07 лютого 2024 р. Справа № 120/274/24
Вінницький окружний адміністративний суд у складі судді Сала Павла Ігоровича, розглянувши у місті Вінниці в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (в письмовому провадженні) адміністративну за позовом ОСОБА_1 до Департаменту гуманітарної політики Вінницької обласної військової адміністрації про визнання дій протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій,
08.01.2024 через підсистему "Електронний суд" до суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Департаменту гуманітарної політики Вінницької обласної військової адміністрації про:
- визнання протиправними дій відповідача щодо недотримання норм ст. 19 Закону України "Про звернення громадян" під час розгляду звернення позивача від 06.12.2023, вх. реєстр. № 01-О-157-11, в частині необ'єктивної і невсебічної перевірки скарги, незабезпечення поновлення порушених прав та невжиття невідкладних заходів для припинення неправомірних дій або бездіяльності, які були підставою для подання скарги, невиявлення і неусунення причин та умов, які спричинили порушення, невирішення питання про відповідальність осіб, з вини яких було допущено порушення;
- зобов'язання відповідача утриматись від неналежного розгляду звернень позивача, а саме без повного дотримання норм ст. 19 Закону України "Про звернення громадян", зокрема в частині об'єктивної, всебічної і вчасної перевірки звернень, забезпечення поновлення порушених справ та невідкладного вживання заходів до припинення неправомірних дій, виявлення і усунення причин та умов, які сприяли порушенням, вирішення питання про відповідальність осіб, з вини яких було допущено порушення, та повторно розглянути звернення позивача від 06.12.2023, вх. реєстр. № 01-О-157-11;
- визнання протиправними дій відповідача щодо порушення терміну розгляду та надання відповіді на звернення позивача від 06.12.2023, вх. реєстр. № 01-О-157-11;
- зобов'язання відповідача утриматись від продовження строку розгляду заяв (клопотань), скарг та пропозицій (зауважень) позивача, які не потребують додаткового вивчення, понад терміни, встановлені ст. 20 Закону України "Про звернення громадян", для звернень, які не потребують додаткового вивчення.
Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що 06.12.2023 позивач надіслав на електронну адресу відповідача скаргу, яка була зареєстрована цього ж дня за вх. № 01-О-157-11. У вказаній скарзі позивач оскаржував ненадання відповіді та інформації на його запит закладом освіти - Кузьминецьким професійним аграрним ліцеєм (далі Кузьминецький ПАЛ), який підпорядкований відповідачу. 04.01.2023 на електронну адресу позивача надійшла відповідь на звернення позивача, в якій повідомляється про те, що листом від 11.12.2023 Департамент проінформував керівника відповідного закладу освіти про необхідність дотримання норм Закону України "Про доступ до публічної інформації" та запропонував позивач звернутись до суду, в разі якщо позивач не погоджується з діями (бездіяльністю) ліцею. Водночас, на думку позивача, відповідач об'єктивно і всебічно не перевірив його скаргу від 06.12.2023, а саме не отримав докази розгляду запиту позивача і надсилання відповіді та інформації на цей запит, не виявив та не усунув причини та умови, які сприяли порушенням, не вжив заходів щодо припинення неправомірних дій, не вирішив питання про притягнення про відповідальність осіб, з вини яких було допущено порушення, чим, у свою чергу, проігнорував норми ст. 19 Закону України "Про звернення громадян".
Крім того, позивач вказує про те, що відповідач не дотримався терміну розгляду скарги позивача, оскільки таке звернення не потребує додаткового виявчення, а тому мало бути розглянуте упродовж 15 днів (а не у місячний термін).
Ухвалою суду від 12.01.2024 відкрито провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 та вирішено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) з особливостями, визначеними ст. 263 КАС України.
26.01.2024 до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач просить відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі
Відповідач зазначає, що з метою об'єктивного, вчасного та всебічного розгляду звернення позивача від 06.12.2023, Департаментом на адресу директора Кузьминецького професійного агарного ліцею надіслано лист від 11.12.2023 з вимогою щодо надання відповіді на запит позивача та відповідних пояснень щодо ситуації, яка склалася.
