Справа № 243/8882/17
Провадження № 1-кп/243/151/2024
Іменем України
02 лютого 2024 року Слов'янський міськрайонний суд Донецької області у складі:
головуючий - суддя ОСОБА_1 ,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
потерпілого ОСОБА_4 ,
обвинуваченого ОСОБА_5 ,
захисника ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, яке проводилось в режимі відеоконференцзв'язку за матеріалами об'єднаного кримінального провадження № 12017050510001620 від 13.06.2017 та № 12020050510001569 від 20.08.2020 відносно ОСОБА_5 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 115, ч. 1 ст. 263, ч. 3 ст. 185 КК України, клопотання захисника обвинуваченого, адвоката ОСОБА_6 , про призначення по кримінальному провадженню комплексної судово-хімічної, судово-медичної та судово-балістичної експертизи,
Слов'янським міськрайонним судом Донецької області розглядається об'єднане кримінальне провадження відносно ОСОБА_5 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 115, ч. 1 ст. 263, ч. 3 ст. 185 КК України.
В судовому засіданні від захисника обвинуваченого, адвоката ОСОБА_6 , надійшло клопотання про призначення по кримінальному провадженню комплексної судово-хімічної, судово-медичної та судово-балістичної експертизи. В обґрунтування заявленого клопотання захисник зазначив наступне. Згідно вимог ст. 368 КПК України, «ухвалюючи вирок, суд повинен вирішити таки питання: 1) чи мало місце діяння, у вчиненні якого обвинувачується особа; 2) чи містить це діяння склад кримінального правопорушення і якою статтею закону України про кримінальну відповідальність він передбачений; 3) чи винен обвинувачений у вчиненні цього кримінального правопорушення; 4) чи підлягає обвинувачений покаранню за вчинене ним кримінальне правопорушення, тощо». Склад кримінального правопорушення полягає у встановленні усіх ознак об'єкту, об'єктивної сторони злочину, суб'єкту та суб'єктивної сторони злочину. Під час дослідження в судових засіданнях 20.03.2023 та 19.12.2023 письмових доказів, долучених до матеріалів кримінального провадження, встановлено, що згідно постанови від 07.09.2020 слідчого СВ Слов'янського ВП ГУНП в Донецькій області ОСОБА_7 , призначено комплексну судово-хімічну, молекулярно-генетичну та балістичну експертизи. Разом з тим, комплексну експертизу до теперішнього часу не проведено. Замість однієї (комплексної) експертизи та складання одного висновку експертів, фактично проведено 3 (три) окремі експертизи - судово-хімічну (висновок експерта № 6-353 від 18.09.2020, том 2 арк. 151-159), молекулярно-генетичну (висновок експерта № 8-729 від 30.10.2020, том 2 арк. 164-174) та експертизу зброї (висновок експерта № 2-498 від 28.09.2020). Вказане суперечить вимогам ст. 12 Закону України «Про судову експертизу» та п. п. 4.4, 4.16 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України № 53/5 від 08.10.1998 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 03.11.1998 за № 705/3145. З метою роз'яснення висновків, з'ясування їх достовірності, стороною захисту заявлено клопотання про допит експертів, які проводили вищезазначені експертизи. На адресу Слов'янського міськрайонного суду Донецької області надійшов лист директора Запорізького науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України № 19/108/4-1166-2024 від 17.01.2024 (експертами якого складались відповідні висновки) про неможливість забезпечити участь в судових засіданнях для допитів експертів ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , а тому сторона захисту позбавлена можливості уточнити певні питання. Так, під час проведення експертизи зброї, об'єктами для якої були 5 предметів сферичної форми, вилучені під час огляду місця події, та інорідне тіло, вилучене з передньої черевної стінки ОСОБА_4 (далі - сферичні предмети), на погляд сторони захисту, не досліджено (або невірно досліджено) наступні обставини: 1. За висновком експерта № 2-498 від 28.09.2020 (сторінка 16) "наданий на дослідження предмет (інорідне тіло), схожий на кулю, діаметром 6 мм кожна та масою 0,82 грама" та "надані на дослідження 5 куль, сферичної форми, діаметром 6 мм кожна та масою 0,82 грама" (сторінка 15). Дотепер невідомо, з яких підстав (обставин або досліджень) експерт визнав один предмет "схожим на кулю", а інші - кулями. Таким чином, без проведення будь-якого конкретного дослідження (оскільки це не знайшло свого розтлумачення в тексті висновку) експерт визнав сферичні предметами кулями, тобто одразу прийняв обвинувальний нахил експертизи. 2. Аналогічним чином, незрозумілим є наступний висновок (сторінки 15, 16) - "при порівнянні конструктивних особливостей, наданих (наданого) на дослідження куль (предмета) зі снарядами до пневматичної зброї, опис яких наведений в інформаційно-довідковій літературі та зразками натурної колекції Запорізького НДЕКЦ МВС, було встановлено збіг з уніфікованими сферичними кулями діаметром 6 мм господарсько-побутового призначення". А) з якими конкретними зразками експерт зробив порівняння сферичних предметів? В) чи відносяться ці сферичні предмети до зброї (питання № 11 з постанови від 07.09.2020)? ким та яким способом їх виготовлено? В) якщо порівняння відбувалось зі снарядами до пневматичної зброї, то чи вірним є висновок, що сферичні предмети є кулями до пневматичної зброї та не є боєприпасами? Г) чи є ідентичними сферичні предмети між собою? 3. Експерт ОСОБА_9 на власний розсуд (без будь-яких досліджень) вирішив, що сферичні предмети виготовлені з металу сірого кольору, але 5 з них - не притягуються постійним магнітом", а інорідне тіло "притягується постійним магнітом". Єдиний з цього висновок - це суттєві розбіжності структури 5 сферичних предметів (вилучених на подвір'ї обвинуваченого) та інорідного тіла (вилученого з черевної порожнини потерпілого), а тому ОСОБА_4 заподіяно тілесні ушкодження сферичним предметом (предметами) не ідентичними тим, які використовував обвинувачений, тобто не ОСОБА_5 зроблено постріл із застосування предмета сферичної форми із металу, що притягується магнітом. 4. Згідно пояснень обвинуваченого ОСОБА_5 , він замість куль, використовував котуни (окатиши), які навіть дитина може підібрати на вулиці, біля териконів та інших природніх відвалів. Загальновідомим фактом є те, що «котун - це продукт грудкування, який є рудним матеріалом, що отримують з дрібної руди або тонкоподрібнених концентратів». На думку сторони захисту, експерт ОСОБА_9 взяв за основу безпідставні твердження слідчого (постанова від 07.09.2020 про призначення комплексної експертизи, де вказано про направлення на експертизу металевих сферичних предметів), що 6 предметів сферичної форми виготовлені з металу. Водночас, це не відповідає дійсності через відсутність будь-яких досліджень з цього приводу. 5. Крім того, на підставі невірного висновку про характеристики сферичних предметів (які за твердженнями прокурора використовувались ОСОБА_5 замість куль), експертом проведено експериментальні стрільби задля віднесення предмета, схожого на самопал, до вогнепальної зброї. Так, для експериментальних стрільб в якості кулі використано свинцеві сферичні картечини діаметром 6,8мм масою 1,9 гр кожна та будівельно-монтажні патрони калібру .27, при тому, що вилучено сферичні предмети діаметром 6 мм кожна та масою 0,82 грама, які є вдвічі меншими, що суттєво впливає на результати стрільби. Також, загальновідомим є факт (з курсу хімії 7 класу загально-освітньої школи) різної щільності металів: свинцю (який використовувався під час експериментальної стрільби) - 11,35 г/см3 та руди (з якої виготовлені котуни, що використовував обвинувачений) - 2,6 г/см3, тобто для експертизи використано об'єкти, що вдвічі важчі та в 4 рази більшої щільності. Враховуючи, що для визначення вражаючої здатності предмета, схожого на самопал, використано результати експериментальної стрільби предметів, що у 2 та 4 рази більше, ніж вилучені, висновки щодо віднесення до вогнепальної зброї зроблено є хибними. 