06 лютого 2024 року ЛуцькСправа № 140/35815/23
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого-судді Плахтій Н.Б.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 в інтересах неповнолітнього ОСОБА_2 до Управління соціального захисту населення Камінь-Каширської районної державної адміністрації про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернулася в інтересах неповнолітнього ОСОБА_2 в суд із позовом до Управління соціального захисту населення Камінь-Каширської районної державної адміністрації про визнання протиправною бездіяльності, яка призвела до не нарахування та невиплати з 28.05.2023 щомісячної грошової допомоги у зв'язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства, встановленої статтею 37 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»;
зобов'язання провести з 28.05.2023 нарахування та виплату її дітям щомісячної грошової допомоги у зв'язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства, встановленої статтею 37 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в розмірі 40% від мінімальної заробітної, встановленої законом про Державний бюджет України на відповідний рік, до зміни законодавчого регулювання відповідних правовідносин, без обмеження в часовому проміжку.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач є постраждалим від Чорнобильської катастрофи, та проживає в с.Череваха Волинської області. Відповідно до додатку №1 постанови Кабінету Міністрів Української РСР №106 від 25.07.1991 року «Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи» вказаний населений пункт входить до переліку населених пунктів, віднесених до зони гарантованого добровільного відселення внаслідок радіоактивного забруднення, а тому враховуючи рішення Конституційного Суду №6-р/2018 від 17.07.2018 має право на щомісячне отримання грошової допомоги у зв'язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства, встановленої статтею 37 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Однак, всупереч статті 37 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» відповідач не здійснює нарахування та виплату щомісячної грошової допомоги у зв'язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства, що є порушенням майнових та конституційних прав позивача.
Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 18.12.2023 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за вказаним позовом та ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Відповідач правом подачі відзиву на позовну заяву не скористався.
Враховуючи вимоги статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) судом розглянуто дану справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає до часткового задоволення з огляду на наступне.
Судом встановлено, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , має статус дитини, яка потерпіла внаслідок Чорнобильської катастрофи, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1 .
Законний представник ОСОБА_1 та її неповнолітня дитина проживають в с.Череваха Камінь-Каширського (бувшого Маневицького) району Волинської області, яке відповідно до Переліку населених пунктів, віднесених до зон радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою КМУ від 23.07.1991 №106, віднесено до зони гарантованого добровільного відселення.
Законний представник 31.10.2023 звернулася до відповідача із заявою щодо нарахування та виплати її дитині щомісячної грошової допомоги у зв'язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства.
У відповідь на дану заяву відповідач листом повідомив про відсутність нормативних актів, які б регулювали розміри, порядок нарахування та виплати вказаної допомоги, з огляду на що відсутня можливість для взяття на облік, призначення та виплати відповідної грошового допомоги.
При цьому, як вбачається із довідки відповідача, законний представник не зверталася до управління з заявою про призначення щомісячної грошової допомоги її дитині, тому на обліку як отримувач цієї допомоги в управлінні позивач не перебуває.
Судом також встановлено, що відповідач змінив найменування та відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань дійсне найменування відповідача - Управління соціальної та ветеранської політики Камінь-Каширської районної державної адміністрації.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Частиною другою статті 19 Конституції Україні передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Закон України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 №796-XII визначає основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров'я та створює єдиний порядок визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення.
Відповідно до положень статті 37 цього Закону (в редакції, чинній з 09.07.2007 року) громадянам, які проживають на територіях радіоактивного забруднення, виплачується щомісячна грошова допомога у зв'язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства в таких розмірах:
- у зоні посиленого радіоекологічного контролю - 30 процентів від мінімальної заробітної плати;
- у зоні гарантованого добровільного відселення - 40 процентів від мінімальної заробітної плати;
- у зоні безумовного (обов'язкового) відселення - 50 процентів від мінімальної заробітної плати.
Перелік населених пунктів, жителям яких виплачується щомісячна грошова допомога, затверджується Кабінетом Міністрів України.
