Справа № 609/62/24
3/609/106/2024
07 лютого 2024 року
Суддя Шумського районного суду Тернопільської області Харлан М.В., розглянувши матеріали, які надійшли із СПД №2 (м. Шумськ) Кременецького РВП ГУНП в Тернопільській області про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , непрацюючого, РНОКПП НОМЕР_1 ,
за ч.1 ст.173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
ч.1 ст.173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
ч.1 ст.173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-
Як вбачається із протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД № 541106 від 13 січня 2024 року, 11 січня 2024 року, близько 23.00 год. громадянин ОСОБА_1 вчинив домашнє насильство психологічного характеру відносно своєї неповнолітньої дочки ОСОБА_2 , а саме в її присутності висловлювався нецензурними словами, голосно кричав, внаслідок чого могла бути завдана шкода психологічному здоров'ю дочки, чим порушив п. 3,14 ч.1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
Крім того, із протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД № 541107 від 13 січня 2024 року, вбачається, що 11 січня 2024 року, близько 23.00 год. громадянин ОСОБА_1 вчинив домашнє насильство психологічного характеру відносно свого неповнолітнього сина ОСОБА_3 , а саме в його присутності висловлювався нецензурними словами, голосно кричав, внаслідок чого могла бути завдана шкода психологічному здоров'ю сина, чим порушив п. 3,14 ч.1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
Крім того, із протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД № 541108 від 13 січня 2024 року, вбачається, що 11 січня 2024 року, близько 23.00 год. громадянин ОСОБА_1 вчинив домашнє насильство психологічного характеру відносно свого малолітнього сина ОСОБА_4 , а саме в його присутності висловлювався нецензурними словами, голосно кричав, внаслідок чого могла бути завдана шкода психологічному здоров'ю сина, чим порушив п. 3,14 ч.1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
Враховуючи, що по даним матеріалам про адміністративні правопорушення притягується до адміністративної відповідальності одна і та ж особа, з метою повного, всебічного та об'єктивного розгляду справи по суті, провадження у справах про адміністративні правопорушення № 609/62/24 (провадження №3/609/106/2024), № 609/63/24 (провадження №3/609/107/2024) та № 609/64/24 (провадження №3/609/108/2024) щодо ОСОБА_1 підлягають об'єднанню в одне провадження.
В судовому засіданні особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 пояснивши, що повністю розуміє зміст роз'яснених йому прав, передбачених ст.63 Конституції України та ст. 268 КУпАП своєї вини у інкримінованому правопорушенні не визнав. Вказав, що жодних протиправних дій відносно своїх дітей не вчиняв. Між ним та дружиною ОСОБА_5 , відбулася суперечка через побутові проблеми, внаслідок чого дружина викликала поліцію.
Суд, заслухавши пояснення ОСОБА_1 , дослідивши матеріали справи, про адміністративне правопорушення та оцінивши їх у відповідності до положень ст.252 КУпАП, приходить до висновку, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст.173-2 КУпАП, виходячи з наступного.
У відповідності до ст. 1 КУпАП, завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Згідно зі ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Відповідно до ст. 245 КпАП України, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно ст. 173-2 ч. 1 КУпАП відповідальність настає за вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого, а так само невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений, або неповідомлення уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про місце свого тимчасового перебування в разі його винесення.
Суб'єктом правопорушення є особа, якій виповнилося 16 років, і яка вчинила насильство до одного із членів своєї сім'ї.
Суб'єктивна сторона адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173-2 КУпАП характеризується умисною формою вини і передбачає наявність прямого умислу правопорушника на спричинення страждань потерпілій стороні.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 1 ЗУ "Про запобігання та протидію домашньому насильству" домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Згідно з п. 14 ч. 1 ст. 1 ЗУ "Про запобігання та протидію домашньому насильству" психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи.
