Справа № 1-кп/593/25/2024
"05" лютого 2024 р. Бережанський районний суд Тернопільської області
в складі:
головуючої - судді ОСОБА_1
при секретарі ОСОБА_2
за участі прокурора ОСОБА_3
обвинуваченого ОСОБА_4
захисника ОСОБА_5
розглянувши у судовому засіданні в залі суду міста Бережани кримінальне провадження, внесене 11 березня 2023 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023211050000083 по обвинуваченню
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця с. Довге Теребовлянського району Тернопільської області, із середньо-спеціальною освітою, розлученого, має на утриманні трьох малолітніх дітей: сина ОСОБА_6 , 2011 року народження, сина ОСОБА_7 , 2013 року народження і дочку ОСОБА_8 , 2016 року народження, не працюючого, не депутата, проживаючого без реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого: 11 вересня 2018 року Бережанським районним судом Тернопільської області за ч.1 ст.186 КК України до 200 годин громадських робіт; 9 січня 2019 року Бережанським районним судом Тернопільської області за ч.3 ст.185, ст. 71 КК України до 3 років 10 днів позбавлення волі; 12 лютого 2019 року Бережанським районним судом Тернопільської області за ч.2 ст. 389, ч. 4 ст. 70, 72 КК України до 3 років 3 місяців позбавлення волі; 10 червня 2019 року Бережанським районним судом Тернопільської області за ч.2 ст.185, ч. 4 ст. 71 КК України до 3 років 5 місяців позбавлення волі; 23 жовтня 2019 року Бережанським районним судом Тернопільської області за ч.3 ст. 369, ч. 4 ст.70 КК України до 4 років позбавлення волі. 19 грудня 2022 року звільнений у зв'язку із відбуттям покарання,- у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 185 КК України, -
ОСОБА_4 , будучи раніше судимим за вчинення умисних корисливих злочинів проти власності, судимість за які не знята та не погашена у встановленому законом порядку, на шлях виправлення та перевиховання не став, а знову вчинив новий злочин.
Так, 27 лютого 2023 року, точного часу судом не встановлено, у ОСОБА_4 , який перебував у житловому будинку за місцем свого проживання, що за адресою: АДРЕСА_1 , під час дії в Україні воєнного стану, який був запроваджений 24 лютого 2022 року Указом Президента України № 64/2022 та продовжений Законом України № 2263-ІХ, з 05 години 30 хвилин 25 травня 2022 року строком на 90 діб, який в подальшому неодноразово продовжувався, останній раз строк дії воєнного стану продовжено Указом Президента України від 06 лютого 2023року № 58/2023, затвердженим Законом України від 07.02.2023року № 2915-ІХ, з 05 години 30 хвилин 19.02.2023року строком на 90 діб, виник злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, а саме: золотого персня (обручки) ОСОБА_9 , яку останній 23 лютого 2023 року, гостюючи в ОСОБА_4 , залишив разом із своїми речами, а саме: у зовнішній кишені свого рюкзака.
Реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, 27 лютого 2023 року (точного часу судом не встановлено) ОСОБА_4 , перебуваючи в одній із кімнат житлового будинку за місцем свого проживання, що за адресою: АДРЕСА_1 , користуючись тим, що ОСОБА_9 на той час був відсутній, та за його діями ніхто не спостерігає, усвідомлюючи і розуміючи протиправний характер та значення своїх дій, діючи умисно, повторно, із корисливих мотивів, шляхом вільного доступу, таємно викрав із рюкзака ОСОБА_10 перстень (обручку), який в подальшому заховав у кишеню своєї куртки.
Із викраденим золотим перснем (обручкою) ОСОБА_4 покинув місце вчинення злочину, отримавши реальну можливість розпорядитися ним на власний розсуд, чим завдав потерпілому ОСОБА_9 матеріальну шкоду на суму 9525,37 гривень.
Своїми діями ОСОБА_4 вчинив таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинену повторно та в умовах воєнного стану, тобто він вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.4 ст.185 КК України.
