07 лютого 2024 рокум. Ужгород№ 260/10592/23
Закарпатський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Гаврилка С.Є., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Ужгородського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки та Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій, скасування наказу та зобов'язання вчинити дії,-
05 грудня 2023 року до Закарпатського окружного адміністративного суду із позовом звернувся ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) в особі представника - адвоката Мазурик Зоряни Ярославівни (89600, Закарпатська область, м. Мукачево, вул. Грушевського 27/20) до Ужгородського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки (код ЄДРПОУ 09581932) та Військової частини НОМЕР_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ), яким просить суд: "1. Прийняти позовну заяву до розгляду; 2. Визнати неправомірними дії Ужгородського районного центру комплектування та соціальної підтримки, які полягали у незаконній видачі мобілізаційного розпорядження та направленні ОСОБА_1 на збори до військової частини НОМЕР_1 ; 3. Визнати протиправним та скасувати Наказ командира військової частини НОМЕР_4 (по стройовій частині) № 2 від 25.02.2022 року у частині, щодо зарахування ОСОБА_1 до списків особового складу військової частини НОМЕР_1 та призначення на військову посаду; 4. Виключити з списків особового складу військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 ) ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; 5. Зобов'язати військову частину НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 ) звільнити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з військової служби.".
Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 07 грудня 2023 року даний позов було залишено без руху.
22 грудня 2023 року ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду було прийнято вищевказану позовну заяву до розгляду та відкрито провадження, якою розгляд справи постановлено провести за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення та (або) викликом учасників справи.
30 січня 2024 року на адресу Закарпатського окружного адміністративного суду надійшло клопотання відповідача, відповідно до якого відповідач, просив адміністративний позов залишити без розгляду. Клопотання вмотивовано тим, що строк звернення до суду з даними позовними вимогами встановлюється в місячний строк, з огляду на положення статті 122 частини 5 КАС України, як спеціальної норми, оскільки спірні правовідносини пов'язані з проходженням публічної служби. Проте, з позовною заявою позивач звернувся з пропуском строку, встановленого статтею 122 частиною 5 КАС України. На думку відповідача, про порушення своїх прав позивач дізнався під час проходження служби з моменту прийняття на службу. З огляду на зазначене, відповідач просить адміністративний позов залишити без розгляду.
Вирішуючи питання щодо пропуску строку звернення до суду позивачем з вказаним позовом, суд враховує таке.
Відповідно до статті 122 частин 1, 2, 3 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
З аналізу зазначених положень процесуального закону слідує, що законодавець виходить не тільки з безпосередньої обізнаності особи про факти порушення її прав, а й об'єктивної можливості цієї особи знати про такі факти.
Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк (стаття 122 частина 5 КАС України).
У такій категорії справ законодавець визнав строк в один місяць достатнім для того, щоб особа, яка вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушено її права, свободи чи інтереси, визначилася, чи звертатиметься вона до суду з позовом за їх захистом.
Відповідно до статті 2 частини 1 Закону України від 25 березня 1992 року № 2232-ХІІ "Про військовий обов'язок і військову службу" військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
У відповідності до статті 4 частини 1 пункту 17 КАС України, публічна служба - діяльність на державних політичних посадах, у державних колегіальних органах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, інша державна служба, патронатна служба в державних органах, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування.
Таким чином військову службу законодавцем віднесено до публічної служби.
Як вбачається із позовної заяви, позивач просить, зокрема визнати протиправними дії Ужгородського районного центру комплектування та соціальної підтримки щодо видачі мобілізаційного розпорядження та направленні ОСОБА_1 на збори до військової частини НОМЕР_1 , визнати протиправним та скасувати Наказ командира військової частини НОМЕР_1 № 2 від 25 лютого 2022 року у частині, щодо зарахування позивача до списків особового складу військової частини НОМЕР_1 та призначення на військову посаду.
З даною позовною заявою до Закарпатського окружного адміністративного суд позивач звернувся 05 грудня 2023 року.
24 лютого 2022 року Ужгородським районним територіальним центром комплектування та соціальної підтримки було надано позивачу мобілізаційне розпорядженню щодо необхідності з'явитись до військової частини НОМЕР_1 .
Наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 25 лютого 2022 року за № 2, позивача було зараховано до списків особового складу військової частини НОМЕР_1 та призначено на посаду бойового медика першого стрілецького взводу третьої стрілецької роти.
Суд звертає увагу, що законом не передбачено вичерпного переліку обставин, які можуть вважатися поважними причинами пропуску строку на звернення до адміністративного суду. Водночас суд зазначає, що причина пропуску строку може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об'єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.
Отже, поновленню підлягають лише порушені з поважних причин процесуальні строки, встановлені законом. У свою чергу, поважною може бути визнано причину, яка носить об'єктивний характер, та з обставин незалежних від сторони унеможливила звернення до суду з адміністративним позовом.
Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 29 вересня 2022 року у справі №500/1912/22.
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в Постанові від 29.09.2022р. у справі № 500/1912/22 вказав, що протягом усього періоду дії воєнного стану, запровадженого на території України у зв'язку із збройною агресією російської федерації, суворе застосування адміністративними судами процесуальних строків стосовно звернення до суду із позовними заявами, апеляційними і касаційними скаргами, іншими процесуальними документами може мати ознаки невиправданого обмеження доступу до суду, гарантованого статтями 55, 124, 129 Конституції України, статтею 14 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права та статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Суд враховує факт, що позивач є військовослужбовцем, на даний момент проходить військову службу та бере участь у заходах з національної безпеки та оборони, відсічі збройної агресії російської федерації, а тому перебування позивача в таких умовах позбавило можливості своєчасно дізнатися про порушене право.
Враховуючи наведене, суд вважає, що у спірному випадку строк звернення до суду з вказаним позовом позивач не пропустив.
Керуючись статями 121, 122, 248 КАС України, суд, -
У задоволенні клопотання Ужгородського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки про залишення позовної заяви без розгляду - відмовити.
Ухвала окремо не оскаржується. Заперечення проти такої ухвали може бути включено до апеляційної чи касаційної скарги на рішення суду, прийняте за результатами розгляду справи.
СуддяС.Є. Гаврилко