вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"30" січня 2024 р. Справа№ 910/12638/23
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Барсук М.А.
суддів: Пономаренка Є.Ю.
Руденко М.А.
при секретарі: Овчинніковій Я.Д.
За участю представників сторін:
від позивача: Мезецький М.С.; Копотун Р.А.;
від відповідача: Косик С.І.;
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Дарницький завод ЗБК"
на рішення Господарського суду міста Києва від 16.10.2023 року
у справі №910/12638/23 ( суддя Князьков В.В.)
за позовом Акціонерного товариства "Дарницький завод ЗБК"
до Акціонерного товариства "Українська залізниця"
про стягнення 967 521,43 грн, -
Короткий зміст позовних вимог
Акціонерне товариство "Дарницький завод ЗБК" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Акціонерного товариства "Українська залізниця" про стягнення безпідставно списаних грошових коштів в розмірі 967 521,43 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на безпідставне списання з особистого рахунку плати за зберігання вантажу та користування вагонами. Зокрема, заявником наголошено на тому, що відповідачем не було враховано вимог телеграмного розпорядження від 05.04.2022 №ЦМ-13/693, зі змісту якого вбачається, що рішенням правління Акціонерного товариства "Українська залізниця" затверджено "Перелік виняткових умов, які є підставою для звільнення замовників послуг, пов'язаних з організацією перевезення вантажів, від обов'язку вносити плату за користування вантажними вагонами і контейнерами та зборів/плат Акціонерного товариства "Українська залізниця" під час воєнного стану в Україні".
Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття
Рішенням Господарського суду міста Києва від 16.10.2023 в задоволенні позовних вимог відмовлено в повному обсязі
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції зазначив, що позивачем належним чином доказово необґрунтовано наявності будь-якої з перелічених в статуті залізниць України та Правилах користування вагонами та контейнерами підстав для звільнення від плати за користування вагонами у спірний період, розмір якої було списано відповідачем з особистого рахунка позивача.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, Акціонерне товариство "Дарницький завод ЗБК" звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 16.10.2023 року у справі №910/12638/23 та ухвалити нове, яким задовольнити позовні в повному обсязі.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що його жодним чином не повідомили про підстави списання спірної суми з особового рахунку та жодні акти щодо такого списання позивач не підписував. Апелянт також вказав, що списуючи спірні кошти за зберігання вантажу та користування вагонами, відповідачем та судом першої інстанції не було враховано подію, яка розпочалась 24.02.2022 та триває по даний час, а саме широкомасштабну збройну агресію російської федерації проти України та введення воєнного стану.
За твердженням скаржника, ним у змісті позовної заяви та відповіді на відзив неодноразово зазначалось, що припинення діяльності товариства відбулось у зв'язку з вагомими причинами, які апелянт не міг передбачити, запобігти чи самостійно на них будь-яким чином впливати.
Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті
Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, справу №910/12638/23 передано на розгляд колегії суддів у складі: Барсук М.А. - головуюча суддя; судді - Пономаренко Є.Ю., Руденко М.А.
В той же час, на час надходження апеляційної скарги, матеріали справи №910/12638/23 на адресу Північного апеляційного господарського суду не надходили.
Ухвалою суду від 20.11.2023 відкладено вирішення питання щодо вчинення процесуальних дій, передбачених параграфом 2 глави 1 розділу IV ГПК України, за апеляційною скаргою Акціонерного товариства "Дарницький завод ЗБК" на рішення Господарського суду міста Києва від 16.10.2023 року у справі №910/12638/23 до надходження матеріалів справи на адресу Північного апеляційного господарського суду.
Ухвалою суду від 11.12.2023 відкрито апеляційне провадження та призначено справу до розгляду на 30.01.2024.
Позиції учасників справи
03.01.2024 через відділ документального забезпечення суду від відповідача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в яких останній заперечив проти доводів та вимог апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції просив залишити без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін.
Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції
06 березня 2020 року Акціонерне товариство «Дарницький завод ЗБК» (надалі - Позивач, Замовник) приєдналося до публічного договору про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом Акціонерного товариства "Українська залізниця".
Факт укладення договору з Акціонерним товариством "Українська залізниця" засвідчується повідомленням про укладення договору про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом №99-01373298/2020-001 від 06.03.2020 року, підписаним (електронним підписом) представником відповідача - інженером 2 категорії відділу договорів філії «ЦТЛ» Рудик Н.В.
Вказаним повідомленням позивачу присвоєні відповідні коди, а саме як відправника/одержувача: 3034, як платника: 8212522 та відкрито особовий рахунок з ідентичним номером (копія повідомлення додається).
За умовами договору перевезення - це послуга, в процесі надання якої перевізник зобов'язується доставити довірений Замовником вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а замовник зобов'язується оплатити послуги у передбаченому договором порядку. Перевезення оформлюється накладною відповідно до договору, Статуту залізниць України, Збірника Тарифів та Коефіцієнтів, що застосовуються до тарифів Збірника тарифів, Правил перевезення вантажів, СМГС (Угода про міжнародне залізничне вантажне сполучення), КОТІФ (Конвенція про міжнародні залізничні перевезення) відповідно.
Згідно п.1.1 договору №01373298/2020-001 від 06.03.2020 предметом договору є організація та здійснення перевезення вантажів, надання вантажного вагону для перевезення, інших послуг, пов'язаних з організацією перевезення вантажів у внутрішньому та міжнародному сполученнях (експорт, імпорт) у власних вагонах перевізника, вагонах залізниць інших держав та/або вагонах замовника, пов'язаних з цим супутніх послуг (далі послуги) і проведення розрахунків за ці послуги. У розумінні договору користування вагоном не є орендою майна, а плата за користування власним вагоном перевізника не є орендною платою.
Надання послуг за договором перевезення може підтверджуватись накладною, накопичувальною карткою, зведеною відомістю, відомістю плати за користування вагонами, відомістю плати за подавання / забирання вагонів та маневрову роботу, зведеними відомостями та іншими документами (п.1.4. договору №01373298/2020-001 від 06.03.2020).
Пропозиції та зміни до Договору приймаються і враховуються відповідно до п.9.3. та 9.4. Договору та законодавства.
Договір, з урахуванням змін до нього, оприлюднюється Перевізником як
Згідно із п.1.10 договору №01373298/2020-001 від 06.03.2020 договір є укладеним з дня надання замовнику перевізником інформаційного повідомлення про укладення договору, але не раніше дня введення його в дію відповідно до п. 12.1 договору.
Положеннями пункту 2.1.5 Договору перевезення визначено, що замовник зобов'язався відшкодовувати перевізнику витрати, пов'язані із затримками вагонів, контейнерів і вантажів з причин, що не залежать від перевізника, які виникли на станціях залізниць України, зокрема з наступних причин: неправильне оформлення відправниками перевізних документів; недодання до накладної документів, необхідних для виконання митних, санітарних та інших правил чи невірне їх оформлення; перевірка вантажів (маси вантажу) митними та іншими державними органами контролю; недотримання технічних умов розміщення та кріплення вантажів; недостатність грошових коштів та закриття коду платника; інші причини. Оплата вказаних послуг здійснюється шляхом списання з сум внесеної передоплати за кодом платника.
Згідно із п.2.3.3 договору перевезення перевізник зобов'язаний відкрити для проведення розрахунків і обліку сплачених сум для Замовника особовий рахунок з наданням коду платника, а також присвоїти замовнику код вантажовідправника/вантажоодержувача. Надані коди зазначаються перевізником в інформаційному повідомленні про укладення договору в порядку, визначеному в п.1.9 Договору.
Відповідно до п.2.3.4. договору перевезення перевізник зобов'язаний вести облік попередньої оплати, нарахованих і сплачених сум за здійснені перевезення і надані послуги, пов'язані з перевезенням вантажу та надавати замовнику відповідні розрахункові документи в електронній формі. Паперові копії таких документів надаються за зверненням Замовника за цінами встановленими в додатку 1-1 до договору через станцію або через один з підрозділів філії «Єдиний розрахунковий центр залізничних перевезень» AT «Укрзалізниця», що вказано у такому зверненні замовника. В разі, оформлення первинних документів із зауваженнями, їх паперові копії надаються Замовнику безоплатно.
Перевізник зобов'язаний складати документи, передбачені п. 1.3., 1.4. та розд. 4 договору, щодо нарахування сум платежів (п.2.3.5. договору №01373298/2020-001 від 06.03.2020).
Відповідно до п.3.1. договору перевезення розмір провізних платежів за перевезення вантажу у вагонах замовника та вагонах залізниць інших держав, додаткових зборів, пов'язаних з перевезенням, розраховується за ставками і тарифами, які визначаються у відповідності до умов Збірника Тарифів.
Згідно із п. 3.5. договору перевезення розмір (ставки) плати за послуги, що виконуються за вільними тарифами та перелік яких наведено у додатках 1-1-1-3 до договору, визначається перевізником в порядку передбаченому договором.
Відповідно до п.4.1 договору розрахунки за цим договором здійснюються через філію «Єдиний розрахунковий центр залізничних перевезень» AT «Укрзалізниця».
Пунктом 4.2 договору встановлено, що оплата наданих послуг відповідно до договору здійснюється в національній валюті України на умовах попередньої оплати шляхом перерахування коштів на поточний рахунок зі спеціальним режимом використання перевізника, вказаний в розділі 14 договору. Датою надходження платежів вважається дата зарахування коштів обслуговуючим банком на поточний рахунок перевізника зі спеціальним режимом використання.
Одержані на поточний рахунок зі спеціальним режимом використання кошти перевізник зараховує на особовий рахунок замовника.
Відповідно до п.4.5 договору щодобово, упродовж періоду виконання договору, перевізник надає замовнику переліки перевізних документів, які відображають облік коштів, перерахованих та витрачених замовником на виконання договору за звітну добу.
Розділом 5 договору врегульовано питання відповідальності Сторін у випадку порушення виконання зобов'язань, в тому числі, і щодо оплати наданих послуг.
Як свідчать матеріали справи, у період з 08.04.2022 по 20.05.2022 з особового рахунку Акціонерного товариства "Дарницький завод ЗБК" було списано кошти в сумі 1 072 103,35 грн. з податком на додану вартість, а саме:
за переліком № 20220408 від 08 квітня 2022 року списані кошти в сумі 122 424,31грн з податком на додану вартість. Відповідно до накопичувальної картки (ФДУ-92) від 04 квітня 2022 року 04040272 підставою списання коштів визначені акти без дати №№ 1895, 1898, 1900, 1896;
- за переліком № 20220418 від 18 квітня 2022 року списані кошти в сумі 136 954,92грн з податком на додану вартість, вид послуги - плата за актами затримки ф. ГУ-23а та ф. ГУ-23;
- за переліком № 20220422 від 22 квітня 2022 року списані кошти в сумі 178 880,04грн з податком на додану вартість, вид послуги - плата за актами затримки ф. ГУ-23а та ф. ГУ-23;
- за переліком № 20220516 від 16 травня 2022 року списані кошти в сумі 53 830,32грн з податком на додану вартість, вид послуги - плата за актами затримки ф. ГУ-23а та ф. ГУ-23;
- за переліком № 20220517 від 17 травня 2022 року списані кошти в сумі 202 948,56грн з податком на додану вартість, вид послуги - плата за актами затримки ф. ГУ-23а та ф. ГУ-23;
- за переліком № 20220520 від 20 травня 2022 року списані кошти в сумі 377 065,20грн з податком на додану вартість, вид послуги - плата за актами затримки ф. ГУ-23а та ф. ГУ-23.
