Справа № 522/380/24
Провадження № 3/522/ 370/24
06 лютого 2024 року м. Одеса
Суддя Приморського районного суду м. Одеси Іванов В.В., розглянувши матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, не працюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122-4 КУпАП,-
23.12.2023 року о 09 год. 02 хв., громадянин ОСОБА_1 керуючи транспортним засобом «Opel Zafira» д.н.з. НОМЕР_1 в м. Одесі по вул. Базарній, 33 здійснив зупинку на спуску та не вжив заходів для виключення заходів самовільного руху транспортного засобу, після чого його транспортний засіб здійснив наїзд на припаркований транспортний засіб «Audi A4» д.н.з. НОМЕР_2 , після чого місце пригоди залишив, чим ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.10а Правил дорожнього руху та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст.122-4 КУпАП, за кваліфікуючими ознаками: залишення водіями транспортних засобів, іншими учасниками дорожнього руху на порушення встановлених правил місця дорожньо-транспортної пригоди, до якої вони причетні.
Судовий розгляд в суді проведено за відсутністю ОСОБА_1 , який в судове засідання не з'явився, будучи повідомленим про дату, час та місце розгляду справи у встановленому законом порядку. Про причини неявки ОСОБА_1 суд не повідомив, заяви про відкладення розгляду справу не подавав.
Суд вважає, що були створені всі умови для реалізації права особи на доступ до правосуддя, та приймаючи до уваги те, що ОСОБА_1 будучи повідомленим про дату та час розгляду справи в суді, не з'явився, суд оцінює таку поведінку ОСОБА_1 , як небажання особисто прийняти участь в розгляді справи в суді.
Вказане узгоджується з рішенням Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі «Смірнов проти України», відповідно до якого в силу вимог ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч.1 ст.6 даної Конвенції.
В своїх рішеннях Європейський суд також наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними равами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Більш того, в умовах воєнного стану, з огляду на неприпустимість зупинення роботи судів та здійснення правосуддя та на розумність строків розгляду справ, суд не має чекати, що особа щодо якої розглядається справа виявить бажання з'явитись до суду за умови не повідомлення суду причин своєї неявки.
Розглянувши матеріали справи, вважаю, що вина ОСОБА_1 у скоєні правопорушення, передбаченого ст.122-4 КУпАП, яке виразилося у залишенні водієм місця дорожньо-транспортної пригоди, до якої він причетний, доведена повністю та підтверджується доданими до протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 732595 від 23.12.2023 року матеріалами адміністративної справи, а саме: схемою місця дорожньо-транспортної пригоди від 23.12.2023 року, письмовими поясненнями ОСОБА_2 , письмовими поясненнями ОСОБА_1 , рапортом від 23.12.2023 року.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці данні встановлюються, у тому числі і протоколом про адміністративне правопорушення.
Відповідно до ст.245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно ст.252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.
Згідно постанови Приморського районного суду м. Одеси від 23.01.2024 року, ОСОБА_1 , 23.12.2023 року об 09:02 год. в м. Одесі по вул. Базарна, 33, керуючи транспортним засобом «Opel Zafira», реєстраційний номер НОМЕР_1 , здійснив зупинку на спуску та не вжив заходів (від) для виключення самовільного руху автомобіля, після чого його транспортний засіб покотився та здійснив наїзд на припаркований автомобіль марки «AUDI A4», днз НОМЕР_2 , у результаті чого автомобіль отримав механічні пошкодження з матеріальними збитками.
Постановою суду від 23.01.2024 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.
З викладеного випливає, що ОСОБА_3 , в порушення вимог п. 2.10. «а» ПДР України, який передбачає, що у разі причетності до дорожньо-транспортної пригоди водій зобов'язаний негайно зупинити транспортний засіб і залишатися на місці пригоди, залишив місце дорожньо-транспортної пригоди, до якої він був причетний.
Таким чином з викладеного випливає, що вина ОСОБА_1 у скоєнні зазначеного адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122-4 КУпАП повністю доведена зібраними матеріалами справи про адміністративне правопорушення.
При накладенні адміністративного стягнення відносно ОСОБА_1 суд враховує характер скоєного правопорушення, особу правопорушника та обставини, що пом'якшують та обтяжують відповідальність.
Обставини, які відповідно до ст. 34 КУпАП пом'якшує відповідальність ОСОБА_1 , за вчинене ним адміністративне правопорушення, судом не встановлено.
Обставини, які відповідно до ст. 35 КУпАП обтяжують відповідальність ОСОБА_1 , за вчинене ним адміністративне правопорушення, судом не встановлено.
Отже, враховуючи зазначені обставини справи, суд вважає, що для виправлення ОСОБА_1 , а також для припинення вчинення ним нових правопорушень, буде достатнім та необхідним застосування адміністративного стягнення у виді штрафу.
Згідно ст. 40-1 КУпАП, п.5 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» у зв'язку з ухваленням судом постанови про накладання на правопорушника адміністративного стягнення з ОСОБА_1 підлягає стягненню сума судового збору.
Керуючись ст. ст. 40-1, 212-3, 283 285 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд,
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122-4 КУпАП, та накласти адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 3400 гривень на користь держави.
Відповідно до Закону України «Про судовий збір» за редакцією від 01.01.2024 року, стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 605,60 гривень на користь держави.
Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду через Приморський районний суд м. Одеси протягом 10 діб.
Суддя
Приморського районного суду м. Одеси Віктор ІВАНОВ