номер провадження справи 18/116/23
02.02.2024 справа № 904/1559/23
м.Запоріжжя Запорізької області
Господарський суд Запорізької області у складі головуючого судді Левкут Вікторії Вікторівни, розглянувши матеріали справи № 904/1559/23
за позовом приватного акціонерного товариства “Судноплавна компанія “Укррічфлот” (вул. Електриків, буд. 8, м. Київ, 04071)
до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю “Кам'янський термінал” (вул. Портова, буд. 2, вбудоване приміщення 01, м. Кам'янське, Дніпропетровська область, 51925)
про стягнення 163672,78 грн.
Без повідомлення (участі) представників учасників справи
Приватне акціонерне товариство “Судноплавна компанія “Укррічфлот” звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю “Кам'янський термінал” 163672,78 грн., які складаються з: 106500,00 грн. основного боргу, 11399,17 грн. пені, 29500,00 грн. штрафу, 2304,12 грн. 3% річних та 13969,49 грн. інфляційних втрат.
Позовні вимоги вмотивовані неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов'язань щодо сплати позивачу плати за послуги з відстою судна т/х "БТ-467" за договорами послуг по відстою судна №ЗРП 2-2-6/88-21 від 01.02.2021 та №ЗРП 2-2-6/36-22 від 30.12.2021, що є підставою для стягнення заборгованості та нарахованих штрафних та компенсаційних сум у судовому порядку. Посилаючись на приписи ст.ст. 202, 251, 509, 525, 526, 530, 533-535, 610-614, 625 ЦК України, ст.ст. 173, 174, 193, 230, 231 ГК України, позивач просив позов задовольнити.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 14.04.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 904/1559/23; постановлено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) учасників за наявними у справі матеріалами.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 25.05.2023 справу №904/1559/23 передано за територіальною підсудністю до Господарського суду Запорізької області.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.06.2023 справу № 904/1559/23 передано на розгляд судді Левкут В.В.
Ухвалою суду від 03.07.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження у справі № 904/1559/23, присвоєно справі номер провадження 18/116/23, на підставі ст. 252 ГПК України ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та без повідомлення учасників справи. В даній ухвалі суду зазначалось, що розгляд справи по суті розпочнеться через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі № 904/1559/23; відповідачу запропоновано надати у строк, що не перевищує 15 днів з дня отримання ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше 01.08.2023, відзив на позов із урахуванням вимог ст.165 ГПК України; позивачу запропоновано у строк - протягом 5 днів з дня отримання відзиву (у разі його отримання) надати суду відповідь на відзив.
Сторони повідомлені про розгляд справи у визначеному ГПК України порядку.
Згідно довідок про доставку документу в електронному вигляді - ухвалу суду від 03.07.2023 доставлено до електронних скриньок позивача та відповідача 04.07.2023.
У відповідності до ст. 42 ГПК України учасники справи зобов'язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи; з'являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов'язковою; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні; виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом.
Відзив на адресу суду від відповідача не надійшов ні у встановлений в ухвалі суду від 03.07.2023 у справі № 904/1559/23 процесуальний строк для подачі відзиву, ні пізніш, як і будь-яких клопотань чи заяв до суду від відповідача у цей строк та пізніше не надходило.
Згідно ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Відповідно до ч. 8 ст. 252 ГПК України, при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.
Наявні матеріали справи за № 904/1559/23 дозволяють здійснити її розгляд по суті.
Враховуючи приписи ч. 4 ст. 240 ГПК України, у зв'язку з розглядом справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зважаючи на закінчення строків розгляду справи, запровадження воєнного стану на території України, ведення бойових дій на території Запорізької області, інтенсивні ракетні та артилерійські обстріли м. Запоріжжя протягом червня 2023 року - січня 2024 року, що загрожувало життю, здоров'ю та безпеці відвідувачів та працівників суду в умовах збройної агресії проти України, а також знаходження судді Левкут В.В. у відпустці, рішення прийнято без його проголошення 02.02.2024.
Розглянувши матеріали справи, суд
Приватним акціонерним товариством “Судноплавна компанія “Укррічфлот” (Виконавець, позивач у справі) та товариством з обмеженою відповідальністю “Кам'янський термінал” (Замовник, відповідач у справі) укладені договори послуг по відстою судна №ЗРП 2-2-6/88/21 від 01.02.2021 та №ЗРП 2-2-6/36/22 від 30.12.2021, які є ідентичними за своїм змістом (надалі - Договори).
Відповідно до п. 1.1.1 Договорів Виконавець зобов'язувався надати Замовнику послуги по відстою судна.
Згідно із п.п. 1.1.2 та 1.1.3 Договорів місцем відстою суден (Причалом) є: м. Запоріжжя, вул. Глісерна, 14, довжина причалу 10 пог.м.
Пунктом 1.1.6 Договору № ЗРП 2-2-6/88/21 від 01.02.2021 передбачено, що послуга надається Виконавцем з 01.02.2021 по 31.12.2021.
Пунктом 1.1.6 Договору № ЗРП 2-№ЗРП 2-2-6/36/22 від 30.12.2021 передбачено, що послуга надається Виконавцем з 01.01.2022 по 31.12.2022.
Відповідно до п.п. 2.1, 2.2 Договору № ЗРП 2-2-6/88/21 від 01.02.2021 ставка за послугу за п/м складає 11,00 грн. Плата за Послугу за добу - 110,00 грн. з ПДВ.
Відповідно до п.п. 2.1, 2.2 Договору №ЗРП 2-2-6/36/22 від 30.12.2021 ставка за послугу за п/м складає 25,00 грн. Плата за Послугу за добу - 250,00 грн. з ПДВ.
За визначенням п. 2.4 Договорів Замовник одержує рахунки на сплату та акти приймання-передачі наданих послуг за адресою м. Запоріжжя, вул. Парковий бульвар 1а.
Плата за Послугу сплачується Замовником Виконавцю авансом не пізніше 20 (двадцятого) числа поточного місяця за поточний місяць шляхом перерахування відповідних сум на рахунок Виконавця, зазначений у розділі 5 цього договору (п. 2.4.1 Договорів).
Згідно із п. 2.4.2 Договорів, у випадку неотримання та/або несвоєчасного отримання Виконавцем рахунків у строки, передбачені п. 2.3 цього договору, оплата має бути здійснена не пізніше 20 (двадцятого) числа поточного місяця у розмірі, самостійно розрахованому Виконавцем.
Відповідно до п. 7.2 Договорів про постановку судна на відстій та відхід судна з акваторій Виконавця складається Акт. Послуга вважається наданою з дня підписання сторонами Акта про постановку судна на відстій та по день підписання сторонами Акта про відхід судна з акваторій Виконавця.
Пунктом 7.5 Договорів передбачено, що акт приймання-передачі наданих послуг підписується уповноваженими представниками сторін щомісяця до п'ятого числа місяця, наступного, за яким надаються послуги. Виконавець складає відповідний акт (до якого включаються надані протягом звітного місяця послуги по відстою та додаткові послуги, передбачені п. 2.2 Договорів) та передає його Замовнику. Разом з актом наданих послуг Замовнику передається рахунок на компенсацію комунальних платежів та оплату додаткових послуг. При неотриманні Виконавцем підписаного акту приймання-передачі наданих послуг або мотивованих зауважень у встановлений даним пунктом термін, послуги вважаються прийнятими Замовником з виконанням всіх умов договору. В цьому випадку односторонній акт приймання-передачі наданих послуг є обов'язковим для Замовника.
Пунктом 9.3.3 Договорів передбачено, що Замовник зобов'язаний самостійно отримувати у Виконавця акт приймання-передачі наданих послуг та рахунки за договором.
Згідно із п. 10.1 Договорів за невиконання або неналежне виконання прийнятих на себе зобов'язань за договором сторони несуть відповідальність згідно з чинним законодавством України.
Відповідно до п. 10.2 Договорів Замовник у разі прострочення будь-яких платежів за договором сплачує Виконавцю пеню в розмірі 0,1% від суми боргу за кожен день прострочення виконання.
Пунктом 10.3 Договорів визначено, що Замовник у разі несвоєчасного звільнення акваторії Виконавця у випадках припинення або розірвання договору сплачує штраф у розмірі 200% ціни послуг за кожний місяць знаходження судна на відстої після припинення договору.
Актом постановки судна на відстій від 01.02.2021 за договором послуг по відстою судна №ЗРП 2-2-6/88/21 від 01.02.2021, підписаним сторонами 01.02.2021, підтверджується постановка судна т/х «БТ-467» на відстій з 01.02.2021.
Актом відходу судна з міста відстою від 31.12.2022 за договором послуг по відстою судна №ЗРП 2-2-6/88/21 від 01.02.2021 підтверджується відхід судна т/х «БТ-467» з міста відстою 31.12.2021.
Актом постановки судна на відстій від 30.12.2021 за договором послуг по відстою судна №ЗРП 2-2-6/36/22 від 30.12.2021, підписаним сторонами 01.01.2022, підтверджується постановка судна т/х «БТ-467» на відстій з 01.01.2022.
За поясненнями позивача, Акт відходу судна з міста відстою за договором послуг по відстою судна №ЗРП 2-2-6/66/22 від 30.12.2021 сторонами не складений по причині перебування судна в місці відстою після закінчення строку надання послуг згідно із п. 1.1.6 Договору, а також припинення Договору послуг по відстою судна №ЗРП 2-2-6/36/22 від 30.12.2021 після 31.12.2022. Даний факт підтверджується Актом візуального обстеження об'єкта: «Добудовча набережна» інв. № 0128 за адресою: м. Запоріжжя, вул. Глісерна, від 14.01.2023, згідно з яким комісією встановлено, що біля об'єкту: «Добудовча набережна затону № 1, інв. № 0128» з боку води знаходиться пришвартований плавзасіб БТ-467, що належить ТОВ «Кам'янский термінал».
Позивачем надано відповідачу послуги з відстою судна та складено відповідні Акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) № 51607 від 30.11.2021 та № 55423 від 31.12.2021 за договором №ЗРП 2-2-6/88/21 від 01.02.2021, а також Акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) № 2301 від 31.01.2022, № 4790 від 28.02.2022, № 5420 від 31.03.2022, № 6293 від 30.04.2022; № 6854 від 31.05.2022, № 8212 від 30.06.2022, № 9491 від 31.07.2022, № 10592 від 31.08.2022, № 11003 від 30.09.2022, № 11570 від 31.10.2022; № 11922 від 30.11.2022 та №12227 від 31.12.2022 за договором № ЗПР 2-2-6/36/22 від 30.12.2021.
Акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) № 55423 від 31.12.2021 підписано відповідачем і повернуто позивачу один екземпляр.
Щодо інших направлених відповідачу актів здачі-прийняття робіт (надання послуг) позивач зазначив, що підписані відповідачем екземпляри Актів позивачу не повертались. Не надходили також від відповідача мотивовані зауваження щодо мотивів не підписання цих Актів.
Згідно наданого позивачем до матеріалів справи гарантійного листа № 16 від 03.02.2022 відповідач гарантував сплату позивачу до 30.04.2022 заборгованості за Договорами, яка станом на 28.02.2022 складала 23000,00 грн.
Відповідач оплату послуг з відстою суден за договорами не здійснив, в результаті чого у нього утворилася заборгованість перед позивачем з оплати послуг по відстою суден за Договорами за період з 01.11.2021 по 31.12.2022 в загальному розмірі 106500,00 грн.
Неналежне виконання відповідачем зобов'язання щодо оплати послуг з відстою судна у визначений Договорами строк стало підставою для звернення позивача до суду за захистом своїх порушених прав та інтересів.
Проаналізувавши норми чинного законодавства, оцінивши докази, суд визнав позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Згідно з ч.ч. 2, 3 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини… Цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.
Аналогічні положення містить ст. 174 Господарського кодексу України.
Відповідно до ст. 901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором (п. 1). Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання (ч. 2).
Згідно ст. 903 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (ч. 1). У разі неможливості виконати договір про надання послуг, що виникла не з вини виконавця, замовник зобов'язаний виплатити виконавцеві розумну плату. Якщо неможливість виконати договір виникла з вини замовника, він зобов'язаний виплатити виконавцеві плату в повному обсязі, якщо інше не встановлено договором або законом (ч. 2).
Статтею 193 Господарського кодексу України встановлено обов'язок суб'єктів господарювання та інших учасників господарських відносин виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Стаття 526 Цивільного кодексу України передбачає, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Аналогічні положення містить ст. 193 Господарського кодексу України.
Статтею 629 Цивільного кодексу України визначено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Виходячи з умов п. 2.4.1 Договорів, оплата послуг за Договорами - авансом не пізніше 20 (двадцятого) числа поточного місяця за поточний місяць.
Матеріалами справи підтверджується, що позивач належним чином виконав свої зобов'язання та надав відповідачу послуги з відстою судна за договором № ЗРП 2-2-6/88/21 від 01.02.2021 в період листопад-грудень 2021 року та за договором № ЗПР 2-2-6/36/22 від 30.12.2021 за період січень-грудень 2022 року. Вартість послуг відповідач не оплатив, внаслідок чого у нього утворилась заборгованість за надані позивачем послуги, яка станом на час розгляду справи становить 160500,00 грн.
Відносно відсутності підпису відповідача на Актах здачі-прийняття робіт (надання послуг) суд враховує, що відповідач письмових мотивованих зауважень щодо відмови від підписання вказаних актів позивачу не надав, тому, з урахуванням п. 7.5 Договорів, вказані акти являються прийнятими відповідачем, а послуги з відстою за спірні періоди підлягають оплаті.
Статтею 599 ЦК України встановлено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Факт порушення відповідачем умов, визначених змістом зобов'язання, та факт несплати відповідачем вартості отриманих від позивача послуг за Договорами є доведеним. Доказів погашення суми боргу відповідачем суду не надано.
Згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
За частиною 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Враховуючи викладене, суд визнав, що позовна вимога про стягнення з відповідача 106500,00 грн. основного боргу заявлена обґрунтовано і підлягає задоволенню.
За порушення грошового зобов'язання позивач нарахував відповідачу 11399,17 грн. пені, 29500,00 грн. штрафу, 2304,12 грн. 3% річних та 13969,49 грн. інфляційних втрат.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, стягнення неустойки.
Статтею 216 ГК України передбачено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції (ч. 2 ст. 217 ГК України).
Статтею 230 ГК України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Відповідно до п. 1 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Пунктом 3 ст. 549 ЦК України визначено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Пунктом 4 статті 231 ГК України встановлено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).
Згідно зі ст. 1 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” (далі - Закон) платники коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню у розмірі, що встановлюється за згодою сторін.
При цьому, статтею 3 Закону встановлено, що розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
В силу положень ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
В пункті 10.2 Договорів сторонами узгоджено відповідальність відповідача за несвоєчасну оплату послуг у вигляді пені в розмірі 0,1% від суми боргу за кожен день прострочення виконання.
Пеня за порушення зобов'язання за договором № ЗРП 2-2-6/88/21 від 01.02.2021 позивачем не нараховувалась.
Позивачем нараховано та заявлено до стягнення з відповідача пеню за несвоєчасну оплату послуг за договором № 2-2-6/36/22 від 30.12.2021 в розмірі 11399,17 грн. за загальний період з 21.03.2022 по 24.02.2023 за Актами здачі-приймання робіт (надання послуг) за період з березня по грудень 2022 року. Розрахунок здійснено позивачем з урахуванням положень ч. 6 ст. 232 ГК України, Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” та позовної давності.
Судом перевірено розрахунок пені за наведені позивачем періоди за кожним окремо актом здачі-прийняття робіт (надання послуг), визнано його обґрунтованим. Вимога про стягнення пені за загальний період з 21.03.2022 по 24.02.2023 задовольняється судом у визначеній позивачем сумі 11399,17 грн.
У випадках порушення виконання господарських зобов'язань чинне законодавство не встановлює для учасників господарських відносин обмежень можливості передбачати в договорі одночасне стягнення пені та штрафу, що узгоджується із свободою договору, встановленою ст. 627 ЦК України, відповідно до якої сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Отже, чинне законодавство допускає можливість одночасного стягнення з учасника господарських відносин, що порушив господарське зобов'язання за договором, штрафу та пені, які не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності. У межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного суду України від 30.05.2011 у справі № 42/252, від 27.04.2012 у справі № 06/5026/1052/2011 та від 09.04.2012 у справі № 20/246-08, а також у постанові Вищого господарського суду України від 16.02.2016 у справі № 910/20528/15.
За несвоєчасне звільнення акваторії після закінчення строку дії договору позивачем нараховано та заявлено до стягнення з відповідача 29500,00 грн. штрафу за договором № 2-2-6/36/22 від 30.12.2021 за січень та лютий 2023 року (після закінчення строку дії договору).
З урахуванням приписів чинного законодавства України та п. 10.3 Договору, суд визнав нарахування відповідачу штрафу обґрунтованим, розрахунок правильним.
Вимога позивача про стягнення з відповідача 29500,00 грн. штрафу підлягає задоволенню.
Відповідно до положень ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Позивачем нараховано 3% річних за несвоєчасну оплату послуг з відстою судна за договором № ЗПР 2-2-6/88/21 від 01.02.2021 за загальний період з 21.11.2021 по 24.02.2023, а також за договором № ЗПР 2-2-6/36/22 від 30.12.2021 за загальний період з 21.01.2022 по 24.02.2023.
Перевіривши надані позивачем розрахунки 3% річних за визначені позивачем періоди, за кожним окремо актом здачі-прийняття робіт (наданих послуг), суд визнав їх правильними, тому вимога про стягнення 3% річних задовольняється судом у визначеному позивачем розмірі.
При перевірці розрахунку позивача за вимогою про стягнення втрат від інфляції суд виходив з наступного:
Індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць. Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому, в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).
Тобто, базою для нарахування розміру боргу з урахуванням індексу інфляції є сума основного боргу не обтяжена додатковими нарахуваннями, яка існує на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, а у випадку її часткового погашення - лише залишкова сума основного боргу на останній день місяця, у якому здійснено платіж. Періодом, на який розраховуються інфляційні втрати, є період прострочення, починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція (дефляція).
При цьому, індекс інфляції нараховується не на кожну дату місяця, а в середньому за місяць.
Невиконання грошового зобов'язання є триваючим правопорушенням, розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається за прострочення, що триває повний місяць, поки існує борг, та може бути визначено з урахуванням положень Закону України “Про індексацію грошових доходів населення” у наступному місяці.
Об'єднана палата Касаційного господарського суду у постанові від 20.11.2020 у справі № 910/13071/19 надала наступні роз'яснення:
- сума боргу, внесена за період з 1 до 15 числа включно відповідного місяця, індексується за період з урахуванням цього місяця, а якщо суму внесено з 16 до 31 числа місяця, то розрахунок починається з наступного місяця. За аналогією, якщо погашення заборгованості відбулося з 1 по 15 число включно відповідного місяця - інфляційна складова розраховується без урахування цього місяця, а якщо з 16 до 31 числа місяця - інфляційна складова розраховується з урахуванням цього місяця;
- якщо період прострочення виконання грошового зобов'язання складає неповний місяць, то інфляційна складова враховується або не враховується в залежності від математичного округлення періоду прострочення у неповному місяці;
- методику розрахунку інфляційних втрат за неповний місяць прострочення виконання грошового зобов'язання доцільно відобразити, виходячи з математичного підходу до округлення днів у календарному місяці, упродовж якого мало місце прострочення, а саме:
1) час прострочення у неповному місяці більше півмісяця (> 15 днів) = 1 (один) місяць, тому за такий неповний місяць нараховується індекс інфляції на суму боргу;
2) час прострочення у неповному місяці менше або дорівнює половині місяця (від 1, включно з 15 днями) = 0 (нуль), тому за такий неповний місяць інфляційна складова боргу не враховується.
Перевіривши наданий позивачем розрахунок інфляційних втрат за визначений позивачем загальний період з 21.11.2021 по 24.02.2023 за договором № ЗПР 2-2-6/88/21 від 01.02.2021, а також за загальний період з 21.01.2022 по 24.02.2023 за договором № ЗПР 2-2-6/36/22 від 30.12.2021, суд встановив, що за заявлені позивачем періоди сума інфляційних втрат складає 13969,49 грн., як і визначено позивачем. Вимога про стягнення з відповідача інфляційних втрат задовольняється судом у визначеному позивачем розмірі.
Відповідно до ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов'язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів (ст. 74 ГПК України).
Відповідач не скористався наданим йому законом правом, відповідно до ст.ст. 73, 74 ГПК України, не надав до суду доказів, які могли б свідчити про належне виконання зобов'язань щодо оплати вартості отриманих послуг у визначений Договорами строк.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.
Судовий збір на підставі пункту 2 частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладається на відповідача.
Керуючись ст.ст. 74, 76-80, 123, 129, 233, 236-242, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю “Кам'янський термінал” (вул. Портова, буд. 2, вбудоване приміщення 01, м. Кам'янське, Дніпропетровська область, 51925; ідентифікаційний код 38422473) на користь приватного акціонерного товариства “Судноплавна компанія “Укррічфлот” (вул. Електриків, буд. 8, м. Київ, 04071; ідентифікаційний код 00017733) 106500,00 грн. (сто шість тисяч п'ятсот грн. 00 коп.) основного боргу, 11399,17 грн. (одинадцять тисяч триста дев'яносто дев'ять грн. 17 коп.) пені, 29500,00 грн. (двадцять дев'ять тисяч п'ятсот грн. 00 коп.) штрафу, 2304,12 грн. (дві тисячі триста чотири грн. 12 коп.) 3% річних, 13969,49 грн. (тринадцять тисяч дев'ятсот шістдесят дев'ять грн. 49 коп.) інфляційних втрат та 2684,00 грн. (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири грн. 00 коп.) судового збору. Видати наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено, оформлено і підписано у відповідності до вимог ст.ст. 240, 241 ГПК України 07.02.2024.
Суддя В.В. Левкут