25 липня 2022 року на адресу позивача було надіслано претензію за вих. № 142 з вимогою повернення безпідставно списаних коштів у в сумі 1 073 103,35 грн.
03 серпня 2022 року за вих. № 151 позивачем на адресу відповідача було надіслано уточнення до претензії від 25.07.2022 року № 142 про повернення безпідставно списаних коштів. Вказаним Уточненням було уточнено суму безпідставно списаних коштів у розмірі - 1 072 103,35 грн.
Після надсилання претензії відповідачу, позивач неодноразово звертався до відповідальних працівників відповідача щодо отримання відповіді на претензію, які протягом майже року повідомляли що відповідь буде найближчим часом.
Зважаючи на відсутність відповіді на претензію, 29 травня 2023 року позивачем направлено відповідачу повторну претензію за вих. №115.
Листом № ЦТЛ-19/826 від 20.06.2023 року у відповідь на претензію № 142 від 25.07.2022 року відповідач повідомив про помилкове нарахування збору за зберігання вантажу згідно накопичувальної картки № 04040272 у сумі 50 742,96 грн. Вказану суму відповідач повернув (перерахував) на особовий рахунок позивача. Також, згідно відповіді на претензію, відповідач також повідомив і про помилкове списання плати за користування вагонами у розмірі 53 831,76 грн. Вказану суму відповідач повернув (перерахував) на особовий рахунок позивача, отже, загалом відповідачем повернуто на особовий рахунок позивача помилково нараховані кошти за зберігання вантажу та користування вагонами у загальному розмірі 104 581,92 грн.
Проте, як вказує позивач, частково повернувши безпідставно списані кошти в сумі 104 581,92 грн, відповідачем не надано жодних належних доказів чи документів, які передбачені договором, Статутом залізниць України, Правилами користування вагонами та контейнерами та які б обґрунтовували належність та законність списання неповернутої частини безпідставно списаних коштів у розмірі 967 521,43 грн.
Отже, на думку позивача, лише часткове задоволення відповідачем претензії позивача та не надання у відповіді №ЦТЛ-19/826 від 20.06.2023 належних підстав та обґрунтування для списання 967 521,43 грн. є підставою для визнання вказаного списання незаконним та таким, що порушує законні права Акціонерного товариства "Дарницький завод ЗБК".
Зокрема, обґрунтовуючи вказані обставини позивач посилався на те, що списуючи грошові кошти відповідачем не було враховано початку військового вторгнення російської федерації на територію України та введення воєнного стану. Крім того, саме відповідачем було повідомлено позивача на настання форс-мажорних обставин із посиланням на повідомлення Торгово-промислової палати України №2024/02.0-7.1 від 28.02.2022 й неможливість виконання своїх зобов'язань перед замовником. Позивачем вказано, що на підставі наказу №25 від 24.02.2022 виробнича діяльність Акціонерного товариства "Дарницький завод ЗБК" була зупинена, а частково відновлена лише 30.05.2022.
Крім того, нараховуючи оплату за затримку вагонів та збору за зберігання вантажу відповідачем не було враховано розпорядження від 05.04.2022 №ЦМ-13/693, зі змісту якого вбачається, що рішенням правління Акціонерного товариства "Українська залізниця" затверджено "Перелік виняткових умов, які є підставою для звільнення замовників послуг, пов'язаних з організацією перевезення вантажів, від обов'язку вносити плату за користування вантажними вагонами і контейнерами та зборів/плат Акціонерного товариства "Українська залізниця" під час воєнного стану в Україні". Означені обставини у сукупності і стали підставою для звернення до суду з розглядуваним позовом.
Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови
За змістом пункту 1 частини 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.
Статтею 908 ЦК України передбачено, що перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти здійснюється за договором перевезення. Загальні умови перевезення визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них. Умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.
Згідно із частиною 5 ст. 307 ГК України умови перевезення вантажів окремими видами транспорту та відповідальність суб'єктів господарювання за цими перевезеннями визначаються транспортними кодексами (статутами) та іншими нормативно-правовими актами. Сторони можуть передбачити в договорі також інші умови перевезення, що не суперечать законодавству, та додаткову відповідальність за неналежне виконання договірних зобов'язань.
Статтею 8 Закону України «Про залізничний транспорт» визначено, що перевезення вантажів, пасажирів, багажу, вантажобагажу і пошти залізничним транспортом загального користування організується на договірних засадах. Умови та порядок організації перевезень, у тому числі в прямому змішаному сполученні за участю залізничного та інших видів транспорту, нормативи якості вантажних перевезень (терміни доставки, безпека перевезень, схоронність вантажів) та обслуговування пасажирів, відправників і одержувачів вантажів визначаються Статутом залізниць України, Правилами перевезень вантажів та Правилами перевезень пасажирів, багажу, вантажобагажу та пошти залізничним транспортом України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998 № 457 затверджено Статут залізниць України, положення якого згідно з пунктом 2 Статуту визначають обов'язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, організацій, установ і громадян, які користуються залізничним транспортом. Статутом регламентуються порядок укладання договорів, організація та основні умови перевезення вантажів, пасажирів, багажу, вантажобагажу і пошти, основні положення експлуатації залізничних під'їзних колій, взаємовідносини залізниць з іншими видами транспорту.
У пункті 3 Статуту залізниць України передбачено, що його дія поширюється на перевезення залізничним транспортом вантажів, пасажирів, багажу, вантажобагажу і пошти, у тому числі на перевезення вантажів, навантаження і розвантаження яких відбувається на залізничних під'їзних коліях незалежно від форм власності, які не належать до залізничного транспорту загального користування.
