Провадження № 3/734/465/24 Справа № 734/395/24
іменем України
07 лютого 2024 року смт Козелець
Суддя Козелецького районного суду Чернігівської області Бузунко О.А., розглянувши матеріали, які надійшли від Відділення поліції № 1 Чернігівського РУП ГУНП в Чернігівській області, про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, військовослужбовця в/ч НОМЕР_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ч. 1 ст. 122-2, ч. 5 ст. 126, ч. 2 ст.130 КУпАП,
встановив:
ОСОБА_1 28 січня 2024 року о 13 годині 50 хвилин в смт Десна, вул. Ювілейна, буд. 2 (Чернігівський район, Чернігівська область), керуючи транспортним засобом ВАЗ 2107, д.н.з. НОМЕР_2 , не виконав вимогу поліцейського про зупинку транспортного засобу, яку поліцейський здійснив шляхом увімкнення проблискового маячка синього та червоного та звукового сигналу, чим порушив п. 2,4 та 8.9 Б Правил дорожнього руху.
Також 28 січня 2024 року о 13 годині 50 хвилин в Чернігівській області, Чернігівському районі, смт Десна, вул. Ювілейна, буд. 2, ОСОБА_1 керував автомобілем ВАЗ2107, д.н.з. НОМЕР_2 , не маючи права керування. Правопорушення вчинене повторно протягом року.
Також 28 січня 2024 року о 13 годині 50 хвилин в смт Десна, вул. Ювілейна, буд. 2 (Чернігівський район, Чернігівська область), ОСОБА_1 керував автомобілем ВАЗ2107, д.н.з. НОМЕР_2 , у стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан алкогольного сп'яніння проводився в Козелецькому ВП із застосуванням спеціального технічного приладу газоаналізатору Алкотестер Драгер 6810. Результат 1,11 проміле. Правопорушення вчинено повторно протягом року.
ОСОБА_1 в судовому засіданні свою вину визнав повністю.
Суд, заслухавши пояснення ОСОБА_1 , дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, дійшов наступних висновків.
Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
За змістом ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст. 255 цього Кодексу.
В той же час, ст. 252 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Статтею 280 КУпАП встановлено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Пунктом 2.1 «а» ПДР України визначено, що водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії.
Частиною 2 ст. 126 КУпАП передбачена відповідальність за керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, а ч. 5 вказаної статті - за повторне протягом року вчинення порушень, передбачених частинами другою - четвертою цієї статті.
Пунктом 2.4 ПДР України визначено, що на вимогу поліцейського водій повинен зупинитися.
Пунктом 8.9 Б ПДР України визначено, що вимога про зупинку транспортного засобу подається поліцейським за допомогою: увімкненого проблискового маячка синього і червоного або лише червоного кольору та (або) спеціального звукового сигналу.
Відповідно до ч. 1 ст. 122-2 КУпАП передбачена відповідальність за невиконання водіями вимог поліцейського, а водіями військових транспортних засобів - вимог посадової особи військової інспекції безпеки дорожнього руху Військової служби правопорядку у Збройних Силах України про зупинку транспортного засобу.
Згідно з п. 2.9 а ПДР України водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Частиною 1 ст. 130 КУпАП передбачена відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, а ч. 2 вказаної статті - за повторне протягом року вчинення будь-якого з порушень, передбачених частиною першою цієї статті.
Статтею 266 КУпАП визначено чіткий порядок огляду водія на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Зокрема, як вбачається з ч. 2, ч. 3 ст. 266 КУпАП, огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 130, ч. 5 ст. 126, ч. 1 ст. 122-2 КУпАП, доводиться доказами, що містяться в матеріалах справи, зокрема:
протоколами про адміністративне правопорушення серії ААД № 184891 від 28 січня 2024 року, ААД № 184866 від 28 січня 2024 року, ААД №184892 від 28 січня 2024 року /в яких викладені обставини вчинення правопорушень/,
роздруківкою з приладу «Драгер» /результат 1,11 проміле/,
актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів,
направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування від впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції,
копією постанови Козелецького районного суду Чернігівської області від 31 січня 2023 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП,
копією постанови Козелецького районного суду Чернігівської області від 12 липня 2023 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 5 ст. 126 КУпАП,
інформацією, яка розміщена на CD - диску, на якому детально зафіксовано обставини, за яких було запропоновано особі пройти огляд на виявлення стану сп'яніння та результати такого огляду /посилання на вказаний відеозапис міститься в протоколі/.
Таким чином, аналіз перевірених і оцінених доказів підтверджує, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 130, ч. 5 ст. 126, ч. 1 ст. 122-2 КУпАП.
Згідно ст. 8 КУпАП, особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення. Закони, які пом'якшують або скасовують відповідальність за адміністративні правопорушення, мають зворотну силу, тобто поширюються і на правопорушення, вчинені до видання цих законів. Закони, які встановлюють або посилюють відповідальність за адміністративні правопорушення, зворотної сили не мають. Провадження в справах про адміністративні правопорушення ведеться на підставі закону, що діє під час і за місцем розгляду справи про правопорушення.
Санкція ч. 5 ст. 126 КУпАП передбачає стягнення у виді штрафу в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортним засобом на строк від п'яти до семи років та з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого.
