Справа № 521/28138/23
Провадження № 3/521/1903/24
06 лютого 2024 року суддя Малиновського районного суду м. Одеси Мазун І.А., розглянувши матеріали, які надійшли з Управління патрульної поліції в Одеській області, про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , громадянина України, який не працює, проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, -
ОСОБА_1 25.11.2023 року в 23.00 год. в м. Одеса, по вул. Генерала Петрова,14, керував т/з Mitsubishi Lancer д/н НОМЕР_2 , у стані алкогольного сп'яніння, згідно показань приладу «Alcotest 7510», чим порушив вимоги п. 2.9 «а» Правил дорожнього руху, тобто вчинив правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Згідно показань приладу «Alcotest 7510» позитивна проба 2.08 ‰.
ОСОБА_1 та його захисник у призначене судове засідання не з'явилися, сповіщені про дату та час слухання справи належним чином. Крім того до суду, було подано клопотання про накладення на ОСОБА_1 лише штрафу, оскільки він є військовослужбовцем Збройних Сил України, проходить службу у військовій частині НОМЕР_3 та призначений на посаду водія, тому для проходження служби, виконання завдань, службових відряджень, власний транспорт є вкрай необхідним. Також ОСОБА_1 є інвалідом 2-ї групи внаслідок війни під час проходження військової служби та здійснення участі у бойових діях, а відтак не може проходити військову службу на певному ряді посад. Позбавлення ОСОБА_1 права керування транспортним засобом позбавить його можливості виконувати важливі завдання у важкий для країни час.
З урахуванням строків розгляду справ про адміністративні правопорушення, визначених ст. 277 КУпАП та вимог ч. 2 ст. 38 КУпАП, суд вважає можливим розглянути справу за його відсутності.
Разом з цим, неявку особи, яка у встановленому порядку була сповіщена про дату, час та місце судового засідання, суд розцінює як небажання надати заперечення щодо обставин, викладених в протоколі про адміністративне правопорушення, та небажання відстоювати свою позицію щодо своєї невинуватості.
Відповідно до положень ст. 1 КУпАП, завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержанняКонституціїі законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Згідно положень ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП, завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП, суд, при розгляді справи про адміністративне правопорушення, крім іншого, зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Постановою Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» передбачено, що при розгляді справ зазначеної категорії необхідно з'ясовувати всі обставини, перелічені у ст.ст. 247, 280 КУпАП. Зміст постанови судді має відповідати вимогам, передбаченим ст.ст. 283,284 КУпАП. У постанові, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.
Відповідно до вимог ч.1 ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Згідно п. 2.9 (а) Правил дорожнього руху України водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин.
Згідно з ч. 2,3,4 ст. 266 КУпАП огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. У разі незгоди водія на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я. Перелік закладів охорони здоров'я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції затверджується управліннями охорони здоров'я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції в інших закладах забороняється. Огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції здійснюється в закладах охорони здоров'я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення підтверджується такими доказами: протоколом серії ААД № 647786 від 25.11.2023р. про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 130 ч. 1 КУпАП, чеком приладу «Alcotest 7510» - позитивна проба 2,08 ‰; актом огляду та відеозаписом, який оглянуто судом в судовому засіданні, та на якому серед іншого відображено, що водій ОСОБА_1 , рухаючись на транспортному засобі Mitsubishi Lancer д/н НОМЕР_2 в темну пору доби, не ввімкнув фари ближнього світла, за що був зупинений працівниками патрульної поліції за порушення п.19.1а Правил дорожнього руху. В ході розмови з ОСОБА_1 працівники патрульної поліції відчули запах алкоголю з порожнини рота та запропонували ОСОБА_1 пройти перевірку на стан алкогольного сп'яніння за допомогою газоаналізатора «Alcotest 7510» або проїхати на освідування до медичної установи. ОСОБА_1 погодився пройти освідування на місці та вказав, що він вживав коньяк. Патрульними поліцейськими Дупліну А.С. роз'яснено його права у відповідності до ст.268 КУпАП.
Суд вважає, що огляд на стан сп'яніння проведений у відповідності до положень ст. 266 КУпАП.
Відповідно до вимог ст.ст. 23, 33КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень.
Стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України. При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника ступінь його вини майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність. Адміністративні стягнення має на меті покарання порушника, запобігання скоєнню нових правопорушень.
Однак на переконання суду, покарання правопорушника не є самоціллю, а виступає необхідним засобом виховання правопорушника і запобігання правопорушенням в майбутньому.
У статті 17 Закону України від 23.02.2006 року «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачено, що «При розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Суду як джерело права».