6. Також, згідно висновку експерта "на поверхні інорідного тіла (вилученого з черевної порожнини потерпілого ОСОБА_4 ) будь-яких слідів від контакту зі зброєю (самопалом) не виявлено". І це може свідчити про здійснення пострілу і, як наслідок - заподіяння тілесних ушкоджень ОСОБА_4 , з іншого пристрою, а тому вказане питання потребує додаткової перевірки. 7. Дотепер достовірно невідомо чи достатньо наявної кінетичної енергії предмету, схожого на самопал, для ураження з відстані 7-10 метрів (за показами потерпілого та обвинуваченого) людського тіла з проникненням предметів до черевної порожнини, у тому числі в умовах, наближених до обставин події. Таким чином, існують певні сумніви в результатах експертиз, що може стати наслідком відсутності складів кримінальних правопорушень, інкримінованих ОСОБА_5 , а тому сторона захисту клопоче про проведення комплексної судово-хімічної, судово-медичної та судово-балістичної експертизи. Посилаючись на викладене, захисник просить:
1) призначити проведення судової комплексної судово-хімічної, судово-медичної та судово-балістичної експертизи;
2) проведення експертизи доручити Національному науковому центру "Інститут судових експертиз ім. професора Бокаріуса" та Слов'янському відділенню СМЕ, визначивши провідною експертною установою - ННЦ "Інститут судових експертиз ім. Бокаріуса";
3) на розгляд комплексної експертизи поставити наступні питання:
- З якого матеріалу виготовлені 5 (п'ять) сферичних предметів, вилучених під час огляду місця події 20.08.2020 за адресою: АДРЕСА_1 та 1 (один) предмет, вилучений 25.08.2020 з черевної порожнини ОСОБА_4 .?
- Яким способом (промисловим чи саморобним) виготовлено вищевказані сферичні предмети?
- Чи є вказані предмети котунами?
- Чи є ідентичними за технічними характеристиками (матеріал, вага, розмір) 5 (п'ять) сферичних предметів, вилучених під час огляду місця події 20.08.2020 за адресою: АДРЕСА_1 з 1 (одним) сферичним предметом, вилученим 25.08.2020 з черевної порожнини ОСОБА_4 .?
- Чи є боєприпасом сферичні предмети, вилучені під час огляду місця події 20.08.2020 за адресою: АДРЕСА_1 та вилучений 25.08.2020 з черевної порожнини ОСОБА_4 .? Якщо так, то до зброї якого виду, системи, моделі, калібру вони відносяться?
- Чи є вогнепальною зброєю предмет, схожий на самопал, вилучений під час огляду місця події 20.08.2020 за адресою: м. Слов'янськ, вул. Г. України, 50?
- Яким способом (промисловим чи саморобним) виготовлено предмет, вилучений під час огляду місця події 20.08.2020 за адресою: АДРЕСА_1 ?
- До якого виду, системи, моделі, калібру належить даний предмет?
- Чи придатний даний предмет до стрільби? Якщо придатний, то якими предметами (патронами, кулями, тощо)? Чи придатний даний предмет до стрільби боєприпасами?
- Чи є даний предмет вогнепальною зброєю під час стрільби з нього котунами з одночасним використанням будівельно-монтажних патронів, придатних для проведення холостих пострілів?
- Чи був інородний предмет (вилучений 25.08.2020 з черевної порожнини ОСОБА_4 ) вистрілений з предмету, схожого на самопал (вилученого під час огляду місця події 20.08.2020 за адресою: АДРЕСА_1 )?
- Чи достатньо кінетичної енергії предмету, схожего на самопал, для ураження з відстані 7-10 метрів (за показами потерпілого та обвинуваченого) людського тіла з проникненням котуна до черевної порожнини?
