Справа № 522/20277/23
Провадження № 2/522/561/24
01 лютого 2024 року Приморський районний суд м. Одеси в складі:
головуючого - судді Абухіна Р.Д.,
за участю секретаря судового засідання Кріцької Д.Є.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Інфокс» в особі філіії «Інфоксводоканал» про захист прав споживача шляхом зобов'язання здійснити перерахунок боргу,
В жовтні 2023 до суду надійшов позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Інфокс» в особі філіії «Інфоксводоканал» про захист прав споживача шляхом зобов'язання здійснити перерахунок боргу, по якому позивач просить:
Зобов'язати ТОВ «ІНФОКС» Філія «ІНФОКСВОДОКАНАЛ» здійснити перерахунок вартості комунальної послуги з водопостачання та водовідведення ОСОБА_1 з урахуванням даних показів лічильника та тривалої відсутності споживача за адресою: АДРЕСА_1 за період з лютого 2022 по червень 2023.
Позивач просить розглянути справу без його особистої участі.
Позивач мотивує вимоги тим, що відповідачем невірно розраховується вартість наданої комунальної послуги, оскільки з 2012 року в приміщенні квартири розташовані прилади обліку води, які своєчасно проходили повірку.
22.11.2023 до суду надійшов відзив на позов, в якому позивач просить відмовити у задоволені позову.
В судове засідання 07.12.2023 позивач не з'явився, відкладено розгляд справи на 01.02.2024, наданий час для надання можливості позивачу надати до суду відповідь на відзив.
В судове засідання 01 лютого 2024 року учасники справи не з'явились, про день, місце та час розгляду справи повідомлялись належним чином.
Представник відповідача звернулась до суду з клопотанням про розгляд справи за відсутністю представника, у задоволені позову просить відмовити в повному обсязі.
У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється.
Суд, дослідивши та проаналізувавши матеріали справи, додані до неї документи приходить до висновку, що даний позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що за адресою: АДРЕСА_1 особовий рахунок відкрито на ОСОБА_1 з 01.06.2021 року при переході на індивідуальні договори.
До 01.06.2021 року будинок АДРЕСА_2 входив до дислокації договору про надання послуг, укладеного між ТОВ “Інфокс” та ТОВ “УК Жилфонд”, нарахування здійнювались за показниками вузла комерційного обліку води.
З 01.06.2021 року вищевказаний будинок перейшов на індивідуальні договори
, оскільки власники/співвласники обрали модель надання послуг з водокористування у вигляді індивідуальних договорів про надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення. Отже, відповідачем були відкриті особові рахунки на власників кваритир, у тому числі на позивача.
06.06.2023 року ОСОБА_2 , представником ОСОБА_1 , було надано заяву про укладення договору про надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення. Також надано заяву про проведення перерахунку боргу у зв'язку із наявністю вузла розподільного обліку води ще з 2012 року, а також зазначила, що з лютого з 2022 року ніхто у квартирі не мешкає.
На вказану заяву було надано відповідь, у якій зазначено про необхідність надання заяви на опломбування та прийняття на абонентський облік вузла розподільного обліку води, тому 22.06.2023 року ОСОБА_2 надано до філії відповідну заяву.
29.06.2023 року актом № 902/5 прийнято на абонентський облік вузол розподільного обліку за адресою позивача. Саме з цього моменту нарахування здійснюються за показниками вузла розподільного обліку води, з урахуванням обсягів споживання вузла комерційного обліку та плати за абонентське обслуговування. Не можуть бути взяті до уваги, надані позивачем паспорт лічильника, акти заміни лічильника, свідоцтва про повірку, датовані 2012 та 2016 роками, оскільки зроблені до 01.06.2021 року, тобто до моменту переходу на індивідуальні договори.
Відповідно до п. 10 Розділу ІІІ Порядку прийняття приладу обліку на абонентський облік, затвердженого Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 12.10.2018 року № 270, з дати складання акта про прийняття вузла розподільного обліку (приладу - розподілювача теплової енергії) на абонентський облік такий вузол (прилад - розподілювач теплової енергії) є прийнятим виконавцем відповідної комунальної послуги (визначеною власником (співвласниками) будівлі іншою особою, яка здійснює розподіл обсягів комунальної послуги між споживачами) на абонентський облік, а показання його засобів вимірювальної техніки є обов'язковими для визначення обсягів спожитої комунальної послуги та розрахунків за неї.
У зв'язку із відсутністю заяви ОСОБА_1 щодо прийняття вузла розподільного обліку на абонентський облік, його показники не могли бути прийняті до розрахунків, тому нарахування з 01.06.2021 року по 29.06.2023 року здійснювались за нормою, що відповідає нормам чинного законодавства.
Отже, підстави для перерахунку за показниками вузла розподільного обліку відсутні.
Як зазначив відповідач у відзиві, що за період з 01.06.2021 року по 06.06.2023 року жодних звернень від ОСОБА_1 щодо коригування нарахувань або незгоди з нарахуваннями за послуги не було.
Стосовно позовної вимоги про зобов'язання здійснити перерахунок за період з лютого 2022 року по червень 2023 року у зв'язку із відсутністю споживача.
Згідно наданої ОСОБА_2 довідки про зареєстрованих у житловому приміщенні/будинку осіб № Т3-102767-ф/л від 05.06.2023 року за вищевказаною адресою зареєстровано 2 особи: ОСОБА_2 та ОСОБА_3 . Отже, саме на цих двох осіб здійснювалось нарахування до опломбування вузла обліку води.
Відповідно до Довідки № Т3-103562-ф/л від 06.06.2023 року ОСОБА_1 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 , у зв'язку із зазначеним нарахування на його особу за адресою: АДРЕСА_1 , не здійснювались.
Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 7 Закону України “Про житлово-комунальні послуги” споживач має право на неоплату вартості комунальних послуг (крім постачання теплової енергії) у разі їх невикористання (за відсутності приладів обліку) за період тимчасової відсутності в житловому приміщенні (іншому об'єкті нерухомого майна) споживача та інших осіб понад 30 календарних днів, за умови документального підтвердження відповідно до умов договорів про надання комунальних послуг.
Суд не приймає до уваги надані копії медичних документів та письмових пояснень свідка ОСОБА_4 , оскільки не підтверджують непроживання особи у квартирі.
Отже, зважаючи на вищевикладене правові підстави для перерахунку за період з лютого 2022 року по червень 2023 року відсутні, а зазначені підстави у позові належними доказами не підтверджені.
Надати квитанції про оплату послуг водопостачання та водовідведення лише підтверджують той факт, що філія «Інфоксводоканал» розпочала надавати послуги позивачу лише у 2021 році. У всіх інших квитанціях до 2021 року зазначений отримувач ТОВ «УК Житфонд».
Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (ч. 1 ст. 77 ЦПК України).
Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні
обставини справи(ст. 79 ЦПК України).
Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (ч. 1 ст. 80 ЦПК України).
Отже, позивачем в порушення вказаних норм, не надано суду жодних належних та допустимих доказів на підтвердження порушення відповідачем прав позивача.
При таких обставинах, відсутні підстави для задоволення позову ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Інфокс» в особі філіії «Інфоксводоканал» про захист прав споживача шляхом зобов'язання здійснити перерахунок боргу.
Розподіл судових витрат суд проводить відповідно до положень ст.141 ЦПК України. Оскільки позивач був звільнений від сплати судового збору, судові витрати слід компенсувати за рахунок держави.
Керуючись ст. 13, 77-79, 81, 89,141, 259, 263-265, 268, 354 ЦПК України, суд
У задоволені позову ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Інфокс» в особі філіії «Інфоксводоканал» про захист прав споживача шляхом зобов'язання здійснити перерахунок боргу відмовити.
Судові витрати компенсувати за рахунок держави.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено 06.02.2024.
Суддя Р.Д. Абухін
01.02.24