Справа №576/1525/21 Головуючий у суді у 1 інстанції - Прачук
Номер провадження 11-кп/816/755/24 Суддя-доповідач - ОСОБА_1
Категорія - Зґвалтування
06 лютого 2024 року колегія суддів Сумського апеляційного суду в складі:
головуючого-судді - ОСОБА_1 ,
суддів - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
з участю секретаря судового засідання - ОСОБА_4
прокурора - ОСОБА_5
обвинуваченого - ОСОБА_6 ,
захисника - ОСОБА_7
розглянувши у закритому судовому засіданні в режимі відео конференції в залі суду в м. Суми, матеріали кримінального провадження за апеляційною скаргою обвинуваченого ОСОБА_6 на ухвалу Шосткинського міськрайонного суду Сумської області від 14 грудня 2023 року, якою відносно ОСОБА_6 продовжено запобіжний захід у виді тримання під вартою, -
В провадженні Шосткинського міськрайонного суду Сумської області перебуває кримінальне провадження відносно ОСОБА_8 обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.15-ч.2 ст.153, ч.3 ст.153, ч.3 ст.15-ч.3 ст.152, ч.3, ч.4 ст.152КК України та ОСОБА_6 обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.153, ч.3, ч.4 ст.152КК України.
У судовому засіданні суду першої інстанції прокурор заявив клопотання, в якому просив продовжити відносно обвинуваченого ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, яке обґрунтоване продовженням існування ризиків переховування обвинуваченого від суду, протиправного впливу на потерпілих та свідків, вчинення інших кримінальних правопорушень, неможливістю запобігання вказаним ризикам шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів.
14 грудня 2023 року ухвалою Шосткинського міськрайонного суду Сумської області клопотання прокурора задоволено та продовжено обвинуваченому ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до 24 години 11 лютого 2024 року.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, обвинувачений ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу, в якій просив змінити запобіжний захід на домашній арешт.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги обвинувачений зазначав, що дуже хворіє його мати, живе сама, допомоги не має.
Вказував, що у нього є власне житло та кошти для перебування вдома, він раніше не судимий.
Наголошував, що справа сфальсифікована і розглядається дуже довго, поза межами розумного строку.
Заслухавши доповідь головуючого-судді, думку обвинуваченого ОСОБА_6 , його захисника - адвоката ОСОБА_7 , який підтримав вимоги апеляційної скарги обвинуваченого, думку прокурора, який проти задоволення апеляційної скарги заперечив, перевіривши матеріали кримінального провадження, колегія суддів дійшла наступних висновків.
Відповідно до ст.404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Відповідно до вимог ст.177 КПК України, підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, тобто: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Крім того, при вирішенні питання про обрання, продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою суд повинен врахувати обставини, передбачені ст.178 КПК України, зокрема, тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується особа та дані, які її характеризують і можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.
На переконання колегії суддів, суд першої інстанції, вирішуючи питання про продовження відносно ОСОБА_6 запобіжного заходу у виді тримання під вартою вищезазначених вимог Закону дотримався в повному обсязі.
Як вбачається з наданих апеляційному суду матеріалів, в провадженні Шосткинського міськрайонного суду Сумської області перебуває кримінальне провадження відносно ОСОБА_8 , який обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.15-ч.2 ст.153, ч.3 ст.153, ч.3 ст.15-ч.3 ст.152, ч.3, ч.4 ст.152КК України та ОСОБА_6 , який обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.153, ч.3, ч.4 ст.152КК України.
14 грудня 2023 року ухвалою колегії суддів Шосткинського міськрайонного суду Сумської області було продовжено обвинуваченим ОСОБА_8 та ОСОБА_6 дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до 24 години 11 лютого 2024 року.
Постановляючи оскаржувану ухвалу та продовжуючи строк тримання обвинуваченим ОСОБА_8 та ОСОБА_6 , суд першої інстанції виходив з того, що ризики, передбачені ч.1 ст.177 КПК України, які були враховані під час обрання та продовження обвинуваченим такого запобіжного заходу як тримання під вартою істотно не змінились.