У статті 71 Статуту залізниць України визначено, що взаємовідносини залізниці з підприємством, порядок і умови експлуатації залізничних під'їзних колій визначаються договором. Порядок подачі і забирання вагонів і контейнерів на залізничній під'їзній колії встановлюється договором на експлуатацію залізничної колії (договором на подачу та забирання вагонів).
Як вірно встановлено судом першої інстанції, між позивачем та відповідачем було укладено договір №01373298/2020-001 від 06.03.2020, предметом якого є організація та здійснення перевезення вантажів, надання вантажного вагону для перевезення, інших послуг, пов'язаних з організацією перевезення вантажів у внутрішньому та міжнародному сполученнях (експорт, імпорт) у власних вагонах перевізника, вагонах залізниць інших держав та/або вагонах замовника, пов'язаних з цим супутніх послуг (далі послуги) і проведення розрахунків за ці послуги.
Як вбачається з матеріалів справи, у лютому та березні 2022 року на станцію Дарниця Південно-Західної залізниці на адресу Акціонерного товариства «Дарницький завод ЗБК» прибували під вивантаження власні вагони Замовника та Перевізника, а саме: 21 лютого, 01 та 18 березня 2022 року згідно із накладними №№ 34541417, 34582122, 34578096, 34479113, 34519942 прибували власні вагони Замовника №№ 59533851, 93030807, 93623395, 93604593, 93636090, 93624393, 93641397, 93609196, 93611895, 93609691, 93633394, 93627495, 93604999, 93628295, 93633097, 93644292, 97255095, 93621894, 97258396, 97258990, 93625994, 59530535, 59532804, 59330787, 59335273, 59532804, 59330787,59335273, 93019511, 93032969; 21 та 22 лютого 2022 року згідно із накладними №№ 34539627, 34530451, 36606481 прибували власні вагони перевізника №№ 97263354, 97271126, 97151849, 58954843, 58958620, 59470377, 59470377,59541326, 97246169, 97255863, 97260020, 97246375.
Пунктом 16 договору передбачено, що власник колії сплачує залізниці, зокрема, за подачу, забирання вагонів- згідно Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов'язані з ними послуги; за користування вагонами (контейнерами) - згідно Правил користування вагонами і контейнерами.
Вищевказані вагони були затримані на станції Дарниця Південно-Західної залізниці, з огляду на що було складено акти загальної форми форма ГУ-23 №1569, №1577, №1611, №1615, №1618, №1641, №1715, №1895, №1882, №1896, №1897, №1898, №1900, розраховано плату за користування вагонами та збір за зберігання вантажу, які були списані з особового рахунку позивача, відкритого йому на підставі договору перевезення.
Відповідно до статті 119 Статуту залізниць України за користування вагонами і контейнерами залізниці вантажовідправниками, вантажоодержувачами, власниками під'їзних колій, портами, організаціями, установами, громадянами - суб'єктами підприємницької діяльності вноситься плата. Порядок визначення плати за користування вагонами (контейнерами) та звільнення вантажовідправника від зазначеної плати у разі затримки забирання вагонів (контейнерів), що виникла з вини залізниці, встановлюється Правилами. Зазначена плата вноситься також за час затримки вагонів на станціях призначення і на підходах до них в очікуванні подання їх під вивантаження, перевантаження з причин, що залежать від вантажоодержувача, власника залізничної під'їзної колії, порту, підприємства. За час затримки на коліях залізниці вагонів, що належать підприємствам чи орендовані ними, стягується 50 відсотків зазначених розмірів плати.
Порядок та умови користування вагонами і контейнерами визначаються Правилами користування вагонами і контейнерами, затвердженими наказом Міністерства транспорту України № 113 від 25.02.1999, зареєстрованими у Міністерстві юстиції України 15.03.1999 за № 165/3458 (надалі-Правила користування вагонами), відповідно до пункту 2 яких за користування вагонами і контейнерами вантажовідправники, вантажоодержувачі, власники під'їзних колій, порти, організації, установи, фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності (вантажовласники) вносять плату.
Пунктом 3 Правил користування вагонами і контейнерами передбачено, що облік часу користування вагонами і контейнерами та нарахування плати за користування ними провадиться на станціях відправлення та призначення за відомістю плати за користування вагонами форми ГУ-46 (додаток 1), відомістю плати за користування контейнерами форми ГУ-46к (додаток 11), які складаються на підставі пам'яток про подавання/забирання вагонів форми ГУ-45 (додаток 2), пам'яток про видачу/приймання контейнерів форми ГУ-45к (додаток 8), повідомлення про закінчення вантажних операцій з вагонами (додаток 12), актів про затримку вагонів форми ГУ-23а (додаток 3), актів загальної форми ГУ-23 (додаток 6).
Відповідно пункту 4 Правил користування вагонами і контейнерами відомості плати за користування вагонами складаються на вагони, що подаються під навантаження та вивантаження, і є документами обліку часу перебування вагонів у пунктах навантаження та вивантаження та на під'їзних коліях і містять розрахунки платежів за користування вагонами.
Час користування вагонами обчислюється з моменту їх передачі вантажовласникові до моменту їх фактичного прийняття від вантажовласника. Час передання вагонів залізницею вантажовласнику, а також вантажовласником залізниці зазначається у пам'ятці про подання/забирання вагонів, яка оформлюється після закінчення приймально-здавальних операцій.
Відповідно до пунктів 6, 8 Правил користування вагонами і контейнерами усі завантажені вагони, а також порожні вагони, які належать підприємствам, організаціям, портам, установам і громадянам, та орендовані ними, знаходяться на станціях і на підходах до них в очікуванні подавання під вантажні або інші операції з причин, які залежать від вантажовласника, є такими, що перебувають у користуванні вантажовласника. У разі затримки вагонів на станції з причин, які залежать від вантажовласника, складається акт загальної форми, який підписується представниками станції і вантажовласника. В акті вказується час початку та закінчення затримки вагонів і їх номери.