Ця допомога виплачується щомісячно за місцем роботи, пенсіонерам - органами, які виплачують пенсію, непрацюючим громадянам - місцевими державними адміністраціями або виконавчими органами рад за місцем проживання. Виплата за два і більше місяців забороняється.
У свою чергу, підпунктом 8 пункту 28 розділу ІІ Закону України від 28.12.2007 №107-VI «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» (далі - Закон №107-VI) текст статті 37 Закону №796-XII викладено в новій редакції. Так, громадянам, які проживають на територіях радіоактивного забруднення, виплачується щомісячна грошова допомога у зв'язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства в порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України.
Перелік населених пунктів, жителям яких виплачується щомісячна грошова допомога, затверджується Кабінетом Міністрів України.
Ця допомога виплачується щомісячно органами праці та соціального захисту населення за місцем реєстрації. Виплата за два і більше місяців забороняється.
Разом з тим, рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 №10-рп/2008 положення пункту 28 розділу ІІ Закону №107-VI визнані неконституційними.
У 2012-2014 роках на підставі законів України про Державний бюджет України на відповідні роки норми і положення статті 37 Закону №796-XII застосовувалися у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів, бюджету Пенсійного фонду України та бюджетів інших фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Підпунктом 7 пункту 4 розділу І Закону України «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України» від 28.12.2014 №76-VІІІ, який набрав чинності з 01.01.2015 року, статтю 31, 37, 39 та 45 Закону №796-XII виключено.
Однак, згідно з рішенням Конституційного Суду України № 6-р/2018 від 17.07.2018 року підпункт 7 пункту 4 розділу І Закону України «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України» визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним).
Отже, рішенням Конституційного Суду України з 17.07.2018 року відновлено дію статті 37 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», тобто остання з 17.07.2018 року є чинною.
Враховуючи те, що позивач має статус особи, яка потерпіла внаслідок Чорнобильської катастрофи, та проживає в населеному пункті, який відповідно до Переліку населених пунктів, віднесених до зон радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.07.1991 року №106, віднесено до зони гарантованого добровільного відселення, а тому з дня прийняття рішення Конституційним Судом України, тобто з 17.07.2018 року, має право на виплату щомісячної грошової допомоги, передбаченої статтею 37 Закону №796-XII.
Разом з тим, суд звертає увагу, що постановою Кабінету Міністрів України від 20 вересня 2005 року №936 затверджено Порядок використання коштів державного бюджету для виконання програм, пов'язаних із соціальним захистом громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи (далі - Порядок №936).
Згідно із пунктами 1, 2 Порядку №936 цей Порядок визначає механізм використання, обліку, звітності і контролю за використанням коштів державного бюджету для виконання програм, пов'язаних із соціальним захистом громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, головним розпорядником яких є Мінсоцполітики. Розпорядниками бюджетних коштів нижчого рівня за програмами є структурні підрозділи з питань соціального захисту населення обласних і Київської міської держадміністрацій, структурні підрозділи з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві держадміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (крім м. Києва) рад, Фонд соціального захисту інвалідів.
За правилами пункту 3 Порядку №936 призначення громадянам компенсацій, допомоги певних видів та надання пільг здійснюється за заявою, форма якої затверджується
Мінсоцполітики.
Органи соціального захисту населення, що проводять нарахування та виплати, передбачені Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», звіряють у разі потреби отриману від громадян інформацію щодо правомірності нарахування компенсаційних виплат з відділами персоніфікованого обліку згідно з Єдиним автоматизованим реєстром осіб, які мають право на пільги відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 29 січня 2003 р. №117.
Виплата компенсацій, допомоги певних видів та надання пільг у разі, коли вперше встановлено відповідний статус постраждалої особи і видано відповідне посвідчення, проводиться з дня подання громадянином заяви, але не раніше ніж з дня видачі йому посвідчення встановленого зразка.
