ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
29.01.2024справа №910/10991/23
Господарський суд міста Києва у складі судді Марченко О.В., за участю секретаря судового засідання Роздобудько В.В., розглянув у відкритому судовому засіданні
справу № 910/10991/23
за позовом приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» (вул. Симона Петлюри, буд. 25, м. Київ, 01032; ідентифікаційний код 00100227)
до державного підприємства «Гарантований покупець» (вул. Симона Петлюри, буд. 27, м. Київ, 01032; ідентифікаційний код 43068454)
про стягнення 42 504 841,91 грн,
за участю представників:
позивача - Яковченка Р.Г. (довіреність від 06.01.2023 №06/01-18);
відповідача - Онищенка О.А. (довіреність від 29.12.2023 №169-Д).
1. Стислий виклад позовних вимог
Приватне акціонерне товариство «Національна енергетична компанія «Укренерго» (далі - Товариство) звернулося до господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з державного підприємства «Гарантований покупець» (далі - Підприємство): 41 797 699,24 грн основної заборгованості, яка утворилася у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем умов договору від 25.06.2019 №0414-01051 про врегулювання небалансів електричної енергії (далі - Договір); 242 321,72 грн втрат від інфляції; 209 693,66 грн 3% річних та 255 127,29 грн пені, а всього 42 504 841,91 грн.
Позов мотивовано тим, що:
- Підприємство 26.06.2019 подало до Товариства заяву-приєднання до договору про врегулювання небалансів електричної енергії, в якій надано письмову згоду на приєднання до умов договору;
- листом від 26.06.2019 №01/23263 Товариство підтвердило акцептування заяви і приєднання відповідача до договору про врегулювання небалансів електричної енергії;
- 25.06.2019 позивачем і відповідачем укладено Договір, відповідно до якого Договір є публічним договором приєднання, який встановлює порядок та умови врегулювання небалансів електричної енергії СВБ, у тому числі її балансуючої групи; Договір є договором приєднання в розумінні статті 634 Цивільного кодексу України, умови якого мають бути прийняті іншою стороною не інакше як шляхом приєднання до запропонованого Договору в цілому; на підставі Договору сторона, що приєднується, набуває статусу учасника ринку та здійснює свою діяльність у якості СВБ;
- з урахуванням пунктів 5.9 та 5.10 Договору сторонами підписано акти купівлі-продажу електричної енергії для врегулювання небалансів за періоди серпень - квітень 2023 року; проте відповідач не оплатив щодекадні рахунки за періоди березня - квітня 2023 року, а також рахунки врегулювання за липень і серпень 2022 року;
- станом на 12.06.2023 (дата підписання позову) у Підприємства наявна заборгованість за електричну енергію для врегулювання небалансів у сумі 41 797 699,24 грн;
- за прострочення відповідачем виконання зобов'язань з оплати електричної енергії для врегулювання небалансів позивачем нараховано 242 321,72 грн втрат від інфляції, 209 693,66 грн 3% річних та 255 127,29 грн.
2. Стислий виклад заперечень відповідача
Підприємство 01.08.2023 подало суду відзив на позовну заяву, в якому заперечило проти задоволення позову з огляду на те, що Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП) було прийнято постанову від 25.02.2022 №332 «Про забезпечення стабільного функціонування ринку електричної енергії, у тому числі фінансового стану учасників ринку електричної енергії на період дії в Україні воєнного стану» (далі - Постанова №332), якою зупинено нарахування та стягнення штрафних санкцій, а тому, на думку відповідача, положення вказаної постанови зупиняють стягнення штрафних санкцій у вигляді пені та штрафу; Підприємство на офіційному сайті повідомило своїх контрагентів про виникнення обставин непереборної сили (форс-мажор), Указ Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», що унеможливлює стягнення з відповідача пені; надані позивачем копії виставлених рахунків-фактур за своїм змістом не відповідають первинним документам та підписані невстановленою особою.