Про затримку вагонів з вини вантажовласника на підходах до станції призначення залізниця видає наказ. Облік затриманих на підходах вагонів здійснюється станцією, на якій вони простоюють, на підставі акта про затримку вагонів, що складається станцією. Усі дані в цьому акті передаються станцією у повідомленні про затримку вагонів на станцію призначення. Станція призначення інформує вантажовласника про затримку вагонів з його вини, передаючи йому копію повідомлення про затримку вагонів не пізніше двох годин після його отримання (телефонограмою, телеграфом, поштовим зв'язком, через посильних, факсом або іншим способом) (пункти 9, 10 Правил користування вагонами і контейнерами).
Відповідно до пункту 12 Правил користування вагонами і контейнерами загальний час, за який вноситься вантажовласником плата залізниці за користування вагонами, включає час затримки вагонів з його вини та час перебування їх у безпосередньому розпорядженні вантажовласника; час до 30 хвилин не враховується, час 30 хвилин і більше враховується як повна година.
Умовами договору перевезення також передбачено обов'язок замовника сплачувати плазу за користування вагонами перевізника.
Згідно із п.3.4. договору перевезення замовник зобов'язаний сплачувати у визначеному договором розмірі плату за користування власними вагонами перевізника: під час виконання вантажних операцій на місцях загального користування; переданих замовнику на місцях незагального користування; затриманих на станціях в очікуванні подавання під вантажні або інші операції, з причин, які залежать від замовника затриманих під час перевезення з інших причин, що не залежать від перевізника.
Пунктом 3.4.1. Договору перевезення встановлено, що розмір плати за користування власними вагонами перевізника встановлюється відповідно п. 3.4.2. договору.
Відповідно до п.3.4.2. договору плата за користування власними вагонами перевізника визначається за кожен вагон відповідно до їх типу за формулою:
Пвик = (Спл / 24) х tгод х км, де: Пвик. - плата за користування власними вагонами Перевізника для відповідного типу вагонів; Спл - ставка плати за використання власних вагонів Перевізника для відповідного типу власних вагонів Перевізника, грн / вагон за добу визначена в Додатку 1-2 до Договору; 24 - кількість годин у добі; tгод - кількість годин користування вагоном Перевізника для відповідного типу вагонів, км - коригуючий коефіцієнт, що застосовуються до Пвик для вагонів, які приймаються до перевезення у складі маршрутного поїзда або контейнерного поїзда. Коефіцієнт встановлюються перевізником та зазначається в додатку 1-2 договору.
Згідно з п.3.4.3 договору перевезення моментом початку відліку часу для нарахування плати за користування власними вагонами Перевізника, визначеної в п. 3.4. договору, є момент передачі замовнику власних вагонів перевізника або початку затримки відповідно до Правил користування вагонами.
Облік часу користування, з метою визначення розміру плати за користування власними вагонами перевізника у випадках вказаних в п. 3.4. договору, здійснюється відповідно до Правил користування вагонами. Застосування плати за користування власними вагонами перевізника в частині, що не визначена договором, здійснюється відповідно до Правил користування вагонами.
Плата за користування стягується з вантажовласника також у разі затримки вагонів (контейнерів) під час перевезення в усіх випадках, крім тих, які залежать від залізниці (пункт 13 Правил користування вагонами і контейнерами).
Розмір плати за користування вагонами і контейнерами в залежності від часу користування встановлюється згідно з чинним законодавством (пункт 14 Правил користування вагонами і контейнерами).
Пунктом 46 Статуту залізниць України встановлено, що одержувач зобов'язаний прийняти і вивезти зі станції вантаж, що надійшов на його адресу. Терміни вивезення і порядок зберігання вантажів установлюються Правилами. Вантажі, що прибули, зберігаються на станції безкоштовно протягом доби. Цей термін обчислюється з 24-ої години дати вивантаження вантажу (контейнера) засобами залізниці або з 24-ої години дати подачі вагонів під вивантаження засобами одержувача. За зберігання вантажу на станції понад зазначений термін справляється плата, встановлена тарифом.
Згідно з приписами п.п. 4, 5 Правил зберігання вантажів №644 від 21.11.2000р., термін граничного зберігання починається з моменту вивантаження вантажу (контейнера з вагона) засобами залізниці або з моменту подачі вагона під вивантаження засобами одержувача. Якщо одержувач не вивіз вантаж з місця загального користування у терміни, встановлені п.46 Статуту, з нього стягується плата за зберігання вантажу, встановлена тарифом, незалежно від того, чиїми засобами здійснюється охорона вантажу.
Згідно із п. 8, 9 Правил зберігання вантажу, збір за зберігання вантажів у вагонах (контейнерах) у разі затримки їх з вини одержувача (відправника) після закінчення терміну безоплатного зберігання сплачується незалежно від місця затримки (на станції призначення та на підходах до неї, на прикордонних, припортових станціях тощо). Термін безоплатного зберігання обчислюється: якщо на станції призначення вивантаження здійснюється засобами: залізниці - з 24-ої години дати вивантаження вантажів; одержувача - з 24-ої години дати подавання вагонів під вивантаження; при затримці - з моменту затримки. За зберігання на місцях загального користування та на коліях станції відправлення вантажів, завантажених у вагони (контейнери), які простоюють в очікуванні оформлення перевезення (у тому числі під митним оформленням та з інших причин, незалежних від залізниці), збір сплачується з моменту ввезення вантажу на станцію до моменту закінчення затримки. Факт затримки вантажу засвідчується актом загальної форми.
Отже, за період фактичного використання суб'єктами господарювання вагонів та/або контейнерів залізниці для перевезення вантажів вноситься плата; до періоду використання вагонів (контейнерів) включається час затримки (простою) вагонів на станціях призначення і на підходах до них в очікуванні подання їх під вивантаження, перевантаження з причин, що залежать від вантажоодержувача, власника залізничної під'їзної колії, порту, підприємства. Звільнення від такої плати може мати місце лише у разі затримки забирання вагонів (контейнерів), що виникла з вини залізниці.
Відтак, при розгляді спору про стягнення залізницею плати за користування вагонами (контейнерами) до предмета доказування належить доведення належними, допустимими і достатніми доказами факту використання вагонів (контейнерів) для перевезення вантажів замовника послуг з перевезення у відповідний період, а у разі якщо мала місце затримка вагонів на станціях призначення і на підходах до них (якими можуть бути проміжні станції) в очікуванні подання їх під вивантаження, перевантаження, - надання доказів того, що така затримка була спричинена саме з вини вантажоодержувача (власника залізничної під'їзної колії, порту, підприємства). (такий правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 18.09.2020 у справі №908/1795/19).
Пунктом 3 Правил складання актів, затверджених наказом Міністерства транспорту країни від 28.05.2002 року № 334, визначено, що акти загальної форми складаються для освідчення обставин, що виникли в процесі перевезення вантажу, багажу та вантажобагажу і можуть бути підставою для матеріальної відповідальності, зокрема, затримки вагонів на станції призначення в очікуванні подачі під вивантаження перевантаження) з причин, що залежать від одержувача, власника залізничної під'їзної колії, порту, підприємства; відмови вантажовласника від підписання: облікової картки виконання плану перевезень вантажів, накопичувальної картки, відомості плати за користування вагонами (контейнерами); в інших випадках для засвідчення обставин, які можуть бути підставою для матеріальної відповідальності, якщо при цьому не потрібне складання комерційного акту.
Акт загальної форми підписується особами, які беруть участь у засвідченні обставин, що стали підставою для складання акта, але не менше як двома особами (пункт 3 Правил складання актів).
Власні вагони замовника №№59530535, 59532804, 59330787, 59335273, 59532804, 59330787, 59335273, 93019511, 93032969, 97263354, 97271126, 97151849, 58954843, 58958620, 59470377, 59541326, 97246169, 97255863, 97260020, 97246375 були затримані на коліях станції Дарниця Південно-Західної залізниці в очікуванні розкредитування перевізних документів позивачем та в очікуванні звільнення вантажного фронту, про що працівниками станції на початок/закінчення затримки вагонів складені Акти загальної форми ГУ-23 від 22.02.2022 № 1569; від 22.02.2022 № 1577; від 23.02.2022 № 1611; від 23.02.2022 № 1615 та від 23.02.2022 № 1618; від 24.02.2022 № 1641.
В подальшому, вагони подані на під'їзну колію AT «Дарницький завод ЗБК» для здійснення вантажних операцій.
Вагони перевізника №№ 97263354, 97271126, 97151849, 58954843, 58958620, 59470377, 59541326, 97246169, 97255863, 97260020, 97246375 також довготривалий час находилися на під'їзній колії Акціонерного товариства «Дарницький завод ЗБК», про що свідчать пам'ятки про подавання/забирання вагонів форми ГУ-45 від 24.02.2022 № 103, від 30.03.2022 № 130, від 13.04.2022 № 135, від 20.05.2022 № 138, від 22.02.2022 № 97, від 02.04.2022№ 131, від 20.05.2022 № 138. від 22.02.2022 № 100 , від 13.04.2022 № 135, від 12.05.2022 № 137, від 23.02.2022 № 102, від 02.04.2022 № 131, від 13.04.2022 № 135.
Час затримки вагонів по станційних коліях було враховано залізницею при нарахуванні плату за користування вагонами та збору за зберігання вантажу. За час затримки вагонів на коліях станцій, на під'їзних коліях станцією призначення на підставі складених пам'яток про подання/збирання вагонів та актів загальної форми ГУ-23 була нарахована плата за користування вагонами та збір за зберігання вантажу.
Відповідно до пункту 4 Правил користування вагонами у разі непогодження даних, зазначених у відомості, представник вантажовласника зобов'язаний підписати відомість із зауваженнями.
При цьому, відповідно до пункту 2.1.7. договору саме обов'язком замовника є підписання не пізніше двох робочих днів від дня надання послуг накопичувальних карток зборів за роботи (послуги) та штрафи, пов'язані з перевезенням вантажів форми ФДУ-92, відомості плати за користування вагонами форми ГУ-46 та відомості форми ГУ-46а. У випадку оформлення вказаних вище документів в паперовій формі на вимогу замовника підписувати та надавати перевізнику не пізніше двох робочих днів від дня надання такої його вимоги.
Водночас, обставини, за якими вантажовласник звільняється від плати за користування вагонами і контейнерами, передбачені статтею 121 Статуту залізниць України, відповідно до якої вантажовідправник, вантажоодержувач, порт звільняються від плати за користування вагонами і контейнерами:
а) якщо затримка вагонів або контейнерів виникла через стихійне лихо, що спричинило припинення руху на залізничних під'їзних коліях, а також через стихійне лихо або аварію на підприємстві, внаслідок яких згідно з чинним положеннями заборонено виконувати вантажні роботи;
б) у разі подання залізницею вагонів (контейнерів) у кількості, що перевищує максимальну переробну спроможність навантажувальних і розвантажувальних пунктів відправника і одержувача;
в) в інших випадках, передбачених Правилами.
Пунктом 16 розділу ІІ Правил, визначено такі умови звільнення від плати за користування вагонами і контейнерами, а саме:
а) якщо затримка вагонів або контейнерів виникла через стихійне лихо, що спричинило припинення руху на залізничних під'їзних коліях, а також через стихійне лихо або аварію на підприємстві, внаслідок яких згідно з чинними положеннями заборонено виконувати вантажні роботи;
б) у разі подання локомотивом залізниці вагонів і контейнерів на фронти навантаження (вивантаження) у кількості, що перевищує їх максимальну переробну спроможність; вказана максимальна переробна спроможність визначається за договором між залізницею і вантажовласником;
в) у разі затримки прийняття залізницею вагонів, які пред'явлено їй до здачі, з причин, що залежать від залізниці; час такої затримки зазначається у графі "Примітки" Пам'ятки про подавання/забирання вагонів, цей час виключається із загального часу користування вагонами (контейнерами).
Водночас, як вірно встановлено судом першої інстанції, позивач належним чином не довів підстав для звільнення його від плати за користування вагонами у спірний період, розмір якої було списано відповідачем з особистого рахунка позивача.
З цих підстав суд першої інстанції правомірно відхилив посилання позивача на наказ №25 від 24.02.2022 Акціонерного товариства "Дарницький завод ЗБК" «Про зупинення виробничої діяльності АТ "Дарницький завод ЗБК" та наказ №38 від 30.05.2022 «Про часткове відновлення виробничої діяльності Акціонерного товариства "Дарницький завод ЗБК", оскільки припинення діяльності товариства саме по собі не має наслідком для звільнення позивача від плати за користування вагонами.
Стосовно посилання позивача на те, що відповідачем не було враховано вимог телеграмного розпорядження від 05.04.2022 №ЦМ-13/693, зі змісту якого вбачається, що рішенням правління Акціонерного товариства "Українська залізниця" затверджено "Перелік виняткових умов, які є підставою для звільнення замовників послуг, пов'язаних з організацією перевезення вантажів, від обов'язку вносити плату за користування вантажними вагонами і контейнерами та зборів/плат Акціонерного товариства "Українська залізниця" під час воєнного стану в Україні", колегія суддів зазначає наступне.
Рішенням правління АТ «Укрзалізниця» від 02.04.2022 (протокол №Ц-54/42 Ком.т) затверджено Перелік виняткових умов, які є підставою для звільнення замовників послуг, пов'язаних з організацією перевезення вантажів, від обов'язку вносити плату за користування вантажними вагонами і контейнерами та зборів/плат АТ «Укрзалізниця» під час воєнного стану в Україні.
Зі змісту вищезазначених документів вбачається, що у разі виникнення затримок навантажених вагонів та контейнерів незалежно від їх власності, порожніх власних вагонів (контейнерів) або орендованих вагонів на своїх осях, під час перевезення на станціях відправлення, на підходах до станції призначення, в тому числі у «кинутих» поїздах чи затримок на станціях в очікуванні подачі вагонів (контейнерів) на під'їзні колії, до часу користування вагоном (контейнером) не включається час затримки вагону (контейнеру), що виник, зокрема у випадку: запровадження комендантської години на території, на якій розташована станція відправлення/призначення. В такому разі до часу користування вагоном не включається час дії комендантської години за місцезнаходженням станції; проведення бойових дій або тимчасової окупації збройними формуваннями російської федерації території, на якій розташована станція відправлення та/або станція призначення та/або будь-яка станція на шляху прямування.
Вказані вище обставини засвідчуються актом загальної форми ГУ-23, який складається згідно з додатком 6 до Правил користування вагонами. Акти загальної форми ГУ-23, складені у випадку затримки вагонів з вказаних вище підстав, мають містити конкретний опис обставин, що стали підставою для затримки вагонів та складання актів. Саме акт загальної форми ГУ-23 є підставою не враховувати в час користування вагоном час існування обставин, зазначених вище.
Водночас у даній справі акти загальної форми, які б засвідчували обставини, що звільняють вантажовласника від відповідальності згідно телеграмного розпорядження не складались.
Крім того, як вбачається з матеріалів справи, спірні вагони прибули на станцію Дарниця 21.02.2022, 22.02.2022 та 01.03.2022 й 18.03.2022, тобто, до моменту ухвалення вказаного розпорядження.
Правове регулювання впровадження комендантської години здійснюється на підставі Закону України «Про правовий режим воєнного стану» від 12.05.2015 №389-VIII, Постанови Кабінету Міністрів України від 08.07.2020 №573 «Питання запровадження та здійснення деяких заходів правового режиму воєнного стану», Постанови Кабінету Міністрів України від 29.12.2021 №1455 «Про затвердження порядку встановлення особливого режиму в'їзду і виїзду, обмеженні свободи пересування громадян, іноземців та осіб без громадянства, а також руху транспортних засобів в Україні або в окремих її місцевостях, де введено воєнний стан».
Під час комендантської години запроваджуються певні заборони та обмеження, зокрема, перебування на вулицях та в інших громадських місцях осіб без виданих перепусток, пересування на транспортних засобах тощо.
Як вірно зазначено судом першої інстанції, застосування розрахунку за яким враховується час затримки вагонів у зв'язку із настанням комендантської години, за змістом наведеного переліку, може застосовуватись у випадку, коли процес навантаження/розвантаження не може бути закінчений до настання комендантської години або не може бути розпочатим через настання комендантської години, тобто, коли обставини неможливості навантаження/розвантаження вагонів перебувають у прямому причинно-наслідковому зв'язку із запровадженням комендантської години.
Однак, позивач не довів, що під час дії комендантської години виробничі підрозділи і позивача, і відповідача не працюють у нічну зміну (під час комендантської години); також відповідачем не доведено, що у спірний період робота залізничних станцій та під'їзних колій відповідача, припинялась на період дії комендантської години; відповідачем не направлялось на адресу позивача будь-яких повідомлень про те, він не здійснює свою роботу в нічний час (під час комендантської години), що в свою чергу унеможливлювало своєчасне забирання вагонів; та пропозицій щодо внесення змін до договору в частині подавання/забирання вагонів в нічний час (під час комендантської години).