Заяви з необхідними документами для виплати компенсацій, допомоги певних видів та надання пільг приймаються від громадян структурними підрозділами з питань соціального захисту населення районної, районної у м.Києві держадміністрації, виконавчими органами міської ради міста обласного значення, районної у місті (крім м.Києва) ради. З 1 січня 2021 р. заяви з необхідними документами для виплати компенсацій, допомоги певних видів та надання пільг приймаються від громадян структурними підрозділами з питань соціального захисту населення районних держадміністрацій лише у разі надіслання їх поштою або в електронній формі (через офіційний веб-сайт Мінсоцполітики, інтегровані з ним інформаційні системи органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування або Єдиний державний веб-портал електронних послуг).
Аналіз норм Порядку №936 дає підстави дійти висновку про те, що необхідною умовою для призначення щомісячної грошової допомоги у зв'язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства є подання особою відповідної заяви, а з дня подання такої заяви проводиться виплата вказаної допомоги (у випадку, якщо посвідчення встановленого зразка видане пізніше дня подання заяви, то виплата здійснюється із дня видачі посвідчення).
Отже, на думку суду, правових підстав для нарахування та виплати допомоги, встановленої статтею 37 Закону №796-ХІІ, до моменту відповідного звернення особи із заявою про призначення такої допомоги немає.
Як вбачається із матеріалів справи, ОСОБА_1 лише 31.10.2023 звернулася до відповідача із заявою про нарахування та виплату її дитині щомісячної грошової допомоги у зв'язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства, до цього часу із відповідною заявою не зверталася, що підтверджується довідкою відповідача.
Отже, з дня звернення з відповідною заявою, а саме з 31.10.2023, відповідач повинен був здійснити нарахування та виплату позивачу щомісячної грошової допомоги, передбаченої статтею 37 Закону №796-ХІІ, проте цього не зробив, що свідчить про бездіяльність відповідача, у зв'язку з чим суд вважає за необхідне визнати таку бездіяльність протиправною з наведених вище підстав.
Відповідно до статті 63 Закону №796-XII фінансування витрат, пов'язаних із його реалізацією, здійснюється за рахунок державного бюджету.
Згідно із підпунктом 5 пункту 63 розділу І Закону України від 28 грудня 2014 року №79-VIII «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо реформи міжбюджетних відносин» розділ VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України доповнено пунктом 26, відповідно до якого норми і положення, зокрема, статей 20, 21, 22, 23, 30, 31, 37, 39, 48, 50, 51, 52 та 54 Закону №796-XII застосовуються у порядку та розмірах, установлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування. Вказані доповнення Конституційним Судом України в установленому порядку неконституційними не визнавалися.
Кабінет Міністрів України не визначив порядок та розміри виплати грошової допомоги, передбаченої статтею 37 Закону №796-XII. Відтак, до спірних правовідносин застосуванню підлягають безпосередньо норми статті 37 Закону №796-XII (у редакції, чинній з 09 липня 2007 року).
Водночас, 01 січня 2017 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів» від 06.12.2016 №1774-VІІІ (далі - Закон №1774-VІІІ).
За змістом пункту 3 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №1774-VІІІ мінімальна заробітна плата після набрання чинності цим Законом не застосовується як розрахункова величина для визначення посадових окладів та заробітної плати працівників та інших виплат. До внесення змін до законів України щодо незастосування мінімальної заробітної плати як розрахункової величини вона застосовується в розмірі прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого на 01 січня календарного року, починаючи з 01 січня 2017 року.
Таким чином, за загальним правилом дії норм права у часі, у зв'язку з набранням чинності Законом №1774-VІІІ, яким установлено розрахункову величину для визначення посадових окладів, заробітної плати працівників та інших виплат і заборонено застосовувати мінімальну заробітну плату після набрання чинності цим Законом, положення статті 37 Закону №796-XII щодо обчислення щомісячної грошової допомоги у процентному співвідношенні до мінімальної заробітної плати застосуванню не підлягають.
Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 11.12.2019 року у зразковій справі №240/4946/18 за позовом Особа 1 до Управління праці та соціального захисту населення Овруцької районної державної адміністрації Житомирської області про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії та в силу частини третьої статті 291 КАС України враховується судом при ухваленні рішення у даній справі.
При розв'язанні спірних правовідносин судом враховується правова позиція Європейського суду з прав людини, викладена в рішенні «Великода проти України» від 03.06.2014 р., в якому суд зазначив, що законодавчі норми можуть змінюватися, передбачені законами соціально-економічні права не є абсолютними. Механізм реалізації цих прав може бути змінений державою, зокрема, через неможливість їх фінансового забезпечення шляхом пропорційного перерозподілу коштів з метою збереження балансу інтересів усього суспільства. Зміна механізму нарахування певних видів соціальних виплат та допомоги є конституційно допустимою до тих меж, за якими ставиться під сумнів сама сутність змісту права на соціальний захист.
Конституційній Суд України у рішенні від 26 грудня 2011 року № 20-рп/2011 вказав, що одним із визначальних елементів у регулюванні суспільних відносин у соціальній сфері є додержання принципу пропорційності між соціальним захистом громадян та фінансовими можливостями держави, а також гарантування права кожного на достатній життєвий рівень.
З урахуванням такого елемента принципу верховенства права, як пропорційність (розмірність), Конституційний Суд України зазначив, що передбачені законами соціально-економічні права не є абсолютними, а оскільки держава зобов'язана регулювати економічні процеси, встановлювати й застосовувати справедливі та ефективні форми перерозподілу суспільного доходу з метою забезпечення добробуту всіх громадян, то механізм реалізації цих прав може бути змінений державою, зокрема, через неможливість їх фінансового забезпечення шляхом пропорційного перерозподілу коштів з метою збереження справедливого балансу між інтересами окремих осіб і інтересами всього суспільства. При цьому зміна механізму нарахування певних видів соціальних виплат та допомоги є конституційно допустимою до тих меж, за якими ставиться під сумнів сама сутність змісту права на соціальний захист.
Отже, період виплати підвищення до пенсії, встановленого рішенням суду, може бути обмежений подальшими змінами в законодавстві чи зміною правового статусу позивача.
Вказаний висновок узгоджується із правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 23.05.2018 року у справі №820/680/16, який, зокрема зазначив, що «рішення суду набирає чинності і діє до фактичної зміни обставин чи зміни правового регулювання питання його виконання».
Згідно з пунктом 1 частини шостої статті 246 КАС України у разі необхідності у резолютивній частині рішення також вказується про порядок і строк його виконання.
Таким чином, з урахуванням правових висновків Верховного Суду у зразковій справі, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову ОСОБА_1 шляхом визнання протиправною бездіяльності УСЗН щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_2 щомісячної грошової допомоги у зв'язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства, встановленої статтею 37 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», та зобов'язання відповідача провести позивачу з 31.10.2023 (дня подання заяви про нарахування та виплату вказаної допомоги) нарахування та виплату щомісячної грошової допомоги у зв'язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства, встановленої статтею 37 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», в розмірі, що дорівнює 40% від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01 січня календарного року, до фактичної зміни обставин чи зміни нормативно-правових актів, що були застосовані судом під час вирішення даного спору, та про відмову в задоволенні решти позовних вимог.
Керуючись статтями 243-262 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», суд
Позов задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Управління соціальної та ветеранської політики Камінь-Каширської районної державної адміністрації щодо не нарахування та невиплати неповнолітньому ОСОБА_2 щомісячної грошової допомоги у зв'язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства, встановленої статтею 37 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Зобов'язати Управління соціальної та ветеранської політики Камінь-Каширської районної державної адміністрації (44500, Волинська обл., м.Камінь-Каширський, вул.Воля, 2, код ЄДРПОУ 03192023) провести ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 ) з 31 жовтня 2023 року нарахування та виплату щомісячної грошової допомоги у зв'язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства, встановленої статтею 37 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в розмірі, що дорівнює 40% від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01 січня календарного року до фактичної зміни обставин чи зміни нормативно-правових актів, що були застосовані судом під час вирішення даного спору.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Рішення набирає законної сили в порядку та строки, визначені статтею 255 КАС України, та може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий-суддя Н.Б.Плахтій