Перевіряючи продовження існування ризику переховування від суду, суд оцінював його в світлі обставин цього кримінального провадження та осіб обвинувачених, які раніше не судимі, є особами середнього віку, не мають постійного джерела доходу, обвинувачуються у вчиненні тяжких та особо тяжких злочинів, направлених проти статевої свободи та статевої недоторканості, за які передбачено покарання до 15 років позбавлення волі, та які вчинено по відношенню до неповнолітніх осіб, які доводяться обвинуваченим донькою та племінницею. При цьому тяжкість ймовірного покарання та суворість можливого вироку значно підвищують ймовірність ризику переховування від суду.
При встановленні актуальності ризику вчинення обвинуваченими нового кримінального правопорушення, суд врахував наведені вище дані про обвинувачених, а також обставини вчинення злочинів.
Щодо існування ризику незаконного впливу обвинувачених на потерпілих, суд першої інстанції встановив, що ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні злочинів, направлених проти статевої свободи та статевої недоторканості, потерпілими від яких є неповнолітні особи, з якими обвинувачений перебувають у сімейних відносинах.
З огляду на вказане, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції прийняв рішення на основі всебічно з'ясованих обставин, з якими закон пов'язує можливість продовження виключного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, при цьому дослідив належним чином всі наявні відомості в матеріалах провадження та навів в ухвалі мотиви, з яких прийняв відповідне рішення.
Доводи апеляційної скарги про те, що дуже хворіє його мати, живе сама, допомоги не має, на переконання колегії суддів не є підставою для зміни обраного запобіжного заходу, оскільки дані обставини існували і на час вчинення інкримінованих йому злочинів, проте не стали стримуючим фактором.
Щодо доводів апеляційної скарги про те, що справа сфальсифікована і розглядається дуже довго, поза межами розумного строку, колегія суддів зазначає, що ОСОБА_6 є обвинуваченим у кримінальному провадженні і обґрунтованість пред'явленого обвинувачення може бути вирішена виключно при ухваленні судом першої інстанції вироку, яким закінчується кримінальне провадження, а тому колегія суддів не уповноважена надавати оцінку доказам і може вирішувати питання тільки щодо наявності передбачених ч. 1 ст. 177 КПК ризиків та необхідності тримання під вартою обвинуваченого для їх запобігання.
Колегія суддів звертає увагу і на те, що Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою та продовження строку тримання під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою та продовження строку тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи.
Таким чином, з врахуванням практики ЄСПЛ, а також тих обставин, що злочини проти статевої свободи та статевої недоторканості неповнолітньої особи, у вчиненні яких, обґрунтовано обвинувачується ОСОБА_6 , становлять небезпеку для суспільства, в даному конкретному випадку суспільний інтерес має більшу вагу над повагою до свободи особи, а тому, і з цих підстав є виправданим продовження ОСОБА_6 строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою..
Враховуючи вищезазначене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції надав належну оцінку усім обставинам провадження та прийшов до вірного висновку про необхідність задоволення клопотання прокурора, яким доведена неможливість застосування до обвинуваченого ОСОБА_6 більш м'якого запобіжного заходу та доцільність продовження останньому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
За таких обставин, враховуючи вищезазначене, колегія суддів приходить до висновку, що судом постановлено законне та обґрунтоване рішення, підстави для його зміни чи скасування відсутні, а тому, оскаржувану ухвалу слід залишити без зміни, а апеляційну скаргу обвинуваченого без задоволення.
Керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 408, 419 КПК України, колегія суддів, -
Ухвалу Шосткинського міськрайонного суду Сумської області від 14 грудня 2023 року, якою обвинуваченому ОСОБА_6 продовжено дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, залишити без зміни, а апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_6 на цю ухвалу - без задоволення.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3