Отже, за обставинами цієї справи у суду відсутні підстави вважати, що саме початок та закінчення комендантської години мав наслідком об'єктивну затримку процесу завантаження/розвантаження вагонів, а тому звільнення відповідача від плати за користування вагонами у спірний період є безпідставним.
Крім того, рішення правління АТ «Українська залізниця» від 02.04.2022 (протокол № Ц-54/42 Ком.т) є локальним (внутрішнім) нормативним актом залізниці, який не вносить змін/доповнень до Статуту залізниць України, Правил перевезень вантажів та укладеного сторонами договору, а тому за відсутності складених залізницею актів про засвідчення відповідних обставин, а саме запровадження комендантської години на території, на якій розташована станція відправлення/призначення, відсутні підстави не враховувати в час користування вагоном час комендантської години.
Аналогічну правову позицію висловлено Верховним Судом у постанові від 07.07.2023 по справі №916/2613/22, від 16.11.2023 у справі № 908/1642/22.
Стосовно доводів апелянта щодо неврахування судом подій, які розпочались 24.02.2022 та тривають по даний час, а саме широкомасштабну збройну агресію російської федерації проти України та введення воєнного стану, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до частини 1 ст. 617 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.
В силу приписів ст. 614 ЦК України відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.
Згідно із частиною другою ст. 218 ГК України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов'язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов'язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.
Положеннями ст. 121 Статуту залізниць України встановлено підстави звільнення вантажовідправника, вантажоодержувача від плати за користування вагонами і контейнерами.
Відповідачем подано лист Торгово-промислової палати України від 28.02.2022 №2024/02.0-7.1, відповідно до якого визнано форс-мажорною обставиною військову агресію російської федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану 24.02.2022. Торгово-промислова палата України підтверджує, що зазначені обставини з 24.02.2022 до їх офіційного закінчення, є надзвичайними, невідворотними.
Форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об'єктивно унеможливлюють виконання зобов'язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов'язків, згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт та ситуації, що з ним пов'язані (включаючи, але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, ембарго, діями іноземного ворога): загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, карантину, встановленого Кабінетом Міністрів, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибухи, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані положеннями відповідних рішень або актами державних органів влади, закриття морських проток, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також обставини, викликані винятковими погодними умовами чи стихійним лихом - епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха, тощо (частина друга статті 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати України»).
Відповідно до частини 1 статті 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати України» Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб'єкта господарської діяльності.
У постанові Верховного Суду від 30.11.2021 у справі №913/785/17 визначено, що форс-мажорні обставини не мають преюдиційного характеру і при їх виникненні сторона, яка посилається на них, як на підставу неможливості виконання зобов'язання, повинна довести наявність таких обставин не тільки самих по собі, але й те, що ці обставини були форс-мажорними саме для цього конкретного випадку виконання господарського зобов'язання.
Доведення наявності непереборної сили покладається на особу, яка порушила зобов'язання. Саме вона має подавати відповідні докази в разі виникнення спору.
Судом першої інстанції вірно встановлено, що позивач не надав доказів того, що воєнний стан, введений на території України, позбавляє його можливості вести господарську діяльність та унеможливлює виконання зобов'язань за даних умов здійснення господарської діяльності.
Нарахована відповідачем та списана плата за користуванням вагонами є основним зобов'язанням відповідача перед позивачем за надані йому послуги залізниці, та не є відповідальністю відповідача.
Навпаки, як було встановлено судом першої інстанції, у спірний період позивачем здійснювались інші навантажувально-розвантажувальні роботи, чим спростовуються твердження апелянта про повне зупинення виробництва підприємства. Враховуючи викладене, посилання позивача на настання форс-мажорних обставин у вказаних вище документах не звільняє відповідача від обов'язку сплатити нараховану плату.
Більше того, сертифікат Торгово-промислової палати України, який би підтвердив, що обставини були форс-мажорними саме для цього конкретного випадку виконання господарського зобов'язання, наданий не був.
При цьому, колегія суддів враховує, що правомірність стягнення плати за користування вагонами після введення воєнного стану, у тому числі й у період комендантської години, є сталою та підтверджується висновками Верховного Суду, викладеними у постановах від 19.04.2023 у справі №904/2019/22, від 17.05.2023 у справі №904/2252/22, від 14.06.2023 у справі № 908/1198/22, від 07.07.2023 у справі № 916/2613/22, від 13.09.2023 у справі № 908/1464/22, від 16.11.2023 у справі № 908/1642/22.
А тому, оскільки позивачем належними та допустимими доказами не доведено необґрунтованості дій відповідача щодо списання з особового рахунку замовника плати за зберігання вантажу та користування вагонами на суму 967 521,43 грн, суд першої інстанції дійшов до правомірного висновку про відмову у задоволенні позовних вимог.
Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги
Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
За таких обставин, висновки суду першої інстанції про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, а тому рішення Господарського суду міста Києва від 16.10.2023 року у справі № 910/12638/23 відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи і підстав для його скасування чи зміни в межах доводів та вимог апеляційної скарги не вбачається.
Згідно із ст. 129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на заявника.
Керуючись ст.ст. 74, 129, 269, 275, 276, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -
1. Апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Дарницький завод ЗБК" на рішення Господарського суду міста Києва від 16.10.2023 року у справі № 910/12638/23 залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду міста Києва від 16.10.2023 у справі № 910/12638/23 залишити без змін.
3. Судові витрати зі сплати судового збору за подачу апеляційної скарги покласти на апелянта.
4. Поновити дію рішення Господарського суду міста Києва від 16.10.2023 у справі № 910/12638/23.
5. Матеріали справи № 910/12638/23 повернути до місцевого господарського суду.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання її повного тексту.
Повний текст постанови складено 06.02.2024
Головуючий суддя М.А. Барсук
Судді Є.Ю. Пономаренко
М.А. Руденко