07 лютого 2024 року м. Житомир
справа № 240/15871/23
категорія 113070200
Житомирський окружний адміністративний суд у складі
головуючого судді Горовенко А.В.,
розглянувши у письмовому провадженні у приміщенні суду за адресою: 10014, місто Житомир, вул. Мала Бердичівська, 23, адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Відділу державного нагляду (контролю) у Черкаській області про визнання протиправною та скасування постанови,-
встановив:
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, у якому просить:
- визнати протиправною та скасувати постанову Відділу державного нагляду (контролю) у Черкаській області про застосування адміністративно-господарського штрафу від 08.05.2023 №354951.
В обґрунтування позову зазначає, що відповідно до постанови Відділу державного нагляду (контролю) у Черкаській області Державної служби України з безпеки на транспорті від 08.05.2023 №354951 до позивача застосовано штраф у сумі розміром 17000грн за порушення ст.48 Закону України «Про автомобільний транспорт».
Вказує, що постанова відповідача є неправомірною та необґрунтованою і підлягає скасуванню, оскільки під час її прийняття орган контролю не врахував вимоги пункту 1.4 Положення №340 та залишив поза увагою те, що особливості регулювання робочого часу та часу відпочинку водіїв колісних транспортних засобів та порядок його обліку не поширюються на випадки перевезення пасажирів та/чи вантажів, які здійснюються під час стихійного лиха, аварій та інших надзвичайних ситуацій.
Відповідно до ухвали Житомирського окружного адміністративного суду від 04.07.2023 провадження у справі відкрито за правилами спрощеного позовного провадження, без виклику учасників справи (у порядку письмового провадження).
Відповідач у строк, встановлений ч.1 ст.261 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), зазначений в ухвалі про відкриття провадження направив до суду відзив на позовну заяву (за вх.№51566/23), у якому просить у задоволенні позовних вимог відмовити.
В обґрунтування зазначає, що позовні вимоги задоволенню не підлягають, оскільки посадовими особами при перевірці транспортного засобу RENAULT державний номер знак НОМЕР_1 , встановлено, що позивачем здійснювалося перевезення вантажу на транспортному засобі, яким керував водій ОСОБА_2 , за відсутності особистої картки водія до цифрового тахографа.
Також вказує, що Державна служба України з безпеки на транспорті не входить до складу єдиної державної системи цивільного захисту та не забезпечує реалізацію державної політики у сфері цивільного захисту.
Відповідно до положень ч.5 ст.262, ч.1 ст.263 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.
Суд зазначає, що судове рішення у справі, постановлене у письмовому провадженні, складено у повному обсязі відповідно до ч.4 ст.243 КАС України.
Згідно з ч.5 ст.250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд зазначає наступне.
Судом встановлено, що 02 березня 2023 начальником Відділу державного нагляду (контролю) у Черкаській області Державної служби України з безпеки на транспорті видано направлення №012938 на рейдову перевірку (перевірку на дорозі) в період з 06.03.2023 по 12.03.2023.
08 березня 2023 року посадовими особами Відділу державного нагляду (контролю) у Черкаській області Державної служби України з безпеки на транспорті було проведено перевірку транспортного засобу щодо додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, марки RENAULT державний номер знак НОМЕР_1 .
За результатами проведеної перевірки складено акт проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 08.03.2023 №349913 (далі - акт перевірки), у якому зафіксовано, що при перевірці транспортного засобу марки RENAULT державний номер знак НОМЕР_1 , під керуванням водія - ОСОБА_2 , відповідно до посвідчення водія серії НОМЕР_2 від 19.05.2012, встановлено порушення вимог чинного законодавства: під час надання послуг з перевезення вантажів перевізник не забезпечив водія особистою картою водія у цифровому тахографі, чим порушено вимоги ст.48 Закону України «Про автомобільний транспорт» у тому числі порушення, відповідальність за які передбачена статтею 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» абз.3 ч.1 перевезення вантажів за відсутності на момент перевірки документів, визначених ст.48 цього закону, а саме: у водія відсутня особиста картка водія до цифрового тахографа.
