Справа № 560/15626/23
Головуючий у 1-й інстанції: Польовий О.Л.
Суддя-доповідач: Курко О. П.
06 лютого 2024 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Курка О. П.
суддів: Шидловського В.Б. Боровицького О. А.
за участю:
секретаря судового засідання: Яремчук Л.С,
представника позивача: Зайця І.О.,
представника відповідача: Сергійчука Ю.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 16 жовтня 2023 року у справі за адміністративним позовом Головного управління ДПС у Хмельницькій області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу,
в серпні 2023 року Головне управління ДПС у Хмельницькій області звернулось до Хмельницького окружного адміністративного суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу.
Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 16 жовтня 2023 року позов задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_1 146091,47 грн податкового боргу.
Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, у якій просив скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.
В обґрунтування апеляційної скарги апелянт послався на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права, що, на його думку, призвело до неправильного вирішення спору.
В судовому засіданні представник відповідача доводи апеляційної скарги підтримав в повному обсязі та просив суд задовольнити її, а рішення суду першої інстанції - скасувати.
Представник позивача в судовому засіданні заперечував проти задоволення апеляційної скарги та просив суд залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Заслухавши суддю-доповідача, доводи сторін, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступних висновків.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено під час апеляційного розгляду справи, що Головне управління ДПС у Хмельницькій області звернулось до суду з позовом, в якому у відповідності до вимог Податкового кодексу України просило стягнути з ОСОБА_1 146091,47 грн у рахунок погашення податкового боргу.
Позивачем вказано, що за відповідачкою рахується податковий борг в сумі 146091,47 грн, який виник у зв'язку з несплатою податкового зобов'язання по орендній платі з фізичних осіб на підставі податкового повідомлення-рішення від 18.01.2023 №000726-2412-2225 та по податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об'єктів нежитлової нерухомості, на підставі податкових повідомлень-рішень від 05.09.2022 №0645257-2412-2225, від 05.09.2022 №0645258-2412-225.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що у відповідності до пункту 59.1 статті 59 Податкового кодексу України позивач надіслав відповідачці податкову вимогу форми "Ф" від 17.04.2023 №0002017-1303-2201. Однак, доказів оскарження зазначеної податкової вимоги, а також доказів сплати податкового боргу відповідачка суду не надала.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів враховує наступне.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платники податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенція контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства врегульовані Податковим кодексом України від 02.12.2010 № 2755-IV (далі - ПК України, в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин).
Відповідно до п.п. 14.1.39 п. 14.1 ст. 14 ПК України грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
Підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України визначено, що податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.
Підпункт 16.1.4. пункту 16.1 статті 16 ПК України передбачає, що платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Судом встановлено, що сума податкового боргу ОСОБА_1 складається із податкового повідомлення-рішення (форма Ф) №000726-2412-2225 від 18.01.2023 року на суму 126077,70 грн.; податкового повідомлення-рішення (форма Ф) № 0645257-2412-2225 від 05.09.2022 року на суму 10031,39; податкового повідомлення-рішення (форма Ф) №0645258-2412-2225 від 05.09.2022 року на суму 9982,38 грн.
Колегія суддів погоджується з доводами суду першої інстанції про те, що вказані суми грошового зобов'язання є узгодженими, водночас вважає, що податковий орган при зверненні до суду із позовною заявою про стягнення податкового боргу повинен обґрунтувати суму вказаного боргу.
Стосовно податкового боргу по орендній платі з фізичних осіб, судова колегія зазначає наступне.
У листі Головного управління ДПС у Хмельницькій області від 28.11.2023 року №15727/22-01-24-12 зазначено наступне: "Відповідно до зазначеного договору та з врахуванням коефіцієнтів індексації нормативної грошової оцінки ГУ ДПС у Хмельницькій області були сформовані податкові повідомлення-рішення (далі - ППР) по орендній платі за землю, а саме: - за 2022 рік ППР від 18.01.2023 №000726-2412-2225 на суму 126079,14 грн, (було предметом судового оскарження), сплачено з порушенням терміну сплати 137411 грн, за період з 22.06.2023 по 24.08.2023 нараховано пені 3445 грн."
Отже, суд апеляційної інстанції погоджується з доводами апелянта, що у ОСОБА_1 відсутній податковий борг у розмірі 126079,14 грн. по орендній плати за землю за 2022 рік. Фактично податковий орган, звертаючись до суду першої інстанції із стягненням податкового богу у розмірі 126079,14 грн., просить подвійно стягнути з відповідача вказану суму, що є неприпустимим.
Стосовно податкового боргу по податку на нерухоме майно, колегія суддів зазначає наступне.
З метою оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, типи об'єктів нерухомості визначаються відповідно до ст. 14 ПК України на підставі оригіналів документів, що підтверджують право власності на такі об'єкти.
База оподаткування об'єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності (п.п. 266.3.2 п. 266.3 ст. 266 ПКУ).
Згідно з пп.266.5.1 п.266.5 ст.266 ПК України, ставки податку для об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, встановлюються за рішенням сільської, селищної, міської ради або ради об'єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, залежно від місця розташування (зональності) та типів таких об'єктів нерухомості у розмірі, що не перевищує 1,5 відсотка розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 квадратний метр бази оподаткування.