На підтвердження винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 173-1 КУпАП поліцейським надано такі докази: протокол про адміністративне правопорушення серії ВАД № 541106 від 13.01.2024р., серії ВАД № 541107 від 13.01.2024р., серії ВАД № 541106 від 13.01.2024р., протокол прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію від 12.01.2024р., письмові пояснення ОСОБА_2 , від 11.01.2024р., ОСОБА_3 від 13.01.2024р., ОСОБА_6 від 11.01.2024р., ОСОБА_1 від 12.01.2024р., копію паспорта громадянина України на ім'я ОСОБА_1 , копію паспорта громадянина України на ім'я ОСОБА_2 , копію свідоцтва про народження на ім'я ОСОБА_3 серії НОМЕР_2 , копію свідоцтва про народження на ім'я ОСОБА_4 серії НОМЕР_3 , довідку від 29.02.2023р. №6116-7001709529 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, характеристику на ОСОБА_1 № 89 від 15.01.2024р ., довідку про склад сім'ї № 88 від 15.01.2024р. та DVD-R диск.
З досліджених у судовому засіданні протоколів про адміністративні правопорушення судом установлено, що ОСОБА_1 інкримінується вчинення домашнього насильства психологічного характеру відносно своїх неповнолітніх дітей, яке проявилося у висловлені, в присутності дітей, нецензурними словами та голосному кричанні.
З наданих в судовому засіданні пояснень ОСОБА_1 встановлено, що він будь-яких дій психічного насильства до дітей не застосовував, у нього із дружиною відбувся конфлікт.
Із оглянутого в судовому засіданні відеодоказу встановлено, що між ОСОБА_1 та його дружиною ОСОБА_5 відбувся побутовий конфлікт, на підставі чого ОСОБА_5 викликала поліцію.
Крім того, поліцейським під час складання протоколу про адміністративне правопорушення не зібрано належних, допустимих, достовірних і достатніх доказів того, що ОСОБА_1 вчинив домашнє насильство відносно своїх дітей, умисно спричинив їм емоційну невпевненість, нездатність захистити себе, а відтак, завдав шкоди їх психічному здоров'ю, і що це спричинило наслідки, передбачені п. 14 ч. 1 ст. 1 ЗУ "Про запобігання та протидію домашньому насильству".
Враховуючи наведене суд не вбачає в діях ОСОБА_1 події та складу адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
Викладені у протоколах про адміністративні правопорушення обставини можуть вказувати на неналежне виконання ОСОБА_1 обов'язків щодо виховання своїх неповнолітніх дітей.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до ст. 252 КпАП України орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Статтею 280 КпАП України передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно із п. 3 ч. 2 ст. 129 Конституції України однією із засад судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості і закон не покладає на суд обов'язок збирати докази винуватості чи невинуватості особи.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Протокол про адміністративне правопорушення не може бути визнаний належним доказам по даній справі в розумінні статті 251 КУпАП, оскільки за своєю правовою природою він не є самостійним і беззаперечним доказом, а обставини викладені в ньому повинні бути перевірені за допомогою інших доказів, які б підтверджували вину особи, яка притягається до адміністративної відповідальності і не викликали сумніви у суду.
Згідно ч. 2 ст.62 Конституції України ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину, а згідно з частиною третьою цієї статті обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Аналізуючи досліджені докази, оцінюючи їх у сукупності, суд доходить до переконання про відсутність в діях ОСОБА_1 ознак адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст.173-2 КУпАП, а тому вважає, що провадження в адміністративній справі стосовно нього слід закрити за відсутністю в його діях складу інкримінованих адміністративних правопорушень.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст., 173-2, 247, 251, 252, 280, 283, 284 КУпАП,-
Об'єднати в одне провадження справу № 609/62/24 (провадження №3/609/106/2024) про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.1 ст.173-2 КУпАП, № 609/63/24 (провадження №3/609/107/2024) про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.1 ст.173-2 КУпАП та № 609/64/24 (провадження №3/609/108/2024) про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.1 ст.173-2 і присвоїти їм єдиний унікальний номер судової справи № 609/62/24 (провадження №3/609/106/2024).
Провадження в справі про адміністративні правопорушення відносно ОСОБА_1 - закрити, у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Апеляційна скарга подається до Тернопільського апеляційного суду через Шумський районний суд Тернопільської області.
Суддя: М. В. Харлан