Вказані документи були передані начальнику Відділу державного нагляду (контролю) у Житомирській області Державної служби України з безпеки на транспорті для вирішення питання щодо притягнення перевізника до адміністративно-господарської відповідальності.
19.04.2023 Відділ державного нагляду (контролю) у Житомирській області Державної служби України направив позивачу лист за вих.№26360/24/24-23, у якому повідомив про розгляд 02.05.2023 справи щодо порушення законодавства про автомобільний транспорт.
Листом від 26.04.2023 за вх.№12720/0/22-23 ОСОБА_1 (перевізник) повідомив відділ державного нагляду (контролю) у Житомирській області просив сформовані матеріали перевірки скерувати за місцем складення обумовленого документу (акту).
Листом від 26.04.2023 Відділ державного нагляду (контролю) у Черкаській області направив на адресу позивача повідомлення про розгляд 08.05.2023 справи щодо порушення законодавства про автомобільний транспорт. Вказаний лист та копія акту перевірки направлені на адресу позивача рекомендованим листом №1170300745152 з повідомленням про вручення.
08 травня 2023 року до Відділу державного нагляду (контролю) у Черкаській області від позивача надійшли письмові пояснення за вх.№14055/0/22-23 та надано копію індивідуальної контрольної книжки водія ОСОБА_2 за березень 2023 року.
08.05.2023 начальником Відділу державного нагляду (контролю) у Черкаській області Державної служби України з безпеки на транспорті розглянуто акт перевірки та винесено постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу №354951 від 08.05.2023, відповідно до якої до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 застосовано адміністративно-господарський штраф у сумі розміром 17000 грн.
Позивач, не погоджуючись із постановою про застосування адміністративно-господарського штрафу, звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає наступне.
За приписами ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Процедура здійснення державного контролю за додержанням суб'єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту, вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів щодо організації перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, норм міжнародних договорів про міжнародне автомобільне сполучення, виконанням умов перевезень, визначених дозволом на перевезення на міжобласних автобусних маршрутах, вимог Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення, дотриманням габаритно-вагових параметрів, наявністю дозвільних документів на виконання перевезень та відповідністю виду перевезень, відповідних ліцензій, внесенням перевізниками-нерезидентами платежів за проїзд автомобільними дорогами, передбачена Порядком здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 № 1567 (далі - Порядок №1567).
Відповідно до ст.1 Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 № 103 Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті та у сфері безпеки на морському та річковому транспорті (крім сфери безпеки мореплавства суден флоту рибного господарства).
Відносини між автомобільними перевізниками, замовниками транспортних послуг, органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, пасажирами, власниками транспортних засобів, а також їх відносини з юридичними та фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності, які забезпечують діяльність автомобільного транспорту та безпеку перевезень, регулює Закон України "Про автомобільний транспорт" від 05.04.2001 № 2344-ІІІ (далі - Закон України №2344-ІІІ).
Згідно зі статтею 5 Закону України №2344-ІІІ основним завданням державного регулювання та контролю у сфері автомобільного транспорту є створення умов безпечного, якісного й ефективного перевезення пасажирів та вантажів, надання додаткових транспортних послуг.
Державний контроль автомобільних перевізників на території України здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок (перевірок на дорозі).
Державному контролю підлягають усі транспортні засоби українських та іноземних перевізників, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів і вантажів на території України (ст. 6 Закону України "Про автомобільний транспорт").
Відповідно до ч.8 ст.53 Закону України "Про автомобільний транспорт" водії транспортних засобів, що належать резидентам або нерезидентам України, зобов'язані допускати до перевірки тахографів посадових осіб центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, надавати їм реєстраційні листки режиму праці та відпочинку водіїв тахокарти, а також, у разі якщо у транспортному засобі використовуються цифрові тахографи, роздруковувати на паперовому носії інформацію про роботу та відпочинок водіїв.
