ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
10.01.2024Справа № 910/9997/23
Господарський суд міста Києва у складі судді Васильченко Т.В., за участю секретаря судового засідання Крисько О.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження матеріали справи №910/9997/23
За позовом Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "К5"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Імідж Пікчерз"
про стягнення 141049,19 грн
та за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Імідж Пікчерз"
до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "К5"
про визнання недійсним протоколу загальних зборів
Представники учасників справи:
від позивача (відповідача за зустрічним позовом): Клим'юк О.С., Ільчук О.С.;
від відповідача (позивача за зустрічним позовом): Брановицький В.В..
Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "К5" (далі - позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовними вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю "Імідж Пікчерз" (далі - відповідач) про стягнення 141 049,19 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач не виконав своїх зобов'язань зі сплати внесків на утримання спільного майна будинку, внесків до ремонтного та резервного фондів, у зв'язку з чим позивачем нараховано та заявлено до стягнення заборгованість у розмірі 134868,69 грн, 3% річних у розмірі 1693,04 грн та інфляційні втрати у розмірі 4487,46 грн.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.07.2023 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі №910/9997/23, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та встановлено відповідачу строк протягом 15-ти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі на подання відзиву на позовну заяву.
24.07.2023 року через відділ діловодства суду від Товариства з обмеженою відповідальністю «Імідж Пікчерз» надійшла заява про закриття провадження у справі, відповідно до якої відповідач просить суд провадження у справі №910/9997/23 закрити на підставі пункту 1 частини 1 статті 231 ГПК України у зв'язку з тим, що дану справу не належить розглядати за правилами господарського судочинства, так як спір з приводу стягнення внесків на утримання багатоквартирного будинку не є корпоративним.
01.08.2023 через відділ діловодства суду від відповідача (далі - позивач за зустрічним позовом) надійшла зустрічна позовна заява до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "К5" (далі - відповідач за зустрічним позовом) про визнання недійсним протоколу №2 від 02.02.2020 року загальних зборів ОСББ «К5».
Зустрічні позовні вимоги обґрунтовані порушенням вимог Закону при проведені загальних зборів Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «К5», яке відбулося 02.02.2020 року та якими встановлені розмірі щомісячних внесків, а відтак складений та оформлений за наслідком їх проведення протокол є таким, що підлягає визнанню недійсним.
03.08.2023 року через відділ діловодства суду від відповідача за первісним позовом надійшов відзив на первісний позов, відповідно до якого ТОВ «Імідж Пікчерз» проти задоволення вимог ОСББ «К5» про стягнення заборгованості зі сплати внесків на утримання спільного майна заперечує, посилаючись на те, що рішення загальних зборів ОСББ «К5», оформлене протоколом №2 від 02.02.2020 року, про встановлення розміру та порядку сплати таких внесків прийнято з порушенням порядку голосування внаслідок неврахування під час підрахунку голосів площі нежитлових приміщень 25-26 поверхів будинку №5 по вул. Юрія Кондратюка у м. Києві, які також належать співвласникам цього будинку на праві власності та площа яких впливає на остаточний результат голосування.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.08.2023 року прийнято зустрічний позов до розгляду з первісним позовом у справі №910/9997/23, вимоги за зустрічним позовом об'єднано в одне провадження з первісним позовом, постановлено здійснювати розгляд справи №910/9997/23 за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання у справі на 29.08.2023.
11.08.2023 року через відділ діловодства суду від ОСББ «К5» надійшла відповідь на відзив на первісний позов, відповідно до якої позивач за первісним позовом зазначає про те, що новий власник квартири та/або нежитлового приміщення набуває всіх прав та обов'язків попереднього власника, в тому числі обов'язок співвласника сплачувати внески на утримання будинку; протокол №2 від 02.02.2020 року загальних зборів ОСББ «К5» наразі є чинним та в судовому порядку не скасований, а відтак рішення загальних зборів від 02.02.2020 року підлягають виконанню всіма співвласниками.
Також 11.08.2023 року через відділ діловодства суду від ОСББ «К5» надійшли заперечення на заяву про закриття провадження по справі №910/9997/23.
28.08.2023 року через відділ діловодства суду від ОСББ «К5» надійшов відзив на зустрічну позовну заяву, за змістом якого відповідач за зустрічним позовом проти зустрічних позовних вимог заперечує та зазначає про те, що всі рішення по всіх питаннях порядку денного загальних зборів ОСББ «К5» від 02.02.2020 року були прийняті більше 2/3 голосів співвласників багатоквартирного будинку №5 по вул. Юрія Кондратюка у м. Києві, тобто за наявності передбаченого Статутом ОСББ та Законом України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» кворуму.
При цьому, відповідач за зустрічним позовом вказує, що ТОВ «Імідж Пікчерз» помилково з посиланням на Порядок зберігання протоколів загальних зборів співвласників багатоквартирного будинку та розміщення інформації про рішення, прийняті такими зборами, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 24.02.2016 року №109, вважає, що листи письмового опитування є обов'язковими додатками до протоколу загальних зборів об'єднання та мають в обов'язковому порядку передаватися на зберігання разом з протоколом до виконавчого органу міської ради.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.08.2023 року, з огляду на перебування судді Васильченко Т.В. 29.08.2023 року у відпустці, призначено підготовче засідання у справі на 03.10.2023 року.
У судовому засіданні 03.10.2023 року суд, у відповідності до частини 4, 5 статті 233 Господарського процесуального кодексу України, постановив ухвалу, яка занесена до протоколу судового засідання, про відмову у задоволенні заяви відповідача за первісним позовом про закриття провадження у справі та оголошення перерви у судовому засіданні до 24.10.2023 року.
За приписами частини першої статті 2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних зі здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Відповідно до положень частини другої статті 4 Господарського процесуального кодексу України право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням, мають юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування.
Отже, ознаками господарського спору, який належить до юрисдикції господарського суду, є, зокрема, участь у спорі суб'єкта господарювання, наявність між сторонами господарських відносин, врегульованих Цивільним та Господарським кодексами України, іншими актами господарського і цивільного законодавства, а також спору про право, що виникає з відповідних відносин, наявність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення спору господарським судом, відсутність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення такого спору судом іншої юрисдикції.
Предметна та суб'єктна юрисдикція господарських судів, тобто сукупність повноважень господарських судів щодо розгляду справ, віднесених до їх компетенції, визначена статтею 20 Господарського процесуального кодексу України. Так, за пунктом 3 частини першої цієї статті господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв'язку зі здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема справи у спорах, що виникають з корпоративних відносин, в тому числі у спорах між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи або між юридичною особою та її учасником (засновником, акціонером, членом), у тому числі учасником, який вибув, пов'язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, крім трудових спорів.
Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що спори, пов'язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності юридичної особи, є корпоративними в розумінні пункту 3 частини першої статті 20 ГПК України, незалежно від того, чи є позивач акціонером (учасником) юридичної особи, і мають розглядатися за правилами Господарського процесуального кодексу України
Спір про дійсність рішення установчих (загальних) зборів ОСББ, зокрема про затвердження кошторису ОСББ та розміру внесків його членів, що виник між членом ОСББ та самим ОСББ, охоплюється поняттям «управління юридичною особою» як такий, що є спором про компетенцію найвищого органу управління ОСББ приймати рішення, віднесені до його виключної компетенції.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 01.02.2022 року у справі №910/5179/20.
Відтак, з урахуванням суб'єктного складу та спірних правовідносин з приводу яких виник спір, спір про стягнення заборгованості зі сплати внесків на утримання спільного майна будинку, внесків до ремонтного та резервного фондів є таким, що належить вирішенню господарським судом. Відтак, викладені відповідачем за первісним позовом підстави про неналежність даного спору до господарського судочинства, не знайшли свого підтвердження, у зв'язку з чим суд дійшов висновку про відмову у задоволенні заяви про закриття провадження у справі на пункту 1 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України.
06.10.2023 року через відділ діловодства суду від ТОВ «Імідж Пікчерз» надійшла відповідь на відзив на зустрічну позовну заяву, відповідно до якої позивач за зустрічним позовом зазначає, що ОСББ «К5» не було надано суду доказів на підтвердження того, що 25-26 поверхи будинку не містять нежитлові приміщення, як про це зазначає ТОВ «Імідж Пікчерз».
30.10.2023 року через відділ діловодства суду від ОСББ «К5» надійшли заперечення проти відповіді на зустрічну позовну заяву, у яких відповідач за зустрічним позовом посилається на те, що не зазначення у протоколі загальних зборів ОСББ «К5» від 02.02.2020 року додатків (листів письмового опитування) не є підставою для встановлення невідповідності протоколу вимогам закону.
Судове засідання, призначене на 24.10.2023, не відбулось у зв'язку з перебуванням судді Васильченко Т.В. на лікарняному, відтак ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.10.2023 року призначено підготовче засідання на 21.11.2023 року.
21.11.2023 року через відділ діловодства суду від відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним позовом) надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи платіжної інструкції №1292 від 15.11.2023 на суму 46569,38 грн.
У судовому засіданні 21.11.2023, виходячи з того, що судом здійснено усі необхідні та достатні дії для забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи по суті, суд, у відповідності до частини 4, 5 статті 233 Господарського процесуального кодексу України, постановив ухвалу, яка занесена до протоколу судового засідання, про закриття підготовчого провадження у справі та призначення справи для розгляду по суті на 12.12.2023.
21.12.2023 року через систему Електронний Суду від позивача за первісним позовом (відповідача за зустрічним позовом) надійшли письмові пояснення до судових дебатів, в яких наголошує на тому, що, оскільки відповідач за первісним позовом, як і решта всіх інших співвласників багатоквартирного будинку є співвласником багатоквартирного будинку, розташованого за адресою: м. Київ, вул. Юрія Кондратюка, буд. 5, він зобов'язаний виконувати свої обов'язки зі сплати внесків та платежів у розмірах, затверджених загальними зборами ОСББ, рішення яких відповідно до вищезазначених нормативно-правових актів є обов'язковими для всіх співвласників.
У судових засіданнях суд, у відповідності до приписів статті 216 Господарського процесуального кодексу України, оголошував перерви, зокрема до 10.01.2024.
У судовому засіданні 10.01.2024 представники позивача (відповідача за зустрічним позовом) проти зустрічного позову заперечили, просили відмовити, первісні позовні вимоги підтримали, просили задовольнити; представник відповідача (позивача за зустрічним позовом) проти первісного позову заперечив, просив відмовити, зустрічні позовні вимоги підтримав, просив задовольнити.
На виконання вимог ст. 223 Господарського процесуального кодексу України складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.
Відповідно до ст. 219 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.
У судовому засіданні 10.01.2024 відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників учасників справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору, Господарський суд міста Києва,
18.06.2019 року в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань зареєстровано Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «К5» (далі - ОСББ «К5»), яке створене власниками квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку №5 по вул. Юрія Кондратюка в місті Києві відповідно до Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" та здійснює свою діяльність на підставі статуту.
Згідно з Протоколом №2 загальних зборів ОСББ «К5» від 02.02.2020 року, загальними зборами ОСББ «К5», зокрема, було вирішено: обрати форму управління будинком - ОСББ шляхом самозабезпечення (питання 5 Порядку денного загальних зборів); встановити термін початку самозабезпечення з 01 травня 2020 року (питання 5 Порядку денного Загальних зборів); з 01 травня 2020 року встановити розміри обов'язкових щомісячних внесків на утримання спільного майна будинку, внесків до ремонтного та резервного фондів за 1 кв.м. загальної площі нерухомого майна співвласника: внесок на утримання спільного майна будинку у розмірі 7,83 грн/кв.м.; внесок до ремонтного фонду у розмірі 0,20 грн/кв.м.; внесок до резервного фонду у розмірі 0,35 грн/кв.м.; що загалом складає 8,38 грн/кв.м. на місяць (питання 6 Порядку денного загальних зборів); встановлено строк сплати усіх внесків до 20 числа поточного місяця (питання 6 Порядку денного загальних зборів); затверджено Порядок сплати внесків (платежів) на утримання та обслуговування будинку та у фонди Об'єднання (питання 12 Порядку денного загальних зборів).
Так, відповідно до вказаного Порядку сплати внесків (платежів) на утримання та обслуговування будинку та у фонди Об'єднання квитанції на сплату внесків надаються співвласникам до 7 числа поточного місяця. Сплата внесків здійснюється співвласниками не пізніше 20-го числа поточного місяця.
При цьому, згідно Інформаційної довідки із Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 295393800 від 19.01.2022 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Імідж Пікчерз» є власником наступних об'єктів нерухомого майна (приміщень): нежитлового приміщення 854, загальною площею 116,3 кв.м., розташоване адресою: м. Київ, вулиця Кондратюка Юрія, будинок 5 (договір купівлі-продажу нежитлового приміщення від 09.02.2021 року, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Дубенко К.С. за реєстровим номером 385); нежитлового приміщення 851, загальною площею 142 кв.м., розташоване за адресою: м. Київ, вулиця Кондратюка Юрія, будинок 5 (договір купівлі-продажу нежитлового приміщення від 09.02.2021 року, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Дубенко К.С. за реєстровим номером 383); нежитлового приміщення 853, загальною площею 223,4 кв.м., розташоване за адресою: м. Київ, вулиця Кондратюка Юрія, будинок 5 (договір купівлі-продажу нежитлового приміщення від 09.02.2021 року, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Дубенко К.С. за реєстровим номером 384); нежитлового приміщення 867, загальною площею 505,2 кв.м., розташоване за адресою: м. Київ, вулиця Кондратюка Юрія, будинок 5 (договір купівлі-продажу нежитлового приміщення від 30.06.2021 року, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Русанюк З.В. за реєстровим номером 941); нежитлового приміщення 857, загальною площею 476,2 кв.м., розташоване за адресою: м. Київ, вулиця Кондратюка Юрія, будинок 5 (договір купівлі-продажу нежитлового приміщення від 27.11.2020 року, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Русанюк З.В. за реєстровим номером 1211).
Відтак, оскільки ТОВ «Імідж Пікчерз» є власником вказаних нежитлових приміщень №851, №853, №854, №857, №867, розташованих у будинку №5 по вул. Юрія Кондратюка у м. Києві, управління та утримання якого здійснює ОСББ «К5», на ТОВ «Імідж Пікчерз» поширюється дія рішень загальних зборів співвласників вказаного будинку та Статут ОСББ «К5» в частині обов'язку по сплаті внесків і платежів у розмірі та порядку, які встановлені відповідними рішеннями ОСББ.
Однак, як зазначає ОСББ «К5», ТОВ «Імідж Пікчерз» у добровільному порядку як власник нежитлових приміщень, не сплачує кошти на утримання будинку.
Таким чином, враховуючи той факт, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Імідж Пікчерз» є власником нежитлових приміщень №851, №853, №854, №857, №867, розташованих у будинку №5 по вул. Юрія Кондратюка у м. Києві, що останнім не заперечується, проте в порушення норм чинного законодавства України, зокрема, Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку", Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку", Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України та всупереч рішенням загальних зборів співвласників ОСББ «К5», оформлених протоколом №2 від 02.02.2020 року, не виконує свої зобов'язання зі сплати відповідних внесків на утримання будинку та прибудинкової території, у останнього утворилась заборгованість перед ОСББ за період серпень 2022 року - червень 2023 року у загальному розмірі 134868,69 грн., про стягнення якої позивач звернувся до суду з даною позовною заявою.
У свою чергу, Товариством з обмеженою відповідальністю «Імідж Пікчерз» подано зустрічний позов про визнання недійсним з моменту прийняття Протоколу №2 від 02.02.2020 року загальних зборів ОСББ «К5» в частині встановлення з 01.05.2020 року розмірів обов'язкових щомісячних внесків для здійснення витрат на управління будинком та затвердження порядку сплати внесків (платежів) на утримання та обслуговування будинку та у фонди об'єднання з підстав того, що загальні збори багатоквартирного будинку від 02.02.2020 року проводились з істотними порушеннями чинного законодавства в частині порядку голосування, визначення та обрахунку голосів, а тому оформлені ними рішення підлягають скасуванню. Так, ТОВ «Імідж Пікчерз» посилається на те, що ОСББ «К5» під час голосування не було враховано площі нежитлових приміщень 25-26 поверхів будинку №5 по вул. Юрія Кондратюка у м. Києві, які складають 3161,1 кв.м та належать співвласникам будинку, що призвело до невірного результату голосування і оскільки серед додатків до Протоколу №2 від 02.02.2020 року відсутні листи письмового опитування, то зміст вказаного протоколу не відповідає фактичним обставинам проведення зборів.
Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді обставин справи у судовому засіданні в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов таких висновків.
За положеннями частини 2 статті 382 Цивільного кодексу України усі власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку є співвласниками на праві спільної сумісної власності спільного майна багатоквартирного будинку. Спільним майном багатоквартирного будинку є приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб усіх співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташований багатоквартирний будинок та його прибудинкова територія, у разі державної реєстрації таких прав.
Правові та організаційні засади створення, функціонування, реорганізації та ліквідації об'єднань власників жилих і нежилих приміщень багатоквартирного будинку, захисту їх прав та виконання обов'язків щодо спільного утримання багатоквартирного будинку визначено Законом України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку», згідно якого, об'єднання співвласників багатоквартирного будинку - юридична особа, створена власниками квартир та/або нежитлових приміщень багатоквартирного будинку для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання спільного майна.
За приписами статті 1 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку», співвласником багатоквартирного будинку є власник квартири або нежитлового приміщення у багатоквартирному будинку; управління багатоквартирним будинком - вчинення співвласниками багатоквартирного будинку дій щодо реалізації прав та виконання обов'язків співвласників, пов'язаних з володінням, користуванням і розпорядженням спільним майном багатоквартирного будинку.
Частиною 2 статті 7 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» встановлено, що кожний співвласник несе зобов'язання щодо належного утримання, експлуатації, реконструкції, реставрації, поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна багатоквартирного будинку пропорційно до його частки співвласника.
Відповідно до частини 4 статті 4 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» основна діяльність об'єднання полягає у здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав співвласників на володіння та користування спільним майном співвласників, належне утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов'язань, пов'язаних з діяльністю об'єднання.
За змістом статті 10 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» вищим органом управління об'єднання є загальні збори його членів, до виключної компетенції яких, зокрема, належить затвердження кошторису, балансу об'єднання та річного звіту; визначення порядку сплати, переліку та розмірів внесків і платежів співвласників.
У разі відмови співвласника сплачувати внески і платежі на утримання та проведення реконструкції, реставрації, поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна об'єднання або за його дорученням управитель має право звернутися до суду (частина 6 статті 13 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку»).
Відповідно до статті 15 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» співвласник зобов'язаний, зокрема виконувати обов'язки, передбачені статутом об'єднання; виконувати рішення статутних органів, прийняті у межах їхніх повноважень; своєчасно і в повному обсязі сплачувати належні внески і платежі.
Водночас статті 16-18 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» окремо визначають права та обов'язки об'єднання співвласників, яке набуває і здійснює їх через свої органи в силу положень статті 92 ЦК України про цивільну дієздатність юридичної особи.
Так, об'єднання має право встановлювати порядок сплати, перелік та розміри внесків і платежів співвласників, у тому числі відрахувань до резервного та ремонтного фондів, які за статтею 21 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» належать до коштів об'єднання, та зобов'язане забезпечувати дотримання інтересів усіх співвласників при встановленні умов і порядку володіння, користування і розпорядження спільною власністю, розподілі між співвласниками витрат на експлуатацію та ремонт спільного майна.
Об'єднання забезпечує утримання та експлуатацію багатоквартирного будинку, користування спільним майном у такому будинку. Для забезпечення утримання та експлуатації багатоквартирного будинку, користування спільним майном у такому будинку, включаючи поточний ремонт, утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, водопостачання та водовідведення, теплопостачання і опалення, вивезення побутових відходів, об'єднання за рішенням загальних зборів має право: задовольняти зазначені потреби самостійно шляхом самозабезпечення; визначати управителя, виконавців окремих житлово-комунальних послуг, з якими усі співвласники укладають відповідні договори; виступати колективним споживачем (замовником) усіх або частини житлово-комунальних послуг. Питання самостійного забезпечення об'єднанням експлуатації та утримання багатоквартирного будинку та користування спільним майном у такому будинку регулюються Господарським кодексом України в частині господарчого забезпечення діяльності негосподарюючих суб'єктів. Самостійне забезпечення об'єднанням утримання і експлуатації багатоквартирного будинку, користування спільним майном у багатоквартирному будинку може здійснюватися безпосередньо співвласниками, а також шляхом залучення об'єднанням фізичних та юридичних осіб на підставі укладених договорів. Для фінансування самозабезпечення об'єднання співвласники сплачують відповідні внески і платежі в розмірах, установлених загальними зборами об'єднання. За згодою правління окремі співвласники можуть у рахунок сплати таких внесків і платежів виконувати окремі роботи (стаття 22 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку»).
Статтею 20 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» врегульовано визначення часток внесків і платежів на утримання, експлуатацію та ремонт спільного майна. Так, частка співвласника у загальному обсязі внесків і платежів на утримання, реконструкцію, реставрацію, проведення поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна у багатоквартирному будинку встановлюється пропорційно до загальної площі квартири (квартир) та/або нежитлових приміщень, що перебувають у його власності. Частка участі співвласника квартири та/або нежитлового приміщення визначається відповідно до його частки як співвласника квартири та/або нежитлового приміщення.
Аналогічний принцип закріплений і у пункті 2 розділу IV Статуту ОСББ «К5», відповідно до якої частка співвласника у загальному обсязі внесків і платежів на утримання, реконструкцію, реставрацію, проведення поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна встановлюється пропорційно до загальної площі квартири (квартир) та/або нежитлових приміщень, що перебувають у його власності.
Згідно зі статтею 23 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» внески на утримання і ремонт приміщень або іншого майна, що перебуває у спільній власності, визначаються статутом об'єднання та/або рішенням загальних зборів.
Вказані норми і умови статуту визначають порядок (спосіб) розподілу витрат.
Згідно зі статтею 17 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» для забезпечення виконання власниками приміщень своїх обов'язків об'єднання має право, зокрема: вимагати від співвласників своєчасної та у повному обсязі сплати всіх встановлених цим Законом та статутом об'єднання внесків і платежів, у тому числі відрахувань до резервного та ремонтного фондів; звертатися до суду в разі відмови співвласника відшкодовувати заподіяні збитки, своєчасно та у повному обсязі сплачувати всі встановлені цим Законом та статутом об'єднання внески і платежі, у тому числі відрахування до резервного та ремонтного фондів.
За змістом частин першої-третьої статті 12 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» витрати на утримання, реконструкцію, реставрацію, проведення поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна у багатоквартирному будинку та інші витрати, передбачені рішенням співвласників або законом, входять до складу витрат на управління багатоквартирним будинком та, за загальним правилом, розподіляються між співвласниками пропорційно до їхніх часток співвласника, незалежно від факту використання ними належної їм квартири (нежитлового приміщення) та спільного майна, а також членства в ОСББ.
Системний аналіз приписів статей 10, 13, 15, 16, 17, 20, 23 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» дозволяє зробити висновок про те, що зазначений закон передбачає комплекс взаємопов'язаних прав та обов'язків власників квартир та об'єднання співвласників, які в кінцевому мають забезпечити належне функціонування та утримання співвласниками житлового будинку їхньої спільної часткової власності. Зокрема, праву об'єднання в особі його загальних зборів, на встановлення порядку сплати, переліку та розміру внесків і платежів (статті 10, 16 Закону) кореспондує обов'язок співвласника виконувати рішення статутних органів об'єднання, своєчасно та в повному обсязі сплачувати належні внески і платежі, частка яких визначається пропорційно до загальної площі квартири (статті 15, 20 Закону).
У відповідності до положень частини 4 статті 319 Цивільного кодексу України власність зобов'язує.
Власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 322 Цивільного кодексу України).
Згідно з частиною 2 статті 382 Цивільного кодексу України усі власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку є співвласниками на праві спільної сумісної власності спільного майна багатоквартирного будинку.
Співвласник відповідно до своєї частки у праві спільної часткової власності зобов'язаний брати участь у витратах на управління, утримання та збереження спільного майна, у сплаті податків, зборів (обов'язкових платежів), а також нести відповідальність перед третіми особами за зобов'язаннями, пов'язаними із спільним майном (стаття 360 Цивільного кодексу України).
Таким чином, згідно з положеннями статей 360, 382 Цивільного кодексу України, статей 7, 15, 17, 20 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" прийняті відповідно до статуту рішення загальних зборів об'єднання з питань управління багатоквартирним будинком є обов'язковими для усіх власників квартир (нежитлових приміщень) у багатоквартирному будинку, які одночасно є співвласниками спільного майна такого будинку та зобов'язані його утримувати в силу прямої норми статті 322 Цивільного кодексу України та частини 2 статті 7, частини 1-3 статті 12 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку".
Як встановлено судом, Товариство з обмеженою відповідальністю «Імідж Пікчерз» є власником нежитлових приміщень №851 (загальною площею 142,0 кв.м.), №853 (загальною площею 223,4 кв.м.), №854 (загальною площею 116,3 кв.м.), №857 (загальною площею 476,2 кв.м.), №867 (загальною площею 505,2 кв.м.) в багатоквартирному будинку №5 по вул. Юрія Кондратюка у м. Києві, що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та не заперечується останнім.
За вказаних обставин, зважаючи на наведені вище норми закону, рішення загальних зборів ОСББ «К5», у тому числі, про визначення розміру внесків на утримання та управління багатоквартирним будинком, а також про встановлення форми управління багатоквартирним будинком шляхом самостійного утримання будинку та прибудинкової території, є обов'язковими для Товариства з обмеженою відповідальністю «Імідж Пікчерз», який є власником вищенаведених нежитлових приміщень по вул. Юрія Кондратюка, 5 у м. Києві, і в силу прямої норми закону несе тягар утримання належного йому майна та зобов'язане виконувати прийняті відповідно до статуту рішення ОСББ.
При цьому, Товариство з обмеженою відповідальністю «Імідж Пікчерз» у зустрічній позовній заяві оспорює правомірність прийнятого загальними зборами ОСББ «К5» рішення, оформленого протоколом №2 від 02.02.2020 року, в частині встановлення з 01.05.2020 року розмірів обов'язкових щомісячних внесків для здійснення витрат на управління будинком та затвердження порядку сплати внесків (платежів) на утримання та обслуговування будинку у фонди об'єднання (пункт 6, 12 Порядку денного).
Згідно зі статтями 15, 16 Цивільного кодексу України, які кореспондуються за змістом зі статтею 20 Господарського кодексу України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Відповідно до частини другої статті 4 Господарського процесуального кодексу України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
За приписами пункту 3 частини першої статті 20 ГПК України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв'язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою статті 20 ГПК України), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема: справи у спорах, що виникають з корпоративних відносин, в тому числі у спорах між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи або між юридичною особою та її учасником (засновником, акціонером, членом), у тому числі учасником, який вибув, пов'язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, крім трудових спорів.
Правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси. Суд повинен установити, чи були порушені, невизнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.
Застосування певного способу судового захисту вимагає доведеності належними доказами сукупності таких умов: наявності у позивача певного суб'єктивного права (інтересу); порушення (невизнання або оспорювання) такого права (інтересу) з боку відповідача; належності обраного способу судового захисту (адекватність наявному порушенню та придатність до застосування як передбаченого законодавством). Відсутність (недоведеність) будь-якої із зазначених умов унеможливлює задоволення позову.
Обраний спосіб захисту має безпосередньо втілювати мету, якої прагне досягти суб'єкт захисту, тобто мати наслідком повне припинення порушення його прав та охоронюваних законом інтересів.
Установивши наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб'єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, про захист яких подано позов, суд з'ясовує наявність чи відсутність факту їх порушення або оспорення і відповідно ухвалює рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачу в захисті, встановивши безпідставність та (або) необґрунтованість заявлених вимог (аналогічний висновок міститься у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.10.2019 у справі №525/505/16-ц та у постанові Верховного Суду від 09.02.2022 у справі №910/6939/20).
Відповідно до частини п'ятої статті 10 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» рішення загальних зборів, прийняте відповідно до статуту, є обов'язковим для всіх співвласників. Проте, рішення загальних зборів можуть бути оскаржені в судовому порядку (частина 8 статті 10 Закону).
Дана норма міститися також у пункті 11 розділу ІІІ Статуту ОСББ «К5», відповідно до якого вказано, що рішення загальних зборів може бути оскаржене в судовому порядку.
Статтею 14 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" передбачено, що спори щодо здійснення прав співвласників вирішуються за згодою сторін або в судовому порядку.
Тобто, якщо хоча б один співвласник обґрунтовано не погоджується з рішенням більшості, прийнятим на загальних зборах, він може звернутися до суду за місцезнаходженням ОСББ з позовною заявою про визнання недійсним певного рішення або частини рішення ОСББ.
При цьому право співвласника на оспорення в судовому порядку певного рішення загальних зборів ОСББ, яке прийнято до набуття ним права власності на квартиру та/або на нежитлове приміщення, не залежить від участі такого співвласника у прийнятті оспорюваного рішення ОСББ, оскільки порушення прав позивача у зв'язку з прийняттям рішення ОСББ виникає з моменту набуття права власності на нерухоме майно (укладення договору купівлі-продажу квартири та/або нежитлового приміщення) у багатоквартирному будинку, в якому створено ОСББ (близький за змістом висновок міститься у постанові Верховного Суду від 08.06.2022 року у справі №908/1206/20).
У той же час, суд зазначає, що рішення загальних зборів учасників (акціонерів, членів) та інших органів юридичної особи не є правочинами у розумінні статті 202 Цивільного кодексу України. До цих рішень не можуть застосовуватися положення статей 203 та 215 Цивільного кодексу України, які визначають підстави недійсності правочину, і, відповідно, правові наслідки недійсності правочину за статтею 216 Цивільного кодексу України. Зазначені рішення є актами ненормативного характеру (індивідуальними актами), тобто офіційними письмовими документами, що породжують певні правові наслідки, які спрямовані на регулювання господарських відносин і мають обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин.
У зв'язку з цим підставами для визнання недійсними рішень загальних зборів учасників ОСББ можуть бути: невідповідність рішень загальних зборів нормам законодавства; порушення вимог закону та/або установчих документів під час скликання та проведення загальних зборів; позбавлення учасника (члена) ОСББ можливості взяти участь у загальних зборах.
Підставами для визнання недійсними рішень загальних зборів ОСББ у зв'язку з порушенням прямих вказівок закону є: а) під час прийняття рішення було порушено процедуру, передбачену статтею 10 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» і Статутом ОСББ; б) у разі прийняття рішення було порушено права співвласника, визначені в статті 14 Закону про ОСББ; в) під час прийняття рішення було неправильно визначено частку в загальному обсязі внесків і платежів на утримання, реконструкцію, реставрацію, проведення поточного та капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна в багатоквартирному будинку (стаття 20 Закону про ОСББ).
Враховуючи, що цей спір найбільш наближений до корпоративних спорів, то суд застосовує аналогію права до спірних правовідносин.
Рішення загальних зборів учасників (акціонерів) та інших органів господарського товариства є актами, оскільки ці рішення зумовлюють настання правових наслідків, спрямованих на регулювання господарських відносин, і мають обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин. Підставами для визнання недійсними рішень загальних зборів акціонерів (учасників) господарського товариства можуть бути: порушення вимог закону та/або установчих документів під час скликання та проведення загальних зборів товариства; позбавлення акціонера (учасника) товариства можливості взяти участь у загальних зборах; порушення прав чи законних інтересів акціонера (учасника) товариства рішенням загальних зборів.
Однак, не всі порушення законодавства, допущені під час скликання та проведення загальних зборів юридичної особи, є підставами для визнання недійсними прийнятих ними рішень.
Безумовною підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів у зв'язку з порушенням прямих вказівок закону є: прийняття загальними зборами рішення за відсутності кворуму для проведення загальних зборів чи прийняття рішення або у разі неможливості встановлення наявності кворуму; прийняття загальними зборами рішень з питань, не включених до порядку денного загальних зборів товариства; відсутність протоколу загальних зборів.
Під час вирішення питання про недійсність рішень загальних зборів ОСББ у зв'язку з іншими порушеннями, допущеними під час їх скликання та проведення, господарський суд повинен оцінити, як ці порушення вплинули на прийняття загальними зборами відповідного рішення щодо позивача.
Частиною 2 статті 10 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» встановлено, що до повноважень зборів співвласників належить прийняття рішень з усіх питань управління багатоквартирним будинком, у тому числі, про визначення переліку та розміру витрат на управління багатоквартирним будинком.
Рішення вважається прийнятим зборами співвласників, якщо за нього проголосували власники квартир та нежитлових приміщень, площа яких разом перевищує 75 відсотків загальної площі всіх квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку, крім рішень з питань, зазначених у пунктах 2, 3 і 9 частини другої цієї статті, які вважаються прийнятими зборами співвласників, якщо за них проголосували власники квартир та нежитлових приміщень, площа яких разом перевищує 50 відсотків загальної площі всіх квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку. Якщо одна особа є власником квартир (квартири) та/або нежитлових приміщень, загальна площа яких становить 50 відсотків або більше загальної площі всіх квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку, рішення вважається прийнятим зборами співвласників, якщо за нього проголосувало більш як 75 відсотків загальної кількості співвласників, а рішення з питань, зазначених у пунктах 2, 3 і 9 частини другої цієї статті, вважається прийнятим зборами співвласників, якщо за нього проголосувало більш як 50 відсотків загальної кількості всіх співвласників (частина 6 статті 10 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» в редакції, чинній на момент прийняття спірного рішення).
Положеннями статті 10 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» передбачено, що загальні збори співвласників є вищим органом управління об'єднання, до виключної компетенції яких відноситься, зокрема, затвердження кошторису, балансу об'єднання та річного звіту; визначення порядку сплати, переліку та розмірів внесків і платежів співвласників.
Кожний співвласник (його представник) під час голосування має кількість голосів, пропорційну до частки загальної площі квартири або нежитлового приміщення співвласника у загальній площі всіх квартир та нежитлових приміщень, розташованих у багатоквартирному будинку. Якщо одна особа є власником квартир (квартири) та/або нежитлових приміщень, загальна площа яких становить більш як 50 відсотків загальної площі всіх квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку, кожний співвласник має один голос незалежно від кількості та площі квартир або нежитлових приміщень, що перебувають у його власності (частини 7 та 8 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку»).
Статутом об'єднання може бути встановлено інший порядок визначення кількості голосів, що належать кожному співвласнику на загальних зборах.
Частиною 14 статті 10 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» (в редакції, чинній на момент прийняття спірного рішення) передбачено, що рішення про визначення переліку та розмірів внесків і платежів співвласників, порядок управління та користування спільним майном, передачу у користування фізичним та юридичним особам спільного майна, а також про реконструкцію та капітальний ремонт багатоквартирного будинку або зведення господарських споруд вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало не менш як дві третини загальної кількості усіх співвласників, а в разі якщо статутом не передбачено прийняття таких рішень, - більшістю голосів. З інших питань рішення вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало більше половини загальної кількості співвласників.
Якщо в результаті проведення загальних зборів для прийняття рішення не набрано кількості голосів "за" або "проти", встановленої частиною чотирнадцятою цієї статті, проводиться письмове опитування серед співвласників, які не голосували на загальних зборах. Письмове опитування співвласників проводиться протягом 15 календарних днів з дати проведення загальних зборів. Якщо протягом цього строку необхідну кількість голосів "за" не набрано, рішення вважаються неприйнятими.
Рішення приймається шляхом поіменного голосування. Під час підрахунку голосів враховуються і голоси, подані співвласниками під час проведення загальних зборів, і голоси, подані під час письмового опитування. Рішення оформляється особистим підписом кожного, хто проголосував, із зазначенням результату голосування ("за" чи "проти").
Аналогічні положення містить пункт 8 Статуту ОСББ «К5», відповідно до якого рішення про визначення переліку та розмірів внесків і платежів співвласників, порядок управління та користування спільним майном, передачу у користування фізичним та юридичним особам спільного майна, а також про реконструкцію та капітальний ремонт багатоквартирного будинку або зведення господарських споруд вважається прийнятим, якщо за нього проголосували співвласники (їхні представники), які разом мають більше 2/3 від загальної кількості голосів співвласників. З інших питань рішення вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало більше половини загальної кількості голосів співвласників.
Пунктом 9-10 Статуту ОСББ «К5» передбачено, що якщо в результаті проведення загальних зборів для прийняття рішення не набрано кількості голосів «за» або «проти», встановленої пунктом 8 цього розділу, ініціатором зборів (правлінням або ініціативною групою) проводиться письмове опитування серед співвласників, які не голосували на загальних зборах. Письмове опитування співвласників проводиться протягом 15 календарних днів з дати проведення загальних зборів. Якщо протягом цього строку необхідну кількість голосів «за» не набрано, відповідні рішення вважаються не прийнятими.
Під час підрахунку голосів враховуються і голоси, подані співвласниками під час проведення загальних зборів, і голоси, подані під час письмового опитування.
Судом встановлено, що голосування проводилось безпосередньо 02.02.2020 року на загальних зборах та шляхом опитування.
Загальна кількість співвласників ОСББ «К5» становить 880 осіб, що володіють площею квартир та нежитлових приміщень у розмірі 63 485,23 кв.м.
Загальна кількість співвласників, що прийняла участь в загальних зборах ОСББ «К5» складає 657 співвласників, яким належать квартири та/або нежитлові приміщення в об'єднанні співвласників загальною площею 44767,83 кв.м., що становить 70,52% від загальної площі всіх квартир та нежитлових приміщень будинку.
Загальна кількість присутніх на загальних зборах співвласників (особисто та/або представники): 158 осіб, яким належать квартири, нежитлові приміщення загальною площею 10590,1 кв.м., що становить 16,68% від загальної площі всіх квартир та нежитлових приміщень об'єднання.
Загальна кількість співвласників, які взяли участь у письмовому опитуванні (особисто та/або через представників): 499 осіб, яким належать квартири, нежитлові приміщення загальною площею 34177,73 кв.м., що становить 53,84% від загальної площі всіх квартир та нежитлових приміщень об'єднання.
Водночас, ТОВ «Імідж Пікчерз» у зустрічній позовній заяві вказує на те, що під час проведення загальних зборів ОСББ «К5» від 02.02.2020 року, не було враховано нежилі приміщення 25-26 поверхів, зареєстрованих в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно після 21.11.2013 року в загальній кількості 3161,1 кв.м., на підтвердження чого надає копії технічних паспортів, витягів з Державного реєстру речових прав та сертифікату серія ІУ №165133260200 від 21.11.2013 року про відповідність закінченого будівництвом об'єкту, виданого Державною архітектурно-будівельною інспекцією України.
Таким чином, за твердженням позивача за зустрічним позовом, при обрахунку голосів слід виходити із загальної кількості голосів співвласників ОСББ «К5», що володіють площею квартир та нежитлових приміщень у розмірі 66646,33 кв.м., а не 63485,23 кв.м.
В свою чергу, відповідач за зустрічним позовом ОСББ «К5» зазначає про те, що згідно загальнобудинкового технічного паспорту на об'єкт нерухомого майна: багатоквартирний будинок з об'єктами соціально-побутового торгівельного призначення за адресою, Оболонський район, вул. Юрія Кондратюка, 5-26 поверх у секції 1, 3, 4, 6 та 27 поверх у секції 2,5 є технічними поверхами (місцями загального користування) і не містять нежитлових приміщень, як про це зазначає ТОВ «Імідж Пікчерз». Тому при підрахунку голосів співвласники, які брали участь у голосуванні на загальних зборах від 02.02.2020 року та у письмовому опитуванні, ОСББ не враховувалась площа місць загального користування.
Дослідивши надані сторонами у справі докази, суд відзначає, що згідно сертифікату серії ІУ №165133260200 від 21.11.2013 року загальна площа будинку - 90794,54 кв.м., загальна площа квартир - 58502,1 кв.м., житлова площа квартир - 25989,63 кв.м., кількість квартир - 850 квартир, кількість поверхів - 25-26 поверхів, площа вбудовано-прибудованих та прибудованих приміщень - 4983,13 кв.м.
При цьому, зі змісту відомостей, що містяться у Державному реєстрі речових прав (а саме згідно інформаційної довідки від 25.07.2023 року) вбачається, що спірні нежитлові приміщення, про які вказує позивач за зустрічним позовом, знаходяться у підвальному приміщенні (1-й рівень літера А) багатоквартирного будинку по вул. Юрія Кондратюка 7/1, та є машиномісцями.
В свою чергу, надані до матеріалів справи технічні паспорти на приміщення громадського призначення, вбудовані в житловий будинок по вул. Юрія Кондратюка 5 у м. Києві, містять інформацію про місця загального користування (технічний поверх, підвал, горище, сходові клітини), які є неподільним спільним майном усіх співвласників багатоквартирного будинку без виділення такого майна в натурі та без закріплення його за будь-ким із співвласників. Тобто вказані технічні паспорти не дають можливості встановити, що на 25-26 поверхах будинку знаходяться нежилі приміщення загальною площею 3161,1 кв.м., право власності на які належать співвласникам ОСББ «К5», а не технічні приміщення (місця загального користування).
Водночас судом встановлено, що в провадженні Господарського суду міста Києва перебувала справа №910/5335/21 (910/8691/22) за позовом Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "К5" до ОСОБА_1 , Державного реєстратора Київської філії Комунального підприємства "Новозаводське" Мартинівської сільської ради Пулинського району Житомирської області Осиповича Ігоря Віталійовича, Міністерства юстиції України, Приватного акціонерного товариства "Енергополь-Україна", Департаменту з питань реєстрації Київської міської державної адміністрації про визнання недійсним інвестиційного договору, усунення перешкод у користуванні майном, визнання протиправним та скасування рішення державного реєстратора речових прав та скасування запису про право власності.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 25.09.2023 року у справі №910/5335/21(910/8691/22) позовні вимоги задоволено частково.
При цьому спір у справі №910/5335/21(910/8691/22) виник з приводу допоміжного приміщення, яким є 26 технічний поверх багатоквартирного будинку №5 по вул. Юрія Кондратюка у м. Києві.
Під час розгляду вказаної справи господарський суд дійшов висновку, що спірні приміщення, що розташовані на 26 поверсі 6 (шостої) секції, є допоміжними приміщеннями, складовою частиною житлового будинку №5 по вул. Юрія Кондратюка у м. Києві та не можуть бути передані у користування або у власність іншим особам без згоди всіх співвласників зазначеного будинку.
Одним з основних елементів верховенства права є принцип правової певності, який серед іншого передбачає, що рішення суду з будь-якої справи, яке набрало законної сили, не може бути поставлено під сумнів (п. 4 Інформаційного листа Вищого господарського суду України №01-8/1427 від 18.11.2003 року "Про Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та юрисдикцію Європейського суду з прав людини").
Європейський суд з прав людини також вказує, що одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, який, між іншим, вимагає щоб при остаточному вирішенні справи судами їх рішення не викликали сумнівів (BRUMARESCU v. ROMANIA, №28342/95 від 28 жовтня 1999 року, §61). Якщо конфліктна практика розвивається в межах одного з найвищих судових органів країни, цей суд сам стає джерелом правової невизначеності, тим самим підриває принцип правової визначеності та послаблює довіру громадськості до судової системи (LUPENI GREEK CATHOLIC PARISH AND OTHERS v. ROMANIA, №76943/11 від 29 листопада 2016 року, §123). Судові рішення повинні бути розумно передбачуваними (S.W. v. THE UNITED KINGDOM, №20166/92 від 22 листопада 1995 року, §36).
Даний принцип тісно пов'язаний з приписами ч. 4 ст. 75 ГПК України, якою передбачено, що обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
При цьому, не має значення, в якому саме процесуальному статусі виступали відповідні особи у таких інших справах - позивачі, відповідачі, треті особи, тощо.
Обставинами справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, є юридичні факти, що призвели до виникнення спірного правовідношення, настання відповідальності або інших наслідків, тобто такі факти, з якими норми матеріального права пов'язують виникнення, зміну чи припинення прав та обов'язків суб'єктів спірного матеріального правовідношення.
Преюдиціальність - обов'язковість фактів, установлених судовим рішенням, що набуло законної сили, в одній справі для суду при розгляді інших справ. Преюдиціально встановлені факти не підлягають доказуванню, адже їх істину вже встановлено у рішенні чи вироку, і немає необхідності встановлювати їх знову, тобто піддавати сумніву істинність і стабільність судового акта, який вступив в законну силу. Суть преюдиції полягає в неприпустимості повторного розгляду судом одного й того ж питання між тими ж сторонами.
Правила про преюдицію спрямовані не лише на заборону перегляду фактів і правовідносин, які встановлені в судовому акті, що вступив в законну силу. Вони також сприяють додержанню процесуальної економії в новому процесі. У випадку преюдиціального установлення певних обставин особам, які беруть участь у справі (за умови, що вони брали участь у справі при винесенні преюдиціального рішення), не доводиться витрачати час на збирання, витребування і подання доказів, а суду - на їх дослідження і оцінку. Усі ці дії вже здійснювалися у попередньому процесі, і їхнє повторення було б не лише недоцільним, але й неприпустимим з точки зору процесуальної економії. Для рішень господарських судів важливою умовою преюдиціальності фактів, що містяться в рішенні господарського суду, є суб'єктний склад спору. Отже, преюдиціальне значення мають лише рішення зі справи, в якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. Преюдицію утворюють виключно лише ті обставини, які безпосередньо досліджувалися і встановлювалися судом, що знайшло відображення в мотивувальній частині судового акта.
Наведений правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 24.05.2018 року у справі № 922/2391/16 та від 22.11.2022 у справі №910/8528/21.
За таких обставин, встановлені вищезазначеним рішенням Господарського суду міста Києва від 25.09.2023 року у справі №910/5335/21(910/8691/22) обставини того, що 26 поверх у секції 6 багатоквартирного будинку №5 по вул. Юрія Кондратюка у м. Києві є технічними приміщеннями (місцями загального користування) і не містить нежитлові приміщення в силу імперативних вимог статті 75 Господарського процесуального кодексу України мають преюдиційне значення для даної справи та не підлягають повторному доказуванню.
Відтак, суд доходить висновку про те, що при підрахунку голосів співвласників об'єднання ОСББ «К5» відповідач за зустрічним позовом вірно визначив кількість голосів співвласників, які брали участь у голосуванні, відповідно до їх частки від загальної площі квартир та/або нежитлових приміщень, розташованих у багатоквартирному будинку згідно правил частини 12 статті 10 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку».
Як зазначалось судом раніше, відповідно до статті 10 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» та пункту 8 Статуту ОСББ «К5» рішення про визначення переліку та розмірів внесків і платежів співвласників вважається прийнятим, якщо за нього проголосували співвласники (їхні представники), які разом мають більше 2/3 від загальної кількості голосів співвласників.
Під час розгляду справи судом встановлено, що по пункту 6 Порядку денного, а саме: про затвердження кошторису ОСББ «К5» на 2020/2021 роки; затвердження розміру та порядку сплати внесків для здійснення витрат на управління будинком, «за» проголосувало 42591,77 голосів співвласників, що складає 67,09%, «проти» проголосувало 2176,06 голосів співвласників, що складає 3,43% (рішення прийнято).
Таким чином, рішення загальних зборів ОСББ «К5» про затвердження переліку та розмірів внесків на утримання будинку прийнято більше 2/3 від загальної кількості голосів співвласників, у зв'язку з чим доводи позивача за зустрічним позовом про відсутність кворуму на загальних зборах співвласників ОСББ «К5» від 02.02.2020 року для прийняття рішення по пункту 6 порядку денного є необґрунтованими та безпідставними.
Судом також встановлено, що по пункту 12 Порядку денного, а саме про затвердження Порядку про сплату внесків та платежів, Порядку скликання та проведення загальних зборів ОСББ «К5», Порядку надання інформації щодо діяльності ОСББ «К5» за запитом співвласника, «за» проголосувало 42014,22 голосів співвласників, що складає 66,18%, «проти» проголосувало 2753,61 голосів співвласників, що складає 4,34% (рішення прийнято), що свідчить про те, що вказане рішення також було прийнято більшістю 2/3 голосів співвласників, тобто за наявності кворуму.
Щодо тверджень ТОВ «Імідж Пікчерз» про те, що серед додатків до Протоколу №2 від 02.02.2020 року загальних зборів ОСББ «К5» не вказані листки письмового опитування, що свідчить про їх відсутність та про невідповідність змісту протоколу фактичним обставинам проведення зборів, то суд відзначає, що відповідно до частини 9 статті 10 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» протокол зборів співвласників з питань, зазначених у пунктах 2 і 3 частини другої цієї статті, складається не менш як у двох примірниках, один з яких зберігається в управителя, а другий передається на зберігання виконавчому комітету сільської, селищної, міської ради за місцем розташування багатоквартирного будинку, який розміщує результативну частину рішення, прийнятого зборами співвласників, на своєму офіційному веб-сайті.
Згідно з пунктом 2 та 3 частини 2 статті 10 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» такими питаннями є: визначення управителя та його відкликання, затвердження та зміну умов договору з управителем; обрання уповноваженої особи (осіб) співвласників під час укладання, внесення змін та розірвання договору з управителем, здійснення контролю за його виконанням.
Порядок зберігання виконавчими комітетами сільських, селищних, міських рад протоколів зборів співвласників та розміщення ними на офіційному веб-сайті інформації про рішення, прийняті такими зборами, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Порядок зберігання протоколів зборів співвласників багатоквартирного будинку та розміщення інформації про рішення, прийняті такими зборами, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 24.02.2016 року.
Пунктом 3 вказаного Порядку передбачено, що зберіганню підлягають протоколи з питань: визначення управителя та його відкликання, затвердження та зміни умов договору з управителем; обрання уповноваженої особи (осіб) співвласників під час укладання, внесення змін та розірвання договору з управителем, здійснення контролю за його виконанням.
З наведеного вбачається, що листки письмового опитування у випадку проведення загальних зборів з питань, не визначених у пункті 3 Порядку, до виконавчого органу не надаються. Вищезазначене свідчить про те, що вказаний Порядок (в частині листків письмового опитування) застосовується до протоколу установчих зборів.
При цьому законом не встановлено чіткого переліку додатків, які повинні бути додані до протоколу загальних зборів ОСББ, в тому числі, й листки письмового опитування, а не зазначення у додатках до протоколу загальних зборів листків письмового опитування, у разі їх наявності, не є підставою для визнання протоколу таким, що не відповідає вимогам закону.
Разом з тим, як зазначає відповідач за зустрічним позовом, всі листки письмового опитування є у ОСББ «К5» в наявності, хоча вони і не є додатками до протоколу загальних зборів №2 від 02.02.2020 року, проте ТОВ «Імідж Пікчерз» жодного разу не зверталося до ОСББ «К5» з питань ознайомлення з протоколом загальних зборів №2 від 02.02.2020 року та листками голосування.
Приймаючи до уваги вищевикладене, судом встановлено відсутність порушень вимог закону та положень Статуту об'єднання під час голосування та прийняття рішень на загальних зборах співвласників ОСББ «К5», які відбулись 02.02.2020 року, адже як встановлено судом, у голосуванні по питанням порядку денного прийняла участь більше 2/3 співвласників будинку; за прийняття всіх рішень проголосували співвласники, які володіють більше 2/3 від загальної кількості голосів співвласників; зазначені результати належно відображені у протоколі загальних зборів ОСББ.
Недоліки, які мали місце при оформленні протоколу загальних зборів (а саме не зазначення серед додатків до протоколу листків письмового опитування) є несуттєвими, не призвели до порушення прав позивача та не впливають на законність рішення загальних зборів.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що зустрічні позовні вимоги є необґрунтованими, недоведеними та не підлягають задоволенню.
Відповідно до частини 1 статті 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
В силу статей 525, 526 Цивільного кодексу України та статті 193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, умов договору та вимог зазначених Кодексів, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до частини 2 статті 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Згідно статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно статті 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
За приписами частини 2 статті 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Судом встановлено, що заборгованість ТОВ «Імідж Пікчерз» як співвласника майна у будинках, управління якими здійснює ОСББ «К5», з урахуванням розмірів внесків за утримання будинку та прибудинкової території, встановлених пунктом 6 Протоколу № 2 від 02.02.2020 року загальних зборів ОСББ «К5», за період серпень 2022 року - червень 2023 року складає: 13089,56 грн - по нежитловому приміщенню №851 площею 142 кв. м., 20592,99 грн - по нежитловому приміщенню №853 площею 223,4 кв.м., 10720,60 грн - по нежитловому приміщенню №854 площею 116,3 кв.м., 43896,16 грн - по нежитловому приміщенню №857 площею 476,2 кв.м., 46569,38 грн - по нежитловому приміщенню №867 площею 505,2 кв.м.
Проте, відповідач за первісним позовом оплату не здійснював, внаслідок чого у ТОВ «Імідж Пікчерз» перед ОСББ «К5» утворилась заборгованість зі сплати внесків та платежів за вказані періоди та по вказаним нежитловим приміщенням у загальному розмірі 134868,69 грн.
Разом з тим, судом встановлено, що після подання позову до суду та відкриття провадження у справі, відповідач за первісним позовом здійснив часткову оплату основного боргу у спірних правовідносинах в розмірі 46569,38 грн, що підтверджується платіжною інструкцією №1292 від 15.11.2023.
За приписами пункту 2 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
Предмет спору - це об'єкт спірного правовідношення, те благо (річ, право, інше майно), з приводу якого виник спір.
У даному випадку, предметом спору є стягнення з відповідача за первісним позовом заборгованості зі сплати внесків на утримання спільного майна будинку, внесків до ремонтного та резервного фондів у розмірі 134868,69 грн.
Відповідно до статті 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Таким чином, спір в даній справі частково припинив своє існування у зв'язку з оплатою відповідачем частково суми основного боргу в розмірі 46569,38 грн.
Суб'єкти господарювання мають можливість самостійно регулювати свої відносини, діяти на власний розсуд, тому суд вважає за можливе закрити провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмету спору, оскільки такий припинив існування в процесі розгляду справи (провадження у справі відкрито 12.07.2023, а оплата здійснена 15.11.2023).
Відсутність предмета спору, а часткова сплата основної заборгованості під час розгляду справи означає відсутність спірного матеріального правовідношення між сторонами.
Пунктом 2 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
Разом з цим, суд вважає за необхідне роз'яснити сторонам, що відповідно до частини 3 статті 231 Господарського процесуального кодексу України у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду із спору між тими самим сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.
Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до статей 76-79 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
За приписами частини 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Оцінка доказів - це розумова, пізнавальна діяльність суду, яка полягає у дослідженні якісних і кількісних ознак зібраних доказів у конкретній справі. Закон не регулює порядок роздумів судді. Проте норми права встановлюють зовнішні умови, гарантії, які забезпечують істинність логічних висновків суддів.
Суд зобов'язаний надати оцінку кожному належному, допустимому та достовірному доказу, який міститься в матеріалах справи, а також визначити певну сукупність доказів, з урахуванням їх належності, допустимості, достовірності, вірогідності та взаємного зв'язку, що дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Аналогічна правова позиція наведена у постанові Верховного Суду від 01.07.2021 у справі №917/549/20.
При цьому, оцінюючи доводи учасників справи під час розгляду справи, суд як джерелом права керується також практикою Європейського суду з прав людини. Так, Європейський суд з прав людини по справі «Ващенко проти України» (Заява № 26864/03) від 26 червня 2008 року зазначив, що принцип змагальності полягає в тому, що суд уважно досліджує зауваження заявника, виходячи з сукупності наявних матеріалів в тій мірі, в якій він є повноважним вивчати заявлені скарги. Отже, у суду відсутні повноваження на вихід за межі принципу диспозитивності і змагальності та збирання доказів на користь однієї із зацікавлених сторін.
Суд не бере до уваги доводи відповідача за первісним позовом про те, що ТОВ «Імідж Пікчерз» не було власником нежитлових приміщень станом на 02.02.2020 року і не приймало участі у створенні ОСББ та прийнятті рішення про зміну форми управління будинку, оскільки відповідно до частини 2 статті 6 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» реалізація співвласником своїх прав не може порушувати права інших співвласників.
Частиною 3 статті 6 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» передбачено, що у разі відчуження квартири чи нежитлового приміщення новий власник набуває усіх прав попереднього власника як співвласника.
Отже, посилання ТОВ «Імідж Пікчерз» на те, що він не брав участі у голосуванні на установчих та загальних зборах, жодним чином не впливають на обов'язок останнього здійснювати оплату внесків на утримання спільного майна та виконувати інші рішення, прийняті загальними зборами ОСББ «К5».
Враховуючи те, що сума боргу відповідача за первісним позовом по сплаті внесків на утримання будинку і прибудинкової території, яка складає 134868,69 грн, підтверджена належними доказами, наявними в матеріалах справи, і відповідач за первісним позовом не надав доказів на спростування наявності такої заборгованості та її сплати в повному обсязі, суд дійшов висновку про закриття провадження в частині стягнення 46569,38 грн основного боргу та задоволення первісних позовних вимог в іншій частині.
Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних в порядку статті 625 Цивільного кодексу України є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові (аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду №910/12604/18 від 01.10.2019).
Частина 1 статті 612 Цивільного кодексу України визначає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
За приписами статті 253 Цивільного кодексу України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
Згідно з пунктом 6 Протоколу №2 від 02.02.2020 року загальних зборів ОСББ «К5» та Порядком сплати внесків (платежів) на утримання та обслуговування будинку та у фонди об'єднання, затвердженого протоколом №2 від 02.02.2020 року загальних зборів ОСББ «К5», сплата внесків здійснюється не пізніше 20-го числа поточного місяця.
Таким чином, з урахуванням приписів статті 530 Цивільного кодексу України та пунктом 6 Протоколу №2 від 02.02.2020 року відповідач за первісним позовом мав оплачувати надані позивачем за первісним позовом послуги з утримання будинку та прибудинкової території щомісяця не пізніше 20 числа поточного місяця.
Втім, як встановлено судом, відповідач за первісним позовом не здійснив оплату внесків та платежів за утримання будинку та прибудинкової території у визначені пунктом 6 Протоколу №2 від 02.02.2020 року загальних зборів ОСББ «К5» строки та розмірі, а отже є таким, що прострочив виконання зобов'язання.
Відтак, враховуючи те, що відповідач за первісним позовом допустив прострочення розрахунків з позивачем за первісним позовом за надані послуги, на підставі частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України, позивачем нараховано та заявлено до стягнення (за період з 21.08.2022 - 21.06.2023 року) 3% річних у розмірі 164,33 грн та інфляційні втрати в сумі 435,54 грн - по нежитловому приміщенню №851 площею 142,0 кв.м., 3% річних у розмірі 258,50 грн та інфляційні втрати в сумі 685,17 грн - по нежитловому приміщенню №853 площею 223,4 кв.м., 3% річних у розмірі 134,58 грн та інфляційні втрати в сумі 356,70 грн - по нежитловому приміщенню №854 площею 116,3 кв.м., 3% річних у розмірі 551,04 грн та інфляційні втрати в сумі 1460,55 грн - по нежитловому приміщенню №857 площею 476,2 кв.м., 3% річних у розмірі 584,59 грн та інфляційні втрати в сумі 1549,50 грн - по нежитловому приміщенню №867 площею 505,2 кв.м.
З огляду на вимоги статті 86 Господарського процесуального кодексу України господарський суд має з'ясовувати обставини, пов'язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми пені та інших нарахувань у зв'язку з порушенням грошового зобов'язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов'язання, та зазначеного позивачем максимального розміру відповідних пені та інших нарахувань.
Здійснивши перевірку наданого позивачем розрахунку 3% річних та інфляційних втрат у межах заявленого періоду, суд дійшов висновку про те, що він є арифметично вірним, обґрунтованим та здійснений у відповідності до приписів чинного законодавства, у зв'язку з чим первісні позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню в повному обсязі.
Згідно з пунктом 2 частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи висновки суду про обгрунтованість первісних позовних вимог витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача за первісним позовом в порядку статті 129 Господарського процесуального кодексу України.
Враховуючи висновки суду про відмову в задоволенні зустрічних позовних вимог витрати по сплаті судового збору покладаються на позивача за зустрічним позовом в порядку статті 129 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись статтями 13, 73, 74, 76-80, 129, 231, 232, 236-242 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Провадження в частині первісних позовних вимог Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "К5" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Імідж Пікчерз" про стягнення 46569,38 грн основного боргу закрити.
2. В іншій частині первісні позовні вимоги Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "К5" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Імідж Пікчерз" задовольнити.
3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Імідж Пікчерз» (04201, м. Київ, вул. Юрія Кондратюка, буд. 5, ідентифікаційний код 39758223) на користь Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «К5» (04202, м. Київ, вул. Юрія Кондратюка, буд. 5, ідентифікаційний код 43065369) основний борг у розмірі 88299 (вісімдесят вісім тисяч двісті дев'яносто дев'ять) грн 31 коп., 3% річних у розмірі 1693 (одна тисяча шістсот дев'яносто три) грн 04 коп., інфляційні втрати у розмірі 4487 (чотири тисячі чотириста вісімдесят сім) грн 46 коп. та судовий збір у розмірі 2684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) грн 00 коп.
4. Видати наказ позивачу за первісним позовом після набрання рішенням суду законної сили.
5. У задоволенні зустрічних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Імідж Пікчерз" до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "К5" про визнання недійсним протоколу загальних зборів відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Рішення, відповідно до ст. 256 Господарського процесуального кодексу України може бути оскаржено до апеляційного господарського суду шляхом подання апеляційної скарги протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено та підписано 07.02.2024.
Суддя Т.В. Васильченко