3. Стислий виклад відповіді позивача на відзив
08.08.2023 позивач подав суду відповідь на відзив, в якій зазначив, що: у позові нарахована пеня за ставкою, що майже в 14 разів нижча від подвійної ставки НБУ, тобто позивачем не порушено вимог Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»; зміст пункту 16 Постанови №332 може тлумачитися як порада (рекомендація), а не лише як обов'язкова до виконання вказівка; відповідачем не доведено, що саме військова агресія росії є причиною прострочення Підприємством оплати, тобто форс-мажорною обставиною саме для цього випадку виконання господарського зобов'язання; позивачем обґрунтовано нараховано пеню за кожен день прострочення платежу, як і передбачено пунктом 4.2 Договору.
4. Стислий виклад заперечень відповідача на відповідь на відзив
Відповідач 11.08.2023 подав суду заперечення на відповідь на відзив, в яких заперечив проти доводів позивача, викладених у відповіді на відзив, та фактично виклав доводи відзиву на позов.
5. Процесуальні дії у справі
Ухвалою господарського суду міста Києва від 14.07.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження; підготовче засідання призначено на 21.08.2023.
18.08.2023 позивач подав суду додаткові письмові пояснення, в яких виклав судову практику щодо даних правовідносин.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 21.08.2023 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 18.09.2023.
Відповідач 23.08.2023 подав суду письмові пояснення, в яких зазначив, що з урахуванням приписів пункту 16 постанови НКРЕКП від 25.02.2022, яка є чинною, та обов'язковою для суб'єктів спірних правовідносин, відсутні правові підстави для нарахування та стягнення з відповідача штрафної санкції у вигляді пені та штрафу.
18.09.2023 відповідачем подано суду клопотання про зменшення неустойки, 3% річних та втрат від інфляції.
У судовому засіданні 18.09.2023 оголошено перерву до 23.10.2023.
23.10.2023 у судовому засіданні розглянуто подане відповідачем 15.09.2023 клопотання про повернення на стадію підготовчого провадження та зупинення провадження у даній справі до набрання законної сили постановою Об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду зі справи №910/9216/22.
Представник відповідача у судовому засіданні 23.10.2023 підтримав подане клопотання та просив його задовольнити.
Представник позивача заперечив проти зупинення провадження у справі.
Протокольною ухвалою від 23.10.2023 судом відмовлено у задоволенні клопотання відповідача повернення на стадію підготовчого провадження та зупинення провадження у даній справі; у судовому засіданні оголошено перерву до 20.11.2023.
У судовому засіданні 20.11.2023 оголошено перерву до 18.12.2023.
У зв'язку з участю судді Марченко О.В. як представника Ради суддів України у засіданні комісії Вищої ради правосуддя з добору на посаду заступника голови Державної судової адміністрації України, судове засідання з розгляду справи по суті, призначене на 18.12.2023 було відкладено ухвалою господарського суду міста Києва від 13.12.2023 на 29.01.2024.
Представник позивача у судовому засіданні 29.01.2024 оголосив вступне слово та підтримав позовні вимоги у повному обсязі.
Представник відповідача оголосив вступне слово та заперечив проти задоволення позовних вимог.
Суд, заслухавши вступне слово представників сторін, з'ясувавши обставини, на які посилаються сторони, дослідив в порядку статей 209 і 210 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) докази у справі.
Після закінчення з'ясування обставин справи та перевірки їх доказами суд перейшов до судових дебатів.
Представники сторін виступили з промовами (заключним словом), в яких посилалися на обставини і докази, досліджені у судовому засіданні.
У судовому засіданні 29.01.2024 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення відповідно до статті 233 ГПК України.
Судом згідно з вимогами статей 222 і 223 ГПК України здійснювалося повне фіксування судового засідання технічними засобами та секретарем судового засідання велися протоколи судових засідань, які долучені до матеріалів справи.
ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДОМ
25.06.2019 Товариством (оператор системи передачі (ОСП)) і Підприємством (користувач системи передачі/трейдер/оператор ринку/гарантований покупець як учасник ринку (СВБ)) укладено Договір, за умовами якого:
- Договір є публічним договором приєднання, який встановлює порядок та умови врегулювання небалансів електричної енергії СВБ, у тому числі її балансуючої групи; Договір є договором приєднання в розумінні статті 634 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), умови якого мають бути прийняті іншою стороною не інакше, як шляхом приєднання до запропонованого Договору в цілому (пункт 1.1 Договору);
- на підставі Договору сторона, що приєднується, набуває статусу учасника ринку та здійснює свою діяльність у якості СВБ (пункт 1.2 Договору);
- за Договором СВБ врегульовує небаланси електричної енергії, що склалися в результаті діяльності її балансуючої групи на ринку електричної енергії, або передає свою відповідальність за небаланси електричної енергії іншій СВБ шляхом входження до її балансуючої групи (пункт 1.3 Договору);
- ОСП врегульовує небаланси електричної енергії з СВБ у порядку, визначеному Законом України «Про ринок електричної енергії» та Правилами ринку, затвердженими постановою НКРЕКП від 14.03.2018 №307 (далі - Правила ринку) (пункт 1.4 Договору);
- врегулюванням небалансів електричної енергії є вчинення СВБ правочинів щодо купівлі-продажу електричної енергії та оплати платежів відповідно до Правил ринку (пункт 1.5 Договору);
- вартість небалансів електричної енергії та суми платежів, що передбачені до сплати зі сторони СВБ та ОСП, розраховуються АР для кожного розрахункового періоду доби згідно з Правилами ринку; оплата платежів відповідно до Договору здійснюється з урахуванням податків та зборів, передбачених чинних законодавством; за підсумками місяця визначається індикативна величина - середньозважена ціна небалансів електричної енергії за розрахунковий місяць, що розраховується шляхом ділення загальної вартості небалансів електричної енергії на загальний обсяг небалансів електричної енергії (пункт 2.1 Договору);
- порядок розрахунків обсягів, ціни та вартості небалансів електричної енергії визначаються Правилами ринку (пункт 2.2 Договору);
- ОСП має право на своєчасну оплату вартості небалансу електричної енергії, що склався на ринку в певному розрахунковому періоді (підпункту 2 пункту 3.2 Договору);
- СВБ зобов'язана здійснювати вчасно і в повному обсязі оплату за небаланс електричної енергії та платежів, сформованих ОСП для СВБ згідно з Правилами ринку (підпункт 5 пункту 3.5 Договору);
- у разі несвоєчасного виконання грошових зобовязань після підписання сторонами акта купівлі-продажу електричної енергії для врегулювання небалансів та сплати інших платежів винна сторона сплачує іншій стороні пеню в розмірі 0,01% за кожний день прострочення від суми простроченого платежу, але не більше розміру облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня (пункт 4.2 Договору);
- виставлення рахунків та здійснення платежів щодо оплати вартості небалансів відбувається відповідно до процедур та графіків, передбачених Правилами ринку, та згідно з умовами Договору (пункт 5.1 Договору);
- СВБ, що є електропостачальником, повинна відкрити в одному з уповноважених банків поточний рахунок зі спеціальним режимом використання; учасник ринку повинен укласти будь-які необхідні угоди з його розрахунковим банком для здійснення платежів у відповідності до процедур та графіків, визначених Правилами ринку (пункт 5.2 Договору);
- СВБ, у якої виникли зобов'язання перед ОСП щодо оплати за небаланс електричної енергії, вносить плату за електричну енергію виключно на поточний рахунок зі спеціальним режимом використання ОСП, визначений у реквізитах Договору (пункт 5.3 Договору);
- подання платіжних документів здійснюється сторонами згідно з Правилами ринку (пункт 5.6 Договору);
- ОСП оформлює та надсилає акт купівлі-продажу до СВБ не пізніше 13 календарного дня місяця, наступного за розрахунковим; підписання акта відбувається в електронній формі (за допомогою системи, яка забезпечує функціонування електронного документообігу з накладенням КЕП (за винятком випадків, коли використання електронного підпису прямо заборонено Законом України «Про ринок електричної енергії»)), що забезпечує юридично значимий електронний документообіг між сторонами та розміщений у мережі Інтернет за посиланням: https://online.ua.energy/, або у паперовій формі шляхом підписання уповноваженою особою акта (у разі неможливості підпису в електронній формі);
