Справа № 522/8427/23
Провадження по справі № 1-кп/522/1004/24
(повний текст)
07 лютого 2024 року Приморський районний суд м. Одеси в складі:
Головуючого - судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
розглянувши під час відкритого судового засідання на підставі обвинувального акту у кримінальному провадженні, відомості про яке внесено до ЄРДР 17.03.2023 року за № 12023162510000380, за обвинуваченням:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця Республіки Вірменія, вірменин за національністю, громадянин Республіки Вірменія, не одруженого, який має середню освіту, офіційно не працевлаштованого, фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого 04.04.2023 року Приморським районним судом м. Одеси, за ч.4 ст. 185 КК України до 5 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком 2 року
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України,
за участю сторін кримінального провадження
прокурора - ОСОБА_4 ,
захисника обвинуваченого - адвоката ОСОБА_5 ,
обвинуваченого - ОСОБА_3 , -
В провадження судді Приморського районного суду м.Одеси після повторного автоматизованого розподілу судової справи, на підставі розпорядження в.о. керівника апарату суду ОСОБА_6 , 06.10.2023 року надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12023162510000380 від 17.03.2023, за обвинуваченням ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
Відповідно до ч.3 ст.331 КПК України, за наявності клопотань, суд під час судового розгляду зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та надсилається уповноваженій службовій особі до місця ув'язнення.
Позиція учасників судового провадження.
Прокурор в судовому засіданні заявив клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно обвинуваченого ОСОБА_3 , оскільки є ризики, передбачені у п.п. 1,3,5 ч. 1 ст. 177 КПК України, і в обґрунтування застосування запобіжного заходу щодо ОСОБА_3 покладається те, що обвинувачений може переховуватися від суду, незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні, або вчинити інші кримінальні правопорушення.
У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 та його адвокат заперечували проти задоволення клопотання прокурора щодо продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому, оскільки ризики, вказані в клопотанні прокурора не доведені, а тому просили застосувати більш м'який запобіжний захід.
Заслухавши думку учасників судового розгляду, суд приходить до висновку, що існують достатні підстави для задоволення клопотання прокурора щодо продовження строку дії запобіжного заходу відносно ОСОБА_3 у вигляді тримання під вартою.
Мотиви суду.
Відповідно до ст.2 вказаного Кодексу, завданнями кримінального провадження, наряду, із захистом особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, є охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також те, щоб до кожного учасника кримінального провадження застосовувалась лише належна правова процедура.
Положеннями ч. 1 ст. 183 КПК України передбачено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден з більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігати ризикам, передбачених ст. 177 КПК України.
Ухвалою слідчого судді Приморського районного суду м.Одеси від 26.04.2023 року, відносно ОСОБА_3 було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою та визначено заставу, як запобіжного заходу, достатнього для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених ст. 194 КПК України, у розмірі 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 214 720 (двісті чотирнадцять тисяч сімсот двадцять) гривень.
Суд вважає, що необхідно продовжити строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до обвинуваченого ОСОБА_3 так як це відповідає вимогам кримінального процесуального закону, ґрунтується на матеріалах кримінального провадження, а дані про особу обвинуваченого, який обвинувачується у вчиненні злочинів, які відносяться до категорії тяжкого, карається позбавленням волі до 8 років, обвинувачений є громадянином Республіки Вірменія, офіційно не працевлаштований, не одружений, раніше судимий, вчинив злочини в період іспитового строку, що свідчить про відсутність в останнього міцних соціальних зв'язків.
На думку суду, наявні достатні підстави вважати, що існують ризики, передбачені ст.177 КПК України, і що необхідно продовжити строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_3 .
Метою продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченого є запобігання спробам переховуватися від суду, незаконно впливати на свідків ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , потерпілу ОСОБА_9 , вчиняти інші кримінальні правопорушення.
ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні умисних тяжких корисливих злочинів. Санкція статті передбачає покарання у виді позбавлення волі 8 років. Отже, очікування можливого суворого вироку може мати значення ризику переховування від суду. При чому ризик втечі повинен оцінюватися у світлі таких факторів, як характер людини, її моральні принципи, місце проживання, робота, засоби до існування, сімейні зв'язки, а також будь-які інші зв'язки з країною, в якій особу притягнуто до кримінальної відповідальності (рішення у справі «Becciev v. Moldova», п. 58). Тому суд, вирішуючи питання щодо застосування запобіжного заходу, враховує тяжкість злочину, в якому обвинувачується ОСОБА_3 у сукупності з іншими обставинами, якими в цьому випадку є законодавчі приписи щодо неможливості застосування «пільгових» інститутів кримінального права у відповідній категорії справ, та наявність документів для виїзду закордон.
Отже, оцінюючи можливість обвинуваченому переховуватися від суду, суд вважає такі дії вірогідними в будь-який момент кримінального провадження. Співставлення можливих негативних для обвинуваченого наслідків переховування у вигляді його можливого ув'язнення у невизначеному майбутньому з засудженням до покарання у виді позбавлення волі у найближчій перспективі доводять, що цей ризик є достатньо високим.
Окрім цього, свідки та потерпілий в рамках вказаного кримінального провадження це не допитані, існує вірогідність, що обвинувачений з метою зміни показань цими особами, може вчиняти тиск на свідків та потерпілого.
Разом з цим, суд враховує, що обвинувачений судимий за вчинення аналогічного умисного тяжкого корисливого злочину, а тому ризик вчинення нових кримінальних правопорушень має місце.
Тому з метою нівелювання зазначених ризиків передбачених п.п.1,3,5 ч.1 ст.177КПК України, продовження строку дії запобіжного заходу до обвинуваченого вбачається обґрунтованим.
Застосування до обвинуваченого більш м'якого запобіжного заходу неможливе, оскільки ще існують зазначені ризики.
Обставин, передбачених ч. 2 ст. 183 КПК України, які є перешкодою для продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, судом не встановлено.
Відповідно до приписів ч.1 ст. 197 КПК України, строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів.
Відповідно до практики ЄСПЛ, якщо тримання під вартою триває тільки через побоювання, що обвинувачений буде переховуватись від правосуддя, проте його слід звільнити з-під варти, якщо він представить відповідні гарантії, що не переховуватиметься від суду, наприклад внесе заставу (правова позиція, викладена у п.46 рішення ЄСПЛ від 26 червня 1991 року у справі «Летельє проти Франції»).
Зважаючи на положення ч. 3 ст. 183 КПК України, приймаючи до уваги, що ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні тяжкого умисного злочину, який карається позбавленням волі на строк до 8 років, враховуючи майновий стан обвинуваченого, а також враховуючи особу обвинуваченого, який є громадянином іншої держави, раніше судимий, не працевлаштований, не одружений, що свідчить про відсутність міцних соціальних зв'язків, вважаю за доцільне визначити розмір застави, як альтернативного запобіжного заходу, у максимальному розмірі для інкримінованої обвинуваченому статті, а саме 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, для забезпечення виконання обвинуваченими обов'язків, передбачених КПК України.
Згідно матеріалів обвинувального акту, інкримінований ОСОБА_3 злочин в рамках вказаного кримінального провадження було вчинено в 2023 році.
Згідно ЗУ «Про Державний Бюджет 2023 року» 1 прожитковий мінімум для працездатних осіб становить - 2684 гривень, а тому саме з цього розрахунку буде визначена сума застави.
Таким чином, на підставі наданих матеріалів, оцінюючи всі встановлені під час розгляду обвинувального акту обставини, враховуючи особу обвинуваченого, обставини кримінального правопорушення, майновий та сімейний стан, суд приходить до висновку про необхідність задоволення клопотання прокурора про продовження відносно обвинуваченого ОСОБА_3 строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою із застосуванням альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави у максимальному розмірі.
Керуючись ст. ст. 132, 176 - 178, 183, 331, 376 КПК України, суд-
Клопотання прокурора Приморської окружної прокуратури м. Одеси ОСОБА_4 про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, - задовольнити.
Продовжити строк тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в ДУ «Одеський слідчий ізолятор», на 60 днів, тобто до 06.04.2024 року включно.
Визначити розмір застави як запобіжного заходу, достатнього для забезпечення виконання обвинуваченим обов'язків, передбачених КПК України, у розмірі 80 розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб, тобто у сумі 214 720 (двісті чотирнадцять тисяч сімсот двадцять) гривень.
Обвинувачений або заставодавець мають право у будь який момент внести заставу на рахунок ТУ ДСА України в Одеській області, з призначенням платежу: застава за підозрюваного; провадження по справі 1-кп/522/1004/24.
Обвинувачений звільняється з-під варти після внесення застави.
У разі внесення застави, покласти на обвинуваченого обов'язки строком на 2 (два) місяці, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України:
1) прибувати за кожною вимогою до суду в розумні строки;
2) повідомляти суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;
3) утримуватись від спілкування зі свідками у вказаному кримінальному провадженні.
Роз'яснити обвинуваченому ОСОБА_3 наслідки невиконання вказаних обов'язків, а саме: у разі, якщо обвинувачений, будучи належним чином повідомленим, не з'явиться за викликом до суду, без поважних причин не повідомить про причину своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави суд вирішує питання про застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу.
Строк дії запобіжного заходу становить 60 днів і обчислюється з моменту винесення ухвали суду, тобто з 07.02.2024 року.
Ухвала суду щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала суду щодо застосування запобіжного заходу може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду протягом 5 днів з дня проголошення.
Повний текст ухвали суду складено та проголошено 07.02.2024 року о 16:00 годині в залі суду №131.
Головуючий суддя: ОСОБА_10
07.02.2024