Обвинувачений ОСОБА_4 в судовому засіданні свою вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення визнав у повному обсязі та погодився зі всіма обставинами, викладеними в обвинувальному акті, повністю підтвердив фактичні обставини вчиненого злочину, суду пояснив, що із потерпілим ОСОБА_11 він перебуває у нормальних відносинах, оскільки разом відбували покарання в місцях позбавлення волі. 23 лютого 2023 року, коли він був за місцем свого проживання, що за адресою: АДРЕСА_1 , до нього подзвонив ОСОБА_12 і повідомив, що він їде до нього в гості і вже є в його селі Павлові, щоб він виходив його зустрічати. Зустрівши ОСОБА_13 та привівши його до себе додому, вони розговорилися та він дізнався від ОСОБА_13 , що останній посварився із своєю дружиною і є дуже розстроєний. Випивши зайвого, він зняв із руки свою обручку і сказав, що може її викинути, бо вона йому більше не потрібна, однак загорнув її у папірець і поставив у кишеньку свого рюкзака. Почувши зазначене, він вирішив викрасти у ОСОБА_9 обручку та продати її, оскільки він має на утриманні троє малолітніх дітей та в цей час не мав роботи, а лише перебивався випадковими заробітками. Скориставшись тим, що за вчинення адмінправопорушення за ОСОБА_13 приїхали працівники поліції та забрали його, а по місцю його проживання ще декілька днів залишились Тарнавського речі, тобто рюкзак, у якому він залишив свої документи та обручку. А так як на прохання працівників поліції передати ОСОБА_13 документи він відкрив рюкзак, щоб витягти їх, побачив обручку, а тому, без дозволу власника витягнув із рюкзака вказаний обручальний перстень Тарнавського та забрав його, тобто його викрав і мав намір його реалізувати, щоб за отримані кошти купити дітям гостинці. Викрадений ним перстень він здав в Бережанах в ломбард та за нього отримав 4 200грн. За виручені гроші купив пакет цукерок та продукти харчування і передав їх дітям. У вчиненому щиро розкаюється, шкодує за свої дії, просить при прийнятті по справі рішення та обранні міри покарання врахувати, що вказаний злочин він вчинив через збіг важких особистих та сімейних обставин, оскільки в цей час не мав засобів до існування, що він дуже шкодує за свої дії та дуже негативно оцінює свій вчинок, просив також врахувати, що потерпілому викрадений перстень повернутий, він просив у нього вибачення та обіцяє, що в подальшому злочинів вчиняти не буде.
Потерпілий ОСОБА_9 у судове засідання не з'явився, подав суду письмову заяву про проведення розгляду справи у його відсутності, оскільки він як військовослужбовець Збройних сил України перебуває в зоні бойових дій та з вказаних причин немає можливості з'явитися в судове засідання, просить суд при постановленні рішення врахувати, що викрадене йому повернуто і він до обвинуваченого претензій не має, просить не позбавляти його волі.
Беручи до уваги повне визнання обвинуваченим ОСОБА_4 своєї вини, а також те, що він не піддає сумніву фактичні обставини справи, відсутність у суду сумніву в правильності розуміння обвинуваченим змісту цих обставин, добровільності та істинності його позиції, суд, заслухавши думку учасників судового розгляду, які не заперечували проти недоцільності дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, вирішив розглянути дане кримінальне провадження в порядку ч. 3 ст. 349 КПК України, попередньо роз'яснивши наслідки такого порядку дослідження доказів, обмежившись допитом обвинуваченого, дослідженням матеріалів досудового розслідування, зокрема даних, що характеризують особу обвинуваченого.
Аналізуючи обставини, що визнаються учасниками судового провадження, суд дійшов висновку, що вина обвинуваченого ОСОБА_4 в обсязі пред'явленого обвинувачення є доведеною. Дії ОСОБА_4 органом досудового слідства кваліфіковані вірно за ч. 4 ст. 185 КК України, тобто викрадення ним чужого майна (крадіжка), вчинене в умовах воєнного стану за ознакою повторності.