- протягом двох робочих днів з дня надіслання ОСП до СВБ акта СВБ розглядає та повертає ОСП один примірник акта, підписаного зі своєї сторони; акт повинен бути підписаний сторонами в один і той самий спосіб; у разі незгоди із розрахунками ОСП відповідно до акта СВБ протягом двох робочих днів надсилає ОСП обґрунтовані зауваження щодо акта та ініціює спір згідно з нормами чинного законодавства; до здійснення коригування обсяг та вартість електричної енергії визначається за даними, вказаними в акті; якщо СВБ протягом двох робочих днів з дня надіслання ОСП до СВБ акта не ініціював спір та не надіслав до ОСП підписаний з| сторони СВБ примірник акта, то такий акт вважається підписаним СВБ (пункт 5.9 Договору);
- СВБ протягом двох робочих днів повертає ОСП один примірник підписаного зі своєї сторони акта купівлі-продажу у паперовому та/або електронному вигляді (засобами електронного документообігу з накладанням КЕП) (пункт 5.10 Договору);
- Договір набирає чинності з дати реєстрації ОСП СВБ відповідно до її заявки-приєднання до Договору і є чинним до 31 грудня включно року, у якому була надана заявка-приєднання; після реєстрації учасника ринку ОСП зобов'язаний надати такій СВБ витяг з відповідного реєстру (пункт 9.1 Договору);
- якщо жодна із сторін не звернулася до іншої сторони у строк не менше ніж за 1 місяць до закінчення терміну дії Договору з ініціативою щодо його розірвання, то Договір вважається продовженим на наступний календарний рік на тих же умовах (пункт 9.2 Договору).
Протягом періоду липня і серпня 2022 року та березня і квітня 2023 року позивачем були виставлені відповідачу рахунки за небаланси електричної енергії на загальну суму 41 797 699,24 грн, згідно з якими відповідач зобов'язаний протягом чотирьох і п'яти днів з моменту їх отримання сплатити за куповану електричну енергію з метою врегулювання небалансів, проте відповідачем рахунки не оплачено.
ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ. ПОЗИЦІЯ СУДУ
Укренерго є оператором системи передачі, на якого, зокрема, покладені функції адміністратора розрахунків.
Частинами першою і другою статті 52 Закону України «Про ринок електричної енергії» передбачено, що адміністратор розрахунків забезпечує організацію роботи ринку електричної енергії відповідно до цього Закону, правил ринку та кодексу комерційного обліку.
Функції адміністратора розрахунків покладаються на оператора системи передачі.
Відповідно до частини першої статті 4 Закону України «Про ринок електричної енергії» учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах. Для забезпечення функціонування ринку електричної енергії укладаються, зокрема, договори про врегулювання небалансів.
Згідно з частиною першою статті 68 Закону України «Про ринок електричної енергії» в Україні функціонує єдиний балансуючий ринок.
Частиною п'ятою статті 70 Закону України «Про ринок електричної енергії» передбачено, що оператор системи передачі врегульовує небаланси електричної енергії із сторонами, відповідальними за баланс, у порядку, визначеному цим Законом та правилами ринку.
Врегулюванням небалансів електричної енергії є вчинення стороною, відповідальною за баланс, правочинів щодо купівлі-продажу електричної енергії з оператором системи передачі в обсягах небалансів електричної енергії за цінами небалансів, визначеними відповідно до правил ринку.
Типовий договір про врегулювання небалансів електричної енергії затверджується Регулятором.
Сторони, відповідальні за баланс, зобов'язані надавати гарантії виконання фінансових зобов'язань за договорами про врегулювання небалансів відповідно до правил ринку.
Позивач як учасник ринку використовує у своїй діяльності систему управління ринком (Market management system) через мережу Інтернет за http://mms.ua. energy/. Адміністратор ринку (АР) надає кожному учаснику ринку через його персональний кабінет доступ до записів даних розрахунків, що створив АР щодо цього учасника ринку, відповідно до інструкції з користування системою управління ринком.
Відповідно до пункту 1.9.1 Правил ринку ОСП, зокрема, несе відповідальність за функціонування системи передачі і фізичне балансування системи передачі відповідно до умов Кодексу системи передачі. ОСП перевіряє можливість врегулювання мережевих обмежень і здійснює купівлю/продаж балансуючої енергії на ринкових недискримінаційних і прозорих засадах та забезпечує функціонування балансуючого ринку, а також здійснює купівлю-продаж небалансів електричної енергії, забезпечує роботу ринку ДП та придбаває ДП з метою дотримання операційної безпеки ОЕС України та виконує покладені на нього спеціальні обов'язки для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку електричної енергії. ОСП отримує від учасників ринку плату за послуги з передачі та послуги з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління.
Згідно з пунктом 1 частини другої статті 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Частиною першою статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до статті 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно зі статтею 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до пункту 7.3.1 Правил ринку АР на щоденній основі надсилає платіжний документ кожній СВБ із зазначенням суми, що СВБ зобов'язана сплатити АР, або суми, що АР зобов'язаний сплатити СВБ через її небаланси електричної енергії протягом відповідного періоду.
Згідно з пунктом 7.7.3 Правил ринку Оплата платіжного документа з банківського рахунку учасника ринку на банківський рахунок АР здійснюється протягом двох робочих днів з дати направлення платіжного документа.
Пунктом 7.7.4 Правил ринку передбачено, що оплата платіжного документа з банківського рахунку АР на банківський рахунок учасника ринку здійснюється протягом чотирьох робочих днів з дати направлення рахунка.
З огляду на приписи Правил ринку обов'язком щодо формування, надсилання платіжних документів та здійснення розрахунків між учасниками ринку (в даному випадку ОСП та СВБ) в Системі наділений саме адміністратор розрахунків.
Отже, у розумінні Правил ринку, з урахуванням змісту Договору, направлення (надсилання, виставлення) рахунків на оплату учасникам ринку здійснюється АР через систему управління ринком, зокрема, систему розрахунків за небаланси електричної енергії.
Твердження відповідача про те, що позивач не надав підтверджень щодо отримання відповідачем надісланих йому рахунків є безпідставними, оскільки ні Правилами ринку, ані Договору не передбачено надіслання рахунків у інший спосіб, а тому суд вважає належним їх направлення (формування) АР у системі розрахунків за небаланси електричної енергії.
Відповідно до частини першої статті 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою.
Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання; штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (стаття 549 ЦК України).
За приписами статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та 3% річних в порядку статті 625 ЦК України є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Судом встановлено, що протягом періоду липня і серпня 2022 року та березня і квітня 2023 року Підприємству (як АР) через систему управління ринком були виставлені рахунки (інвойси) за небаланси електричної енергії, згідно з якими відповідач зобов'язаний сплатити за куповану енергію з метою врегулювання небалансів.
В матеріалах справи наявні скріншоти з особистого кабінету Підприємства, з яких вбачається, що сама система управління ринком (Market management system) автоматично формує дату виставлення інвойсу, зазначає дату інвойсу, за яку його сформовано та останній день його сплати.
Відповідачем не заперечується, що у спірний період позивачем на умовах Договору здійснено продаж електричної енергії відповідачу, що підтверджується рахунками-фактурами (інвойсами), які наявні в матеріалах справи.
Проте відповідач не виконав свої зобов'язання щодо оплати зазначених рахунків, внаслідок чого у Підприємства виникла заборгованість перед позивачем у сумі 41 797 699,24 грн, у зв'язку з чим її стягнення з відповідача є обґрунтованим.
Окрім сум основної заборгованості позивач просить стягнути з відповідача 242 321,72 грн втрат від інфляції, 209 693,66 грн 3% річних та 255 127,29 грн пені.
Судом перевірено розрахунок сум втрат від інфляції, 3% річних і пені та періодів їх нарахування, та встановлено, що вони правильні.
Таким чином стягненню з відповідача підлягає 242 321,72 грн втрат від інфляції, 209 693,66 грн 3% річних та 255 127,29 грн пені.
Що ж до посилань відповідача на підпункт 16 пункту 1 постанови НКРЕКП від 25.02.2022 №332, яким на період дії в Україні воєнного стану та протягом 30 днів після його припинення або скасування надано настанови зупинити нарахування та стягнення штрафних санкцій, передбачених договорами, що укладені відповідно до Закону України «Про ринок електричної енергії», між учасниками ринку електричної енергії, а відтак, яке вважає Підприємство, заборонено нарахування штрафних санкцій, то положення наведеної постанови, які містять рекомендації та настанови учасникам ринку електричної енергії не можуть мати наслідком відмову в задоволенні позову про стягнення штрафних санкцій, оскільки розглядаючи вимоги про стягнення штрафних санкцій, суд повинен встановити правомірність їх нарахування та заявлення до стягнення відповідно до умов укладеного сторонами договору та чинного законодавства (ЦК України та Господарського кодексу України як закону), норми якого не можуть бути нівельовані постановою НКРЕКП №332, як підзаконним актом.
Підприємством подано суду клопотання про зменшення неустойки, 3% річних і втрат від інфляції до 1 грн.
Відповідач мотивує вказане клопотання позицією Великої Палати Верховного Суду, викладеною у постанові від 18.03.2020 зі справи №902/417/18, згідно з якою останньою зроблено такі висновки (процитовані відповідачем):
«…загальною ознакою цивільно-правової відповідальності є її компенсаторний характер. Заходи цивільно-правової відповідальності спрямовані не на покарання боржника, а на відновлення майнової сфери потерпілого від правопорушення.»;
«…виходячи з принципів розумності, справедливості та пропорційності, суд за певних умов може зменшити розмір як неустойки, штрафу, так і процентів річних за час затримки розрахунку відповідно до статті 625 ЦК України, оскільки всі вони спрямовані на відновлення майнової сфери боржника.».
Також відповідач зазначив, що вказана позиція дотримана Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду у поставі від 09.03.2021 зі справи №924/441/20.
Проте відповідачем не враховано позицію суддів Великої Палати Верховного Суду, викладену в окремій думці від 18.03.2020 зі справи №902/417/18 та постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.06.2019 зі справи №703/2718/16-ц, з якою погоджується господарський суд міста Києва.
Так, чинне цивільне законодавство України не містить чіткого визначення поняття «санкція».
У науці цивільного права сутність санкції як правового засобу в механізмі правового регулювання цивільних відносин розуміють як фінансово-правову міру відповідальності.
Санкції як правові засоби, спрямовані на забезпечення інтересів суб?єктів цивільних правовідносин і захист цивільних прав та інтересів, мають такі ознаки:
- спрямовані на усунення перешкод у задоволенні інтересів учасників цивільних правовідносин;
- виступають елементами механізму правового регулювання цивільних відносин і забезпечують його ефективне функціонування;
- призводять до негативних наслідків для особи, яка не виконала цивільного обов?язку, встановленого законом чи договором.
Можна сформулювати таке визначення санкції, як певного негативного наслідку, встановленого законом або договором, який застосовується в разі невиконання (неналежного виконання) цивільно-правового обов?язку, порушення заборон, обмежень та в інших випадках, встановлених законом.
З аналізу змісту статей 524 та 533 ЦК України можна зробити висновок, що цивільне законодавство містить визначення грошового зобов?язання, як такого, що виражається в грошовій одиниці України або грошовому еквіваленті в іноземній валюті і стосується права однієї особи сплатити певну кількість грошей, а іншої сторони - їх отримати.
Згідно із частиною першою статті 229 ГК України учасник господарських відносин у разі порушення ним грошового зобов?язання не звільняється від відповідальності через неможливість виконання і зобов?язаний відшкодувати збитки, завдані невиконанням зобов?язання, а також сплатити штрафні санкції відповідно до вимог, встановлених цим Кодексом та іншими законами.
За змістом статті 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов?язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов?язання.
Суб?єктами права застосування штрафних санкцій є учасники відносин у сфері господарювання, зазначені у статті 2 цього Кодексу.
Визначення розміру штрафних санкцій передбачено у статті 231 ГК України, якою встановлено, що законом щодо окремих видів зобов?язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається.
Стаття 233 ГК України регулює питання зменшення розміру штрафних санкцій. Так, у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов?язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов?язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.
Якщо порушення зобов?язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.
Погоджуючись зі зменшенням загального розміру процентів річних як відповідальності за час прострочення грошового зобов?язання, Велика Палата Верховного Суду вважала їх господарськими санкціями, розмір яких може бути зменшений у розумінні наведених норм матеріального права.
Проте, такий висновок не враховує наведених далі вимог закону.
Статтею 625 ЦК України встановлено відповідальність за порушення грошового зобов?язання. Так, частиною першою цієї статті визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов?язання.
У частині другій зазначено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов?язання, на вимогу кредитора зобов?язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Стаття 625 ЦК України розміщена в розділі І «Загальні положення про зобов??язання» книги 5 ЦК України, тому в ній визначені загальні правила відповідальності за порушення грошового зобов?язання і дія цієї статті поширюється на всі види грошових зобов?язань, якщо інше не передбачено спеціальними нормами, що регулюють суспільні відносини з приводу виникнення, зміни чи припинення окремих видів зобов?язань.
Зазначена норма передбачає, що проценти та індекс інфляції, що стягуються у разі порушення стороною грошового зобов?язання, має компенсаційний, а не штрафний характер.
За змістом частини другої статті 625 ЦК України нарахування трьох процентів річних входять до складу грошового зобов?язання і є особливою мірою відповідальності боржника (спеціальний вид цивільно-правової відповідальності) за прострочення грошового зобов?язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат (збитків) кредитора та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредитору.
Проценти, передбачені статтею 625 ЦК України, за своєю природою є відшкодуванням кредитору понесених втрат за несвоєчасне повернення грошових коштів. Тобто такі проценти є гарантією для кредитора у вигляді настання певних правових наслідків для боржника через неналежне виконання ним взятих за договором зобов?язань.
Отже, наслідки прострочення боржником грошового зобов?язання у вигляді трьох процентів річних не є санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника та незалежно від сплати ним неустойки (пені) за порушення виконання зобов?язання.
Крім того, позивачем зобов'язання за Договором виконувалися належним чином, а відповідач систематично допускав прострочення виконання грошових зобов'язань з оплати небалансів, при цьому, матеріали справи не містять доказів, що підтверджують наявність обставин, які є підставою для зменшення відповідних сум, у зв'язку з чим, в даному випадку відповідач не довів винятковості обставин та наявності умов, що можуть бути підставою для зменшення розміру неустойки.
Слід зазначити, що наявність у позивача заборгованості перед відповідачем жодним чином не звільняє Підприємство від обов'язку належного виконання умов Договору в частині дотримання строків.
За приписами статті 129 ГПК України витрати зі сплати судового збору слід покласти на відповідача.
Керуючись статтями 129, 233, 236 - 238, 240 та 241 ГПК України, господарський суд міста Києва
1. Позовні вимоги приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» (вул. Симона Петлюри, буд. 25, м. Київ, 01032; ідентифікаційний код 00100227) до державного підприємства «Гарантований покупець» (вул. Симона Петлюри, буд. 27, м. Київ, 01032; ідентифікаційний код 43068454) про стягнення 42 504 841,91 грн задовольнити повністю.
2. Стягнути з державного підприємства «Гарантований покупець» (вул. Симона Петлюри, буд. 27, м. Київ, 01032; ідентифікаційний код 43068454) на користь приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» (вул. Симона Петлюри, буд. 25, м. Київ, 01032; ідентифікаційний код 00100227): 41 797 699 (сорок один мільйон сімсот дев'яносто сім тисяч шістсот дев'яносто дев'ять) грн 24 коп. основної заборгованості; 242 321 (двісті сорок дві тисячі триста двадцять одну) грн 72 коп. втрат від інфляції; 209 693 (двісті дев'ять тисяч шістсот дев'яносто три) грн 66 коп. 3% річних; 255 127 (двісті п'ятдесят п'ять тисяч сто двадцять сім) грн 29 коп. пені та 637 572 (шістсот тридцять сім тисяч п'ятсот сімдесят дві) грн 63 коп. судового збору.
Після набрання рішенням законної сили видати відповідний наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Північного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 07.02.2024.
Суддя Оксана Марченко