Справа № 2-а - 1619 / 07
Категорія 36
10 жовтня 2007 року м. Житомир
Житомирський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Капустинського М.М.,
при секретарі Метельській С.В.,
за участю представника відповідача - представника УПСЗН, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління праці і соціального захисту населення Овруцької районної державної адміністрації , Управління Пенсійного фонду України в Овруцькому районі Житомирської області про стягнення коштів у сумі 20107,50 грн.,
Позивач звернувся до суду із вказаним позовом. Зазначив, що він проживає в м. Овруч, яке віднесено до зони гарантованого добровільного відселення. Має статус потерпілого внаслідок аварії на ЧАЕС /категорія №1/. В період з 01.07.2002 року по 01.04.2005 рік відповідачі неправомірно виплачували йому допомогу у зв»язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та доплату до заробітної плати у розмірах, передбачених постановою КМУ № 836 від 26 липня 1996 року, хоча розмір цих виплат суперечить вимогам ст. ст. 37, 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», який передбачає виплату коштів у кратному розмірі до мінімальної заробітної плати. У зв»язку з цим з боку відповідачів: УПСЗН виник борг за ст.39 у сумі 14570,00 грн., УПФУ за ст.ст.37,48 - 5537,50 грн., який позивач просить стягнути.
Позивач у судове засідання не з»явився, в позові просив справу розглянути в його відсутність.
Представник відповідача - УПФУ, позов не визнала. Просила відмовити у його задоволенні надав письмові заперечення.
Представник відповідача - УПСЗН, в засідання не з»явився, тоді як про час та місце розгляду справи його було повідомлено вчасно та в законному порядку.
Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Спірні правовідносини регулюються Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 року із змінами та доповненнями, Постановою Кабінету Міністрів України № 836 від 26.07.1996 року “Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Згідно ст. 37 Закону України “Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», громадянам, які проживають на територіях радіоактивного забруднення, виплачується щомісячна грошова допомога у зв'язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства, у зоні гарантованого добровільного відселення - 40 процентів від мінімальної заробітної плати. Позивач, проживаючи в м. Овручі Житомирської області, яке віднесено до зони гарантованого добровільного відселення, повинен був отримувати вказану допомогу в зазначеному розмірі щомісяця, проте у вказаний позивачем період, вона виплачувалась частково, у фіксованому розмірі, визначеному Постановою Кабінету Міністрів України №836 від 26.07.1996 року “Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а не в кратному відношенні до мінімальної зарплати. Тобто, права позивачів були порушені.
Проте заборгованість, яка виникла у зв'язку з цим, не може бути стягнута у зв»язку з пропуском строку позовної давності. Зазначена обставина, на якій наполягає представник УПФУ, є підставою, у відповідності до ст.100 п.1 КАС України, для відмови у задоволенні адміністративного позову у зазначеній його частині.
Згідно ст.48 Закону щорічна допомога на оздоровлення повинна була виплачуватись у розмірах відповідно до мінімальної заробітної плати. Розмір мінімальної плати визначається на момент виплати. Як свідчить довідка УПСЗН від 03.08.2007 року за №972 позивач отримував таку допомогу за 2002 рік у травні 2004 року: за 2003 рік у серпні 2004 року; за 2004 рік у січні 2005 року; за 2005 рік у жовтні 2005 року; за 2006 рік у листопаді 2006 року - в розмірі по 90,00 грн.. Враховуючи річний термін позовної давності, стягненню підлягає сума компенсації, як різниці між отриманою та передбаченою зазначеною нормою Закону, тільки за 2006 рік в розмірі - 1035 грн. /375 грн. х 3 мін.з/пл.. / - 90,00 грн., в іншій частині вимога задоволенню не підлягає за пропуском строку давності.
Згідно ст. 39 Закону України “Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», громадянам, працюючим на територіях радіоактивного забруднення, проводиться доплата. У зоні гарантованого добровільного відселення - дві мінімальні заробітні плати щомісяця. Позивач в зазначений ним період працював /до 11 січня 2006 року/ начальником УПСЗН Овруцької РДА, в м. Овручі Житомирської області, що віднесено до зони гарантованого добровільного відселення. Проте ця доплата їм теж проводилась у розмірах, визначених Постановою Кабінету Міністрів України № 836 від 26.07.1996 року “Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а не в кратному відношенні до мінімальної зарплати.
Розмір мінімальної заробітної плати з 01.07.2002 року становив 165, 00 грн., з 01.01.2003 року - 185 грн., з 01.12.2003 року - 205 грн., з 01.09.2004 року - 237 грн., з 01.01.2005 року - 262 грн., з 01.04.2005 року - 290 грн.. Таким чином, за ст.39 Закону, відповідач за період з 01.07.2002 року по 30.06.2005 рік мав виплатити позивачу - 14848 грн., а тому визначена позивачем сума в 14570 грн. підлягає стягненню саме з Управління праці та соціального захисту населення у Овруцькому районі як розпорядника цих коштів і в спірний період часу і тепер. Строк давності, на виплати, які стосуються заробітної плати - не розповсюджується.
Згідно ст. 8 Конституції України, в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Закон має пріоритетне значення перед постановою Кабінету Міністрів України.
Виплатою допомоги в твердих сумах, встановлених постановою Кабінету Міністрів України № 836 від 26 липня 1996 року, порушені права позивача.
Керуючись ст. ст. 37, 39 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», ст. ст. 94, 158 - 163, 167, 254 КАС України, Житомирський окружний адміністративний суд
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Управління праці і соціального захисту населення Овруцької РДА на користь ОСОБА_1 - 14570,00 грн. доплати що заробітної плати, за період з 01.07.2002 року по 30.06.2005 рік та 1035 грн. щорічної допомоги на оздоровлення за 2006 рік, а всього - 15623,00 грн..
3. В іншій частині позовних вимог до УПСЗН Овруцької РДА відмовити за безпідставністю.
4. Відмовити в задоволенні позовних вимог до УПФУ в Овруцькому районі Житомирської області - за безпідставністю позовних вимог.
Постанова Житомирського окружного адміністративного суду набирає законної сили після закінчення строків подання заяви про апеляційне оскарження та апеляційної скарги. Заява про апеляційне оскарження подається через Житомирський окружний адміністративний суд до Київського апеляційного адміністративного суду протягом 10 днів з дня проголошення постанови. Апеляційна скарга подається у тому ж порядку протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя М.М. Капустинський