06 лютого 2024 року
Київ
справа №260/3495/20
адміністративне провадження №К/990/277/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Гімона М.М.,
суддів: Бившевої Л.І., Юрченко В.П.,
перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 06.04.2023 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 18.10.2023 у справі №260/3495/20 за позовом Головного управління ДПС у Закарпатській області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу,
03.01.2024 до суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 (далі - скаржник, відповідач), направлена до суду поштою 21.12.2023.
Верховний Суд ухвалою від 10.01.2024 вказану касаційну скаргу залишив без руху та надав скаржнику строк для усунення недоліків касаційної скарги: надати уточнену касаційну скаргу, у якій обґрунтувати наявність у цій справі винятків, передбачених пунктами "а" - "г" пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України, а зміст якої щодо підстав для касаційного оскарження судових рішень має бути викладено з урахуванням роз'яснень, наданих судом.
На виконання вимог ухвали суду скаржник направив уточнену касаційну скаргу.
Дослідивши наведене в уточненій касаційній скарзі скаржником обґрунтування, колегія суддів вважає, що воно не усуває виявлених недоліків.
Так, обґрунтовуючи можливість касаційного оскарження судових рішень, позивач посилається на порушення судом першої інстанції пункту 7 частини шостої статті 12 КАС України. Однак, як вбачається зі змісту ухвали суду першої інстанції від 07 грудня 2020 року про відкриття провадження у справі, суд не керувався цією нормою, а вказав, що спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Враховуючи характер спірних правовідносин, склад учасників та предмет доказування, суд дійшов висновку про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
За своїм змістом це відповідає пункту 10 частини шостої статті 12 КАС України, який надає суду право розсуду у віднесенні справи до справ незначної складності, за винятком вичерпного переліку справ, які КАС України не дозволяє розглядати за правилами спрощеного позовного провадження.
Підставою для касаційного оскарження судових рішень в уточненій касаційній скарзі відповідач визначив пункти 1, 2, 4 частини другої статті 353 КАС України.
За своїм змістом таким доводам кореспондує визначена пунктом 4 частини четвертої статті 328 КАС України підстава для касаційного оскарження судових рішень, однак яка має свої особливості.
Так, у випадку зазначення у касаційній скарзі обґрунтованих доводів про наявність підстав для скасування судових рішень і направлення справи на новий розгляд відповідно до частини третьої статті 353 КАС України (обов'язкові підстави) визначення скаржником пункту 4 частини четвертої статті 328 КАС України як самостійної підстави для касаційного оскарження судових рішень може бути прийнятним.
Доводи про порушення судом норм процесуального права, передбачених частиною другою статті 353 КАС України, мають бути наведені з одночасним викладенням обґрунтування неправильного застосування судом норм матеріального права відповідно до підстав, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини четвертої статті 328 КАС України. Такі доводи мають бути наведені у взаємозв'язку із встановленими обставинами і висновками судів щодо кожного з питань, які скаржник вважає неправильно вирішеним.
Це обґрунтовується тим, що частина друга статті 353 КАС України стосується порушення норм процесуального права, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, тобто, вплинуло на умови застосування норм матеріального права.
Однак, в касаційній скарзі відсутнє обґрунтування неправильного застосування норм матеріального права у взаємозв'язку із посиланням на пункти 1, 2 та/або 3 частини четвертої статті 328 КАС України, а в межах наведених скаржником доводів, визначені ним підстави (пункти 1, 2, 4 частини другої статті 353 КАС України) не можуть бути самостійною підставою для відкриття касаційного провадження. Визначений же на початку касаційної скарги пункт 3 частини четвертої статті 328 КАС України в подальшому не знаходить обґрунтування.
Аналогічно первісній редакції касаційної скарги в її уточненій редакції скаржник зазначає про неправильне застосування судами абзацу «д» підпункту 164.2.17 пункту 164.2 статті 164 Податкового кодексу України, посилаючись при цьому на те, що за змістом висновків Верховного Суду, викладених в постановах від 25.01.2019 у справі №810/1760/17, від 09.11.2023 у справі №140/7432/21, суд має надавати оцінку підставам виникнення податкового боргу. Тобто, за позицією скаржника, суди зобов'язані були дослідити акт перевірки і з'ясувати правомірність здійснених донарахувань. Однак, такі доводи суперечать викладеним в зазначених постановах висновкам Верховного Суду про те, що під час вирішення спору про стягнення податкового боргу суд не може давати оцінку правомірності прийняття податкових повідомлень-рішень, на підставі яких виник податковий борг, оскільки такі не є предметом такого правового спору.
Таким чином, є підстави вважати, що у встановлений судом строк недоліки касаційної скарги заявником не усунуто, вимоги ухвали про залишення скарги без руху не виконано.
Згідно з частиною другою статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
Відповідно до пункту першого частини четвертої статті 169 КАС України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
З огляду на наведене, подана у цій справі касаційна скарга підлягає поверненню її заявникові.
На підставі вищенаведеного та керуючись статтями 169, 251, 330, 332 КАС України,
Касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 06.04.2023 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 18.10.2023 у справі №260/3495/20 за позовом Головного управління ДПС у Закарпатській області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу - повернути скаржнику.
Копію цієї ухвали надіслати учасникам справи у порядку, визначеному статтею 251 КАС України.
Повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає.
СуддіМ.М. Гімон Л.І. Бившева В.П. Юрченко