Справа №584/775/23 Головуючий у суді у 1 інстанції - ОСОБА_1
Номер провадження 11-кп/816/717/24 Суддя-доповідач - ОСОБА_2
Категорія - Умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження
06 лютого 2024 року колегія суддів Сумського апеляційного суду в складі:
головуючого-судді - ОСОБА_2 ,
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
з участю секретаря судового засідання - ОСОБА_5
прокурора - ОСОБА_6
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відео конференції м. Суми матеріали кримінального провадження за апеляційною скаргою прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_6 на ухвалу Путивльського районного суду Сумської області від 16.11.2023, якою прокурору повернуто обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12023205470000046 від 04.03.2023 відносно ОСОБА_7 , обвинуваченого увчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України, як такий що не відповідає вимогам ст. 291 КПК України, -
До Путивльського районного суду Сумської області надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КК України.
В підготовчому судовому засіданні суду першої інстанції захисник обвинуваченого ОСОБА_7 - адвокат ОСОБА_8 , заявив письмове клопотання про повернення обвинувального акта прокурору, оскільки він не відповідає вимогам ст.291 КПК України.
16.11.2023 ухвалою Путивльського районного суду Сумської області прокурору повернуто обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12023205470000046 від 04.03.2023 відносно ОСОБА_7 , обвинуваченого увчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України, як такий що не відповідає вимогам ст. 291 КПК України.
Перевіряючи вказаний обвинувальний акт на відповідність вимогам КПК України суд першої інстанції дійшов висновку, що існує дві обставини, які є підставами для його повернення прокурору, а саме:
1) при складанні реєстру матеріалів досудового розслідування були допущені порушення вимог ст.109 КПК України, у зв'язку з чим є не можливим у підготовчому судовому засіданні з'ясувати, які ж дії процесуального характеру мали місце та в якому хронологічному порядку проводилися;
2) копії обвинувального акта було вручено захиснику та його підзахисному з порушенням норм КПК України, а саме - вручено безпосередньо слідчим ОСОБА_9 , а не прокурором.
Також, суд звертав увагу прокурора і на те, що на момент ознайомлення захисника з матеріалами справи повідомлення про завершення досудового розслідування (для потерпілої ОСОБА_10 ) не містило дати його складання, дати щодо можливості прибуття для ознайомлення та підпису слідчого, повідомлення про завершення досудового розслідування (сторони захисту) не містило дати його складання та дати щодо можливості прибуття для ознайомлення, а також, що - протокол ознайомлення з матеріалами досудового розслідування потерпілої ОСОБА_10 від 02.06.2023 підписаний слідчою, однак не містив ні підпису, ні розписки потерпілої про ознайомлення з вказаними матеріалами.
З таким рішенням суду прокурор не погодився і подав апеляційну скаргу в якій просив ухвалу Путивльського районного суду Сумської області від 16.11.2023, скасувати та призначити в суді першої інстанції новий розгляд зі стадії підготовчого судового засідання.
В обґрунтування своїх вимог прокурор зазначав, що обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12023205470000046 від 04.03.2023 затверджений прокурором 02.06.2023 та цього ж дні він скерований до суду.
Прокурор вважав, що обвинувальний акт повністю узгоджується з вимогами ст. 291 ПК України і будь-яких невідповідностей, безпосередньо щодо його змісту, судом в ухвалі не вказано.
Звертав увагу, що до обвинувального акту додано реєстр матеріалів досудового розслідування та розписку підозрюваного ОСОБА_7 про отрмання копії обвинувального акту від 02.06.2023.
Прокурор не погоджувався з висновком суду про те, що порушення прокурором ст. 293 КПК України, є підставою для повернення обвинувального акту прокурору, оскільки для його повернення може бути порушення ст. 291 КПК України в якій не йдеться про необхідність надання в додатках до обвинувального акту розписки захисника про отримання ним копії обвинувального акту та реєстру матеріалів досудового розслідування. Крім цього, прокурор звертав увагу на те, що захисник ОСОБА_8 дійсно вказував, що обвинувальний акт вручався йому слідчим, однак потім такий обвинувальний акт вручався йому і прокурором, однак від його отримання захисник вже відмовився. Таким чином, прокурор вважав, що підозрюваному ОСОБА_7 та його захиснику була надана можливість отримати обвинувальний акт та реєстр матеріалів досудового розслідування саме від прокурора.
Щодо посилань суду на недоліки реєстру матеріалів досудового розслідування як на підставу для повернення обвинувального акту, то їх теж прокурор вважав безпідставними, оскільки вони не ґрунтуються на вимогах кримінального процесуального закону та зауважував, що єдиним процесуальним документом, що підлягає дослідженню в підготовчому судовому засіданні є обвинувальний акт, що узгоджується з п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК України. Додатки до обвинувального акту визначені ч. 4 ст. 291 КПК України і вони не є і не можуть бути предметом судового контролю в ході підготовчого судового засідання.
