про відмову у відкритті касаційного провадження
06 лютого 2024 року
м. Київ
справа №200/3896/23
провадження № К/990/2854/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Єзерова А.А.,
суддів: Кравчука В.М., Стародуба О.П.,
перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 22.09.2023 та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 08.01.2024 у справі №200/3896/23 за позовом ОСОБА_1 до Державної установи «Територіальне медичне об'єднання міністерства внутрішніх справ України по Львівській області» про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії,
У 2023 році ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Державної установи «Територіальне медичне об'єднання міністерства внутрішніх справ України по Львівській області» (далі - відповідач), у якому просив:
- визнати протиправними дії відповідача щодо відмови у виготовленні та направленні до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області та позивачеві оновленої довідки про розмір грошового забезпечення станом на 01.02.2023 у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону №2262-ХІІ із обов'язковим зазначенням відомостей про розміри основних та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) індексації та премії у розмірі 214,65% - 18908,25 грн за посадою старший дільничний офіцер поліції (управління, відділи (відділення) поліції), для перерахунку пенсії з 01.03.2023;
- зобов'язати відповідача виготовити та направити до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області та позивачеві оновлену довідку про розмір грошового забезпечення станом на 01.02.2023 у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону № 2262-ХІІ із обов'язковим зазначенням відомостей про розміри основних та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) індексації та премії у розмірі 214,65% - 18908,25 грн за посадою старший дільничний офіцер поліції (управління, відділи (відділення) поліції), для перерахунку пенсії з 01.03.2023.
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 22.09.2023, залишеним без змін постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 08.01.2024, у задоволенні позову відмовлено.
Не погодившись з ухваленими у цій справі рішеннями, позивач оскаржив їх у касаційному порядку та просив їх скасувати і прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.
Дослідивши зміст касаційної скарги, колегія суддів дійшла такого висновку.
Приписи пункту 8 частини другої статті 129 Конституції України передбачають, що однією із основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Цей принцип конкретизований у положеннях частини першої статті 13 Кодексу адміністративного судочинства України (далі за текстом - КАС України) й частини першої статті 328 КАС України, згідно з якими учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їхнього перегляду в апеляційному порядку, можуть реалізувати право на їхнє оскарження у касаційному порядку тільки у визначених законом випадках.
Тому розв'язуючи питання про прийнятність касаційної скарги, Верховний Суд насамперед має з'ясувати, чи належить справа, що в ній подається касаційна скарга, за своїми ознаками до тих справ, судові рішення в яких можуть оскаржуватися у касаційному порядку.
Законодавець у КАС України встановив диференційований (розрізнений) підхід до визначення категорій справ, які належить розглядати за правилами адміністративного судочинства, за критерієм їхньої складності, виокремивши з-поміж них справи незначної складності, для яких з огляду на їхні змістовні ознаки встановлений особливий порядок судового розгляду, зокрема й щодо можливості касаційного оскарження судових рішень, ухвалених в таких справах.
За приписами пункту 20 частини першої статті 4 КАС України адміністративною справою незначної складності (малозначна справа) вважається адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин.
У частині шостій статті 12 КАС України закріплений перелік справ, які для мети КАС України слід вважати справами незначної складності. Зокрема, положення пункту 3 частини шостої статті 12 КАС України передбачають, що для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.
Водночас за правилами пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
Буквальне тлумачення положень зазначеної норми дає підстави для висновку про те, що процесуальний закон пов'язує можливість касаційного перегляду у справах незначної складності тільки з тими юридичними фактами, вичерпний перелік яких викладений у підпунктах «а», «б», «в» та «г» пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України. Водночас обов'язок доведення наявності таких виняткових обставин покладається на особу, яка звертається до суду з касаційною скаргою.
Означені критерії прийнятності касаційної скарги встановлені задля можливості забезпечення Верховним Судом ключової мети касаційного перегляду - виправлення судових помилок та усунення недоліків судочинства, що призвели до порушення прав учасників справи. Тобто касаційний перегляд за своєю сутністю має екстраординарний характер і спрямований на забезпечення основоположних гарантій справедливого судового розгляду, які становлять зміст конституційного принципу верховенства права.
Натомість, скаржник не обґрунтував у касаційній скарзі того, чи стосується касаційна скарга питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; чи був скаржник позбавлений можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, під час розгляду іншої справи; чи справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; чи суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
Оцінивши доводи касаційної скарги та правове значення цієї справи для формування єдиної правозастосовчої практики, колегія суддів вважає, що ухвалені у цій справі судові рішення не впливають на кінцеве формування судової практики та не змінюють її.
Крім того, колегія суддів не приймає до уваги посилання скаржника неврахування судом апеляційної інстанції постанови Великої Палати Верховного Суду від 09.06.2022 у справі №520/2098/19 з огляду на те, що у зазначеній справі предметом розгляду була відмова компетентного органу у виготовленні оновленої довідки станом на 01.03.2018 відповідно до Постанови №704 з повною інформацією за формою, передбаченою додатком 2 до Порядку №45, для перерахунку та виплати пенсії з 01.01.2018 на підставі статей 43, 8, 10 та 63 Закону №2262-ХІІ з урахуванням додаткових видів грошового забезпечення: надбавки за особливості проходження служби (50% від посадового окладу, окладу за військовим званням, надбавки за вислугу років на підставі Постанови №704); надбавки за роботу в умовах режимних обмежень (15% від посадового окладу), премії (у розмірі 10% посадового окладу) (на підставі Постанови №704), а тому колегія суддів не приймає до уваги посилання на вищевказану нерелевантну постанову справі №200/3896/23.
Також, скаржник посилаючись на пункт 2 частини другої статті 328 КАС України просить суд касаційної інстанції відступити від висновків, сформульованих у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.05.2020 у справі №592/5164/16-а, яка була застосована судом апеляційної інстанції під час ухвалення оскаржуваних судових рішень.
Верховний Суд зазначає, що відкриття касаційного провадження на підставі пункту 2 частини четвертої статті 328 КАС України можливе у разі, якщо скаржник у касаційній скарзі навів обґрунтовані та переконливі аргументи, які б слугували підставою для висновків про необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні.
Колегія суддів надавши належну оцінку матеріалам касаційної скарги, дійшла висновку, що касаційна скарга не містить будь-якого належного обґрунтування необхідності відступу від висновків, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.05.2020 у справі №592/5164/16-а, а тому такі посилання до уваги також не приймаються.
Так, характер спірних правовідносин, предмет і категорія спору, коло учасників спірних правовідносин, правозастосовча практика, що склалася з приводу спорів цієї категорії, непоодинока кількість справ з подібними позовними вимогами, відсутність ознак, які роблять цю касаційну скаргу відмінною від інших, дають підстави вважати, що судові рішення, які ухвалені у справі №200/3896/23, як у справі незначної складності, не підлягають касаційному оскарженню.
Згідно до вимог пункту 1 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
З огляду на те, що касаційна скарга подана на судові рішення, які за законом не оскаржуються у касаційному порядку, у відкритті провадження за цією скаргою слід відмовити.
Керуючись ст. 12, 328, 333 КАС України, Верховний Суд
1. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 22.09.2023 та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 08.01.2024 у справі №200/3896/23.
2. Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами надіслати скаржникові.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною і не оскаржується.
Суддя-доповідач А.А. Єзеров
Суддя В.М. Кравчук
Суддя О.П. Стародуб