Відповідач зауважує, що листом від 13.12.2023 директор Кузьминецького ПАЛ проінформував Департамент про розгляд запиту ОСОБА_1 від 20.11.2023 (вх. реєстр № 43) та надання йому відповіді, що підтверджується скріншотом з офіційної електронної пошти про надсилання відповіді на електронну адресу позивача. Відтак, за результати розгляду листа директора ліцею, листом від 04.01.2024 Департамент надав відповідь позивачу на його скаргу.
Відповідач також наголошує на тому, що скарга позивача стосується роботи державного закладу освіти - Кузьминецького ПАЛ. Тому для ефективного опрацювання та надання правомірної інформації Департаменту необхідно було отримати додаткові відомості безпосередньо від керівництва навчального закладу, через що термін розгляду скарги у цьому разі становить один місяць.
Відповідно до ч. 5 ст. 250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Вивчивши матеріали справи у їх сукупності, оцінивши наведені сторонами доводи на підтримку своїх вимог та заперечень, суд встановив такі обставини справи.
06.12.2023 позивач ОСОБА_1 звернувся до директора Департаменту гуманітарної політики Вінницької ОВА Буняка В.В. зі скаргою.
Зі змісту скарги слідує, що 20.11.2023 позивач звернувся до директора Кузьминецького ПАЛ Яворовського С. із запитом на інформацію, який зареєстровано за вх. № 43. Однак станом на 06.12.2023 відповіді та запитуваної інформації позивач не отримав, у зв'язку з чим вимагає зобов'язати директора Кузьминецького ПАЛ до 08.12.2023 надати відповідь та інформацію на запит від 20.11.2023 (вх. реєстр. № 43) і притягнути його до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення з посади директора.
Листом від 04.01.2024 за № 01-О-157-11 відповідач повідомив позивача про результати розгляду його скарги від 06.12.2023 та зазначив, що Департаментом проінформовано директора Кузьминецького ПАЛ Яворовського С.Б. щодо необхідності дотримання норм чинного законодавства (лист від 11.12.2023 № 01.01.2-6808), зокрема Закону України "Про доступ до публічної інформації". Крім того, у листі позивачу рекомендовано звернутися до суду, якщо, на його думку, мало місце порушення прав позивача на отримання публічної інформації з боку директора Кузьминецького ПАЛ Яворського С.Б.
Позивач вважає, що його скаргу розглянуто неналежним чином і що відповідач допустив порушення вимог ст. 19 Закону України "Про звернення громадян", а також терміну розгляду звернення, що і зумовило звернення позивача до суду з цим позовом.
Надаючи встановленим обставинам справи та спірним правовідносинам, суд керується такими мотивами.
Статтею 34 Конституції України кожному гарантовано право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб - на свій вибір.
Відповідно до ст. 5 Закону України від 02.10.1992 № 2657-XII "Про інформацію" (далі - Закон № 2657-XII) кожен має право на інформацію, що передбачає можливість вільного одержання, використання, поширення, зберігання та захисту інформації, необхідної для реалізації своїх прав, свобод і законних інтересів. Реалізація права на інформацію не повинна порушувати громадські, політичні, економічні, соціальні, духовні, екологічні та інші права, свободи і законні інтереси інших громадян, права та інтереси юридичних осіб.
На змістом статті 20 Закону № 2657-XII за порядком доступу інформація поділяється на відкриту інформацію та інформацію з обмеженим доступом. Будь-яка інформація є відкритою, крім тієї, що віднесена законом до інформації з обмеженим доступом.
Статтею 40 Конституції України передбачено, що усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, що зобов'язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.
Питання практичної реалізації громадянами України наданого їм Конституцією України права вносити до органів державної влади, об'єднання громадян відповідно до їх статуту пропозиції про поліпшення їх діяльності, викривати недоліки в роботі, оскаржувати дії посадових осіб, державних і громадських органів врегульовані Законом України від 02.10.1996 № 393/96-ВР "Про звернення громадян" (далі - Закон № 393/96-ВР).
Цей Закон також забезпечує громадянам України можливості для участі в управлінні державними і громадськими справами, для впливу на поліпшення роботи органів державної влади і місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, для відстоювання своїх прав і законних інтересів та відновлення їх у разі порушення.
