Справа № 602/75/22Головуючий у 1-й інстанції Холява Л.І.
Провадження № 22-ц/817/161/24 Доповідач - Храпак Н.М.
Категорія -
01 лютого 2024 року м. Тернопіль
Тернопільський апеляційний суд в складі:
Головуючої - Храпак Н.М.
Суддів - Гірський Б. О., Хома М. В.,
за участі секретаря - Сович Н.А.
та сторін: представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Вальчук М.М. представника відповідача ОСОБА_2 - адвоката Іщука К.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу № 602/75/22 за апеляційною скаргою представника ОСОБА_2 адвоката Іщука Костянтина Валентиновича на рішення Лановецького районного суду Тернопільської області від 25 жовтня 2023 року, ухваленого суддею Холявою Л.І., повний текст якого виготовлено 03 листопада 2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя, -
у січні 2022 року представник позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_3 звернулася в суд з позовом до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя.
Позовна заява обґрунтована тим, що сторони 23 червня 2018 року уклали шлюб та спільно проживали до грудня 2020 року. За час проживання в шлюбі подружжя набуло майно: автомобіль марки SKODA/Oktavia, реєстраційний номер НОМЕР_1 , 2011 року випуску. Орієнтовна ринкова вартість якого - 8800 дол. США, що станом на день подачі позову еквівалентно за офіційним курсом НБУ - 249128.00 грн.
Вказує, що домовленості між сторонами про добровільний поділ майна, що є спільною сумісною власністю подружжя, не досягнуто. Крім цього, позивачу стало відомо, що відповідач реалізував автомобіль без її згоди під час окремого проживання сторін, про що сам їй повідомив. В зв'язку з чим позивачка змушена звернутися до суду за захистом своїх прав.
Просить визнати спільним сумісним майном подружжя автомобіль марки SKODA/Oktavia, реєстраційний номер НОМЕР_1 , 2011 року випуску та в порядку поділу спільного майна подружжя стягнути з відповідача на користь позивача грошову компенсацію у розмірі 124564.00 грн., а також судові витрати, що складаються з понесеного позивачкою судового збору на суму 1245.70 грн. та витрат на правову допомогу в розмірі 7500.00 грн.
У червні 2023 року представник позивача подала заяву про збільшення позовних вимог, в якій просила з врахуванням висновку експерта за результатами проведення судової транспортно-товарознавчої експертизи, згідно якої середня ринкова вартість автомобіля SKODA/Oktavia, 1,6 TDI Elegance, 2011 року випуску, станом на 11 травня 2023 року складає 395310.00 грн з ПДВ, стягнути з відповідача в порядку поділу спільного майна подружжя грошову компенсацію в розмірі 197655.00 грн, а також понесений позивачкою судовий збір, витрати на проведення експертизи та на правову допомогу в розмірі 7500.00 грн.
Рішенням Лановецького районного суду Тернопільської області від 25 жовтня 2023 року позов задоволено.
Визнано спільним сумісним майном подружжя ОСОБА_1 та ОСОБА_2 автомобіль марки SKODA/Oktavia, реєстраційний номер НОМЕР_1 , 2011 року випуску.
В порядку поділу спільного майна подружжя стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 грошову компенсацію у розмірі 197 655 (сто дев'яносто сім тисяч шістсот п'ятдесят п'ять) гривень 00 копійок.
Стягнуто з ОСОБА_2 1245 (одну тисячу двісті сорок п'ять) гривень 70 копійок сплаченого судового збору.
Стягнуто з ОСОБА_2 витрати на правову допомогу в розмірі 7500 (сім тисяч п'ятсот) гривень 00 копійок.
Стягнуто з ОСОБА_2 витрати за проведення судової транспортно-товарознавчої експертизи в розмірі 3775 (три тисячі сімсот сімдесят п'ять) гривень 40 копійок.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, представник відповідача ОСОБА_2 - адвокат Іщук К.В. подав апеляційну скаргу де просить скасувати рішення Лановецького районного суду Тернопільської області від 25.10.2023 року у справі № 602/75/22 та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в частині стягнення із ОСОБА_2 в користь ОСОБА_1 (148000 : 2) 74000 грн. грошової компенсації вартості автомобіля марки Skoda, модель Oktavia, реєстраційний номер НОМЕР_1 , 2011 року випуску, VIN код НОМЕР_2 . Вважає, що оскаржуване рішення є незаконним щодо задоволення позовних вимог на суму 197655 грн. у зв'язку із неправильною оцінкою доказів судом, які знаходяться у справі.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги посилається на те, що немотивована відмова у проведенні повторної експертизи та не взято до уваги те, що при визначенні вартості автомобіля, як його середнього значення сума вартості в 395310 автомобіля марки Skoda, модель Oktavia, 1,6 TDI Elegance, 2011 року випуску є суттєво завищеною і не відповідає реальним цінам, які склались на ринку купівлі-продажу даної моделі автомобілів. Доказом цих тверджень були скріншоти із Інтернет-сайту: де суми вартості аналогічних автомобілів є набагато меншими по типу кузова "універсал", ніж визначено експертом.
Вказує, що експертом не взято до уваги, що тип кузова спірного автомобіля є "універсал". За основу експертного дослідження взято до уваги усі типи кузовів, що призвело до завищення вартості автомобіля, оскільки типи кузовів "седан" є дорожчими у порівнянні із "універсалом".
Тому вважає, що суд першої інстанції зобов'язаний був визнати висновок експерта таким, що суперечить матеріалам справи, однак в порушення норми частини 2 статті 113 ЦПК України цього не зробив.
Відзиву на апеляційну скаргу до суду апеляційної інстанції не надходило.
У судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_2 - адвокат Іщук К.В. апеляційну скаргу підтримав та просив задовольнити з підстав, викладених в ній.
Представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Вальчук М.М. апеляційну скаргу не визнала, вважаючи рішення суду законним та обґрунтованим.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши доводи апеляційної скарги в її межах, дослідивши матеріали справи, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає, виходячи з такого.
Судом встановлено, що згідно копії свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_3 , виданого 23 червня 2018 року Лановецьким районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області, ОСОБА_2 та ОСОБА_4 23 червня 2018 року зареєстрували шлюб, про що складено відповідний актовий запис №31. Прізвище дружини після державної реєстрації шлюбу - ОСОБА_5 (а.с. 7).
Згідно копії відповіді на адвокатський запит №31/19-В132аз, виданої 17 грудня 2021 року Регіональним сервісним центром ГСЦ філія ГСЦ МВС в Тернопільській області, згідно ЄДР МВС станом на 17 грудня 2021 року автомобіль SKODA Oktavia, 2011 року випуску, д.н.з. НОМЕР_1 , об'єм двигуна 1598 см.куб, з 06 березня 2019 року перебуває у власності та зареєстрований за ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Автомобіль зареєстрований на підставі договору купівлі-продажу та договору комісії №2310 від 02 березня 2019 року ТОВ Сервіс Надзбруччя, акту огляду №611/19/002475 від 02 березня 2019 року ТОВ «Сервіс Надзбруччя» (а.с. зворот 8).
Згідно відмітки на копії позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, позовна заява одержана Лановецьким районним судом Тернопільської області 22 грудня 2021 року (а.с.12).
Згідно копії відповіді на адвокатський запит №31/19-В-7аз, виданої 31 січня 2022 року Регіональним сервісним центром ГСЦ філія ГСЦ МВС в Тернопільській області, згідно ЄДР МВС станом на 31 січня 2022 року автомобіль SKODA Oktavia А 5, 2011 року випуску, д.н.з. НОМЕР_1 з 06 березня 2019 року по 11 січня 2022 року був зареєстрований за ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а 11 січня 2022 року на підставі договору купівлі продажу №2643/2022/3031190, оформленого в ТСЦ, зареєстрований в територіальному сервісному центрі №2643 РСЦ ГСЦ МВС в Івано-Франківській області (філія ГСЦ МВС) за ОСОБА_6 . Надати інформацію про власника транспортного засобу не можливо, оскільки така інформація є конфіденційною (а.с. зворот 29).
Згідно копії договору купівлі-продажу 2643/2022/3031190 транспортного засобу від 11 січня 2022 року, оформленого та підписаного сторонами в сервісному центрі 2643 РСЦ ГСЦ МВС Івано-Франківська в присутності адміністратора ОСОБА_7 , продавець ОСОБА_2 передав у власність покупцеві ОСОБА_6 транспортний засіб марка SKODA Oktavia, 2011 року випуску, колір - чорний, VIN НОМЕР_2 , номер кузова (шасі, рама) НОМЕР_2 , свідоцтво про реєстрацію СХ1924471, номерний знак НОМЕР_1 , зареєстрований за продавцем 06 березня 2019 року підрозділом МВС ТСЦ 6143. За домовленістю сторін ціна транспортного засобу складає 148000.00 грн. (а.с. 41).
Згідно копії заяви №45796 1920 від 11 січня 2022 року начальнику ТСЦ 2643, власник ОСОБА_6 просив провести операцію «315 - перереєстрація ТЗ на нов. власн. по договору укладеному в ТСЦ» марка SKODA Oktavia, 2011 року випуску, колір - чорний, VIN НОМЕР_2 , номер кузова (шасі, рама) НОМЕР_2 , маса повна 1965 кг, маса власна 1365 кг, об'єм двигуна 1598 см. куб, дата першої реєстрації в Україні - 22 лютого 2018 року (а.с. 69).
Згідно висновку експерта Київського науково-дослідного інституту судових експертиз за результатами проведення судової транспортно-товарознавчої експертизи у цивільній справі №602/75/22 №27508/22-54, виданого 11 травня 2023 року, середня ринкова вартість автомобіля SKODA/Oktavia, 1,6 TDI Elegance, 2011 року випуску, станом на 11 травня 2023 року складає 395310.00 грн з ПДВ (а.с. 113-117).
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що до складу майна, що підлягає поділу включається загальне майно подружжя, наявне у нього на час розгляду справи, та те, що знаходиться у третіх осіб, а тому суд дійшов висновку про необхідність задоволення позову, визнавши спільним сумісним майном подружжя автомобіль марки SKODA/Oktavia, реєстраційний номер НОМЕР_1 , 2011 року випуску та стягнувши з ОСОБА_2 в користь ОСОБА_1 в порядку поділу спільного майна подружжя 197655.00 грн грошової компенсації, виходячи з вартості автомобіля, зазначеної у Висновку експерта Київського науково-дослідного інституту судових експертиз за результатами проведення судової транспортно-товарознавчої експертизи у цивільній справі №602/75/22 №27508/22-54 від 11 травня 2023 року: 395310.00 грн. (середня ринкова вартість автомобіля) : 2 = 197655.00 грн.
З такими висновками суду першої інстанції, колегія суддів погоджується з огляду на таке.
Згідно до ч. 1 ст 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Відповідно до частини другої статті 51 Конституції України сім'я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.
Частина друга статті 129 Конституції України визначає основні засади судочинства, однією з яких згідно з пунктом 3 цієї частини є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і в доведенні перед судом їх переконливості.
Статтями 60, 61 Сімейного кодексу України передбачено, що майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності, незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу).
Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільно сумісної власності подружжя.
Об'єктом права спільної сумісної власності подружжя може бути будь-яке майно, за винятком виключеного з цивільного обороту.
Таким чином, право спільної сумісної власності подружжя, на майно, набуте у шлюбі, презумується законом.
Відповідно до ст.ст. 179, 183 ЦК України річчю є предмет матеріального світу, щодо якого можуть виникати цивільні права та обов'язки. Подільною є річ, яку можна поділити без втрати її цільового призначення. Неподільною є річ, яку не можна поділити без втрати її цільового призначення. Неподільною річчю є, зокрема, автомобіль.
За приписами ст.68 СК України розірвання шлюбу не припиняє права спільної сумісної власності на майно, набуте за час шлюбу.
Згідно зі статтею 69 СК України дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу. Дружина і чоловік мають право розділити майно за взаємною згодою.
Статтею 70 СК України та статтею 372 ЦК України передбачено, що у разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними, шлюбним договором або законом.
Способи та порядок поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, визначені законодавцем у ст.71 СК України.
Відповідно до вказаної правової норми майно, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними в натурі.
Якщо дружина та чоловік не домовилися про порядок поділу майна, спір може бути вирішений судом. При цьому суд бере до уваги інтереси дружини, чоловіка, дітей та інші обставини, що мають істотне значення. Неподільні речі присуджуються одному з подружжя, якщо інше не визначено домовленістю між ними.
Як роз'яснено в п. 23-25 постанови Пленуму Верховного Суду України від 21 грудня 2007 року № 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», вирішуючи спори між подружжям про майно, необхідно встановлювати обсяг спільно нажитого майна, наявного на час припинення спільного ведення господарства, з'ясовувати джерело і час його придбання. Спільною сумісною власністю подружжя, що підлягає поділу (статті 60,69 СК України, ч.3 ст. 368 ЦК України, відповідно до частин 2, 3 ст.325 ЦК України можуть бути будь-які види майна, за винятком тих, які згідно із законом не можуть їм належати (виключені з цивільного обороту), незалежно від того, на ім'я кого з подружжя вони були придбані чи внесені грошовими коштами, якщо інше не встановлено шлюбним договором чи законом.
Спільною сумісною власністю подружжя, зокрема, можуть бути: квартири, жилі й садові будинки; земельні ділянки та насадження на них, продуктивна і робоча худоба, засоби виробництва, транспортні засоби; грошові кошти, акції та інші цінні папери, паєнакопичення в житлово-будівельному, дачно-будівельному, гаражно-будівельному кооперативі; грошові суми та майно, належні подружжю за іншими зобов'язальними правовідносинами, тощо.
До складу майна, що підлягає поділу включається загальне майно подружжя, наявне у нього на час розгляду справи, та те, що знаходиться у третіх осіб.
Виділ частки із майна, що є у спільній сумісній власності, здійснюється у порядку, встановленому статтею 364 ЦК України (частина третя статті 370 ЦК України).
Якщо виділ у натурі частки із спільного майна не допускається згідно із законом або є неможливим (частина друга статті 183 цього Кодексу), співвласник, який бажає виділу, має право на одержання від інших співвласників грошової або іншої матеріальної компенсації вартості його частки. Компенсація співвласникові може бути надана лише за його згодою (абзаци перший і другий частини другої статті 364 ЦУ України).
Відповідно до статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (стаття 89 ЦПК України).
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі №129/1033/13-ц (провадження №14-400цс19) зроблено висновок про те, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи та покладає тягар доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов'язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний. Тобто, певна обставина не може вважатися доведеною, допоки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за такого підходу принцип змагальності втрачає сенс.
Матеріалами справи підтверджено, що сторони перебували у зареєстрованому шлюбі з червня 2018 року. У грудні 2021 року ОСОБА_1 . Звернулася в суд з позовом про розірвання шлюбу.
Під час шлюбу, а саме 06 березня 2019 року сторони придбали автомобіль SKODA Oktavia, 2011 року випуску, д.н.з. НОМЕР_1 , об'єм двигуна 1598 см.куб., який був зареєстрований за ОСОБА_2 .
11 січня 2022 року вказаний автомобіль, без згоди позивача, відповідачем був відчужений ОСОБА_6 на підставі договору купівлі-продажу №2643/2022/3031190, оформленого в ТСЦ, зареєстрований в територіальному сервісному центрі №2643 РСЦ ГСЦ МВС в Івано-Франківській області (філія ГСЦ МВС).