Також прокурор просив врахувати і те, що підозрюваний разом із захисником ознайомились з матеріалами кримінального провадження 02.06.2023 з 15.00 по 15.20 год, а потерпіла ознайомлена в цей же день з 16.00 по 16.20 год. Однак, в рішенні суду не вказано, яким чином це порушує право на захист підозрюваного, права потерпілої або інших осіб, в чому невідповідність норм КПК України. в той час коли вимоги ст. 314 КПК України не передбачають повернення обвинувального акту прокурору з цієї підстави.
Про дату, час і місце апеляційного розгляду скарги прокурора учасники кримінального провадження повідомлялись, однак від захисника ОСОБА_8 до апеляційного суду надійшло клопотання з проханням призначений на 13.00 год 06.02.2024 апеляційний розгляд скарги прокурора провести у його відсутність та відсутність обвинуваченого ОСОБА_7 (а.с. 50). Також захисник надіслав пояснення в яких просив відмовити прокурору в задоволенні його апеляційної скарги за необґрунтованістю.
Враховуючи викладене, з метою забезпечення розумних строків розгляду матеріалів кримінального провадження, колегія суддів вважає за можливе провести апеляційний розгляд скарги прокурора без участі обвинуваченого і його захисника, що узгоджується з ч. 4 ст. 405 КПК України.
Тому, заслухавши доповідь судді, думку прокурора, який апеляційну скаргу підтримав, просив ухвалу суду першої інстанції скасувати та призначити в суді новий судовий розгляд зі стадії підготовчого судового засідання, вивчивши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги колегія суддів дійшла такого висновку.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що в обґрунтування прийнятого рішення, про повернення обвинувального акту прокурору, суд першої інстанції посилався на те, що:
1) при складанні реєстру матеріалів досудового розслідування були допущені порушення вимог ст.109 КПК України, у зв'язку з чим є не можливим у підготовчому судовому засіданні з'ясувати, які ж дії процесуального характеру мали місце та в якому хронологічному порядку проводилися;
2) копії обвинувального акта було вручено захиснику та його підзахисному з порушенням норм КПК України, а саме - вручено безпосередньо слідчим ОСОБА_9 , а не прокурором.
Враховуючи викладене вище, суд першої інстанції дійшов висновку, що обвинувальний акт не відповідає вимогам ч. ч. 1, 2, 4 ст. 291 КПК України, а тому підлягає поверненню.
Суд апеляційної інстанції перевіривши підстави повернення обвинувального акту прокурору, на які послався суд першої інстанції, не може із ними погодитись за таких підстав.
Відповідно до вимог з ч. 1 ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
Відповідно до вимог ч. 4 ст. 110 КПК України обвинувальний акт є процесуальним рішенням, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування.
Обвинувальний акт повинен відповідати вимогам, передбаченим у статті 291 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 3 п. 3 ст. 314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право повернути обвинувальний акт прокурору, якщо він не відповідає вимогам КПК України.
При цьому, повернення обвинувального акта прокурору передбачає не формальну невідповідність такого акта вимогам закону, а наявність в ньому таких недоліків, які перешкоджають суду призначити судовий розгляд.
Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції, приймаючи рішення про повернення обвинувального акта прокурору, наведених вище вимог закону не дотримався, оскільки, зробивши висновок про невідповідність обвинувального акта вимогам КПК України, не навів конкретних і достатніх для цього підстав.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що обвинувальний акт, в свою чергу, містить всі відомості, які передбачені пунктами 1-9 ч. 2 ст. 291 КПК України, підписаний слідчим та прокурором, який його затвердив, до нього даний реєстр матеріалів досудового розслідування, розписки обвинуваченого та захисника про отримання копії обвинувального акта та вказаного вище реєстру.
Крім того, відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 291 КПК України обвинувальний акт містить виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення.
Верховний Суд України у своїй постанові по справі N 5-328 кс-16 від 24.11.2016, аналізуючи зазначену норму, вказує, що закон вимагає обов'язкове відображення в обвинувальному акті трьох складників:
1) фактичних обставин кримінального правопорушення;
2) правової кваліфікації (в теорії кримінального процесу використовується назва "формула обвинувачення");
3) формулювання обвинувачення.
Суд апеляційної інстанції, ознайомившись з обвинувальним актом та проаналізувавши його зміст у контексті підстав для його повернення прокурору, дійшов висновку, що фактичні обставини кримінального правопорушення викладено послідовно і зрозуміло. В обвинувальному акті розкрито події кримінального правопорушення, як їх встановив прокурор, з зазначенням як об'єктивної, так і суб'єктивної сторони кримінальних правопорушень, кваліфікуючих ознак.
