61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,
гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,
код ЄДРПОУ: 03499901,UA368999980313151206083020649
іменем України
06.02.2024 Справа №905/1638/23
Господарський суд Донецької області у складі судді Лейби М.О., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін матеріали справи
за позовною заявою: Державного підприємства "Донецький науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації", м.Покровськ, Донецька область
до відповідача: Державного підприємства “Добропіллявугілля-видобуток”, м.Добропілля, Донецька область
про стягнення 659338,49грн.
Суть справи:
Позивач, Державне підприємство "Донецький науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації", звернувся до Господарського суду Донецької області з позовом до Державного підприємства “Добропіллявугілля-видобуток” про стягнення 659338,49грн, з яких: 480541,82грн - основний борг, 128833,26грн - інфляційні втрати, 25936,32грн - 3% річних та 24027,09грн. - пеня.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на порушення відповідачем зобов'язань за договором №1418-21 від 15.11.2021 про закупівлю послугу за результатами торгів №UA-2021-10-26-005026-а в частині оплати послуг.
Ухвалою від 13.12.2023 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін; визначено сторонам строк для надання відзиву на позовну заяву, відповіді на відзив та доказів в обґрунтування своєї позиції.
Згідно з положеннями статті 248 Господарського процесуального кодексу України (далі за текстом - ГПК України), суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Відповідача було повідомлено про відкриття провадження у справі шляхом направлення копії ухвали від 13.12.2023 засобами електронного зв'язку.
Копія ухвали від 13.12.2023 також розміщена в Єдиному державному реєстрі судових рішень, що у силу статей 2, 4 Закону "Про доступ до судових рішень" свідчить про наявність додаткової можливості сторін справи ознайомитись із судовими рішеннями. Крім того, на офіційному веб-сайті Господарського суду Донецької області веб-порталу «Судова влада України» у розділі "Новини" «Інше» розміщено відповідне повідомлення про наявність судового провадження у цій справі.
Електронний примірник ухвали від 13.12.2023 про відкриття провадження у справі доставлено на електронну скриньку відповідача згідно із довідкою про доставку електронного листа, сформованою в автоматизованій системі бази даних «Діловодство господарського суду». Інформації про зміну електронної адреси до суду не представлено.
Відповідно до сформованих в КП "ДСС" довідок про доставку електронного листа, ухвала від 13.12.2023 була доставлена до електронного кабінету позивача та відповідача 13.12.2023 о 21:50год., вказані довідки долучено до матеріалів справи.
Відповідно до пункту 2 частини 6 статті 242 ГПК України, днем вручення судового рішення є, день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи. Абзацом 2 зазначеної норми врегульовано, що якщо судове рішення надіслано на офіційну електронну адресу пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.
Оскільки ухвалу від 13.12.2023 доставлено відповідачу 13.12.2023 о 21:50год., то вважається, що останній отримав ухвалу в електронному кабінеті підсистеми "Електронний суд" - 14.12.2023.
У пункті 41 постанови Верховного Суду від 30.08.2022 у справі №459/3660/21 викладена правова позиція, що довідка про доставку документа в електронному вигляді до "Електронного кабінету" є достовірним доказом отримання адресатом судового рішення.
Таким чином, ухвала від 13.12.2023 була вручена відповідачу 14.12.2023, отже відзив мав бути поданий до суду 29.12.2023 включно.
Відповідач заперечень проти розгляду справи у спрощеному позовному провадженні та відзив на позовну заяву до суду не направив.
Відповідно до частини 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.
Згідно із частиною 9 статті 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Відповідно до частині 2 статті 252 ГПК України, розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.
Частинною 3 статті 252 ГПК України передбачено, що якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Суд врахував, що в силу вимог частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.
З огляду на те, що під час розгляду справи судом було створено сторонам необхідні умови для доведення фактичних обставин справи, зокрема, було надано достатньо часу для реалізації кожним учасником спору своїх процесуальних прав, передбачених статтями 42, 46 ГПК України, зважаючи на належне повідомлення сторін про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику їх уповноважених представників (без проведення судового засідання) та наявність в матеріалах справи доказів, необхідних і достатніх для вирішення спору по суті, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами.
