м. Вінниця
06 лютого 2024 р. Справа № 120/11856/23
Суддя Вінницького окружного адміністративного суду Альчук М.П., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Сутисківської селищної ради про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії, -
ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Сутисківської селищної ради про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії.
Позовні вимоги обґрунтовано протиправною бездіяльність відповідача при розгляді заяви позивача про отримання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства.
Відповідачем до суду подано клопотання про поновлення строку на надання відзиву та долучено відзив, у якому представник заперечує проти задоволення позовних вимог та вказує на те, що заява позивача не розглянута з огляду на особливості регулювання земельних правовідносин у воєнний стан.
Окрім того, позивачем подано заяву про розподіл судових витрат на правову допомогу.
Ознайомившись з наявними матеріалами справи, суд зазначає наступне.
25.11.2021 року позивач до відповідача з заявою про надання йому дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства площею 2 га на території Сутисківської селищної ради, поза межами населеного пункту а кадастровим номером 052455570:01:001:0231, площею 14,1413, цільове призначення - 16.00 Землі запасу.
Розглянувши вказану заяву, відповідачем листом від 23.12.2021 року № 290 було повідомлено, що його заява про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність розглядалася на засіданні постійної комісії з питань земельних відносин, природокористування, будівництва та благоустрою. Постійна комісія рекомендувала селищній раді відмовити в задоволенні поданої заяви. Серед іншого зазначено, що 15.12.2021 року порядок денний Х сесії селищної ради було внесено питання "Про звернення громадян щодо виділення земельної ділянки", однак за результатами поіменного голосування рішення з цього питання прийнято не було.
Окрім того, вказаним листом було повідомлено, що заява буде повторно виноситися на розгляд сесії селищної ради.
Надалі позивач звертався із зверненнями щодо розгляду його клопотання, однак такі звернення проігноровані суб'єктом владних повноважень.
Не погоджуючись з протиправною бездіяльністю відповідача, позивач звернувся за захистом своїх прав до суду.
Надаючи оцінку встановленим обставинам справи та спірним правовідносинам, суд зазначає таке.
Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з п. «а» і «б» ч. 1 статті 12 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин належить: розпорядження землями комунальної власності, територіальних громад; передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 122 ЗК України сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.
Правовий статус Сутисківської селищної ради визначається Законом України від 21.05.1997 року № 280/97-ВР "Про місцеве самоврядування в Україні".
Пунктом 34 частини першої статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" встановлено, що виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються відповідно до закону питання регулювання земельних відносин.
Згідно з частиною першою статті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.
Питання регулювання земельних відносин вирішуються виключно на пленарних засіданнях відповідної ради, тому способом волевиявлення ради, яка здійснює право власності від імені відповідної територіальної громади, з регулювання земельних відносин, є прийняття нею рішення.
Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Верховного Суду від 19.05.2020 року у справі № 221/285/17.
Відповідно до ст. 14 Конституції України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.
Відповідно до ст. 18 ЗК України до земель України належать усі землі в межах її території, в тому числі острови та землі, зайняті водними об'єктами, які за основним цільовим призначенням поділяються на категорії. Категорії земель України мають особливий правовий режим.
Конкретні категорії земель визначені у частині першій статті 19 ЗК України, до яких належать, зокрема, землі сільськогосподарського призначення.
Згідно з ч. 1 ст. 22 ЗК України землями сільськогосподарського призначення визнаються землі, надані для виробництва сільськогосподарської продукції, здійснення сільськогосподарської науково-дослідної та навчальної діяльності, розміщення відповідної виробничої інфраструктури, у тому числі інфраструктури оптових ринків сільськогосподарської продукції, або призначені для цих цілей.
В силу вимог п. "а" ч. 3 ст. 22 ЗК України землі сільськогосподарського призначення передаються громадянам у власність та надаються у користування для ведення особистого селянського господарства, садівництва, городництва, сінокосіння та випасання худоби, ведення товарного сільськогосподарського виробництва.
Порядок набуття відповідного права визначається главою 19 Розділу IV ЗК України.
Громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону (ст. 116 ЗК України).
Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.
Згідно з пунктом «б» частини першої статті 121 ЗК України громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності для ведення особистого селянського господарства в розмірі не більше 2,0 гектара.
Відтак громадяни України мають право безоплатно набути у приватну власність земельну ділянку із земель державної або комунальної власності для ведення особистого селянського господарства в розмірі до 2,0 гектара.
Згідно з положеннями ч. 6 ст. 118 ЗК України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу.
Абзацом першим частини сьомої статті 118 ЗК України встановлено, що відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні.
Частиною сьомою статті 118 ЗК України визначено два альтернативні варіанти правомірної поведінки органу місцевого самоврядування, у разі звернення до нього особи з клопотанням про надання дозволу на розробку проекту землеустрою: надати дозвіл або ж надати мотивовану відмову у надані дозволу.
Окрім того, відповідно до ч. 15 ст. 46 Закону України "Про місцеве самоврядування" порядок проведення першої сесії ради, порядок обрання голови та заступника (заступників) голови районної у місті, районної, обласної ради, секретаря сільської, селищної, міської ради, скликання чергової та позачергової сесії ради, призначення пленарних засідань ради, підготовки і розгляду питань на пленарних засіданнях, прийняття рішень ради про затвердження порядку денного сесії та з інших процедурних питань, а також порядок роботи сесії визначаються регламентом ради з урахуванням вимог Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності". До прийняття регламенту ради чергового скликання застосовується регламент ради, що діяв у попередньому скликанні.
Відповідно до ст. 1 Регламенту Сутисківської селищної ради, затвердженого рішення ІІ сесії Сутисківської селищної ради VIIІ скликання від 17.12.2020 року № 12, із змінами відповідно до рішення ХV сесії Сутисківської селищної ради VIIІ скликання від 25.05.2022 № 2550 (далі - Регламент), порядок діяльності ради, її органів та посадових осіб визначається Конституцією України, Законами України "Про місцеве самоврядування в Україні", "Про статус депутатів місцевих рад", іншими законодавчими актами України, цим регламентом та іншими рішеннями ради.
Згідно із ст. 22 Регламенту Рада проводить свою роботу сесійно. Сесія ради складається з пленарних засідань ради, а також засідань постійних комісій ради. У разі необхідності сесії ради можуть складатися з двох та більше пленарних засідань.
Відповідно до ст. 25 Регламенту сесія ради скликається в міру необхідності, але не менше одного разу на квартал, а з питань відведення земельних ділянок та надання документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності - не рідше ніж один раз на місяць.
За змістом положень ст. 58 Регламенту на пленарних засіданнях рада у межах своїх повноважень, компетенції та відповідно до вимог Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" приймає нормативні та інші акти у формі рішень. Рішення ради приймається після обговорення на її пленарному засіданні більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків голосування з процедурних питань, визначених цим Регламентом. При встановленні результатів голосування до загального складу селищної ради включається голос селищного голови, якщо він бере участь у пленарному засіданні ради, і враховується його голос. Рішення ради приймається на її пленарному засіданні шляхом відкритого поіменного голосування депутатів, окрім випадків, визначених Законом України "Про місцеве самоврядування в Україні", в яких рішення приймається таємним голосуванням.
Тобто, як Закон України "Про місцеве самоврядування", так і Регламент містить чітко визначено порядок розгляду клопотань громадян про надання дозволу на розробку проекту землеустрою з метою відведення земельної ділянки у власність, строк розгляду такого клопотання та рішення, які можуть прийматися радою за результатами його розгляду.
Відповідно до матеріалів справи, позивач ще 25.11.2021 звернувся до відповідача з клопотанням про надання йому дозволу на розробку документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 2,00 га, яка розташована на території Сутисківської селищної ради, за рахунок земель запасу (16.00), додавши до клопотання необхідні для розгляду цього питання документи.
Водночас відсутність рішення відповідача про надання дозволу на виготовлення документації із землеустрою чи про відмову у його наданні свідчить про те, що клопотання позивача не було розглянуте відповідно до норм статті 118 ЗК України.
Суд наголошує, що підставою позову є бездіяльність відповідача, яка полягає у неприйнятті ним за результатами розгляду заяви позивача про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки жодного рішення.
Триваюче правопорушення припиняється лише у випадку усунення стану, за якого об'єктивно існує цей обов'язок, виконанням обов'язку відповідним суб'єктом або припиненням дії відповідної норми закону (правові позиції Верховного Суду, викладені в постановах від 11.04.2018 року у справі № 804/401/17 і від 11.12.2018 року у справі № 242/924/17).
Враховуючи те, що на дату звернення позивача до суду не припинили існувати підстави для звернення до суду, суд підтримує доводи позивача, що застосування строку звернення до суду не може слугувати легітимізації триваючих порушень.
Окрім того, позивач з метою реалізації свого права та маючи правомірні очікування на здійснення суб'єктом владних повноважень своїх обов'язків, звертався до відповідача із колективними зверннями про розгляд його заяви, які були проігноровані відповідачем.
До того ж судом враховано, що відповідач визнає свій обов'язок щодо розгляду клопотання про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою, однак свою позицію обґрунтовує особливостями регулюваннями спірних земельних правовідносин під час дії правового режиму воєнного стану.
Суд відхиляє посилання відповідача на режим воєнного стану, як на об'єктивну причину, яка перешкодила своєчасно розглянути клопотання позивача, оскільки вже на дату введення в Україні воєнного стану мала місце протиправна бездіяльність Сутисківської селищної ради щодо розгляду по суті поданого позивачем клопотання.
До то ж положень підпункту 5 пункту 27 Розділу X "Перехідних положень" ЗК України не містить застережень щодо зупинення перебігу строків, встановлених для розгляду даного питання та не звільняє від виконання рішення суду, яке набрало законної сили.
З наведених мотивів суд доходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині визнання протиправною бездіяльність відповідача щодо розгляду клопотання позивача про надання дозволу на виготовлення документації із землеустрою з метою відведення у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства площею по 2 га на території Сутисківської селищної ради, поза межами населеного пункту, за рахунок земельної ділянки за кадастровим номером 0524555700:01:001:0231 площею 14,1413, цільове призначення - 16.00 Землі запасу.
Оцінюючи позовні вимоги про зобов'язання відповідача на найближчому засідання сесії прийняти рішення, яким надати позивачу дозвіл на розробку проекту землеустрою, суд зазначає наступне.
Оскільки відповідач не розглянув по суті клопотання позивача, з чим позивач погоджується, оскаржуючи його бездіяльність, суд вважає, що покладення у цьому разі на відповідача обов'язку прийняти конкретне рішення матиме ознаки втручання у дискреційні повноваження суб'єкта владних повноважень.
Крім того, суд враховує, що до припинення (скасування) воєнного стану в Україні діє встановлена законом заборона на надання уповноваженим органом виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування дозволів на розроблення документації із землеустрою з метою безоплатної передачі земельних ділянок у власність.
Так, згідно положення пункту 27 розділу X "Перехідні положення" Земельного кодексу України під час дії воєнного стану земельні відносини регулюються з урахуванням того, що безоплатна передача земель державної, комунальної власності у приватну власність, надання дозволів на розроблення документації із землеустрою з метою такої безоплатної передачі, розроблення такої документації забороняється.
Отже, до припинення (скасування) воєнного стану в Україні діє встановлена законом заборона на безоплатну передачу у приватну власність земель державної та комунальної власності, на надання уповноваженим органом виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування дозволів на розроблення документації із землеустрою з метою такої безоплатної передачі, а також на розроблення відповідної документації.
Зазначена обставина виключає підстави для задоволення позовних вимог у бажаний для позивача спосіб, адже обрання судом під час дії воєнного стану способу захисту порушених прав у вигляді зобов'язання відповідача надати дозвіл на виготовлення документації із землеустрою прямо суперечитиме Закону № 2145-XI та фактично покладатиме на раду обов'язок прийняти рішення, ухвалення якого цим Законом заборонено або ж призведе до отримання передчасної відмови на підставі пп. 5 п. 27 розділу Х Перехідні положення" ЗК України
Згідно з ч. 6 ст. 246 КАС України у разі необхідності у резолютивній частині рішення суду також зазначаються порядок і строк виконання судового рішення, надання відстрочення чи розстрочення виконання рішення.
Відповідно до ч. 3 ст. 378 КАС України підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Таким чином, оскільки на дату ухвалення рішення існують обставини, які унеможливлюють виконання відповідачем рішення суду в зобов'язальній частині в силу встановленої законом імперативної заборони на прийняття рішень з питань передачі земель комунальної власності у приватну, суд доходить висновку про наявність підстав для відстрочення виконання судового рішення в цій частині до усунення відповідних обставин.
Подібна позиція відображена у постанові Верховного Суду від 03.08.2023 року у справі № 300/3771/22.
Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.
Позивачем до суду надано заяву про розподілу судових витрат на правничу допомогу у розмірі 10000 грн.
На підтвердження вказаних витрат позивачем надано квитанцію № 40-ц/23 від 15.07.2023 року, акт-здачі приймання робіт (надання послуг) від 15.07.2023 року, договір про надання правничої допомоги від 15.07.2023 року та ордер про надання правничої допомоги № 1104380.
При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов'язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
При цьому, суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.
При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченому адвокатом часу, об'єму наданих послуг, ціні позову та (або) значенню справи.
Суд зазначає, що при визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, суд повинен керуватися критерієм реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерієм розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та суті виконаних послуг.
Оцінюючи характер правової допомоги (послуги) у цій справі щодо змісту виконаних робіт, витраченому адвокатом часу, обсягу наданих послуг та значенню справи, суд зазначає, що вказана справа не відноситься до складних справ, розглядалася в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін за наявними в матеріалах справи документами, підготовка документів в цій справі не потребує великої кількості часу, а тому, виходячи з принципу обґрунтованості та пропорційності розміру судових витрат до предмета спору, співмірності розміру судових витрат зі складністю справи та наданих адвокатом послуг, часом, витраченим адвокатом на надання відповідних послуг, обсягом наданих послуг, ціною позову та значенням справи для сторони, суд дійшов висновку про стягнення з відповідача на користь позивача витрат на правничу допомогу у розмірі 2000 грн.
Судовий збір розподіляється відповідно до ч. 3 ст. 139 КАС України. Так, оскільки позовні вимоги задоволено частково, на користь позивача належить стягнути половину понесених ним судових витрат зі сплати судового збору, тобто 536,80 грн за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Сутисківської селищної ради (прос. Перемоги, буд. 21, смт Сутиски, Тиврівський р-н, Вінницька обл., код ЄДРПОУ 043226282) про визнання бездіяльності протиправно та зобов'язання вчинити дії, задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Сутисківської селищної ради щодо розгляду клопотання ОСОБА_1 про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства площею 2 га на території Сутисківської селищної ради, поза межами населеного пункту, за рахунок земельної ділянки за кадастровим номером 0524555700:01:001:0231 площею 14,1413, цільове призначення - 16.00 Землі запасу.
Зобов'язати Сутисківську селищну раду у місячний строк після завершення (припинення або скасування) в Україні воєнного стану розглянути клопотання ОСОБА_1 про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства площею 2 га на території Сутисківської селищної ради, поза межами населеного пункту, за рахунок земельної ділянки за кадастровим номером 0524555700:01:001:0231 площею 14,1413, цільове призначення - 16.00 Землі запасу.
Стягнути на користь ОСОБА_1 витрати зі сплати судового збору в розмірі 536,80 грн за рахунок бюджетних асигнувань Сутисківської селищної ради.
Стягнути на користь ОСОБА_1 витрати на правничу допомогу в розмірі 2000 грн за рахунок бюджетних асигнувань Сутисківської селищної ради.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя Альчук Максим Петрович