06 лютого 2024 року
м. Київ
справа №620/5285/23
адміністративне провадження №К/990/4156/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Мартинюк Н.М.,
суддів - Загороднюк А.Г., Мельник-Томенко Ж.М.,
перевіривши касаційну скаргу Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури України на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 3 серпня 2023 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 30 листопада 2023 року у справі №620/5285/23 за позовом ОСОБА_1 до Міністерства розвитку громад та територій України, Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури України про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та за час затримки розрахунку при звільненні,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просив:
- визнати протиправним та скасувати наказ Міністерства розвитку громад та територій України від 31 березня 2023 року №284 К/ОС «Про звільнення ОСОБА_1 »;
- поновити ОСОБА_1 на посаді рівнозначній категорії і кваліфікації у Міністерстві розвитку громад, територій та інфраструктури України з 1 квітня 2023 року;
- стягнути з Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури України заробітну плату за час вимушеного прогулу з 1 квітня 2023 року по дату винесення рішення по даній справі у відповідності до статті 235 КЗпП України;
- стягнути середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні в період з 28 березня 2023 року до 14 квітня 2023 року у відповідності до статті 117 КЗпП України;
- допустити до негайного виконання постанову суду в частині поновлення позивача на посаді рівнозначній категорії і кваліфікації у Міністерстві розвитку громад, територій та інфраструктури України та стягнення середнього заробітку, що підлягає виплаті за час вимушеного прогулу у межах суми стягнення за один місяць.
Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 3 серпня 2023 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 30 листопада 2023 року, позов задоволено частково.
Визнано протиправним та скасовано наказ Міністерства розвитку громад та територій України від 31 березня 2023 року №284 К/ОС.
Поновлено ОСОБА_1 на посаді начальника відділу відбору та прогнозування розвитку персоналу Департаменту персоналу Міністерства розвитку громад та територій України з 1 квітня 2023 року.
Стягнуто з Міністерства розвитку громад та територій України на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 01 квітня 2023 року по 03 серпня 2023 року у розмірі 100307,99 грн (сто тисяч триста сім гривень 99 коп.).
Стягнуто з Міністерства розвитку громад та територій України на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 1 квітня 2023 року по 14 квітня 2023 року у розмірі 15710,89 грн (п'ятнадцять тисяч сімсот десять гривень 89 коп.).
Допущено до негайного виконання рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді начальника відділу відбору та прогнозування розвитку персоналу Департаменту персоналу Міністерства розвитку громад та територій України з 1 квітня 2023 року та присудження середнього заробітку за час вимушеного прогулу в межах суми стягнення за один місяць.
У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
1 лютого 2024 року відповідач звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 3 серпня 2023 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 30 листопада 2023 року. Скаржник просить скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.
Перевіривши касаційну скаргу на відповідність вимогам процесуального закону Верховний Суд вважає за потрібне залишити її без руху.
Так, згідно з частиною четвертою статті 330 КАС України до касаційної скарги додається документ про сплату судового збору.
Відповідно до статей 1, 2 Закону України "Про судовий збір", судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом; судовий збір включається до складу судових витрат; платники судового збору - це громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення.
Підпунктом 3 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що за подання касаційної скарги на рішення суду ставка судового збору становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, але не більше 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до підпункту 1 пункту 3 частини другої статті 4 цього Закону ставка судового збору за подання адміністративного позову немайнового характеру, зокрема, фізичною особою встановлена на рівні 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Підпунктом 1 пункту 3 частини другої статті 4 цього Закону передбачено, що ставка судового збору за подання адміністративного позову майнового характеру фізичною особою встановлена на рівні 1 відсотку ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Частиною третьою статті 6 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. У разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Частиною першою статті 4 Закону України "Про судовий збір" визначено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно зі статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" станом на 1 січня 2023 року розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становив: 2 684 грн.
Відповідно до частини 4 статті 6 Закону України "Про судовий збір", якщо скаргу (заяву) подано про перегляд судового рішення в частині позовних вимог (сум, що підлягають стягненню за судовим рішенням), судовий збір за подання скарги (заяви) вираховується та сплачується лише щодо перегляду судового рішення в частині таких позовних вимог (оспорюваних сум).
Як вбачається зі змісту оскаржуваних судових рішень, позов у цій справі заявлено у 2023 році фізичною особою вимоги якої були задоволені судами попередніх інстанцій щодо однієї майнової вимоги (100307,99 грн) і однієї вимоги немайнового характеру.
Відтак, скаржнику необхідно сплатити судовий збір за одну позовну вимогу майнового характеру - 2147,20 грн (100307,99грн*1%*200%) і одну вимогу немайнового характеру - 2147,20 грн (2684*0,4*200%*1) загальною сумою: 4294,40.
Реквізити для сплати судового збору:
УК у Печерському районі/Печерський район/22030102;
код отримувача ЄДРПОУ: 37993783;
банк отримувача - Казначейство України (ЕАП)
номер рахунку отримувача (стандарт IBAN) - UA288999980313151207000026007;
код класифікації доходів бюджету: 22030102 "Судовий збір (Верховний Суд, 055)";
призначення платежу: "*;101; _____ (код ЄДРПОУ/реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи або серія та номер паспорта громадянина України в установлених законом випадках); судовий збір, за позовом _____ (ПІБ/назва), Верховний Суд (Касаційний адміністративний суд)".
Згідно з частиною другою статті 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього кодексу.
Отже, касаційна скарга не відповідає вимогам статті 330 КАС України, а тому відповідно до частини другої статті 332 КАС України Суд дійшов висновку про залишення її без руху зі встановленням особі, яка її подала, строку для усунення недоліків, а саме надання: документа про сплату судового збору у визначеному судом розмірі.
Керуючись статтями 169, 248, 328, 330, 332 КАС України, Верховний Суд
Касаційну скаргу Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури України на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 3 серпня 2023 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 30 листопада 2023 року у справі №620/5285/23 за позовом ОСОБА_1 до Міністерства розвитку громад та територій України, Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури України про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та за час затримки розрахунку при звільненні - залишити без руху.
Надати особі, яка подала касаційну скаргу, строк у десять днів з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги, зазначених у мотивувальній частині ухвали.
Роз'яснити, що невиконання вимог цієї ухвали в установлений судом строк є підставою для повернення касаційної скарги скаржнику.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і не може бути оскаржена.
...........................
...........................
...........................
Н.М. Мартинюк
А.Г. Загороднюк
Ж.М. Мельник-Томенко,
Судді Верховного Суду