- Яка прицільна дальність стрільби предмету, схожого на самопал, достатньої для ураження людського тіла з одночасним проникненням котуна до черевної порожнини?
- У якому напрямку і з якої відстані зроблено постріл, що утворив пошкодження на тілі потерпілого ОСОБА_4 .?
- Чи є пошкодження на тілі потерпілого ОСОБА_4 вогнепальними?
- Яким було положення зброї відносно потерпілого (перешкоди)?
- В якому положенні знаходився потерпілий ОСОБА_4 під час ураження та проникнення котуна до його черевної порожнини?
- Чи співпадають 1 отвір на футболці потерпілого з 2 раневими каналами на тілі ОСОБА_4 та з місцями поранення внутрішніх органів потерпілого? Чи могли вказані пошкодження утворитися від однократної дії одного предмету, схожего на кулю?
- Чи міг 1 (один) інородний предмет (вилучений 25.08.2020 з черевної порожнини ОСОБА_4 ), у тому числі вистрілений з предмета, схожего на самопал, одночасно зробити 1 (один) отвір на футболці потерпілого, 2 (два) раневих канали тіла потерпілого, 3 (три) поранення тонкого кішківника потерпілого?;
4) для проведення експертизи надати експертній установі матеріали судової справи, предмет, схожий на самопал, 3 предмети сферичної форми вилучених з самопалу, 2 предмети сферичної форми, що вилучені в житлі ОСОБА_10 , 1 предмет сферичної форми, вилучений з передньої черевної стінки ОСОБА_4 , одяг потерпілого;
5) За результатами розгляду цього клопотання ухвалити судове рішення, копію якого (належним чином підписане та посвідчене) надати часникам кримінального провадження. Адвокату ОСОБА_6 спрямувати на електронну пошту, вказану в профайлі адвоката в Єдиному реєстрі адвокатів України.
Обвинувачений ОСОБА_5 в судовому засіданні підтримав клопотання свого захисника, просив його задовольнити.
В судовому засіданні прокурор заперечувала проти задоволення клопотання захисника про призначення комплексної експертизи. Зазначила, що захисник у своїх доводах посилається на норми чинного законодавства, яке на теперішній час діючим, зокрема на Закон України «Про судову експертизу», на Інструкцію про порядок проведення, призначення судових експертиз 1998 року, та прокурор цього не оспорює. Проте, зазначає, що в цьому випадку слід також взяти до уваги та оцінити чинний правовий акт, а саме - Інструкцію з організації, проведення і оформлення експертних проваджень у підрозділах експертної служби МВС України. Ця інструкція, на відміну від інструкції, на яку посилається, захисник, є новішою, оскільки була прийнята у 2017 році, є чинною та використовується експертами при проведенні експертиз. В пункті 9 розділу VI Інструкції від 2017 року зазначено, що «Під час проведення комплексної судової експертизи (двома і більше судовими експертами) складається спільний висновок, який підписують усі судові експерти. Згідно з частиною восьмою статті 101 Кримінального процесуального кодексу України може складатися кілька висновків експертів відповідно до експертних спеціальностей з обов'язковим відображенням цього факту у вступній частині висновку експерта.». Вказаними нормами дозволено кожному експерту, навіть у випадку призначення комплексної експертизи, складати свої окремі висновки, висвітлюючи питання, які належать безпосередньо до їх компетенції. Висновки експертів за результатом призначеної у кримінальному провадженні комплексної експертизи вже були досліджені в судовому засіданні і встановлено, що всі питання, які були поставлені слідчим, були досліджені експертами та відповіді на них були надані у відповідних висновках судових експертиз. Наведені захисником у клопотанні доводи спростовуються безпосередньо нормами чинного законодавства, на думку прокурора. В Законі України «Про судову експертизу» немає жодного посилання про те, що забороняється складення експертами окремих висновків при проведення комплексної експертизи. Стосовно сумнівів сторони захисту щодо висновків проведеної судово-балістичної експертизи, прокурор вважає, що висновок не містить будь-яких суперечностей, експерт дійшов чіткого висновку, будь-яких сумнівів, ймовірності в його висновку немає, тому, на думку прокурора, не довіряти висновку проведеної експертизи або сумніватися у ньому немає жодних підстав. Стосовно решти питань, визначених захисником в своєму клопотанні, прокурор зауважує, що ті питання, які вже експертами досліджувалися, в тому числі й судово-медичним експертом, на них надано вичерпні відповіді, та вони підтверджують ті обставини, які підлягають доказуванню в цьому кримінальному провадженні. Прокурор вважає, що немає необхідності в призначенні експертизи, оскільки всі питання вже були досліджені експертами, та при цьому звертає увагу на те, що така експертиза триватиме досить довгий час. Просить відмовити в задоволенні клопотання захисника.
