міністрів України за №168 від 24.02.2023, а також обмежив розмір пенсії до виплати.
Таким чином, з урахуванням встановлених обставин справи та наведених норм чинного законодавства України, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог ОСОБА_1 шляхом визнання протиправними дії ГУ ПФУ в Івано-Франківській області щодо відмови у проведенні перерахунку та виплати пенсії за вислугу років позивачу із врахуванням основних та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та зобов'язати ГУ ПФУ в Івано-Франківській області здійснити з 01.03.2023 перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 , з урахуванням індексацій, визначених постановами Кабінету Міністрів України за №118 від 16.02.2022 "Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році" шляхом збільшення на коефіцієнт 1,14 та від 24.02.2023 №168 "Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році" шляхом збільшення на коефіцієнт 1,19 в повному розмірі та раніше виплачених сум.
При цьому суд звертає увагу, що підвищення пенсії, передбачене цим пунктом, враховується під час подальших перерахунків пенсії відповідно до частини четвертої статті 63 Закону №2262-ХІІ (пункт 2 Постанови №118 та пункт 2 Постанови №168). За таких обставин, позовні вимоги ОСОБА_1 в цій частині підлягають задоволенню.
Щодо відсоткового розміру від суми грошового забезпечення, яку належить застосувати при перерахунку пенсії позивача.
Згідно частини 1 статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.
Таким чином, згідно вказаної норми, захисту в порядку адміністративного судочинства підлягають порушені права.
Оскільки, у заяві від 29.09.2023 представником позивача не заявлено у прохальній частині про нарахування відсотків, а також листом від 31.10.2023 за №10305-9596/П-02/8-0900/23, відповідачем не відмовлено у нарахуванні відсоткового розміру 90% від суми грошового забезпечення, та як наслідок не порушено права та законні інтереси позивача.
Отже, вказані вимоги є передчасними і такими, що задоволенню не підлягають.
Надаючи правову оцінку обраного позивачем способу захисту, суд звертає увагу на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
У пункті 145 рішення від 15.11.1996 у справі “Чахал проти Об'єднаного Королівства” (Chahal v. The United Kingdom, (22414/93) [1996] ECHR 54) Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни.
Засіб захисту, що вимагається зазначеною статтею повинен бути ефективним як у законі, так і на практиці, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (п. 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі “Афанасьєв проти України” від 05.04.2005 (заява № 38722/02).
Таким чином, ефективний засіб правого захисту у розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату.
Отже, обираючи належний та ефективний спосіб захисту порушеного права позивача, суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги таким чином: визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області щодо відмови ОСОБА_1 у поновленні виплати з 29.09.2023 щомісячної доплати до пенсії в сумі 2000,00 грн, згідно постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 №713 "Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб"; визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області щодо застосування обмеження максимальним розміром пенсії; визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області щодо невиплати сум індексації з 01.03.2023; зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області провести нарахування та здійснити щомісячну доплату до пенсії ОСОБА_1 в сумі 2000,00 грн, згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 №713 "Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб", починаючи з 29.09.2023, з урахуванням раніше виплачених сум; зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з урахуванням індексації (підвищення пенсії) відповідно до постанови КМУ від 16.02.2022 №118 "Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році" та відповідно до постанови КМУ від 24.02.2023 №168 "Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році" з 01.03.2023, без обмежень максимальним розміром, здійснивши виплату недоплаченої частини розміру пенсії з 01.03.2023, з урахуванням проведених платежів.
Частиною 2 статті 2 КАС України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України (п. 1); обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії) (п. 3); безсторонньо (п. 4); добросовісно (п. 5); з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації (п. 7); пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія) (п. 8); своєчасно, тобто протягом розумного строку (п. 10).
У відповідності до частин 1, 2 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи вищевикладене, беручи до уваги докази, наявні в матеріалах справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, а позов таким що підлягає частковому задоволенню.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд зазначає, що відповідно до частини 3 статті 139 КАС України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи те, що позовні вимоги підлягають до часткового задоволення, позивач, згідно із квитанцією від 06.11.2023 №0К4Т-Н9СХ-10СЕ підтвердив сплату судового збору на суму 2147,20 грн, за подання даного адміністративного позову, суд робить висновок про стягнення, пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області сплачений судовий збір в розмірі 1610,40 грн.
На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
позов ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (код ЄДРПОУ - 20551088, вул. Січових Стрільців, 15, м. Івано-Франківськ, 76018) про визнання дій протиправними та зобов'язання до вчинення певних дій - задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області щодо відмови ОСОБА_1 у поновленні виплати з 29.09.2023 щомісячної доплати до пенсії в сумі 2000,00 грн, згідно постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 №713 "Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб".
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області щодо застосування обмеження максимальним розміром пенсії при виплаті такої ОСОБА_1 .
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області щодо ОСОБА_1 сум індексації з 01.03.2023.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (код ЄДРПОУ - 20551088, вул. С. Стрільців, 15, м. Івано-Франківськ, 76018) провести нарахування та здійснити щомісячну доплату до пенсії ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) в сумі 2000,00 грн, згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 №713 "Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб", починаючи з 29.09.2023, з урахуванням раніше виплачених сум.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (код ЄДРПОУ - 20551088, вул. С. Стрільців, 15, м. Івано-Франківськ) з 01.03.2023 провести перерахунок та виплату пенсії, призначеної ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) з урахуванням індексації (підвищення пенсії) відповідно до постанови КМУ від 16.02.2022 №118 "Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році" та відповідно до постанови КМУ від 24.02.2023 №168 "Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році", без обмежень максимальним розміром, здійснивши виплату недоплаченої частини розміру пенсії з 01.03.2023, з урахуванням проведених платежів.
В іншій частині заявлених позовних вимог відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківської області (код ЄДРПОУ - 20551088, вул. Січових Стрільців, 15, м. Івано-Франківськ, 76018) на користь ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) частину судових витрат зі сплати судового збору в розмірі 1610 (одну тисячу шістсот десять) гривень 40 копійок.
Сторонам рішення надіслати через підсистему “Електронний суд”.
Перебіг процесуальних строків, початок яких пов'язується з моментом вручення процесуального документа учаснику судового процесу в електронній формі, починається з наступного дня після доставлення документів до Електронного кабінету в розділ “Мої справи”.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя /підпис/ Микитюк Р.В.