Вказані конституційні положення, а також положення Закону України "Про звернення громадян" містять правову процедуру розгляду звернень особи, зокрема до суб'єктів владних повноважень, яка гарантує доступ особи до інформації, обов'язок розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.
Правова процедура ("fair procedure" - справедлива процедура) є складовою принципу законності та принципу верховенства права і передбачає правові вимоги до належного прийняття актів органами публічної влади, та встановлює межі вчинення повноважень органом публічної влади і, в разі її неналежного дотримання, дає підстави для оскарження таких дій особою, чиї інтереси вона зачіпає, до суду.
Встановлена правова процедура, як складова принципу законності та принципу верховенства права, є важливою гарантією недопущення зловживання з боку органів публічної влади під час прийняття рішень та вчинення дій, які повинні забезпечувати справедливе ставлення до особи.
Ця правова процедура спрямована на забезпечення загального принципу юридичної визначеності, складовою якої є принцип легітимних очікувань як один з елементів принципу верховенства права, тобто особа правомірно очікує отримати у передбачений законом спосіб відповідь на порушене перед суб'єктом, якому адресовано звернення, питання відповідно та у спосіб, передбачений законом.
Частиною першою статті 1 Закону № 393/96-ВР визначено, що громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об'єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов'язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.
Відповідно до ст. 3 Закону № 393/96-ВР під зверненнями громадян слід розуміти викладені в письмовій або усній формі пропозиції (зауваження), заяви (клопотання) і скарги.
Пропозиція (зауваження) - звернення громадян, де висловлюються порада, рекомендація щодо діяльності органів державної влади і місцевого самоврядування, депутатів усіх рівнів, посадових осіб, а також висловлюються думки щодо врегулювання суспільних відносин та умов життя громадян, вдосконалення правової основи державного і громадського життя, соціально-культурної та інших сфер діяльності держави і суспільства.
Заява (клопотання) - звернення громадян із проханням про сприяння реалізації закріплених Конституцією та чинним законодавством їх прав та інтересів або повідомлення про порушення чинного законодавства чи недоліки в діяльності підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, народних депутатів України, депутатів місцевих рад, посадових осіб, а також висловлення думки щодо поліпшення їх діяльності. Клопотання - письмове звернення з проханням про визнання за особою відповідного статусу, прав чи свобод тощо.
Скарга - звернення з вимогою про поновлення прав і захист законних інтересів громадян, порушених діями (бездіяльністю), рішеннями державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, посадових осіб.
Згідно з ч. 1 ст. 5 цього Закону звернення громадян адресуються органам державної влади і органам місцевого самоврядування, підприємствам, установам, організаціям незалежно від форми власності, об'єднанням громадян або посадовим особам, до повноважень яких належить вирішення порушених у зверненнях питань.
Звернення, оформлені належним чином і подані у встановленому порядку, підлягають обов'язковому прийняттю та розгляду (ч. 1 ст. 7 Закону № 393/96-ВР).
При цьому частинами третьою, четвертою статті 7 цього Закону передбачено, що якщо питання, порушені в одержаному органом державної влади, місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, об'єднаннями громадян або посадовими особами зверненні, не входять до їх повноважень, воно в термін не більше п'яти днів пересилається ними за належністю відповідному органу чи посадовій особі, про що повідомляється громадянину, який подав звернення. У разі якщо звернення не містить даних, необхідних для прийняття обґрунтованого рішення органом чи посадовою особою, воно в той же термін повертається громадянину з відповідними роз'ясненнями.
Забороняється направляти скарги громадян для розгляду тим органам або посадовим особам, дії чи рішення яких оскаржуються.
Отже, відповідно до норм чинного законодавства звернення громадян мають розглядатися тим органом, до компетенції якого належить вирішення порушених у цих зверненнях питань.
Аналогічний висновок висловлено Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 04.07.2018 у справі справі № 800/580/17.
За змістом частини 1, 3, 4 статті 15 Закону № 393/96-ВР органи державної влади, місцевого самоврядування та їх посадові особи, керівники та посадові особи підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об'єднань громадян, до повноважень яких належить розгляд заяв (клопотань), зобов'язані об'єктивно і вчасно розглядати їх, перевіряти викладені в них факти, приймати рішення відповідно до чинного законодавства і забезпечувати їх виконання, повідомляти громадян про наслідки розгляду заяв (клопотань).
