Справа № 598/1147/20Головуючий у 1-й інстанції
Провадження № 22-з/4817/18/24 Доповідач - Гірський Б.О.
Категорія -
31 січня 2024 р.м. Тернопіль
Тернопільський апеляційний суд в складі:
головуючого - Гірський Б.О.
суддів - Костів О. З., Храпак Н. М.,
під час вирішення питання про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Збаразького районного суду Тернопільської області від 29 січня 2021 року у цивільній справі №598/1147/20 за позовом ОСОБА_2 та ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про стягнення інфляційних витрат і 3% річних за несвоєчасне виконання вироку Гусятинського районного суду Тернопільської області від 14 вересня 2005 року,-
30 січня 2024 року ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу на рішення Збаразького районного суду Тернопільської області від 29 січня 2021 року у вищевказаній цивільній справі, з пропуском строку на апеляційне оскарження.
У заяві про поновлення строку на апеляційне оскарження ОСОБА_1 посилається на те, що оскаржуване рішення він отримав 16 січня 2024 року, а тому має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.
Доступ до суду як елемент права на справедливий судовий розгляд не є абсолютним і може підлягати певним обмеженням у випадку, коли такий доступ особи до суду обмежується законом і не суперечить пункту першому статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, якщо воно не завдає шкоди самій суті права і переслідує легітимну мету за умови забезпечення розумної пропорційності між використаними засобами і метою, яка має бути досягнута.
Складовою правової визначеності є передбачуваність застосування норм процесуального законодавства. Європейський суд з прав людини зауважує, що процесуальні норми призначені забезпечити належне відправлення правосуддя та дотримання принципу правової визначеності, а також про те, що сторони повинні мати право очікувати, що ці норми застосовуються. Принцип правової визначеності застосовується не лише щодо сторін, але й щодо національних судів (DIYA 97 v. UKRAINE, №19164/04, § 47, ЄСПЛ, від 21 жовтня 2010 року).
Праву особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондує обов'язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються його безпосередньо, та вживати наданих процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (ALIMENTARIA SANDERS S.A. V. SPAIN, № 11681/85, § 35, ЄСПЛ, від 07 липня 1989 року).
ЄСПЛ зауважив, що право на звернення до суду, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним; воно може бути обмеженим, особливо щодо умов прийнятності скарги, оскільки за своєю природою це право вимагає регулювання з боку держави, яка щодо цього користується певними межами самостійного оцінювання (MPP GOLUB v. UKRAINE, № 6778/05, ЄСПЛ, від 18 жовтня 2005 року).
Норми, які регулюють строки подання скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Заінтересовані особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (PERETYAKA AND SHEREMETYEV v. UKRAINE, № 17160/06 та № 35548/06, § 34, ЄСПЛ, від 21 грудня 2010 року).
Відповідно до частини другої статті 358 ЦПК України незалежно від поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у разі, якщо апеляційна скарга подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення, крім випадків: 1) подання апеляційної скарги особою, не повідомленою про розгляд справи або не залученою до участі в ній, якщо суд ухвалив рішення про її права, свободи, інтереси та (або) обов'язки; 2) пропуску строку на апеляційне оскарження внаслідок виникнення обставин непереборної сили.
Як вбачається із описової частини оскаржуваного рішення суду першої інстанції, копія якого долучена до матеріалів апеляційної скарги, від відповідача ОСОБА_1 на адресу суду надійшла заява про розгляд справи у його відсутності та відзив на позовну заяву.
Вищезазначена обставина підтверджує той факт, що ОСОБА_1 був повідомлений про розгляд справи.
Той факт, що оскаржуване рішення ОСОБА_1 отримав 16 січня 2024 року не є обставиною, яка б у даному випадку давала підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження.
Інших підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження ОСОБА_1 не наведено.
Зважаючи на те, що апеляційну скаргу на рішення Збаразького районного суду Тернопільської області від 29 січня 2021 року ОСОБА_1 подав 30 січня 2024 року, тобто із спливом трьох років з дня складення повного тексту судового рішення (29 січня 2021 року) у справі про розгляд якої в суді йому було відомо, тому у відкритті апеляційного провадження слід відмовити.
Також 30 січня 2024 року ОСОБА_1 подав клопотання про забезпечення позову у даній справі, яке відповідно до змісту ст. 365 ЦПК України вирішується під час підготовки розгляду справи судом апеляційної інстанції, проте з огляду на наявність підстав для відмови у відкритті апеляційного провадження за його апеляційною скаргою на рішення Збаразького районного суду Тернопільської області від 29 січня 2021 року у цивільній справі №598/1147/20, таке клопотання, за вказаних обставин, не може вирішуватись судом апеляційної інстанції.
Керуючись ст.ст. 358, 381 ЦПК України, суд апеляційної інстанції, -
У відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Збаразького районного суду Тернопільської області від 29 січня 2021 року у цивільній справі №598/1147/20 за позовом ОСОБА_2 та ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про стягнення інфляційних витрат і 3% річних за несвоєчасне виконання вироку Гусятинського районного суду Тернопільської області від 14 вересня 2005 року - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Головуючий Гірський Б.О.
Судді: Костів О.З.
Храпак Н.М.