Санкція ч.5 ст.126 КУпАП є безальтернативною та передбачає обов'язкове накладення на правопорушника стягнення як у виді штрафу в певному розмірі, так і у виді позбавлення права керування транспортними засобами.
Стаття 30 КУпАП не перешкоджає застосування судами стягнення у виді позбавлення права керування транспортним засобами щодо осіб, які не мають посвідчення водія на право керування транспортними засобами.
Об'єднана палата Касаційного кримінального суду Верховного Суду в постанові від 04 вересня 2023 року / справа № 702/301/20/ зазначила наступне.
Внаслідок порушення особою, незалежно від наявності чи відсутності у неї посвідчення подія, правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту створюється реальна небезпека для життя і здоров'я інших осіб та спричиняється відповідна шкода, а тому додаткове покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами в окремих випадках є необхідним з метою попередження спричинення такою особою шкоди здоров'ю чи навіть смерті іншим особам через порушення нею правил дорожнього руху в майбутньому, а також для дієвого впливу на сприйняття суспільством, у тому числі іншими водіями.
При цьому, слід звернути увагу на підвищену суспільну небезпечність дій осіб, які керують транспортними засобами, не маючи достатніх теоретичних і практичних знань та не отримавши у передбаченому законом порядку посвідчення водія, оскільки вірогідність настання дорожньо-транспортної пригоди у такому випаду є значно вищою, а тому попереджувальна мета додаткового покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами у такому випадку набуває особливого значення.
Каральна мета такого додаткового покарання досягається як безпосередньою забороною керувати транспортними засобами (позбавлення суб'єктивного права), так і покладенням на особу у зв'язку з цим уповноваженим органом з питань пробації певних обов'язків, а також роз'яснення особі наслідків невиконання покладених обов'язків та ухилення від відбування додаткового покарання.
Підхід щодо неможливості призначення додаткового покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами особі, яка не отримувала посвідчення водія на право керування транспортними засобами, не відповідає засаді справедливості та принципу рівності всіх перед законом, а також нівелює попереджувальну мету покарання.
Позбавляючи права мати посвідчення водія на право керування транспортними засобами як офіційного документу, що підтверджує спеціальний статус його власника, а саме права керувати транспортними засобами навіть у випадках, коли особа на час вчинення адміністративного правопорушення офіційно не отримала посвідчення водія, однак здійснювала керування транспортним засобом, законодавець таким чином позбавляє особу можливості реалізації такого права у законний спосіб на певний строк у подальшому, що, в даному випадку, узгоджується з положеннями ст.ст.33, ч.5 ст.126 КУпАП.
Відповідно до ст. 33 КУпАП при накладенні стягнення, враховується характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Обставини, що обтяжують чи пом'якшують відповідальність за адміністративне правопорушення, судом не встановлено.
За правилами ст. 36 КУпАП при вчиненні однією особою двох або більше адміністративних правопорушень адміністративне стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.
Вирішуючи питання про вид стягнення, суд вважає за необхідне з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобіганню вчиненню нових правопорушень, застосувати до ОСОБА_1 стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортним засобом строком на п'ять років та без оплатного вилучення транспортного засобу, оскільки вважає, що такий вид стягнення сформує у нього звичку законослухняної поведінки.
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.
Пунктом 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення з правопорушника підлягає стягненню судовий збір за ставкою 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 605,60 грн, які слід стягнути з ОСОБА_1 на користь держави.
На підставі викладеного, керуючись ст. 40-1, ч. 5 ст. 126, ч. 2 ст. 130, 266, 283, 284, 287 КУпАП, п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір»
постановив:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 126, ч. 2 ст. 130, ч. 1 ст. 122-2 КУпАП.
Накласти на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адміністративні стягнення:
- за ч. 5 ст. 126 КУпАП у виді штрафу в дохід держави в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що в грошовому еквіваленті становить 40 800 (сорок тисяч вісімсот) гривень 00 копійок, з позбавлення права керування транспортними засобами строком на 5 (п'ять) років та без оплатного вилучення транспортного засобу;
- за ч. 2 ст. 130 КУпАП у вигляді штрафу на користь держави в розмірі 2000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що в грошовому еквіваленті становить 34 000 (тридцять чотири тисячі) гривень 00 копійок, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 3 (три) роки;
- за ч. 1 ст. 122-2 КУпАП у виді штрафу в дохід держави в розмірі дев'яти не неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що в грошовому еквіваленті становить 153 (сто п'ятдесят три) гривні 00 копійок.
Згідно зі ст. 36 КУпАП остаточно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , призначити стягнення у виді штрафу в дохід держави в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що в грошовому еквіваленті становить 40 800 (сорок тисяч вісімсот) гривень 00 копійок, з позбавлення права керування транспортними засобами строком на 5 (п'ять) років та без оплатного вилучення транспортного засобу.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави судовий збір у сумі 605 грн. 60 коп.
Згідно з ч. 1 ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Відповідно до ст. 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений ч. 1 ст. 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби і у порядку примусового виконання постанови з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, зазначеного у постанові про стягнення штрафу.
Постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її винесення і набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Чернігівського апеляційного суду протягом десяти днів із моменту її винесення і набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку не було подано.
Строк пред'явлення постанови до виконання 3 (три) місяці.
Суддя Олена БУЗУНКО