Європейський суд з прав людини (далі ЄСПЛ) поширює стандарти, які встановлює Конвенція для кримінального провадження, на провадження у справах про адміністративні правопорушення (справа «Надточий проти України від 15 травня 2008 року»). ЄСПЛ зазначив, що український уряд визнав кримінально-правовий характер Кодексу України про адміністративні правопорушення.
ЄСПЛ у рішенні по справі «Шмауцер (Schmautzer) проти Австрії» від 23.10.1995 року зазначив, що дорожньо-транспортні правопорушення, за які може бути накладено стягнення у виді штрафу чи обмеження у користуванні водійськими правами, підпадають під визначення «кримінального обвинувачення». Позбавлення прав на управління транспортним засобом також розглядається Європейським Судом кримінально-правовою санкцією, оскільки «право керувати автомобілем є дуже корисним в щоденному житті і для здійснення діяльності» (рішення у справі «Маліге проти Франції» від 23 вересня 1998 року).
У справі «Скоппола проти Італії» від 17.09.2009 року (заява №10249/03) ЄСПЛ зазначив, що складовим елементом принципу верховенства права є очікування від суду застосування до кожного злочинця такого покарання, яке законодавець вважає пропорційним.
У справі «Ізмайлов проти Росії» (п.38 рішення від 16 жовтня 2008 року), ЄСПЛ вказав, що при призначенні покарання «для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити «особистий надмірний тягар для особи»». Також, як у справі «Бакланов проти Росії» (рішення від 9 червня 2005 року), так і в справі «Фрізен проти Росії» (рішення від 24 березня 2005 року) ЄСПЛ зазначив, що «досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значним, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу законності і воно не було свавільним».
Суд враховує, що санкція ч.1 ст.130 КУпАП не передбачає застосування альтернативного стягнення, оскільки вказана норма закону передбачає одночасне накладення штрафу та позбавленням водія права керування транспортними засобами.
Разом з тим, суд вважає, що позбавлення ОСОБА_1 права керування транспортними засобами, з урахуванням конкретних обставин справи та особи правопорушника, який відповідно до долучених до справи документів є військовослужбовцем та перебуває на посаді водія, слід вважати не в повній мірі відповідаючим інтересам держави, оскільки таке стягнення, незважаючи на те, що воно передбачено санкцією статті закону, є надмірним та не відповідає принципу розумності, а його застосування не слугуватиме досягненню мети забезпечення справедливого балансу між інтересами суспільства та особи, яка на теперішній час перебуває на військовій службі та боронить державу.
До того ж суд вважає, що вказані обставини, в своїй сукупності, дають суду підстави дійти висновку про те, що виконання ОСОБА_1 функцій водія на службі в ЗСУ, вочевидь буде більш раціональним та кориснішим для виконання завдань сил оборони.
В даному випадку, на думку суду, накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у виді штрафу, є достатнім для критичного усвідомлення останнім протиправності свого вчинку, а саме відмови від вимоги правоохоронців пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння навіть з урахуванням обставин справи, зокрема алгоритму дій правоохоронців про що зазначено вище, а також в достатній мірі слугуватиме вихованню ОСОБА_1 та запобігатиме вчиненню ним нових, в тому числі аналогічних правопорушень у сфері дорожнього руху.
Аналогічні висновки викладені у постановах Одеського апеляційного суду у справі №522/16136/22, у справі №522/4536/23, справі №522/11252/23.
Аналізуючи зазначені докази, суд приходить до висновку, що зібрані інспектором патрульної поліції і досліджені в судовому засіданні докази підтверджують той факт, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння, тобто порушив п. 2.9 «а» Правил дорожнього руху про заборону водієві керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння, тобто скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ст. 130 ч. 1 КУпАП.
Приймаючи до уваги характер скоєного правопорушення, особу ОСОБА_1 , ступінь його вини, суд вважає необхідним та достатнім застосувати до нього передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП адміністративне стягнення у вигляді штрафу.
Оскільки ОСОБА_1 є інвалідом 2-ї групи, що підтверджується копією посвідчення серії НОМЕР_4 від 05.04.2023р., він звільнений від сплати судового збору.
Керуючись ст.ст. 9-11, 130, 221, 252, 283, 284 КУпАП, суддя, -
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , притягнути до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, і піддати його адміністративному стягненню у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень.
Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду через Малиновський районний суд м. Одеси особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом 10 днів з дня її винесення.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку на подачу апеляційної скарги.
Термін пред'явлення постанови до виконання три місяці.
Суддя І.А. Мазун