Суд апеляційної інстанції погоджується з доводами прокурора про те, що підстави, на які послався суд першої інстанції при поверненні обвинувального акту, є формальним порушенням, які на розгляд обвинувального акту судом не впливають.
Під час апеляційного розгляду не встановлено таких недоліків обвинувального акта, які є суттєвим порушенням прав особи, а також не дозволяють суду визначити межі обвинувачення, в яких має бути розглянуто кримінальне провадження, тобто унеможливлюють призначення справи до розгляду.
Як правильно зауважив прокурор і з чим погоджується колегія суддів, порушення ст. 293 КПК України, не є підставою для повернення обвинувального акту прокурору, оскільки для його повернення може бути порушення ст. 291 КПК України в якій не йдеться про необхідність надання в додатках до обвинувального акту розписки захисника про отримання ним копії обвинувального акту та реєстру матеріалів досудового розслідування.
Крім цього, прокурор звертав увагу на те, що захисник ОСОБА_8 дійсно вказував, що обвинувальний акт вручався йому слідчим, однак потім такий обвинувальний акт вручався йому і прокурором, однак від його отримання захисник вже відмовився. Таким чином, колегія суддів погоджується з доводами сторони обвинувачення про те, що підозрюваному ОСОБА_7 та його захиснику була надана можливість отримати обвинувальний акт та реєстр матеріалів досудового розслідування саме від прокурора.
Щодо посилань суду на недоліки реєстру матеріалів досудового розслідування як на підставу для повернення обвинувального акту, то їх теж колегія суддів вважає безпідставними, оскільки вони не ґрунтуються на вимогах кримінального процесуального закону, оскільки, як правильно зауважив прокурор, єдиним процесуальним документом, що підлягає дослідженню в підготовчому судовому засіданні є обвинувальний акт, що узгоджується з п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК України. Додатки до обвинувального акту визначені ч. 4 ст. 291 КПК України і вони не є і не можуть бути предметом судового контролю в ході підготовчого судового засідання.
Також звертає на себе увагу і той факт, що підозрюваний разом із захисником ознайомились з матеріалами кримінального провадження 02.06.2023 з 15.00 по 15.20 год, а потерпіла ознайомлена в цей же день з 16.00 по 16.20 год. Однак, в рішенні суду не вказано, яким чином це порушує право на захист підозрюваного, права потерпілої або інших осіб, в чому невідповідність норм КПК України, в той час коли вимоги ст. 314 КПК України не передбачають повернення обвинувального акту прокурору з цієї підстави.
Суд апеляційної інстанції вважає за необхідне звернути увагу, що повернення обвинувального акта прокурору призводить до порушення судом першої інстанції вимогст. 28 КПК України,ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободщодо розумних строків кримінального провадження.
Виходячи зі змісту та трактуванняст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, остання гарантує винесення судового рішення протягом розумного терміну, встановивши тим самим межу стану невизначеності, в якому знаходиться та чи інша особа через пред'явлення їй кримінального обвинувачування. Кінцевим моментом стану невизначеності є момент вступу вироку чи рішення у законну силу чи зняття обвинувачення (закриття кримінальної справи).
Так, у деякий справах проти України ЄСПЛ визнав порушення "розумного терміну" саме у зв'язку з направленням справи на додаткове розслідування, такими справами є "Айбабін проти України", "Лопатін та Медведський проти України", "Білий проти України" та інших.
На думку суду апеляційної інстанції, розгляд кримінального провадження по суті обвинувачення судом першої інстанції та прийняття за результатами розгляду відповідного судового рішення сприятиме виконанню завдань кримінального провадження, якими, згідно зст. 2 КПК України, є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Безпідставне повернення обвинувального акта прокурору ініціює продовження діяльності органів досудового розслідування з обґрунтування обвинувачення, створює додаткові можливості для доведення винуватості особи, що жодним чином не сприяє дотриманню таких засад кримінального провадження, як рівність та змагальність сторін.
За таких обставин, висновки суду про невідповідність обвинувального акта вимогам КПК України суд апеляційної інстанції вважає помилковими, а прийняте судом першої інстанції рішення про повернення прокурору обвинувального акта в порядку, передбаченому п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК України, безпідставним.
Таким чином, суд апеляційної інстанції вважає, що доводи апеляційної скарги прокурора є слушними, ухвала суду першої інстанції є такою, що підлягає скасуванню з призначенням нового розгляду в суді першої інстанції.
Керуючись ст.ст. 404, 407, 419 КПК України, -
Апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_6 - задовольнити.
Ухвалу Путивльського районного суду Сумської області від 16.11.2023, якою прокурору повернуто обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12023205470000046 від 04.03.2023 відносно ОСОБА_7 , обвинуваченого увчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України, як такий що не відповідає вимогам ст. 291 КПК України, скасувати і призначити новий судовий розгляд в суді першої інстанції.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили після її проголошення та касаційному оскарженню не підлягає.
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4