про встановлення судового контролю
за виконанням рішення
м. Вінниця
07 лютого 2024 р. Справа № 120/8396/22
Вінницький окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Крапівницької Н. Л.,
розглянувши в письмовому проваджені заяву про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення в справі
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області
про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії, -
В провадженні Вінницького окружного адміністративного суду перебувала адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії
Рішенням суду від 09.12.2022 вказаний позов задоволено.
Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області щодо відмови у проведенні перерахунку та виплати пенсії ОСОБА_1 , з 01.12.2019 на підставі довідки державної установи “Територіальне медичне об'єднання” Міністерства внутрішніх справ України по Вінницькій області за №4799 від 08.09.2022, виданої станом на листопад 2019 року у відповідності до вимог ст.43 і 63 Закону України від 09.04.1992 №2262-ХП «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та положень Постанови Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 за №988 “Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції”.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки Державної установи “Територіальне медичне об'єднання” Міністерства Внутрішніх справ України по Вінницькій області за №4799 від 08.09.2022, виданої станом на листопад 2019 року у відповідності до вимог ст.43 і 63 Закону України від 09.04.1992 за №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та положень Постанови Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 за №988 “Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції”, з 01.12.2019, без обмеження граничного розміру, з урахуванням зазначених у цій довідці відомостей про розміри як основних так і щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії, з урахуванням раніше виплачених сум.
06.12.2023 на адресу суду надійшла заява представника позивача про встановлення судового контролю за виконанням вищевказаного рішення суду згідно ст. 382 КАС України, шляхом зобов'язання відповідача подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення. Заява мотивована тим, що рішення суду в частині виплати перерахованої пенсії з 01.12.2019 по 31.01.2023 з урахуванням раніше виплачених сум залишається не виконаним, оскільки нараховані боржником кошти в сумі 185744,03 грн. по даний час не виплачені. У зв'язку з цим позивач вважає, що невиконання судового рішення відповідачем в повному обсязі порушує його законні права та інтереси.
Ухвалою від 05.01.2024 вказану заяву про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення від 09.12.2023 у справі № 120/8396/22 призначено до розгляду в письмовому провадженні без повідомлення (виклику) сторін.
Встановлено відповідачу - Головному управлінню Пенсійного фонду України у Вінницькій області 7-ми денний строк з дня отримання даної ухвали для надання суду письмових пояснень по суті поданої заяви, а також усіх доказів які підтверджують виконання боржником рішення суду від 09.12.2022 в адміністративній справі № 120/8396/22.
10.01.2024 до суду надійшли пояснення відповідача, у яких зазначається, що на виконання рішення суду, Головним управлінням здійснено розрахунок розміру пенсії ОСОБА_1 зокрема з 01.12.2019, який станом на цю дату склав 9068,76 грн.. Крім того відповідач вказує, що на виконання рішення суду від 09.12.2022 у справі №120/8396/22 Головним управлінням проведено перерахунок пенсії ОСОБА_1 та нараховано кошти в сумі 185744,03 грн. за період з 01.12.2019 по 31.01.2023, які включено до Реєстру судових рішень, який ведеться органами Пенсійного фонду України. Таким чином дана заборгованість буде виплачена позивачу після виділення коштів на фінансування з Державного бюджету України, оскільки нормами статті 8 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 №2262-ХІІ (далі - Закон № 2262-ХІІ) встановлено, що виплата пенсій особам, які мають право на пенсію за цим Законом забезпечується за рахунок коштів Державного бюджету України. При цьому, відповідач зазначає, що власні кошти Пенсійного фонду не включаються до складу Державного бюджету України, що передбачено статтею 72 Закону України від 09 липня 2003 року "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон № 1058). Виплата пенсій колишнім військовослужбовцям здійснюється Головним управлінням за окремою бюджетною програмою, лише виключно за рахунок коштів Державного бюджету України, що обумовлюється положеннями статтею 23 та 116 Бюджетного кодексу України. Інших фінансових можливостей, крім зазначених, для здійснення виплат Головне управління не має. Отже, відповідач вважає, що у нього відсутні будь-які правові підстави для зміни цільового призначення коштів, що виділяються з Державного бюджету, на виплату нарахованої суми різниці пенсії позивачу. А оскільки такі кошти для забезпечення погашення заборгованості за судовими рішеннями наразі з Державного бюджету в повному обсязі не надходили, тому об'єктивних передумов погасити існуючу за позивачем заборгованість в цей час не можливо.
За таких обставин відповідач вважає, що він вжив усіх залежних від нього заходів спрямованих на виконання судового рішення, у зв'язку з чим заяви ОСОБА_1 про встановлення судового контролю просить залишити без задоволення.
Розглядаючи заяву ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 09.12.2022, суд зважає на таке.
Так, за наслідками розгляду відповідного процесуального питання суд враховує наступне.
Приписами ст. 129 Конституції України встановлено, що однією з основних засад здійснення судочинства є обов'язковість судового рішення.
Відповідно до ст. 129-1 Конституції України судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Вимогами ст. 14 КАС України визначено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Аналогічні положення містяться в ст. 370 КАС України, відповідно до якої судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Обов'язковість судових рішень, що набрали законної сили, для їх виконання на всій території України передбачена також приписами Закону України "Про судоустрій і статус суддів".
Отже, аналізуючи наведені норми, суд зауважує, що судове рішення, що набрало законної сили, підлягає обов'язковому та безумовному виконанню особою, на яку покладено такий обов'язок, тобто особа, якій належить виконати судове рішення, повинна здійснити достатні дії для організації процесу його виконання незалежно від будь-яких умов, оскільки інше суперечило б запровадженому статтею 8 Конституції України принципу верховенства права.
В абзаці третьому пункту 2.1 мотивувальної частини Рішення від 26 червня 2013 року №5-рп/2013 Конституційний Суд України зазначив, що складовою права кожного на судовий захист є обов'язковість виконання судового рішення. Це право охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини Рішення від 13 грудня 2012 року №18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини Рішення від 25 квітня 2012 року № 11-рп/2012).
Також, Конституційний Суд України у рішенні від 26 червня 2013 року взяв до уваги практику Європейського суду з прав людини, який, зокрема, в пункті 43 рішення у справі Шмалько проти України, заява № 60750/00, від 20 липня 2004 року вказав, що право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду.
Крім того, у Рішенні від 15 травня 2019 року №2-р(II)/2019 Конституційний Суд України з посиланням на практику Європейського суду з прав людини підкреслив, що визначене статтею 6 Конвенції право на суд було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне обов'язкове судове рішення не виконувалося на шкоду одній зі сторін; і саме на державу покладено позитивний обов'язок створити систему виконання судових рішень, яка була б ефективною як у теорії, так і на практиці, і гарантувала б їх виконання без неналежних затримок; ефективний доступ до суду включає право на те, щоб рішення суду було виконане без невиправданих затримок; держава та її державні органи відповідальні за повне та своєчасне виконання судових рішень, які постановлені проти них (пункт 84 рішення у справі Валерій Фуклєв проти України від 7 червня 2005 року, заява № 6318/03; пункт 43 рішення у справі Шмалько проти України від 20 липня 2004 року, заява № 60750/00; пункти 46, 51, 54 рішення у справі ОСОБА_2 проти України від 15 жовтня 2009 року, заява № 40450/04; пункт 64 рішення у справі Apostol v. Georgia від 28 листопада 2006 року, заява № 30779/04).
Метою судового контролю є своєчасне забезпечення захисту та охорони прав і свобод людини і громадянина, а тому виконання всіма суб'єктами правовідносин приписів, викладених у рішеннях суду, які набрали законної сили, утверджує авторитет держави як правової (абз. 1 пп. 3.2, п. 3, абз. 2 п. 4 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України у від 30 червня 2009 року №16-рп/2009).
На підставі аналізу ст.ст.3, 8, ч.ч.1, 2 ст.55, ч.ч.1 та 2 ст.129-1 Конституції України в системному взаємозв'язку Конституційний Суд України в пункті 2.1 мотивувальної частини Рішення від 15 травня 2019 року № 2-р(II)/2019 констатував, що обов'язкове виконання судового рішення є необхідною умовою реалізації конституційного права кожного на судовий захист, тому держава не може ухилятися від виконання свого позитивного обов'язку щодо забезпечення виконання судового рішення задля реального захисту та відновлення захищених судом прав і свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави. Позитивний обов'язок держави щодо забезпечення виконання судового рішення передбачає створення належних національних організаційно-правових механізмів реалізації права на виконання судового рішення, здатних гарантувати здійснення цього права та обов'язковість судових рішень, які набрали законної сили, що неможливо без їх повного та своєчасного виконання.
Отже, обов'язковість виконання судового рішення є важливою складовою права особи на справедливий суд, що гарантоване статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, та однією з основних засад судочинства, визначених ст. 129-1 Конституції України, ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, ст.ст. 14, 370 КАС України.
З метою забезпечення виконання судового рішення статтею 382 КАС України передбачено таку форму судового контролю як зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати звіт про виконання рішення суду.
Так, згідно з положеннями ч.ч. 1, 2 ст. 382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати в установлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
За наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту, суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф в сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Таким чином зазначені правові норми КАС України мають на меті забезпечення належного виконання судового рішення, а підставами їх застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача.
Так, рішення в частині виплати позивачу розрахованої суми заборгованості наразі фактично залишається бездієвим для позивача. При цьому, в матеріалах справи відсутні будь-які докази на підтвердження вжиття відповідачем заходів з метою виконання судового рішення в частині виплати позивачу перерахованої пенсії, а також докази, які свідчать про відсутність відповідного фінансування щодо виплати на користь позивача існуючої заборгованості по перерахованій пенсії (тобто докази про поважність причин неможливості виконання в повному обсязі судового рішення через відсутність бюджетного фінансування).
Таким чином враховуючи вищевикладені обставини, з метою отримання повної інформації про виконання/невиконання в повному обсязі рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 09.12.2022 та вжиття визначених процесуальних заходів контролю за виконанням судового рішення, передбачених статтею 382 КАС України, суд доходить висновку про наявність підстав для задоволення заяви позивача про встановлення судового контролю та, як наслідок, встановлення 30-ти денного строку для подання Головним управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області звіту про виконання рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 09.12.2022.
Керуючись ст.ст. 248, 256, 382 КАС України, -
Заяву ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 09.12.2022 у справі № 120/8396/22 задовольнити.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області протягом 30 днів з дня постановлення цієї ухвали подати до Вінницького окружного адміністративного суду звіт про виконання рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 09.12.2022 у справі № 120/8396/22.
Витребувати у Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій інформацію та письмові докази на її підтвердження про керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення; реєстраційний номер облікової картки платника податку/серію і номер паспорта такої особи, а також інформацію про місце її проживання (перебування).
Ухвала набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя підпис Крапівницька Н. Л.
Згідно з оригіналом
Суддя:
Секретар: