ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
про самовідвід судді
м. Київ
06.02.2024Справа № 910/8132/23
Суддя Господарського суду міста Києва Селівон А.М., розглянувши матеріали справи
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Євро-Реконструкція" 02094, місто Київ, вулиця Гната Хоткевича, будинок 20
до Фізичної особи-підприємця Зелені Валерія Міхаеля АДРЕСА_1
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача: гр. ОСОБА_1 АДРЕСА_2
про стягнення 196 625,00 грн.
Представники сторін: без виклику.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Євро-реконструкція" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Фізичної особи-підприємця Зелені Валерія Міхаеля про стягнення 196 625,00 грн., а саме 136 301,42 грн. основного боргу, 10042,57 грн. процентів річних та 50281,01 грн. втрат від інфляції.
В обґрунтування позовних вимог в позовній заяві позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов укладеного між сторонами Договору № 420291/2 юр про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води від 28.03.2017 рокув частині своєчасної та повної оплати послуг з постачання централізованого опалення, внаслідок чого у відповідача утворилась заборгованість у вказаній сумі, за наявності якої позивачем нараховані проценти річних та втрати від інфляції.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.06.2023 року позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви.
Через канцелярію суду 20.06.2023 року від позивача на виконання вимог ухвали суду від 12.06.2023 року надійшла заява № 20.2/УПНюр/3571 від 15.06.2023 року про усунення недоліків позовної заяви, розглянувши яку суд встановив, що недоліки позовної заяви, які зумовили залишення її без руху, позивачем усунено.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.06.2023 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 910/8132/23, приймаючи до уваги характер спірних правовідносин та предмет доказування, господарським судом на підставі ч.1 ст. 247 ГПК України постановлено розгляд справи здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.07.2023 року у справі № 910/8132/23 виправлено допущені в ухвалі суду від 12.06.2023 року про залишення позовної заяви без руху описки.
Поряд із цим, від відповідача - Фізичної особи-підприємця Зелені Валерія Міхаеля через канцелярію суду 07.07.2023 року надійшла заява б/н від 07.07.2023 року про відвід судді Селівона А.М. від розгляду справи № 910/8132/23.
Згідно з протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 07.07.2023 року заяву позивача про відвід судді передано на розгляд судді Селівону АМ.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.07.2023 року заяву відповідача - Фізичної особи-підприємця Зелені Валерія Міхаеля б/н від 07.07.2023 року про відвід судді Господарського суду міста Києва Селівона А.М. від розгляду справи №910/8132/23 визнано необґрунтованою та передано для визначення судді в порядку, встановленому частиною першою статті 32 Господарського процесуального кодексу України.
Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями справа для розгляду заяви Фізичної особи-підприємця Зелені Валерія Міхаеля про відвід судді Селівона А.М. від розгляду справи № 910/8132/23 була передана на розгляд судді Пукасу А.Ю.
Ухвалою Господарського суду від 12.07.2023 року (суддя Пукас А.Ю.) відмовлено в задоволенні заяви Фізичної особи-підприємця Зелені Валерія Міхаеля про відвід судді Селівона А.М. від розгляду справи № 910/8132/23.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.08.2023 року розгляд справи № 910/8132/23 призначено в спрощеному позовному провадженні з призначенням судового засідання для розгляду справи по суті на 21.09.2023 року.
У судовому засіданні 21.09.2023 року у зв'язку з необхідністю оформити належним чином документи на представництво відповідача протокольною ухвалою оголошено перерву на 11.10.2023 року.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.10.2023 року у зв'язку з задоволенням клопотання відповідача в частині залучення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - гр. ОСОБА_1 , а також для надання останнім пояснень щодо суті спору відкладено судове засідання (розгляд справи по суті) на 09.11.2023 року.
У судових засіданнях з розгляду справи по суті 09.11.2023 року та 30.11.2023 року протокольними ухвалами оголошено перерви на 30.11.2023 року та 28.12.2023 року відповідно.
Проте, у зв'язку із перебування судді Селівона А.М. на лікарняному судове засідання 28.12.2023 року не відбулося.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.01.2024 року судове засідання з розгляду справи по суті призначено на 24.01.2024 року.
У судовому засіданні з розгляду справи по суті 24.01.2024 року за клопотаннями позивача та відповідача судом протокольною ухвалою оголошено перерву до 07.02.2024 року.
Поряд із цим, від представника відповідача - Фізичної особи-підприємця Зелені Валерія Міхаеля через канцелярію суду 26.01.2024 року надійшла заява б/н від 26.01.2024 року про відвід судді Селівона А.М. від розгляду справи № 910/8132/23, в обґрунтування якої заявник посилався на наявність сумнівів у неупередженості судді та порушенні процесу під час розгляду даної справи, з підстав, про які представник відповідача, як зазначено останнім, дізнався 24.01.2024 року в судовому засіданні.
При цьому представником відповідача також вказано, що заява про відвід судді Селівона А.М. подається в скороченому вигляді з підстав для відводу, заявлених усно в судовому засіданні з розгляду справи по суті 24.01.2024 року.
Згідно з протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 26.01.2024 року заяву відповідача про відвід судді передано на розгляд судді Селівону АМ.
Ухвалою Господарського суду міста Києва 29.01.2024 року, оскільки в порушення приписів статті 38 ГПК України, згідно яких відвід має бути вмотивованим та може бути заявлений з підстав, зазначених у статтях 35, 36, 37 ГПК України, заявником не наведено жодних підстав для відводу судді Селівона А.М. від розгляду даної справи № 910/8132/23, заяву представника відповідача ФОП Зелені В.М. визнано необґрунтованою та передано для визначення судді в порядку, встановленому ч. 1 ст. 32 ГПК України.
Додатково через канцелярію суду представником відповідача 29.01.2024 року подано доповнення до заяви про відвід судді Селівона А.М. б/н від 29.01.2024 року, з посиланням на подання заяви про відвід від 26.01.2024 року в скороченому вигляді у зв'язку з відсутністю у представника копії технічного запису судового засідання у справі від 24.01.2024 року та не ознайомлення з матеріалами справи № 910/8132/23.
За наслідками проведення 30.01.2024 року автоматизованого розподілу судової справи № 910/8132/23 між суддями визначено суддю Мандичева Д.В. для розгляду заяви представника Фізичної особи-підприємця Зелені Валерія Міхаеля про відвід судді Селівона А.М. від розгляду справи № 910/8132/23.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.02.2024 року (суддя Мандичев Д.В.) у задоволенні заяви представника відповідача - Фізичної особи-підприємця Зелені Валерія Міхаеля б/н від 26.01.2024 року про відвід судді Селівона А.М. від розгляду справи № 910/8132/23 відмовлено з огляду на її про необґрунтованість та безпідставність.
В свою чергу, через канцелярію суду відповідачем - Фізичною особою-підприємцем Зелені Валерієм Міхаелем 02.02.2024 року подано заяву б/н від 02.02.2024 року про відвід судді Селівона А.М. від розгляду справи № 910/8132/23.
Згідно з протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 02.02.2024 року заяву ФОП Зелені В.М. б/н від 02.02.2024 року про відвід судді передано на розгляд судді Селівону АМ.
Також через канцелярію суду представником відповідача - ФОП Зелені В.М. 02.02.2024 року подано доповнення б/н від 02.02.2024 року до заяви про відвід судді Селівона А.М. б/н від 02.02.2024 року, в якій заявник також просить поновити строк на подання вказаних доповнень з огляду на отримання 01.02.2024 року копії технічного запису судового засідання від 24.01.2024 року та задовольнити заяву про відвід судді.
Окрім цього від відповідача - Фізичної особи - підприємця Зелені Валерія Міхаеля через канцелярію суду 05.02.2024 року надійшли доповнення б/н від 05.02.2024 року до заяви про відвід судді Селівона А.М., за змістом яких заявник, зокрема, просить розглядати доповнення разом із заявою про відвід б/н від 02.02.2024 року.
Як встановлено судом, в обґрунтування поданої заяви б/н від 02.02.2024 року про відвід судді Селівона А.М. та доповненнях до неї Фізична особа - підприємець Зелені В.М. та його представник посилаються на наявність сумнівів у неупередженості судді та порушення процесу під час розгляду даної справи, з підстав, про які відповідач, як зазначено останнім, дізнався 01.02.2024 року під час прослуховування технічного запису судового засідання у справі № 910/8132/24 від 24.01.2024 року.
Як зазначено ФОП Зелені В.М., останнім виявлено ряд порушень процесу, допущених суддею Селівоном А.М., які, на переконання заявника, свідчать про упередженість та необ'єктивність судді та викликають сумніви в його компетентності, оскільки суддя самостійно збирає докази в інтересах позивача, консультує представника позивача під час розгляду справи в засіданнях та приймає від позивача додаткові докази і додаткові пояснення на стадії розгляду справи по суті.
Додатково заявник зазначає про вчинення суддею Селівоном А.М. «перешкод представнику відповідача Мисенку Я.В. в належному виконанні своїх обов'язків», «шахрайських дій по приєднанню доказів до справи у відсутності сторін», «консультування не лише представника позивача адвоката Кравченко О.П., а й спілкування і консультування особисто директора ТОВ «Євро-Реконструкція» Сидоренка О.», позаяк судом, як стверджує відповідач, безпідставно визнано обов'язковою явку в судове засідання третьої особи Мартинюка З.Д. та відмовлено в задоволенні клопотання представника відповідача про визнання обов'язковою явку в судове засідання директора позивача Сидоренка О., а також судом оголошено в судовому засіданні з занесенням до протоколу представнику ФОП Зелені Мисенко Я.В. попередження, в чому заявник вбачає «зловживання владою» та перешкоджання представникові у належному виконанні своїх обов'язків.
Також однією з підстав для відводу судді Селівона А.М. від розгляду даної справи № 910/8132/23 заявником зазначено той факт, що у зв'язку з перебування судді Селівона А.М. на лікарняному, призначене на 28.12.2023 року судове засідання з розгляду справи по суті не відбулося та ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.01.2024 року розгляд справи № 910/8132/23 призначено на 24.01.2024 року.
Зокрема, в поданих до суду 02.02.2024 року доповненнях б/н від 02.02.2024 року до заяви про відвід судді представником відповідача висловлюються сумніви у дійсності перебування судді Селівона А.М. на лікарняному в період 05.12.2023 року - 31.12.2023 року, та стверджується про перебування судді «у відпустці», «чим суддя збрехав сторонам, а щодо мене (представника відповідача Мисенко Я.В.) вчинив злочин - перешкоджання діяльності представника, що передбачений Кримінальним кодексом України, зазначивши в ухвалі від 01.01.2024 року про перебування на лікарняному, якого насправді не було».
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.02.2024 року у задоволенні заяви відповідача - Фізичної особи-підприємця Зелені Валерія Міхаеля б/н від 02.02.2024 року про відвід судді Господарського суду міста Києва Селівона А.М. від розгляду справи №910/8132/23 відмовлено.
Відповідно до ч. 1 ст. 39 ГПК України питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі.
За приписами частини 2 статті 8 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" суддя розглядає справи, одержані згідно з порядком розподілу судових справ, установленим відповідно до закону. На розподіл судових справ між суддями не може впливати бажання судді чи будь-яких інших осіб.
Статтею 35 Господарського процесуального кодексу України передбачені підстави, за наявності яких суддя не може брати участі в розгляді справи і підлягає відводу (самовідводу).
Так, згідно з ч. 1 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо:
1) він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;
2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі;
3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи;
4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи;
5) є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді.
Відповідно до статті 38 Господарського процесуального кодексу України самовідвід може бути заявлений не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Після спливу вказаного строку заявляти відвід (самовідвід) дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.
Визначення юридичного змісту оціночної категорії "безсторонній суд" зумовлює необхідність врахування суб'єктивного та об'єктивного критеріїв безсторонності. Перший з них означає, що суддя має бути суб'єктивно вільним від упередженості при розгляді справи; другий - що суддя має забезпечити достатні гарантії для усунення будь-яких обґрунтованих сумнівів щодо його неупередженості.
Конкретизуючи суб'єктивний критерій, Європейський суд підкреслює, що поки не доведено інше, діє презумпція особистої безсторонності судді. Таку презумпцію спростувати досить складно. Критерієм суб'єктивної безсторонності є відсутність з боку судді умисних або необережних дій чи висловлювань, які б свідчили про пряму чи опосередковану особисту зацікавленість у вирішенні справи або іншим давали б підстави сумніватися в його неупередженості. У світлі прецедентної практики Суду об'єктивно безстороннім є судовий орган, діяльність якого відповідає таким критеріям: забезпечується не лише здійснення правосуддя, а й зовнішній вияв того, що відбувається; суддею створено достатні гарантії для усунення об'єктивно виправданих підстав (і навіть потенційної можливості) побоюватися, що він, незалежно від особистої поведінки, не є безстороннім.
Неупередженість зазвичай означає відсутність упередженості або суб'єктивного ставлення, що може бути оцінене багатьма способами (рішення ЄСПЛ у справі "Ветштайн проти Швейцарії").
Практика Європейського суду з прав людини свідчить про те, що при об'єктивному підході до встановлення наявності упередженості суду (суддів) повинно бути визначено окремо від поведінки судді, чи існують очевидні факти, що можуть поставити під сумнів його безсторонність. Коли це стосується органу, який засідає як суд присяжних, то визначається, окремо від персональної поведінки його членів, чи існують явні факти, що ставлять під сумнів неупередженість органу в цілому. Так само й у вирішенні питання щодо існування легітимних причин сумнівів у неупередженості конкретного судді ("Морель проти Франції", пункти 45-50; "Пескадор Валеро проти Іспанії", пункт 23) або органу, що засідає у вигляді суду присяжних ("Лука проти Румунії", пункт 40), позиція зацікавленої сторони є важливою, але не вирішальною. Вирішальним є наявність обґрунтованості сумніву в неупередженості суду ("Ветштайн проти Швейцарії", пункт 44; "Пабла Кю проти Фінляндії", пункт 30; "Мікалефф проти Мальти", пункт 96).
У рішенні в справі "Білуха проти України" від 9 листопада 2006 року Європейський суд з прав людини з посиланням на його усталену практику вказав, що наявність безсторонності відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції повинна визначатися за суб'єктивним та об'єктивним критеріями. Відповідно до суб'єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності (пункт 49).
При цьому, як зазначає Європейський суд з прав людини, найголовніше - це довіра, яку в демократичному суспільстві повинні мати суди у громадськості. Наявність безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначається за допомогою суб'єктивного критерію, тобто оцінювання особистого переконання конкретного судді у конкретній справі, а також за допомогою об'єктивного критерію, тобто з'ясування того, чи надав цей суддя достатні гарантії для виключення будь-якого законного сумніву з цього приводу (рішення від 24.05.1989 у справі №11/1987/134/188 "Hauschildt v. Denmark", пункт 48).
Одночасно, статтею 15 Кодексу суддівської етики неупереджений розгляд справ є основним обов'язком судді. Суддя має право заявити самовідвід у випадках, передбачених процесуальним законодавством, у разі наявності упередженості щодо одного з учасників процесу, а також у випадку, якщо судді з його власних джерел стали відомі докази чи факти, які можуть вплинути на результат розгляду справи. Суддя не повинен зловживати правом на самовідвід. Суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи у разі неможливості ухвалення ним об'єктивного рішення у справі.
Положення зазначеної статті випливають з принципу об'єктивності, визначеному у Бангалорських принципах поведінки суддів, відповідно до якого об'єктивність судді є необхідною умовою для належного виконання ним своїх обов'язків. Вона проявляється не тільки у змісті винесеного рішення, а й в усіх процесуальних діях, що супроводжують його прийняття.
Як встановлюють Бангалорські принципи поведінки суддів, схвалені резолюцією 2006/23 Економічної і Соціальної Ради ООН від 27.07.2006, зазначено, що довіра суспільства до судової системи, а також до авторитету судової системи в питаннях моралі, чесності та непідкупності судових органів посідає першочергове місце в сучасному демократичному суспільстві. Об'єктивність судді є необхідною умовою для належного виконання ним своїх обов'язків. Вона проявляється не тільки у змісті винесеного рішення, а й в усіх процесуальних діях, що супроводжують його прийняття. Суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього не є можливим винесення об'єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.
Враховуючи практику Європейського суду з прав людини, суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи навіть тоді, коли у стороннього спостерігача лише могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.
При наявності зазначених підстав суддя повинен заявити самовідвід.
Суд зазначає, що головною метою відводу є гарантування безсторонності суду, зокрема, щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи, в той час як мета самовідводу - запобігання будь-яким сумнівам щодо безсторонності судді. Європейський суд з прав людини зазначає, що «у кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу й такий ступінь, що свідчать про небезсторонність суду».
Стосовно відводу (як права сторони його ініціювати) вказано, що «особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного».
У випадку ж самовідводу сам суддя повинен бути переконаним, що є достатньо фактів, які свідчать про його безсторонність.
Безумовно, сторони можуть побоюватися, що суддя є небезстороннім, але «вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими» (рішення ЄСПЛ від 09 листопада 2006 року у справі «Білуха проти України» (Belukha v. Ukraine), заява № 33949/02).
Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 35, 38 Господарського процесуального кодексу України, а також враховуючи наявність у відповідача сумнівів щодо неупередженості складу суду при розгляді даної справи, які були висловлені останнім при подачі трьох заяв про відвід судді Селівона А.М. від розгляду справи № 910/8132/23, з метою виключення обставин, які можуть поставити під сумнів неупередженість та об'єктивність судді при розгляді даної справи, недопущення у сторін чи інших осіб будь-яких сумнівів у безсторонності суду та забезпечення довіри до судової влади України, суддя Селівон А.М. вважає за необхідне заявити самовідвід від розгляду справи № 910/8132/23.
В контексті вищенаведеного, зважаючи на склад учасників даної справи, предмет та підстави позову, суддею було подано заяву про самовідвід від розгляду справи, оскільки, хоча викладені в заяві відповідача про відвід сумніви в неупередженості та безсторонності судді Селівона А.М. є безпідставними, такий відвід відповідав би інтересам провадження, з метою уникнення можливості виникнення сумнів у неупередженості або об'єктивності суду, в тому числі з точки зору стороннього спостерігача.
За змістом ст. 39 Господарського процесуального кодексу України питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Питання про самовідвід судді вирішується в нарадчій кімнаті ухвалою суду, що розглядає справу. За результатами вирішення заяви про відвід суд постановляє ухвалу.
У відповідності до ч. 1 ст. 40 Господарського процесуального кодексу України у разі задоволення заяви про відвід судді, який розглядає справу одноособово, справа розглядається в тому самому суді іншим суддею, який визначається у порядку, встановленому статтею 32 цього Кодексу.
З огляду на вищевикладене самовідвід судді Селівона А.М. від розгляду справи №910/8132/23 підлягає задоволенню, а матеріали відповідної справи - передачі уповноваженій особі Господарського суду міста Києва для вирішення питання про повторний автоматичний розподіл справи.
Керуючись ст. ст. 35, 38, 39, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -
1. Задовольнити самовідвід судді Селівона А.М. від розгляду справи № 910/8132/23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Євро-реконструкція" до Фізичної особи-підприємця Зелені Валерія Міхаеля про стягнення 196 625,00 грн.
2. Відвести суддю Селівона А.М. від розгляду справи №910/8132/23.
3. Матеріали справи №910/8132/23 передати уповноваженій особі для вирішення питання про повторний автоматизований розподіл справи.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя А.М.Селівон