Згідно з частиною 4 статті 240 ГПК України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Під час розгляду справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.
Дослідивши матеріали справи, господарський суд
встановив:
15.11.2021, між Державним підприємством “Добропіллявугілля-видобуток” (покупець, відповідач у справі) та Державним підприємством «Донецький науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації» (виконавець, позивач у справі) підписаний договір №1418-21 про закупівлю товару за результатами торгів №UA-2021-10-26-005026-а.
Відповідно до умов пунктів 1.1., 1.2., 1.3 договору виконавець зобов'язується у період з 01.09.2021 по 31.12.2021 надати замовнику послуги, зазначені в п.1.2. цього договору, а замовник - прийняти і оплатити такі послуги. Найменування послуг: код ДК 021:2015-71630000-3 «Послуги з технічного огляду та випробувань» (Додаток №1) (Послуги з повірки приладів безпеки, газового контролю і контрольно-вимірювальних приладів) (далі - «Послуги»). Місце надання послуг (об'єкт): шахта «Добропільська» - Донецька область, м.Добропілля, вул.Київська, буд.1Г; шахта «Алмазна» - Донецька область, м.Добропілля, вул.Низова, буд.1А; шахта «Білицька» - Донецька область, с.Красноярське, вул.Садова, буд.2б.
Згідно з пунктом 3.1. договору сума цього договору становить: 1086108грн.28коп. з ПДВ, у тому числі ПДВ 20% - 181018грн.05коп.
Сума цього договору може бути зменшена за взаємною згодою сторін, що оформлюється підписанням додаткової угоди. З моменту виставлення виконавцем рахунку за надані послуги, сума наданих послуг, що вказана в такому рахунку є фіксованою і зміні не підлягає, окрім випадків, передбачених цим договором. Сума цього договору не підлягає індексації у зв'язку з інфляцією (пункти 3.2.-3.4 договору).
Відповідно до пункту 4.1. договору розрахунки по даному договору здійснюються в національній валюті України - гривні у формі шляхом безготівкового перерахування коштів на поточний рахунок виконавця з відстроченням платежу протягом 60 календарних днів після підписання сторонами акту прийому-передачі наданих послуг, пред'явлення виконавцем рахунку на оплату послуг. Якщо останній день строку для оплати, що встановлений цим договором, припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, днем закінчення такого строку є перший за ним робочий день. Оплата вважається здійсненою від дати надходження відповідних коштів на розрахунковий рахунок виконавця.
Пунктами 5.1., 5.3., 5.4. договору визначено, що кількість та обсяг послуг зазначаються та підтверджуються додатками до цього договору. Термін надання послуг з повірки ЗВТ: протягом 2021 року. Надані виконавцем послуги згідно з цим договором оформлюються актами прийому-передачі наданих послуг із зазначенням коду згідно ДКПП, які виконавець надає до 03 (третього) числа місяця, наступного за звітним. В акті прийому передачі послуг повинен бути відображений фактичний обсяг наданих послуг протягом звітного місяця (періоду). В акті прийому-передачі наданих послуг повинен бути відображений фактичний обсяг наданих послуг протягом звітного місяця (періоду). Замовник перевіряє надані акти прийому-передачі наданих послуг в строк до 3 (трьох) робочих днів після отримання. У разі відмови замовника підписати акт прийому-передачі наданих послуг, він направляє письмове повідомлення виконавцю з відмовою від підписання акту прийому-передачі наданих послуг з вказуванням переліку виявлених недоліків (дефектів).
Пунктом 6.1. договору визначений обов'язок замовника своєчасно та в повному обсязі оплачувати надані послуги. Прийняти надані послуги згідно з актом прийому-передачі наданих послуг та вимогами цього договору не пізніше 3 (трьох) робочих днів з дня отримання від виконавця акта прийому-передачі наданих послуг.