У разі якщо до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосування місцевих податків та/або зборів, сільська, селищна, міська рада або рада об'єднаних територіальних громад, створена згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, не прийняла рішення про встановлення відповідних місцевих податків та/або зборів, що є обов'язковими згідно з нормами ПКУ, такі податки та/або збори справляються виходячи з норм ПКУ із застосуванням ставок, які діяли до 31 грудня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосування таких місцевих податків та/або зборів (п.п. 12.3.5 п. 12.3 ст. 12 ПКУ).
Судом встановлено, що 19 вересня 2016 року ОСОБА_2 подарувала згідно договору дарування р№1989, ОСОБА_3 виробничий корпус №2 площею 1626,0 кв.м.; склади площею 668,8 кв.м., загальною площею 2294,8 кв.м., що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 .
30.09.2016 року ОСОБА_3 подарував ОСОБА_1 29/100 частки у праві власності на виробничий корпус №2 площею 1626,0 кв.м.; склади площею 668,8 кв.м., загальною площею 2294,8 кв.м., що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 .
В користування ОСОБА_1 за даним Договором дарування р№2093 перейшли склади площею 668,8 кв.м.
За договором про поділ нерухомого майна в натурі р№442 від 22.03.2017 року, ОСОБА_1 у приватну власність перейшли склади, загальною площею 668,8 кв.м., які складаються з наступних приміщень: приміщення “1” площею 612,8 кв.м.; приміщення “2” площею 46,0 кв.м.; приміщення “3” площею 10,0 кв.м.; загальна площа виділених приміщень - 668,8 кв.м.
Рішенням позачергової десятої сесії Хмельницької міської ради від 29.12.2016 року №8 встановлено ставки податку для нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб у відсотках до розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (календарного) року за 1 кв.м. бази оподаткування, зокрема, для інших будівель: в центральній частині міста - 0,25, в інших частинах міста - 0,1.
Визначено межі центральної частини міста, а саме: обмежено з півночі - АДРЕСА_2 (з обох сторін), з півдня - залізничною колією, із заходу - вулицями Камянецькою та Степана Бандери (з обох сторін), зі сходу - вулицею Старокостянтинівське шосе (з обох сторін).
Таким чином, вулиця Трудова не відноситься до центральної частини міста Хмельницький, а тому має застосовуватись ставка податку у розмірі 0,1%.
Враховуючи вказане, розмір податку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки має становити 4012,8, оскільки 668,8 кв.м. * 6000 грн (мінімальна заробітна плата станом на 01.01.2021 рік)*0,001=4012,8 грн.
Однак, в податковому повідомленні-рішенні №0645257-2412-2225 від 05.09.2022 року податковим органом безпідставно застосовано ставку податку для центральної частини міста у розмірі 0,25%, а не 0,1%.
Щодо винесення іншого податкового повідомлення-рішення №0645258-2412-2225 від 05.09.2022 року контролюючий орган фактично повторно визначив суму податку на той самий об'єкт нерухомості - склади у АДРЕСА_3 , але при нарахуванні податку взяв не Договір про поділ нерухомого майна в натурі р№442 від 22.03.2017 року, а Договір дарування від 30.09.2016 року.
Листом ГУ ДПС у Хмельницькій області №15291/6/22-01-24-12 від 20.11.2023 року повідомило ОСОБА_1 , що: "За результатами розгляду Вашої заяви та згідно з відомостями Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності на нерухоме майно встановлено, що нежитлове приміщення, загальною площею 2 294,80 кв.м, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1 не перебувало у Вашій власності та об'єкт нерухомості з типом об'єкту "інше", загальною площею 668,80 кв.м, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , має доповнення до типу об'єкта "нежитлове приміщення" з доповнення до типу "склади".
У зв'язку із зазначеним, ГУ ДПС у Хмельницькій області було скасовано (відкликано) ППР: від 23.02.2023 №0037167-2412-2225 за 2022 рік на суму 21 628,49 грн; від 23.02.2023 №0105145-2412-2225 за 2022 рік на суму 15 886,00 гривень."
Проаналізувавши вказаний лист, колегія суддів вважає, що податковий орган у вказаному листі сам визнає, що у власності ОСОБА_1 перебуває лише один об'єкт нерухомості розташований за адресою АДРЕСА_1 з площею 668,8 кв.м.
А тому, податкове-повідомлення рішення №0645258-2412-2225 від 05.09.2022 року є безпідставним.
З огляду на викладені обставини, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що у ОСОБА_1 наявний податковий борг лише у сумі 4012,8 грн., а відтак його й слід стягнути.
Таким чином, на думку колегії суддів апеляційної інстанції, позовна заява Головного управління ДПС у Хмельницькій області підлягає частковому задоволенню.
У силу п.2 ч.1 ст.315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.
Згідно зі ст.317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є:
1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи;
2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими;
3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи;
4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
З огляду на викладені обставини справи, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що судом першої інстанції ухвалено рішення з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи і є підставою для скасування рішення суду першої інстанції з прийняттям нової постанови.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 16 жовтня 2023 року скасувати.
Прийняти нове рішення. Адміністративний позов Головного управління ДПС у Хмельницькій області задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 4012,8 грн податкового боргу.
В решті позовних вимог - відмовити.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Головуючий Курко О. П.
Судді Шидловський В.Б. Боровицький О. А.