Абзацом 3 частини 1 статті 60 Закону України "Про автомобільний транспорт" передбачено, що за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи, зокрема, за: надання послуг з перевезень пасажирів та вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений статтями 39 та 48 цього Закону, - штраф у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Згідно з п.12 Порядку №1567 рейдова перевірка додержання суб'єктом господарювання вимог, визначених пунктом 15 цього Порядку, здійснюється на підставі щотижневого графіка.
Пунктом 13 Порядку №1567 визначено, що графік проведення рейдових перевірок складається та затверджується керівником Укртрансбезпеки або її територіального органу з урахуванням стану аварійності, періоду, що пройшов від попередньої перевірки, забезпечення належного рівня транспортного обслуговування в окремих регіонах, інформації про діяльність осіб, що незаконно надають послуги з перевезень, перевірки дотримання умов перевезень, визначених дозволом (договором) на перевезення, та інших обставин.
Відповідно до вимог п. 14 Порядку №1567 рейдова перевірка транспортних засобів проводиться в будь-який час на окремо визначених ділянках дороги, маршрутах руху, автовокзалах, автостанціях, автобусних зупинках, місцях посадки та висадки пасажирів, стоянках таксі і транспортних засобів, місцях навантаження та розвантаження вантажних автомобілів, місцях здійснення габаритно-вагового контролю, під час виїзду з підприємств та місць стоянки, на інших об'єктах, що використовуються суб'єктами господарювання для забезпечення діяльності автомобільного транспорту.
В пункті 15 Порядку №1567 визначено, що під час рейдової перевірки перевіряються, зокрема наявність визначених статтями 39 і 48 Закону документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом.
Відповідно до статті 18 Закону №2344 з метою організації безпечної праці та ефективного контролю за роботою водіїв транспортних засобів автомобільні перевізники зобов'язані: організовувати роботу водіїв транспортних засобів, режими їх праці та відпочинку відповідно до вимог законодавства України; здійснювати заходи, спрямовані на забезпечення безпеки дорожнього руху; забезпечувати виконання вимог законодавства з питань охорони праці; здійснювати організацію та контроль за своєчасним проходженням водіями медичного огляду, забезпечувати їх санітарно-побутовими приміщеннями й обладнанням. Контроль за роботою водіїв транспортних засобів має забезпечувати належне виконання покладених на них обов'язків і включає організацію перевірок режимів їх праці та відпочинку, а також виконання водіями транспортних засобів вимог цього Закону та законодавства про працю.
Отже, в розумінні зазначеної норми контроль за роботою водіїв повинен здійснюватися роботодавцем незалежно від протяжності маршрутів, а також від виду перевезення внутрішнього чи міжнародного.
24.06.2010 року Міністерство транспорту та зв'язку України наказом № 385 затверджено Інструкцію з використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільному транспорті (далі - Інструкція № 385), відповідно до пунктів 1.1 - 1.3 розділу І якої, цю Інструкцію розроблено відповідно до вимог Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення (ЄУТР) (далі - ЄУТР), Конвенції Міжнародної організації праці 1979 року № 153 про тривалість робочого часу та періоди відпочинку на дорожньому транспорті, а також Законів України "Про автомобільний транспорт".
Ця Інструкція визначає порядок установлення, технічного обслуговування та використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільних транспортних засобах (крім таксі), які використовуються для надання послуг з перевезення пасажирів та вантажів, а її норми поширюються на суб'єктів господарювання, які провадять діяльність у сфері надання послуг з перевезення пасажирів та/або вантажів автомобільними транспортними засобами (крім таксі).
Відповідно до п.1.4 Інструкції №385 визначені у ній терміни вживаються у такому значенні:
- картка - картка контрольного пристрою (тахографа) з вбудованою мікросхемою, призначена для використання в цифровому тахографі;
- тахокарта - бланк, призначений для внесення й зберігання зареєстрованих даних, який вводять в аналоговий контрольний пристрій (тахограф) та на якому маркувальні пристрої останнього здійснюють безперервну реєстрацію інформації, що підлягає фіксуванню відповідно до положень ЄУТР
- контрольний пристрій (тахограф) - обладнання, яке є засобом вимірювальної техніки, призначене для встановлення на транспортних засобах для показу та реєстрації в автоматичному чи напівавтоматичному режимі інформації про рух таких транспортних засобів та про певні періоди роботи їхніх водіїв.
Згідно з п. 3.3 Інструкції №385 водій транспортного засобу, обладнаного тахографом: забезпечує правильну експлуатацію тахографа та управління режимами його роботи відповідно до інструкції виробника тахографа; своєчасно встановлює, змінює і заповнює тахокарти та забезпечує їх належне зберігання; використовує тахокарти (у разі використання аналогового тахографа) або у разі використання цифрового тахографа - особисту картку водія кожного дня, протягом якого керував транспортним засобом; має при собі: протокол про перевірку та адаптацію тахографа до транспортного засобу; заповнені тахокарти у кількості, що передбачена ЄУТР, або картку водія чи роздруківку даних роботи тахографа у разі обладнання транспортного засобу цифровим тахографом; у разі несправності або пошкодження аналогового тахографа своєчасно записує від руки дані щодо режиму роботи та відпочинку на зворотному боці тахокарти, де нанесена сітка з відповідними графічними позначками, інформує про це відповідну посадову особу перевізника, з яким водій перебуває у трудових відносинах (для найманих водіїв); у разі несправності або пошкодження цифрового тахографа або картки до нього своєчасно записує від руки дані щодо режиму роботи та відпочинку на зворотному боці аркуша, призначеного для роздруківки даних, що використовують у даному тахографі, та забезпечує належне зберігання таких записів.
Перевізники забезпечують належну експлуатацію тахографів та транспортних засобів з установленими тахографами та згідно з вимогами ЄУТР здійснюють періодичні інспекції, які включають перевірку, зокрема:
- дотримання вимог щодо періодів роботи та відпочинку водіїв та їх відповідність параметрам руху, зареєстрованим тахографом;
- наявності у водіїв транспортних засобів тахокарт у кількості, визначеній пунктом 3.3 цього розділу, або наявності та чинності картки для цифрового тахографа.
Так, відповідно до зазначених правових приписів Інструкції №385 законодавець прямо визначає обов'язок водія транспортного засобу, обладнаного цифровим тахографом, мати при собі картку водія чи роздруківку даних роботи тахографа.
Наведені норми зобов'язують водія транспортного засобу обладнаного цифровим тахографом мати однин з передбачених Інструкцією №385 документів: або картку водія або роздруківку даних роботи тахографа.
Матеріали справи свідчать, що відповідно до товарно-транспортної накладної від 07.03.2023, ФОП ОСОБА_1 (перевізник) здійснював перевезення вантажу (дрова) на транспортному засобі марки RENAULT, державний номерний знак НОМЕР_1 , яким керував водій ОСОБА_2 та який обладнано цифровим тахографом. Однак в момент перевірки у водія відсутня особиста картка водія до цифрового тахографа. Отже, як встановлено відповідачем та з чим погоджується суд, у водія ОСОБА_2 на момент перевірки була відсутня особиста картка водія, використання якої є обов'язковим кожного дня протягом якого водій керував транспортним засобом, у разі обладнання транспортного засобу цифровим тахографом.
Окрім того суд зауважує, що відповідно до змісту акту перевірки, водій - ОСОБА_2 ознайомився зі змістом акту перевірки, та у розділі «Пояснення водія про причини порушень» також вказав під особистий підпис про відсутність картки водія.
Враховуючи зазначене, а також відсутність на момент перевірки особистої картки водія, суд погоджується з доводами відповідача щодо порушення позивачем вимог законодавства, а саме надання послуг з перевезення вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений статтею 48 Закону України "Про автомобільний транспорт".
Щодо доводів позивача про наявність у водія індивідуальної контрольної книжки, яку надано позивачем під час розгляду справи про адміністративне правопорушення, суд зазначає наступне.
Особливості регулювання робочого часу та часу відпочинку водіїв колісних транспортних засобів та порядок його обліку встановлюється Положенням про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів, який затверджений Наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 07.06.2010 №340 (Положення №340).
Згідно з пунктами 1.3, 7.1. Положення №340 вимоги цього Положення поширюються на автомобільних перевізників та водіїв, які здійснюють внутрішні перевезення пасажирів чи/та вантажів колісними транспортними засобами. Перевірка додержання режиму праці та відпочинку водія здійснюється Державною службою України з безпеки на транспорті з дотриманням вимог Порядку №1567.
Відповідно до п. 6.1 Положення №340 автобуси, що використовуються для нерегулярних і регулярних спеціальних пасажирських перевезень, для регулярних пасажирських перевезень на міжміських автобусних маршрутах протяжністю понад 50 км, вантажні автомобілі з повною масою понад 3,5 тон повинні бути обладнані діючими та повіреними тахографами.
Згідно з п. 6.3 Положення водій, що керує ТЗ, який не обладнаний тахографом, веде індивідуальну контрольну книжку водія (додаток 3).
Отже, даний пункт передбачає, що водій, що керує ТЗ, який не обладнаний тахографом, веде індивідуальну контрольну книжку водія або повинен мати копію графіка змінності водіїв, в яких відображаються відомості про тривалість змінного періоду керування.
Однак, в даних правовідносинах, автомобіль був обладнаний цифровим тахографом, оскільки згідно з п.6.1.Положення №340 вантажні автомобілі з повною масою понад 3,5 тонн повинні бути обладнані діючими та повіреними тахографами. Водієм особисто під час перевірки вказано про відсутність особової картки водія. У зв'язку з чим, доводи позивача в частині наявності індивідуальної контрольної книжки водія замість особової картки водія, не знаходять свого підтвердження.
Також суд повторно наголошує, що акт перевірки, з яким під особистий підпис ознайомився водій - ОСОБА_2 , не містить жодних зауважень щодо наявності під час перевірки вищевказаної індивідуальної контрольної книжки водія.
Підсумовуючи наведене, оскільки водієм ОСОБА_2 транспортного засобу RENAULT державний номер знак НОМЕР_3 , на момент перевірки не пред'явлені відповідно до вимог ст.48 Закону України «Про автомобільний транспорт» документи, передбачені законодавством, до яких відноситься особиста картка водія до цифрового тахографа і особиста індивідуальна контрольна книжка водія, передбачена п.3.3 наказом МТЗУ від 24.06.2010 №385, то позивачем допущено порушення зазначеної норми, відповідальність за що передбачена абз.3 ч.1 ст.60 Закону України "Про автомобільний транспорт".
Щодо доводів позивача про неврахування відповідачем п.1.4 Положення, як на відсутність підстав для застосування штрафної санкції, суд зазначає наступне.
Разом з цим, у пункті 1.4 Положення №340 передбачено, що це Положення не поширюються на перевезення пасажирів чи/та вантажів, які здійснюються, у тому числі під час стихійного лиха, аварій та інших надзвичайних ситуацій.
В контексті спірних правовідносин, судом першої інстанції правильно враховано, що за визначеннями, наведеними у частині 1 статті 2 Кодексу цивільного захисту України, надзвичайна ситуація - обстановка на окремій території чи суб'єкті господарювання на ній або водному об'єкті, яка характеризується порушенням нормальних умов життєдіяльності населення, спричинена катастрофою, аварією, пожежею, стихійним лихом, епідемією, епізоотією, епіфітотією, застосуванням засобів ураження або іншою небезпечною подією, що призвела (може призвести) до виникнення загрози життю або здоров'ю населення, великої кількості загиблих і постраждалих, завдання значних матеріальних збитків, а також до неможливості проживання населення на такій території чи об'єкті, провадження на ній господарської діяльності;
аварія - небезпечна подія техногенного характеру, що спричинила ураження, травмування населення або створює на окремій території чи території суб'єкта господарювання загрозу життю або здоров'ю населення та призводить до руйнування будівель, споруд, обладнання і транспортних засобів, порушення виробничого або транспортного процесу чи спричиняє наднормативні, аварійні викиди забруднюючих речовин та інший шкідливий вплив на навколишнє природне середовище;
стихійне лихо - природне явище, що діє з великою руйнівною силою, заподіює значну шкоду території, на якій відбувається, порушує нормальну життєдіяльність населення, завдає матеріальних збитків.
У статті 5 Кодексу цивільного захисту України передбачено, що надзвичайні ситуації класифікуються за характером походження, ступенем поширення, розміром людських втрат та матеріальних збитків.
Залежно від характеру походження подій, що можуть зумовити виникнення надзвичайних ситуацій на території України, визначаються такі види надзвичайних ситуацій: 1) техногенного характеру; 2) природного характеру; 3) соціальні; 4) воєнні.
Залежно від обсягів заподіяних надзвичайною ситуацією наслідків, обсягів технічних і матеріальних ресурсів, необхідних для їх ліквідації, визначаються такі рівні надзвичайних ситуацій: 1) державний; 2) регіональний; 3) місцевий; 4) об'єктовий.
Порядок класифікації надзвичайних ситуацій за їх рівнями встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Так, на момент виникнення спірних правовідносин, Кабінетом Міністрів України, з урахуванням поширення на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, з метою ліквідації наслідків медико-біологічної надзвичайної ситуації природного характеру державного рівня, забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення, прийнято постанову від 25.03.2020 року №338-р, якою з урахуванням подальших змін, установлено для єдиної державної системи цивільного захисту на всій території України режим надзвичайної ситуації до 30 червня 2023 року.
Також, Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, який неодноразово продовжувався та діє на даний час.
Одночасно, слід враховувати, що згідно з представленими на момент перевірки матеріалами, серед іншого, товарно-транспортної накладної позивачем здійснено перевезення вантажу - дров рубаних. За цими матеріалами, і як не спростовано позивачем під час перевірки та розгляду справи в суді, організація позивачем автомобільного перевезення здійснена в межах господарської діяльності, не була пов'язана із забезпеченням ліквідації наслідків стихійного лиха, аварій та інших надзвичайних ситуацій тощо.
Отже, обставини, передбачені пунктом 1.4 Положення №340 та які свідчать про звільнення позивача від відповідальності згідно абзацу 3 частини 1 статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт», не підтверджуються.
Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до ч.1 ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
З огляду на викладене, оцінивши докази, долучені до матеріалів справи, суд дійшов висновку, що постанова Відділу державного нагляду (контролю) у Черкаській області Державної служби України з безпеки на транспорті №354951 від 08.05.2023 про застосування адміністративно-господарського штрафу до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , є правомірною, а тому підстави для її скасування відсутні.
Беручи до уваги викладене, суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог та відсутність підстав для їх задоволення.
Відповідно до положень ст. 139 КАС України питання про розподіл судових витрат судом не вирішується.
Керуючись статтями 6-9, 32, 77, 90, 139, 242-246, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, Житомирський окружний адміністративний суд,-
вирішив:
У задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідн. номер НОМЕР_4 ) до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Відділу державного нагляду (контролю) у Черкаській області (вул.Антоновича, 51, Київ 150, 03150, код ЄДРПОУ 39816845) про визнання протиправною та скасування постанови, - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складення повного судового рішення.
Рішення складено в повному обсязі 07 лютого 2024 року.
Суддя А.В. Горовенко