Справа № 285/511/24
провадження № 2/0285/642/24
30 січня 2024 року м. Звягель
Суддя Новоград - Волинського міськрайонного суду Житомирської області Сусловця М. Г. розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та залишення місця проживання дитини з матір'ю,-
25.01.2024 ОСОБА_1 звернулася до суду із зазначеним позовом, у якому просить розірвати шлюб із ОСОБА_2 та залишити спільну неповнолітню дитину ОСОБА_3 на проживання разом із нею.
Позовна заява не відповідає вимогам статей 177 ЦПК України.
Відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
Як вбачається з прохальної частини позовної заяви, остання містить дві вимоги немайнового характеру, зокрема про розірвання шлюбу та визначення місця проживання дитини, які повинні бути сплачені судовим збором, однак позивачем надано до суду квитанції про сплату судового збору лише за одну позовну вимогу.
Згідно абз. 2 ч. 3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір», у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Аналогічне положення міститься в п. 10 Постанови Пленуму ВССУ № 10 від 17.10.2014, відповідно до якого подані до суду позовні заяви чи заяви, а також зустрічні позовні заяви можуть містити кілька самостійних позовних вимог, кожна з яких є об'єктом справляння судового збору. Так, якщо в позовній заяві об'єднано дві або більше самостійних вимог немайнового характеру, пов'язані між собою, судовий збір сплачується окремо з кожної із таких вимог (або загальною сумою).
Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону «Про судовий збір» за подання до суду фізичною особою позовної заяви немайнового характеру, розмір судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Станом на 01.01.2024 прожитковий мінімум для працездатних осіб становить 3028 грн. та 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить 1 211,20 грн.
З урахуванням наведеного, позивач повинна доплатити судовий збір у розмірі 1 211,20 грн. та надати суду підтвердження відповідної сплати.
Відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 176, 177 цього Кодексу, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня отримання позивачем ухвали.
За наведених обставин суддя вважає,що позовну заяву ОСОБА_1 слід залишити без руху та запропонувати позивачу усунути зазначені недоліки позовної заяви шляхом подання до суду доказу доплати судового збору у строк, що не перевищує десяти днів з дня отримання копії ухвали.
Керуючись статтями 176, 177, 185, 260-261 Цивільного процесуального кодексу України, суддя -
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та залишення місця проживання дитини з матір'ю - залишити без руху,
Надати ОСОБА_1 строк для усунення недоліків заяви - десять днів з дня отримання копії цієї ухвали.
Копію ухвали невідкладно надіслати позивачу.
У разі невиконання вимог цієї ухвали позовна заява вважатиметься неподаною і буде повернута позивачу.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя М.Г. Сусловець