Відповідь за результатами розгляду заяв (клопотань) в обов'язковому порядку дається тим органом, який отримав ці заяви і до компетенції якого входить вирішення порушених у заявах (клопотаннях) питань, за підписом керівника або особи, яка виконує його обов'язки.
Рішення про відмову в задоволенні вимог, викладених у заяві (клопотанні), доводиться до відома громадянина в письмовій формі з посиланням на Закон і викладенням мотивів відмови, а також із роз'ясненням порядку оскарження прийнятого рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 16 Закону № 393/96-ВР скарга на дії чи рішення органу державної влади, органу місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, об'єднання громадян, засобів масової інформації, посадової особи подається у порядку підлеглості вищому органу або посадовій особі, що не позбавляє громадянина права звернутися до суду відповідно до чинного законодавства, а в разі відсутності такого органу або незгоди громадянина з прийнятим за скаргою рішенням - безпосередньо до суду.
За приписами статті 18 Закону № 393/96-ВР громадянин, який звернувся із заявою чи скаргою до органів державної влади, місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об'єднань громадян, засобів масової інформації, посадових осіб, має право: особисто викласти аргументи особі, що перевіряла заяву чи скаргу, та брати участь у перевірці поданої скарги чи заяви; знайомитися з матеріалами перевірки; подавати додаткові матеріали або наполягати на їх запиті органом, який розглядає заяву чи скаргу; бути присутнім при розгляді заяви чи скарги; користуватися послугами адвоката або представника трудового колективу, організації, яка здійснює правозахисну функцію, оформивши це уповноваження у встановленому законом порядку; одержати письмову відповідь про результати розгляду заяви чи скарги; висловлювати усно або письмово вимогу щодо дотримання таємниці розгляду заяви чи скарги; вимагати відшкодування збитків, якщо вони стали результатом порушень встановленого порядку розгляду звернень.
Згідно із ст. 19 Закону № 393/96-ВР органи державної влади і місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, об'єднання громадян, засоби масової інформації, їх керівники та інші посадові особи в межах своїх повноважень зобов'язані: об'єктивно, всебічно і вчасно перевіряти заяви чи скарги; у разі прийняття рішення про обмеження доступу громадянина до відповідної інформації при розгляді заяви чи скарги скласти про це мотивовану постанову; на прохання громадянина запрошувати його на засідання відповідного органу, що розглядає його заяву чи скаргу; скасовувати або змінювати оскаржувані рішення у випадках, передбачених законодавством України, якщо вони не відповідають закону або іншим нормативним актам, невідкладно вживати заходів до припинення неправомірних дій, виявляти, усувати причини та умови, які сприяли порушенням; забезпечувати поновлення порушених прав, реальне виконання прийнятих у зв'язку з заявою чи скаргою рішень; письмово повідомляти громадянина про результати перевірки заяви чи скарги і суть прийнятого рішення; вживати заходів щодо відшкодування у встановленому законом порядку матеріальних збитків, якщо їх було завдано громадянину в результаті ущемлення його прав чи законних інтересів, вирішувати питання про відповідальність осіб, з вини яких було допущено порушення, а також на прохання громадянина не пізніш як у місячний термін довести прийняте рішення до відома органу місцевого самоврядування, трудового колективу чи об'єднання громадян за місцем проживання громадянина; у разі визнання заяви чи скарги необгрунтованою роз'яснити порядок оскарження прийнятого за нею рішення; не допускати безпідставної передачі розгляду заяв чи скарг іншим органам; особисто організовувати та перевіряти стан розгляду заяв чи скарг громадян, вживати заходів до усунення причин, що їх породжують, систематично аналізувати та інформувати населення про хід цієї роботи.
У разі необхідності та за наявності можливостей розгляд звернень громадян покладається на посадову особу чи підрозділ службового апарату, спеціально уповноважені здійснювати цю роботу, в межах бюджетних асигнувань. Це положення не скасовує вимоги абзацу дев'ятого частини першої цієї статті.