В свою чергу відповідно до підпункту 6.4.1. пункту 6.4. договору виконавець має право своєчасно та в повному обсязі отримувати плату за надані послуги.
За умовами пункту 7.1. договору у разі невиконання або неналежного виконання своїх зобов'язань за цим договором сторони несуть відповідальність, передбачену чинним законодавством України, законами та цим договором.
За прострочення оплати послуг замовник сплачує виконавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від загальної вартості наданої послуги за цим договором, за кожний день прострочення (пункт 7.2. договору).
У разі несвоєчасної оплати наданих послуг, замовник, на письмову вимогу виконавця, сплачує виконавцеві неустойку у формі пені у розмірі 0,1%, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України від суми простроченого платежу, та не більше 5% від простроченої суми (пункт 7.6. договору).
Цей договір набирає чинності з моменту підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення печатками сторін і діє до 31.12.2021, але в будь-якому випадку до моменту повного виконання сторонами прийнятих на себе за даним договором зобов'язань (пункт 10.1. договору).
Договір підписаний представниками сторін та скріплений печатками юридичних осіб.
До вказаного Договору сторонами складено та підписано Додаток №1 протокол узгодження вартості послуг до договору №1418-21 від 15.11.2021, Додаток 2 Технічне завдання №1 на закупівлю послуг з: повірки приладів безпеки, газового контролю і контрольно-вимірювальних приладів для підприємств ВП «ШУ Добропільське» ДП «Добропіллявугілля-видобуток», яким, зокрема, погодили найменування та кількість послуг, терміни проведення, а також Додаток 3 калькуляція до договору №1418-21 від 15.11.2021.
Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов договору Державним підприємством «Донецький науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації» були надані Державному підприємству “Добропіллявугілля-видобуток” обумовлені договором послуги з повірки на загальну суму 480541,82грн., на підтвердження чого до матеріалів позовної заяви надані акти здачі-приймання виконаних робіт (послуг) за договором №1418-21 від 15.11.2021:
№23/18625 від 10.12.2021 на суму 90152,93грн.,
№23/19412 від 17.12.2021 на суму 76258,88грн.,
№23/19420 від 17.12.2021 на суму 82168,48грн.,
№23/19425 від 17.12.2021 на суму 30806,11грн.,
№23/19418 від 21.12.2021 на суму 54979,82грн.,
№23/19415 від 24.12.2021 на суму 72775,99грн.,
№23/19422 від 24.12.2021 на суму 73399,61грн.
Однак, в порушення умов договору відповідач не виконав свої зобов'язання з оплати послуг.
02.11.2023 ДП «Донецький науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації» направлено ДП “Добропіллявугілля-видобуток” претензію №354 від 01.11.2023 щодо неналежного виконання договору з вимогою сплатити заборгованість за надані послуги за договором у сумі 480541,82грн.
Проте, як стверджує позивач, вимога позивача залишилась без задоволення, заборгованість не оплаченою.
Зважаючи на невиконання відповідачем зобов'язання за договором в частині оплати послуг з повірки, позивач звернувся до суду з відповідним позовом про стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 480541,82грн. та нарахованих інфляційних втрат в сумі 128833,26грн., 3% річних в сумі 25936,32грн. та пені в сумі 24027,09грн.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи суду виходить з такого:
Проаналізувавши правовідносини між сторонами, які виникли з договору від 15.11.2021 №1418-21 про закупівлю товару за результатами торгів №UA-2021-10-26-005026-а, суд дійшов висновку про те, що даний договір за своє правовою природою є договором, який містить положення, що регулюють правовідносини з надання послуг.
Пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України передбачено, що підстави виникнення цивільних прав та обов'язків виникають з договорів та інші правочинів.
Пунктом 3 частини 1 статті 174 Господарського кодексу України встановлено, що господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Частиною 1 статті 181 Господарського кодексу України встановлено, що господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками.
Частиною 1 статті 626 Цивільного кодексу України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Частиною 1 статті 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Статтею 509 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Стаття 599 Цивільного кодексу України передбачає, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (частина 7 статті 193 Господарського кодексу України).
Частиною 1 статті 628 Цивільного кодексу України встановлено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до частини 1 статті 901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Згідно із частиною 1 статті 903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Умовою виконання зобов'язання - є строк (термін) його виконання. Дотримання строку виконання є одним із критеріїв належного виконання зобов'язання, оскільки прострочення є одним із проявів порушення зобов'язання. Строк (термін) виконання зобов'язання за загальним правилом, узгоджується сторонами в договорі.
Як вбачається з наявних у матеріалах справи документів, на підставі договору позивачем були надані послуги на загальну суму 480541,82грн., що підтверджується вищезазначеними Актами приймання-передачі послуг. Вказані обставини не заперечуються відповідачем та не спростовуються.
Вказані акти підписані представником позивача (начальник Покровського відділу з метрології), представником відповідача (в.о. директора ВП «ШУ «Добропільське» та скріплені відбитками печаток Покровського відділу з метрології ДП «Донецький науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації» та ВП «ШУ «Добропільське» ДП “Добропіллявугілля-видобуток”.
Послуги надані позивачем відповідно до актів приймання-передачі вважаються виконаними належним чином, прийнятими замовником без зауважень та підлягають оплаті у встановленому договором порядку.
Так, у пункті 4.1 договору, сторони погодили, що розрахунки по даному договору здійснюються в національній валюті України - гривні у формі шляхом безготівкового перерахування коштів на поточний рахунок виконавця з відстроченням платежу протягом 60 календарних днів після підписання сторонами акту прийому-передачі наданих послуг, пред'явлення виконавцем рахунку на оплату послуг. Якщо останній день строку для оплати, що встановлений цим договором, припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, днем закінчення такого строку є перший за ним робочий день.
З урахуванням умов договору, відповідач мав оплатити послуги у наступні строки :
- за актом приймання-передачі послуг від 10.12.2021 у строк до 08.02.2022 включно,
- за актами приймання-передачі послуг від 17.12.2021 у строк до 15.02.2022 включно,
- за актом приймання-передачі послуг від 21.12.2021 у строк до 21.02.2022 включно (з урахуванням статті 254 Цивільного кодексу України),
- за актами приймання-передачі послуг від 24.12.2021 у строк до 22.02.2022 включно.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідач свої зобов'язання зі сплати наданих позивачем послуг не виконав.
Враховуючи викладене, а також те, що в матеріалах справи відсутні, а відповідачем не надані докази, які б спростовували наявність заборгованості перед позивачем, а також докази, які б свідчили про здійснення остаточного розрахунку за надані послуги, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення боргу в сумі 480541,82грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Оскільки відповідач згідно з частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України є боржником, який прострочив виконання зобов'язання, позивачем правомірно нараховані та пред'явлені до стягнення пеня, 3% річних та інфляційні втрати.
Відповідно до частини 1 статті 549, пункту 3 частини 1 статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки грошової суми, яку боржник повинен сплатити кредиторові у разі порушення ним зобов'язання.
Згідно з частиною 2 статті 193, частини 1 статті 216 та частини 1 статті 218 Господарського кодексу України за порушення у сфері господарювання учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених Господарським кодексом України, іншими законами та договором.
Одним із видів господарських санкцій згідно з частиною 2 статті 217, частини 1 статті 230 Господарського кодексу України є штрафні санкції (неустойка, штраф, пеня).
Розмір штрафних санкцій відповідно до частини 4 статті 231 Господарського кодексу України встановлюється законом, а в разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в передбаченому договором розмірі.
Як встановлено статтею 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Згідно з частиною 2 статті 551 Цивільного кодексу України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Заявлену до стягнення пеню у сумі 24027,09грн. позивачем нараховано на підставі пункту 7.6. договору, за умовами якого у разі несвоєчасної оплати наданих послуг, замовник, на письмову вимогу виконавця, сплачує виконавцеві неустойку у формі пені у розмірі 0,1%, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України від суми простроченого платежу, та не більше 5% від простроченої суми.
Судом встановлено, що розрахунок заявленої до стягнення пені у розмірі 24027,09грн. здійснено позивачем, виходячи з встановленого пунктом 6.7 договору розміру не більше 5% від вартості своєчасно не оплачених послуг; розрахунок є арифметично правильним та відповідає фактичним обставинам справи.
З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги про стягнення пені у сумі 24027,09грн. підлягають задоволенню.
Відповідно до статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Розрахунок 3% річних, який здійснений позивачем на суму заборгованості по кожному акту окремо та згідно з яким загальний розмір 3% річних становить 25936,32грн., перевірено судом та встановлено, що він відповідає обставинам справи щодо прострочення відповідача та є арифметично правильним.
У постанові Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 20.11.2020 у справі №910/13071/19 викладено правову позицію щодо способу розрахунку інфляційних втрат у порядку частини 2 статті 625 ЦК України.
Зокрема, Верховний Суд у складі Об'єднаної палати Касаційного господарського суду зазначив, що сума боргу, внесена за період з 1 до 15 числа включно відповідного місяця, індексується за період з урахуванням цього місяця, а якщо суму внесено з 16 до 31 числа місяця, то розрахунок починається з наступного місяця. За аналогією, якщо погашення заборгованості відбулося з 1 по 15 число включно відповідного місяця - інфляційна складова розраховується без урахування цього місяця, а якщо з 16 до 31 числа місяця - інфляційна складова розраховується з урахуванням цього місяця.
Отже, якщо період прострочення виконання грошового зобов'язання складає неповний місяць, то інфляційна складова враховується або не враховується в залежності від математичного округлення періоду прострочення у неповному місяці.
Розрахунок інфляційних втрат, який здійснений позивачем на суму боргу 480541,82грн. за період березень 2022 року - жовтень 2023 року та згідно з яким загальний розмір інфляційних втрат становить 128833,26грн., перевірено господарським судом та встановлено, що він відповідає обставинам справи щодо прострочення відповідача.
При цьому за перерахунком суду розмір інфляційних втрат становить 128999,13грн., що є більше ніж заявлено позивачем.
Таким чином, враховуючи, що за змістом статті 237 ГПК України при ухвалені рішення суд не виходить за межі позовних вимог, вимоги про стягнення інфляційних втрат підлягають задоволенню повністю в заявленій позивачем сумі 128833,26грн.
Відповідно до статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.
Згідно з пунктом 4 частини 3 статті 129 Конституції України та статями 73, 74, 77, 79 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.
Враховуючи вищевикладене, дослідивши умови договору, надавши відповідну юридичну оцінку всім доказам наявним в матеріалах справи, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позову повністю.
Розподіл судових витрат
Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача.
Керуючись статтями 11, 12, 13, 73-79, 86, 91, 129, 165, 236-238, 240, 252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
Позов Державного підприємства "Донецький науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації" до відповідача Державного підприємства “Добропіллявугілля-видобуток” про стягнення 659338,49грн., з яких: 480541,82грн. - основний борг, 128833,26грн. - інфляційні втрати, 25936,32грн. - 3% річних та 24027,09грн. - пеня, задовольнити повністю.
Стягнути з Державного підприємства «Добропіллявугілля-видобуток» (85001, Донецька область, м.Добропілля, проспект Шевченка, 2; код ЄДРПОУ 43895975) на користь Державного підприємства "Донецький науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації" (85303, Донецька область, м.Покровськ, вул.Торгівельна, б.125, код ЄДРПОУ 34225938) заборгованість з основного боргу в сумі 480541,82грн., 128833,26грн. - інфляційних втрат, 25936,32грн. - 3 % річних, 24027,09грн. - пені, та витрати по сплаті судового збору в сумі 9890,08грн.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Згідно із статтею 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга відповідно до статті 256 Господарського процесуального кодексу України на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга може бути подана учасниками справи до Східного апеляційного господарського суду.
Рішення складено та підписано 06.02.2024.
Суддя М.О. Лейба