Потерпілий ОСОБА_4 в судовому засіданні підтримав думку прокурора.
Вислухавши думку учасників судового провадження, вивчивши матеріали кримінального провадження, зокрема висновки експертів, суд дійшов наступного.
Відповідно до ст. 242 КПК України експертиза проводиться експертною установою, експертом або експертами, яких залучають сторони кримінального провадження або слідчий суддя за клопотанням сторони захисту у випадках та порядку, передбачених статтею 244 цього Кодексу, якщо для з'ясування обставин, що мають значення для кримінального провадження, необхідні спеціальні знання. Не допускається проведення експертизи для з'ясування питань права.
Пунктом 1.2.11 розділу 1 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України 08.01.1998 року № 53/5, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 03.11.1998 за № 705/3145, визначено, що згідно з процесуальним законодавством України експертами виконуються первинні, додаткові, повторні, комісійні та комплексні експертизи. Первинною є експертиза, коли об'єкт досліджується вперше. Комплексною є експертиза, що проводиться із застосуванням спеціальних знань різних галузей науки, техніки або інших спеціальних знань (різних напрямів у межах однієї галузі знань для вирішення одного спільного (інтеграційного) завдання (питання). Аналогічне визначення міститься і в Постанові Пленуму Верховного суду України від 30.05.1997 року № 8 «Про судову експертизу в кримінальних і цивільних справах».
Комплексна експертиза - це експертиза матеріальних об'єктів, явищ, процесів, дослідження яких вимагає залучення експертів - представників різних галузей знань або різних напрямів у межах однієї галузі знань. Тобто якщо для з'ясування кола питань, що виносяться на експертизу, потрібні спеціальні знання різних фахівців, то така експертиза є комплексною.
Згідно доводів захисника, він вважає, що призначена у кримінальному провадженні на стадії досудового розслідування комплексна судово-хімічна, молекулярно-генетична та балістична експертиза була проведена з порушеннями, оскільки експертами не було складено єдиний висновок, а складено окремі висновки кожним із експертів.
Суд приймає до уваги доводи сторони захисту, проте, вважає за необхідне звернути увагу, що прямої заборони на складання експертами у комплексній судовій експертизі окремих висновків, згідно компетенції кожного з експертів, немає.
Крім того, погоджуючись з доводами прокурора, наведеними в судовому засіданні, суд вважає за необхідне наголосити, що, дійсно, складання окремих висновків експертів в такому випадку передбачено безпосередньо Інструкцією з організації проведення та оформлення експертних проваджень у підрозділах Експертної служби Міністерства внутрішніх справ України, затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України від 17.07.2017 № 591, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 18.08.2017 за № 1024/30892, яка, згідно п. 1 розділу І «Загальні положення», встановлює організаційно-управлінські засади діяльності Експертної служби МВС (Державного науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС (далі - ДНДЕКЦ) та науково-дослідних експертно-криміналістичних центрів (далі - НДЕКЦ)) з приймання, реєстрації, обліку, зберігання, дослідження та повернення ініціатору матеріалів, що надходять для проведення судової експертизи, експертних досліджень, та оформлення їх результатів (далі - експертне провадження).
Як вбачається з п. 9 розділу VI «Складові частини висновку експерта, експертного дослідження, повідомлення про неможливість проведення експертизи, клопотання експерта», що стосується особливостей оформлення висновку експерта за результатами проведення комплексної експертизи, під час проведення комплексної судової експертизи (двома і більше судовими експертами) складається спільний висновок, який підписують усі судові експерти. Згідно з частиною восьмою статті 101 Кримінального процесуального кодексу України може складатися кілька висновків експертів відповідно до експертних спеціальностей з обов'язковим відображенням цього факту у вступній частині висновку експерта.
Так, як вбачається з частини 8 статті 101 КПК України, якщо для проведення експертизи залучається кілька експертів, експерти мають право скласти один висновок або окремі висновки.
Отже, норми чинного законодавства, в тому числі Інструкція про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України 08.01.1998 року № 53/5 та Закон України «Про судову експертизу», на які посилається захисник, не забороняють складання окремих висновків експертами при проведенні комплексної судової експертизи.
Згідно ст. 84 КПК України доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню. Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.
Згідно ст. 94 КПК України суд, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінює кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення.
Як встановлено під час судового розгляду, у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_5 вже було проведено комплексну судово-хімічну, молекулярно-генетичну та балістичну експертиза, за результатами якої компетентними експертами складено висновки: № 6-353 від 18.09.2020, № 8-729 від 30.10.2020, № 2-498 від 28.09.2020. Вказані висновки були досліджені безпосередньо в судовому засіданні, та, на думку суду, експертами надані відповіді на всі поставлені запитання.
Крім того, за клопотанням сторони захисту в судовому засіданні було здійснено допит судового експерта сектору молекулярно-генетичних досліджень відділу біологічних досліджень та обліку ОСОБА_11 , яким складено висновок за результатами проведеної в рамках вказаного кримінального провадження судової молекулярно-генетичної експертизи № 8-729 від 30.10.2020. Під час допиту експерт надав чіткі та вичерпні відповіді на всі поставлені йому уточнюючі запитання з приводу проведеної експертизи.
Відповідно до п. 11 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 8 від 30.05.1997 «Про судову експертизу в кримінальних і цивільних справах» повторна експертиза призначається, коли є сумніви у правильності висновку експерта, пов'язані з його недостатньою обґрунтованістю чи з тим, що він суперечить іншим матеріалам справи, а також за наявності істотного порушення процесуальних норм, які регламентують порядок призначення і проведення експертизи. Істотними можуть визнаватися, зокрема, порушення, які призвели до обмеження прав обвинуваченого чи інших осіб.
Висновки проведеної в ході досудового розслідування кримінального провадження експертизи надані в межах компетенції експертів, порушення процесуальних норм, які регламентують порядок призначення і проведення експертизи не встановлено, нових вихідних даних не здобуто, а тому, на думку суду, не має підстав для проведення повторної комплексної судово-хімічної, молекулярно-генетичної та балістичної експертизи.
Крім того, повторне призначення комплексної судово-хімічної, судово-медичної та судово-балістичної експертизи призведе до необґрунтованого затягування строків розгляду кримінального провадження.
Враховуючи наведене, суд вважає заявлене стороною захисту клопотання про призначення комплексної судово-хімічної, молекулярно-генетичної та балістичної експертизи таким, що не підлягає задоволенню.
Керуючись ст. ст. 242, 332, 350 КПК України, суд
В задоволенні клопотання захисника, адвоката ОСОБА_6 , про призначення по кримінальному провадженню за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 115, ч. 1 ст. 263, ч. 3 ст. 185 КК України, комплексної судово-хімічної, судово-медичної та судово-балістичної експертизи, - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Повний текст ухвали виготовлений та проголошений 07.02.2024 о 10-20 год.
Суддя ОСОБА_1