За приписами частини першої, другої статті 20 Закону № 393/96-ВР звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п'ятнадцяти днів від дня їх отримання. Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п'яти днів.
На обґрунтовану письмову вимогу громадянина термін розгляду може бути скорочено від встановленого цією статтею терміну.
Звернення громадян, які мають встановлені законодавством пільги, розглядаються у першочерговому порядку.
Таким чином, у разі надходження до органу звернення громадянина, відповідний орган повинен об'єктивно, всебічно і вчасно перевірити викладені у цьому зверненні обставини та письмово повідомити громадянина про результати перевірки заяви і суть прийнятого рішення. Це закономірно означає, що орган, до якого відбулося звернення, зобов'язаний надати мотивовану та обґрунтовану відповідь або прийняти рішення про відмову у задоволенні вимог, викладених у заяві (клопотанні, скарзі).
Верховний Суд у постанові від 27.04.2020 у справі № 813/4351/16 зазначив, що саме по собі надання будь-якої відповіді на звернення громадянина у визначені законом строки не слід вважати повним і належним виконанням свого обов'язку суб'єктом владних повноважень. Істотною умовою такої відповіді є її належне обґрунтування і вирішення поставлених у зверненні питань (із урахуванням суті відповідного звернення і на підставі його ґрунтовного й всебічного вивчення).
У позовній заяві позивач вказує про те, що відповідач об'єктивно та всебічно не перевірив його скаргу від 06.12.2023, а саме не отримав докази розгляду запиту і надсилання відповіді та інформації на запит, не виявив та не усунув причини та умови, які сприяли порушенням, не вжив заходів щодо припинення неправомірних дій.
Перевіряючи вказані доводи, суд встановив, що після отримання скарги позивача від 06.12.2023, задля перевірки наведених у ній фактів та реагування на них Департамент гуманітарної політики Вінницької обласної державної адміністрації звернувся до директора Кузьминецького ПАЛ з листом від 11.12.2023 за № 01.01.2-6808, в якому просив розглянути запит ОСОБА_1 (у разі його нерозгляду) та надати запитувачу відповідь у терміни, передбачені Законом України "Про доступ до публічної інформації", про що поінформувати Департамент.
Листом від 13.12.2023 директор Кузьминецького ПАЛ Яворовський С. повідомив відповідача про те, що запит ОСОБА_1 розглянуто з наданням відповіді.
Вказана інформація підтверджена листом Кузьминецького ПАЛ від 13.12.2023, який адресований ОСОБА_1 , наступного змісту: "На ваш запит на інформацію № 43 від 20.11.223 повідомляємо, що з технічних причин з'явитися до Барського районного суду в якості представника відповідача Кузьминецького ПАЛ не було можливості".
Зазначений лист був надісланий ОСОБА_1 на його електронну адресу 13.12.2023, що підтверджується скріншотом з електронної пошти Кузьминецького ПАЛ.
При цьому суд звертає увагу на те, що позивач, звертаючись до директора Кузьминецького ПАЛ із запитом на інформацію від 20.11.2023, просив надати відповідь саме в електронній формі.
Також судом встановлено, що листом від 04.01.2024 за № 01-О-157-11 відповідач повідомив позивача про результати розгляду його скарги від 06.12.2023, зазначивши серед іншого про те, що Департамент поінформував директора Кузьминецького ПАЛ Яворовського С.Б. про необхідність дотримання норм чинного законодавства про доступ до публічної інформації (листом від 11.12.2023 № 01.01.2-6808). Крім того, позивачу рекомендовано звернутися до суду, якщо він вважає неправомірними дії директора Кузьминецького ПАЛ у зв'язку з розглядом його запиту на інформацію.
Враховуючи вищевикладене та беручи до уваги встановлені обставини справи, суд не вбачає підстав дійти висновку, що відповідач неналежним чином та з порушенням вимог Закону № 393/96-ВР розглянув скаргу позивача від 06.12.2023.
Суд виходить з того, що приводом для подання позивачем скарги у Департамент слугувало те, що Кузьминецьке ПАЛ не розглянуло його запиту на інформацію.
Разом з тим, як видно з наданих суду документів, саме внаслідок реагування Департаменту на скаргу позивача та вжиття ним необхідних заходів, відповідь на такий запит була надана, а права позивача, на порушення яких він скаржився, поновлені.
Водночас суд зазначає, що в межах розгляду цієї справи суд не уповноважений надавати оцінку діям директора Кузьминецького ПАЛ Яворського С.Б. під час розгляду запиту позивача на інформацію, оскільки це питання виходить за межі предмету позову та спірних правовідносин між сторонами.
Суд зауважує, що в силу приписів ст. 23 Закону України "Про доступ до публічної інформації" рішення, дії чи бездіяльність розпорядників інформації можуть бути оскаржені до керівника розпорядника, вищого органу або суду.
Запитувач має право оскаржити: 1) відмову в задоволенні запиту на інформацію; 2) відстрочку задоволення запиту на інформацію; 3) ненадання відповіді на запит на інформацію; 4) надання недостовірної або неповної інформації; 5) несвоєчасне надання інформації; 6) невиконання розпорядниками обов'язку оприлюднювати інформацію відповідно до статті 15 цього Закону; 7) інші рішення, дії чи бездіяльність розпорядників інформації, що порушили законні права та інтереси запитувача.
Оскарження рішень, дій чи бездіяльності розпорядників інформації до суду здійснюється відповідно до Кодексу адміністративного судочинства України.
Таким чином, оскільки відповідач за наслідками розгляду скарги позивача не встановив порушення Кузьминецьким ПАЛ вимог законодавства в частині доступу до публічної інформації, суд вважає, що на підставі вищенаведених правових норм позивач має право оскаржити дії (бездіяльність) Кузьминецького ПАЛ, як розпорядника інформації, в судовому порядку, у тому числі з питань несвоєчасного надання інформації чи надання недостовірної або неповної інформації. Відповідне право, зокрема, роз'яснено позивачеві у відповіді на скаргу від 04.01.2024.
Щодо тверджень позивача про непритягнення відповідачем директора Кузьминецького ПАЛ до дисциплінарної відповідальності за неналежний розгляд його запиту на інформацію, то суд враховує, що питання про відповідальність осіб, з вини яких було допущено порушення, може вирішуватися за наслідками розгляду звернення громадянина лише у разі встановлення порушення, яке тягне за собою дисциплінарну відповідальність. Крім того, це питання відноситься до дискреційних повноважень відповідних органів влади чи інших упоноважених суб'єктів, яким адресоване звернення. Відтак позивач помилково вважає, що у відповідь на його скаргу відповідач був зобов'язаний притягнути директора Кузьминецького ПАЛ до дисциплінарної відповідальності.
Крім того, суд погоджується з доводами відповідача про те, що скарга позивача потребувала додаткового вивчення, оскільки стосувалася не діяльності Департаменту, а державного закладу освіти (Кузьминецького ПАЛ), а тому була розглянута у місячний (а не у 15-денний) термін, що узгоджується з положеннями ст. 20 Закону № 393/96-ВР.
Відтак, оскільки судом не встановлено протиправних дій (бездіяльності) відповідача у зв'язку з розглядом звернення (скарги) позивача від 06.12.2023, що свідчить про безпідставність основних позовних вимог, відповідно не підлягають задоволенню також і похідні позовні вимоги зобов'язального характеру.
Згідно з частинами першою, другою статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних справах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.
Відповідно до положень статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Перевіривши обґрунтованість доводів сторін та оцінивши зібрані у справі докази в їх сукупності, суд приходить до переконання, що у задоволенні позову належить відмовити повністю.
Оскільки позивача звільнено від сплати судового збору, а будь-яких інших судових витрат у справі не встановлено, питання про їх розподіл не вирішується.
Керуючись ст.ст. 72, 77, 90, 139, 242, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд
У задоволенні адміністративного позову відмовити.
Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо справу розглянуто в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Інформація про учасників справи:
1) позивач: ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 );
2) відповідач: Департамент гуманітарної політики Вінницької обласної військової адміністрації (код ЄДРПОУ 43960389, місцезнаходження: вул. Миколи Оводова, 33, м. Вінниця, 21050).
Повне рішення суду складено 07.02.2024.
Суддя Сало Павло Ігорович