Перевіркою даних про особу обвинуваченого ОСОБА_4 встановлено, що він раніше судимий, однак тяжких захворювань чи інвалідності немає, розлучений, має на утриманні троє малолітніх дітей, офіційно не працює, має постійне місце проживання та по місцю проживання характеризується виключно позитивно, як неконфліктний, працьовитий, готовий допомогти іншим, такий що приймає активну участь у громадському житті села.
Обставиною, що пом'якшує покарання обвинуваченого ОСОБА_4 відповідно до ст. 66 КК України, суд вважає щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, наявність на утриманні трьох малолітніх дітей, позитивну характеристику по місцю проживання, вчинення ним злочину внаслідок збігу тяжких особистих та сімейних обставин та добровільне відшкодування завданого збитку.
Обставини, які відповідно до ст. 67 КК України обтяжують покарання обвинуваченого - рецидив злочину.
Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_4 суд, відповідно до вимог ст. 65 КК України бере до уваги ступінь суспільної небезпеки та тяжкість вчиненого ним злочину, характеризуючі дані про його особу, стан здоров'я, вік обвинуваченого, сімейний стан, пом'якшуючі та обтяжуючі обставини.
Суд, обираючи покарання вважає, що особі, яка вчинила злочин має бути призначене покарання необхідне і достатнє для її виправлення і попередження нових злочинів.
Виходячи з викладеного, і з врахуванням особи винного та тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, того факту, що обвинувачений вже раніше притягався до кримінальної відповідальності, але належних висновків не зробив та знову вчинив корисливий злочин, однак у якості обставин, що пом'якшують покарання, суд враховує той факт, що обвинувачений повністю визнав свою вину і щиросердечно розкаявся у вчиненому, активно сприяв розкриттю кримінального правопорушення, що сума викраденого ним майна є незначною, що він має на утриманні троє малолітніх дітей, а також ту обставину, що вказане кримінальне правопорушення він вчинив внаслідок збігу тяжких особистих та сімейних обставин та що викрадене потерпілому повернуто, тобто потерпілому шкода відшкодована, і останній до нього претензій не має та просить його не карати, а тому враховуючи зазначене, на підставі викладеного, враховуючи обставини вчиненого злочину, наведені вище дані про особу обвинуваченого, його ставлення до вчиненого, реалізуючи принцип законності, справедливості та індивідуалізації покарання, а також за наявності кількох обставин, які пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_4 наведених вище, суд вважає можливим призначити покарання обвинуваченому за ч.4 ст. 185 КК України із застосуванням у виді позбавлення волі, нижче від найнижчої межі, визначеної санкцією ч.4 ст. 185 КК України, у виді позбавлення волі на певний строк та вважає, що таке покарання буде необхідним і достатнім для його виправлення й попередження вчинення нових злочинів.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 349, 368, 370, 371, 373, 374, 394 КПК України, суд, -
Визнати винним ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 185 КК України, і за вказаною статтею призначити йому покарання із застосуванням ст. 69 КК України у виді 1 (одного) року 6 ( шести) місяців позбавлення волі, яке слід відбувати реально.
Строк покарання ОСОБА_4 обраховувати з моменту приведення вироку до виконання.
Стягнути із обвинуваченого ОСОБА_4 в користь держави:
- 1195 (одну тисячу сто дев'яносто п'ять) гривень за проведення товарознавчої експертизи № СЕ-19/120-23/4025-ТВ від 26 квітня 2023 року в кримінальному провадженні № 12023211050000083.
Речові докази: перстень (обручку), який переданий на зберігання потерпілому ОСОБА_9 - залишити у розпорядженні останнього.
Вирок може бути оскаржений до Тернопільського апеляційного суду через Бережанський районний суд Тернопільської області протягом 30 днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо її не подано. У разі її подання вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.
Копія вироку не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім у судовому засіданні.
Головуюча суддя: