Справа № 461/1121/24
Провадження № 1-кс/461/835/24
про арешт майна
06.02.2024 року. м. Львів
Слідчий суддя Галицького районного суду м. Львова ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши клопотання прокурора другого відділу процесуального керівництва при провадженні досудового розслідування територіальними органами поліції та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів Національної поліції України та органами, які ведуть боротьбу з організованою та транснаціональною злочинністю Львівської обласної прокуратури ОСОБА_3 про арешт майна, -
Прокурор другого відділу процесуального керівництва при провадженні досудового розслідування територіальними органами поліції та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів Національної поліції України та органами, які ведуть боротьбу з організованою та транснаціональною злочинністю Львівської обласної прокуратури ОСОБА_3 , звернувся до слідчого судді із клопотанням, у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12024140000000131 від 06.02.2024, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України про накладення арешту на майно, шляхом встановлення заборони, користування, розпоряджання та проведення обліково-реєстраційних операцій із автомобілем марки «Москвич 412» р.н. НОМЕР_1 , власником якого згідно свідоцтва про реєстрацію є: ОСОБА_4 , прож. АДРЕСА_1 .
Подане клопотання мотивує тим, що вказаний транспортний засіб зберіг на собі сліди кримінального правопорушення та містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, оскільки, на транспортному засобі може міститися інформація про спілкування, яка має доказове значення у вказаному кримінальному провадженні.
На підставі ч.2 ст.172 КПК України, слідчий суддя вважає за можливе розглянути клопотання без виклику власника майна, та у відсутності прокурора.
На підставі ч.4 ст.107 КПК України, фіксування судового засідання з допомогою технічних засобів не здійснювалося.
Дослідивши та перевіривши клопотання та долучені до нього матеріали, слідчий суддя прийшов до наступних висновків.
Слідчим суддею встановлено, що слідчими СУ ГУНП у Львівській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12024140000000131 від 06.02.2024, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України.
Під час досудового розслідування встановлено, що 05.02.2024 близько 18:45 по вул. Любінська 96 у м. Львів відбулася ДТП (відбулася ДТП наїзд ТЗ на пішохода) за участі автомобіля марки «Москвич 412» р.н. НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_5 та пішохода ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка отримала тілесні ушкодження. Діагноз: ВЧМТ, САК, забій грудної клітки, госпіталізована в реанімацію.
05.02.2024 року під час огляду місця пригоди був виявлений і описаний автомобіль марки «Москвич 412» р.н. НОМЕР_1 , власником якого згідно свідоцтва про реєстрацію є: ОСОБА_4 , прож. АДРЕСА_1 .
З метою збереження слідів вчинення кримінального правопорушення вказаний транспортний засіб було тимчасово вилучено та доставлено на територію стоянки ПП «Старчак» що розташована за адресою: м.Львів, вул.Авіаційна, 7.
06.02.2024 року автомобіль марки «Москвич 412» р.н. НОМЕР_1 , визнано речовим доказом у кримінальному провадженні. Оскільки на вказаному автомобілі є наявні сліди злочину та сам автомобіль є речовим доказом і в подальшому буде залучений для проведення слідчих експериментів та проведення авто-технічних та транспортно-трасологічних експертиз, необхідно забезпечити зберігання даного речового доказу шляхом накладання арешту на даний автомобіль. Без надання експертам автомобіля марки «Москвич 412» р.н. НОМЕР_1 , останні будуть позбавлені можливості встановити технічний стан автомобіля, а також механізм настання ДТП, що в свою чергу не дасть можливості встановити причину ДТП. Передання на зберігання автомобіля марки «Москвич 412» р.н. НОМЕР_1 , власнику, чи іншим уповноваженим на те особам, створює загрозу забезпечення належного зберігання транспортного засобу (без знищення слідів злочину шляхом проведення ремонтно-відновлювальних робіт).
Відповідно до ч. 1 ст. 131 КПК України, заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.
Відповідно до ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддями вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюється під час кримінального провадження.
Відповідно до ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове позбавлення підозрюваного, обвинуваченого або осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, а також юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, у разі якщо до такої юридичної особи може бути застосовано захід кримінально-правового характеру у вигляді конфіскації майна, можливості відчужувати певне його майно за ухвалою слідчого судді або суду до скасування арешту майна у встановленому цим Кодексом порядку. Відповідно до вимог цього Кодексу арешт майна може також передбачати заборону для особи, на майно якої накладено арешт, іншої особи, у володінні якої перебуває майно, розпоряджатися будь-яким чином таким майном та використовувати його
Арешт може бути накладено на нерухоме і рухоме майно, майнові права інтелектуальної власності, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковому вигляді, цінні папери, корпоративні права, які перебувають у власності у підозрюваного, обвинуваченого або осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, і перебувають у нього або в інших фізичних, або юридичних осіб, а також які перебувають у власності юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, з метою забезпечення можливої конфіскації майна, спеціальної конфіскації або цивільного позову.
Арешт майна допускається з метою забезпечення:
1) збереження речових доказів;
2) спеціальної конфіскації;
3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;
4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Згідно з ч.3 ст.170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Згідно з ч.10 ст.170 КПК України, арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна. Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.
Таким чином, метою накладення арешту на майно є виконання завдань кримінального провадження та забезпечення збереження речових доказів.
Слідчий довела, що існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження.
Потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого.
Оцінюючи надані стороною обвинувачення докази, слідчий суддя вважає їх належними та допустимими, їх сукупність та взаємозв'язок між ними достатній для прийняття процесуального рішення про арешт майна.
Враховуючи вищевикладене, а також правову підставу для арешту майна, наслідки арешту майна, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, наявність об'єктивної необхідності та виправданість такого втручання у права і свободи особи, а також з метою виконання завдань кримінального провадження та забезпечення збереження речових доказів, вважаю, що клопотання підлягає до задоволення.
Керуючись ст.ст. 131, 132, 167, 170, 172, 173 КПК України, слідчий суддя, -
клопотання прокурора другого відділу процесуального керівництва при провадженні досудового розслідування територіальними органами поліції та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів Національної поліції України та органами, які ведуть боротьбу з організованою та транснаціональною злочинністю Львівської обласної прокуратури ОСОБА_3 - задовольнити.
Накласти арешт на майно, шляхом встановлення заборони, користування, розпоряджання та проведення обліково-реєстраційних операцій із автомобілем марки «Москвич 412» р.н. НОМЕР_1 , власником якого згідно свідоцтва про реєстрацію є: ОСОБА_4 , прож. АДРЕСА_1 .
Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора другого відділу процесуального керівництва при провадженні досудового розслідування територіальними органами поліції та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів Національної поліції України та органами, які ведуть боротьбу з організованою та транснаціональною злочинністю Львівської обласної прокуратури ОСОБА_3 .
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом п?яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1