Згідно з висновку експерта Київського науково-дослідного інституту судових експертиз за результатами проведення судової транспортно-товарознавчої експертизи у цивільній справі №602/75/22 №27508/22-54, виданого 11 травня 2023 року, середня ринкова вартість автомобіля SKODA/Oktavia, 1,6 TDI Elegance, 2011 року випуску, станом на 11 травня 2023 року, тобто на час розгляду справи, складає 395310.00 грн з ПДВ (а.с. 113-117).
Представник відповідача вважає, що при визначенні розміру грошової компенсації половини вартості автомобіля слід виходити з ціни, встановленої в договорі купівлі-продажу від 11.01.2022, однак колегія суддів вважає вказані доводи безпідставними, оскільки розмір грошової компенсації вартості частки визначається на час розгляду справи, виходячи з ринкових цін.
У серпні 2023 року представник відповідача ОСОБА_2 - адвокат Іщук К.В. подав клопотання до Лановецького районного суду Тернопільської області про призначення повторної експертизи, в якому судом було відмовлено.
Проте заявником в апеляційній скарзі не було заявлено клопотання про призначення повторної експертизи, якщо він вважав, що суд першої інстанції необґрунтовано відмовив у задоволенні даного клопотання.
Крім цього, відповідно до статті 113 ЦПК України, якщо висновок експерта буде визнано необґрунтованим або таким, що суперечить іншим матеріалам справи або викликає сумніви в його правильності, судом може бути призначена повторна експертиза, яка доручається іншому експертові (експертам), однак судом не визнано, що висновок експерта є необґрунтованим або таким, що суперечить іншим матеріалам справи або викликає сумніви в його правильності, тому колегія суддів не приймає до уваги твердження відповідача, про те що йому необґрунтовано відмовлено у проведенні повторної експертизи.
Разом з тим відповідач був належним чином повідомлений про день та час проведення експертизи, однак не виявив бажання надати належні та достатні докази щодо спірного автомобіля.
Таким чином, апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції стосовно того, що до складу майна, що підлягає поділу включається загальне майно подружжя, наявне у нього на час розгляду справи, та те, що знаходиться у третіх осіб, а тому суд дійшов правомірного висновку про необхідність задоволення позову, визнавши спільним сумісним майном подружжя автомобіль марки SKODA/Oktavia, реєстраційний номер НОМЕР_1 , 2011 року випуску та стягнувши з ОСОБА_2 в користь ОСОБА_1 в порядку поділу спільного майна подружжя 197655.00 грн грошової компенсації, виходячи з вартості автомобіля, зазначеної у висновку експерта Київського науково-дослідного інституту судових експертиз.
Відповідно до статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи наведене, суд першої інстанції правильно визначився із характером спірних правовідносин, нормами матеріального та процесуального права, які підлягають застосуванню, повно та всебічно дослідив наявні у справі докази і надав їм належну оцінку, правильно встановив обставини справи, внаслідок чого дійшов обґрунтованого висновку щодо задоволення позову і тому колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 адвоката Іщука Костянтина Валентиновича слід залишити без задоволення, а рішення Лановецького районного суду Тернопільської області від 25 жовтня 2023 року без змін.
Відповідно до ст.141 ЦПК України судові витрати за розгляд справи в апеляційній інстанції слід покласти на сторони в межах сум ними понесених.
Керуючись ст. ст. 141, 259, 374, 375, 381, 382, 383, 384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 адвоката Іщука Костянтина Валентиновича залишити без задоволення.
Рішення Лановецького районного суду Тернопільської області від 25 жовтня 2023 року залишити без змін
Судові витрати покласти на сторони в межах сум ними понесених.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Повний текст судового рішення виготовлено 05 лютого 2024 року.
Головуюча Н. М. Храпак
Судді: Б. О. Гірський
М. В. Хома