Номер провадження: 33/813/222/24
Номер справи місцевого суду: 522/3090/23
Головуючий у першій інстанції Гаєва Л. В.
Доповідач Сєвєрова Є. С.
30.01.2024 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд у складі судді Сєвєрової Є.С.,
за участю секретаря Малюти Ю.С.,
розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Приморського районного суду м. Одеси від 21.11.2023 про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП
встановив:
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 07060 від 18.01.2023, о 08:30 год., по вул. Поштовій, 2А, у с. Киселівка, Білозерського району, Херсонської області, водій ОСОБА_1 керував автомобілем марки «ВАЗ», державний номер НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп'яніння: різкий запах алкоголю з порожнини рота, млява мова, почервоніння шкірного покриву обличчя, після чого відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законодавством порядку, чим порушив вимоги п.2.5. Правил дорожнього руху.
Постановою Приморського районного суду м. Одеси від 21.11.2023 ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (17000 гривень), з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік та стягнуто судовий збір на користь держави у розмірі 536,80 грн.
Не погодившись з наведеною постановою, ОСОБА_1 , оскаржив її до апеляційного суду. В апеляційній скарзі, ОСОБА_1 просить суд скасувати оскаржувану постанову та закрити провадження в справі на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП. Посилається на те, що суд вийшов за межі розгляду протоколу, зазначивши, що ОСОБА_1 своїми діями порушив п. 2.9 «а» ПДР України. Зупинка транспортного засобу була безпідставна, а тому у працівників поліції були відсутні підстави для пропозиції щодо проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння. Зазначає, що з відеозапису вбачається, що він погодився на проходження огляду на стан сп'яніння на місці запинки, проте під погрозою поліцейських відмовився від проходження огляду. Посилається на те, що відеозапис долучений до матеріалів справи не безперервний.
Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, перевіривши доводи наведені в апеляційній скарзі, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 7 ст. 294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах доводів апеляційної скарги.
Згідно зі ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративне правопорушення, визначених ст. 255 цього Кодексу.
Згідно зі ст. 245 КУпАП України завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.
В силу ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до ст. 280 КУпАП суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення, крім іншого, зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
З протоколу видно, що ОСОБА_1 керував автомобілем марки ВАЗ 21130, з ознаками алкогольного сп'яніння, відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння.
Суд першої інстанції, притягнувши ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, виходив з того, що матеріалами справи підтверджується факт керування останнім транспортним засобом, а також відмови від проходження огляду на стан сп'яніння.
Суд апеляційної інстанції погоджується з остаточним висновком щодо наявності правових підстав для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, виходячи з наступного.
Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров'я України 09.11.2015 № 1452/735 (далі за тестом - Інструкція), визначено процедуру проведення огляду водіїв транспортних засобів на стан такого сп'яніння та оформлення результатів такого огляду. Огляд на стан сп'яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом; лікарем закладу охорони здоров'я (у сільській місцевості за відсутності лікаря фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку). У разі відмови водія від проходження огляду на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до ст. 266 КУпАП.
Відповідно до ст. 266 КУпАП особи, які керують транспортними засобами щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають в стані алкогольного чи іншого сп'яніння, підлягають оглядові на стан сп'яніння, який проводиться за допомогою спеціальних технічних засобів працівником поліції, під час якого поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків, або у разі незгоди такої особи пройти вказаний огляд або у разі незгоди особи з результатами огляду огляд проводиться в закладі охорони здоров'я.
Керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, тягне за собою адміністративну відповідальність, передбачену ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Згідно із пунктом 2.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 р. №1306 (далі - Правила), встановлено, що водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відеозаписом підтверджено, що ОСОБА_1 не заперечував керування транспортним засобом та відмовився від проходження огляду і такі обставини не спростовані належними та допустимими доказами.
Доводи апеляційної скарги про те, що ОСОБА_1 погодився пройти огляд, однак дії працівників поліції вплинули на його рішення відмовитися від проходження огляду, підставою скасування постанови суду бути не можуть, оскільки належними доказами не підтверджені. Остаточне рішення прийняте ОСОБА_1 , що зафіксоване відеозаписом, до того ж він не був позбавлений об'єктивної можливості пройти огляд, якби був в цьому зацікавлений.
Отже, суд дійшов вірного висновку про притягнення до відповідальності ОСОБА_1 і доводи апеляційної скарги в цій частині висновків не спростовують.
Крім того, факт адміністративного правопорушення підтверджується направленням на огляд водія та рапортом інспектора патрульної поліції.
Разом із тим, склад правопорушення, який інкримінується ОСОБА_1 , складає відмова від проходження огляду, в мотивувальній частині постанови суду першої інстанції є також посилання на порушення ним вимог п.2.9»а» ПДР, що є іншим складом правопорушення, тому такі висновки підлягають виключенню, а мотивувальна частина зміні шляхом викладення в редакції цієї постанови.
Аналізуючи досліджені докази, оцінюючи їх у сукупності, апеляційний суд доходить до переконання, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, повністю доведена та є встановленою згідно з критерієм її доведеності «поза розумним сумнівом».
Так, стандарт доказування «поза розумним сумнівом» активно використовується Європейським судом з прав людини. У справі «Ушаков проти України» (рішення від 18 червня 2015 року, заява № 10705\12) ЄСПЛ визначає: «Суд, при оцінці доказів керується критерієм доведеності «поза розумним сумнівом». Згідно з його усталеною практикою доведеність може випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій стосовно фактів, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою». Стандарт доказування «поза розумним сумнівом» не виключає будь-який сумнів взагалі, оскільки завжди можна припустити можливість існування навіть дуже маловірогідних обставин чи їх збігів. Проте, цей стандарт доказування означає, що особу необхідно виправдати не при наявності будь-якої «тіні» сумнівів, а при наявності лише «розумного сумніву». При цьому розумним є сумнів, який має під собою причину та здоровий глузд і випливає зі справедливого та розумного розгляду всіх доказів у справі або з відсутності доказів у справі. Цей сумнів не є ні смутним, ні гіпотетичним чи уявним або надуманим. А саме таким, який ґрунтується на конкретних обставинах або інших вагомих причинах, які б змусили розумну людину вагатися вдатися до певних дій у питаннях, що мають значення для неї.
Зважаючи на викладене, апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, постанова суду - зміні з мотивів та підстав, викладених вище, в решті підлягає залишенню без змін.
Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд,
постановив:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Постанову Приморського районного суду м. Одеси від 21.11.2023 змінити, виклавши мотивувальну частину в редакції цієї постанови, в решті залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя Одеського апеляційного суду Є.С. Сєвєрова