06 лютого 2024 року Справа № 280/9563/23 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Максименко Л.Я., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_1 )
до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (69057, М.Запоріжжя, пр.Соборний,158-б, код ЄДРПОУ 20490012)
про визнання протиправною відмови та зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся із позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (далі - відповідач), в якій позивач просить суд:
визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Запорізькій області щодо відмови позивачу при перерахунку пенсії з 02.06.2023 року застосувати показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якого сплачено страхові внески, за 2019- 2021 роки у зв'язку з переходом з пенсії по інвалідності на пенсію за віком;
зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області здійснити з 02.06.2023 перерахунок, нарахування та виплату пенсії за віком із застосуванням для розрахунку розміру призначеної пенсії за віком середньої заробітної плати (доходу) у середньому на одну застраховану особу в цілому в Україні, з якого сплачено страхові внески, за 2019-2021 роки, у зв'язку з переходом з пенсії по інвалідності на пенсію за віком відповідно до частини 2 статті 40 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", з урахуванням проведених раніше виплат.
В обґрунтування заявленого позову посилається на те, що за матеріалами пенсійної справи позивачу була призначена пенсія по втраті годувальника 06.02.2018 року , відповідно до ст.36 України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", а з 02.06.2023 року позивачем було подано заяву щодо переходу з пенсії по втраті годувальника на пенсію за віком. Вказує, що розрахунок пенсійної виплати обчислений відповідно до наданих документів та сплачених страхових внесків, із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України за 2014-2016 роки. Вважає, що з 02.06.2023 року має місце призначення йому пенсії за віком у відповідності до Закону №1058-ІV, а тому при визначенні її розміру слід враховувати середню заробітну плату (дохід) у середньому на одну застраховану особу в цілому в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, а саме 2019, 2020, 2021 роки, відповідно до частини 2 статті 40 Закону № 1058- IV. Вважає дії відповідача протиправними та просить позов задовольнити.
Відповідач позов не визнав, надавши свій письмовий відзив 03 січня 2024 року за вх. №357. Зазначає, що у випадку задоволення позовних вимог рішення про перерахунок пенсії повинно прийматись органом Пенсійного фонду України з урахуванням положень пп. 4.1, 4.2 Порядку № 22-1, тобто Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області. Зазначає, що оскільки до 02.06.2023 ОСОБА_1 вже отримував пенсію по втраті годувальника призначену відповідно до Закону №1058, а не як зазначає позивач пенсію по інвалідності, то при переведенні на пенсію за віком вказаного Закону застосовано показник середньої заробітної плати в галузях економіки за 2014-2016 рік. Посилається на те, що пенсія позивачу розрахована вірно відповідно до чинного законодавства України, отже підстави для задоволення вимог позивача повністю відсутні. У задоволенні позовної заяви просить суд відмовити.
Ухвалою суду від 20.11.2023 позовну заяву залишено без руху.
Ухвалою суду від 04.12.2023 відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі №280/9563/23. Призначено розгляд справи без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання протягом шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
Ухвалою суду від 06.02.2024 відмовлено у задоволенні клопотання про залучення співвідповідача - Головного управління ПФУ в Донецькій області.
Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Згідно з п. 10 ч.1 ст. 4 КАС України письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч.4 ст. 243 КАС України, судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.
Розглянувши матеріали справи, суд встановив наступне.
ОСОБА_1 перебував на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Запорізькій області та отримував пенсію по інвалідності згідно Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
З 06.02.2018 ОСОБА_1 перебував на обліку як отримувач на пенсії по втраті годувальника.
З 02.06.2023 року ОСОБА_1 призначено пенсію за віком за його заявою, відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області із заявою про перерахунок пенсії.
Листом від 10.10.2023 позивачу повідомлено, що у відповідності до норм ст. 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» при переведені з пенсії по втраті годувальника на пенсію за віком при обчисленні розміру пенсії застосовано показник середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України за 2014 - 2016 роки. На теперішній час розрахунок пенсійної виплати обчислений відповідно до наданих документів та сплачених страхових внесків з урахуванням страхового стажу 42 рік 08 місяців 5 днів, страховий стаж враховано по 31.03.2023 року. Враховуючи зазначене, розмір пенсії розрахований вірно у відповідності до вимог чинного законодавства.
Вважаючи дії відповідача щодо відмови у перерахунку пенсії протиправними та з вимогою вчинити певні дії позивач звернувся до суду з вказаним позовом.
Всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, дослідивши наявні у справі матеріали, суд приходить до наступних висновків.
Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
За правилами частини 1статті 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, з яким кореспондується обов'язок держави щодо його забезпечення. Реалізація цього обов'язку здійснюється органами державної влади відповідно до їх повноважень.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058-IV) передбачено, що відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Відповідно до ч. 1, 2 Закону № 1058-IV для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв.Заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою: Зп = Зс х (Ск : К), де: Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях; Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується Пенсійним фондом України за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики.
У разі відсутності на день призначення пенсії даних про заробітну плату (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії, для визначення середньої заробітної плати (доходу) враховується наявна заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії, з наступним перерахунком заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії після отримання даних про заробітну плату (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії.
Відповідно до ч. 3 ст. 45 Закону № 1058-IV переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду. При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.
Якщо особа після призначення пенсії по інвалідності продовжувала працювати і набула не менш як 24 місяці страхового стажу після призначення пенсії (попереднього перерахунку пенсії без урахування перерахунку, передбаченого абзацом п'ятим частини четвертої статті 42 цього Закону) незалежно від перерв у роботі, під час переведення вперше з пенсії по інвалідності на пенсію за віком застосовується середня заробітна плата (дохід), визначена (визначений) частиною другою статті 40 цього Закону для призначення пенсії.
Відповідно до абз. 2 п. 4-3 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 1058-IV пенсії, призначені відповідно до цього Закону до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій», з 1 жовтня 2017 року перераховуються із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1 %.
Відповідно до ст. 10 Закону № 1058-IV особі, яка має одночасно право на різні види пенсії, призначається один із цих видів за її вибором.
При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в ч. 1 ст. 40 Закону № 1058-IV, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.
Аналіз наведених норм свідчить про те, що ч. 3 ст. 45 Закону № 1058-IV регламентовано порядок переведення з одного виду пенсії, призначеного саме за цим Законом на інший. В цьому випадку показник середньої заробітної плати, який застосовується при визначенні заробітку для обчислення пенсії, має бути незмінним.
Судом встановлено, що позивачу з 06.02.2018 було призначено пенсію у зв'язку із втратою годувальника, згідно Закону № 1058-IV. Тобто, позивач отримував пенсію за нормами Закону № 1058-IV.
З огляду на викладене, при обчисленні позивачу пенсії за віком відповідно до того ж Закону №1058-ІV має застосуватись показник середньої заробітної плати (доходу) в середньому на одну застраховану особу в Україні, з якої сплачено страхові внески, який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.
З огляду на викладене, суд вважає, що пенсію за віком ОСОБА_1 розраховано із застосуванням середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчислені як середній показник за 2014 - 2016 роки у відповідності до положень Закону № 1058-IV, тому підстави для її перерахунку відсутні.
Суд також зауважує, що позивач просить здійснити з 02.06.2023 перерахунок, нарахування та виплату пенсії за віком із застосуванням для розрахунку розміру призначеної пенсії за віком середньої заробітної плати (доходу) у середньому на одну застраховану особу в цілому в Україні, з якого сплачено страхові внески, за 2019-2021 роки, у зв'язку з переходом з пенсії по інвалідності на пенсію за віком.
Водночас, як свідчать матеріали справи, відповідач до призначення йому пенсії за віком з 02.06.2023 отримував пенсію у разі втрати годувальника, а не пенсію по інвалідності. Пенсію по інвалідності позивач отримував раніше, з якої його було переведено на пенсію у разі втрати годувальника з 06.02.2018. Крім того, матеріали справи не містятьь доказів того, що після призначення пенсії по інвалідності позивач продовжував працювати і набув не менш як 24 місяці страхового стажу після призначення пенсії. З огляду на викледене, положення ч. 3 ст. 45 Закону № 1058-IV не підлягають застосуванню до даних правовідносин.
Стаття 2 КАС України зазначає, що основними завданнями (принципами) адміністративного судочинства є: 1) верховенство права; 2) рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; 3) гласність і відкритість судового процесу та його повне фіксування технічними засобами; 4) змагальність сторін, диспозитивність та офіційне з'ясування всіх обставин у справі; 5) обов'язковість судового рішення; 6) забезпечення права на апеляційний перегляд справи; 7) забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у випадках, визначених законом; 8) розумність строків розгляду справи судом; 9) неприпустимість зловживання процесуальними правами; 10) відшкодування судових витрат фізичних та юридичних осіб, на користь яких ухвалене судове рішення.
Одним з принципів адміністративного судочинства, передбачених ч.3 ст.2 КАС України, є принцип верховенства права, який відповідно до ст.6 КАС України, полягає в наступному: суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Відповідно до ч.1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу, а суд згідно ст. 90 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Враховуючи наведене вище, суд приходить до висновку, що позовні вимогп є необґрунтованими та не підлягають здоволенню.
У зв'язку із відмовою у завдоовленні позовних вимог, розподіл судових витрат не здійснюється.
Керуючись ст.ст. 2, 5, 72, 77, 139, 241, 243-246, 255 КАС України, суд -
У задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (69057, М.Запоріжжя, пр.Соборний,158-б, код ЄДРПОУ 20490012) про визнання протиправною відмови та зобов'язання вчинити певні дії, - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подачі в 30-денний строк з дня його проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення у повному обсязі складено та підписано 06 лютого 2024 року
Суддя Л.Я. Максименко