Справа № 320/8307/23 Головуючий у 1-й інстанції: Войтович І.І.
Суддя-доповідач: Василенко Я.М.
31 січня 2024 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого Василенка Я.М.,
суддів Ганечко О.М., Кузьменка В.В.,
за участю секретаря Шляги А.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Київській області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 10.07.2023 у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Київській області про визнання незаконним та скасування наказу, стягнення моральної шкоди, -
ОСОБА_1 звернулась до суду першої інстанції з позовом, в якому просила:
- визнати незаконним та скасувати наказ начальника Головного управління Національної поліції в Київській області Нєбитова Андрія №4 від 06.01.2023 року «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності окремих працівників Бучанського РУП ГУНП в Київській області» в частині пункту 1 наказу, а саме за порушення службової дисципліни, вимог статей 3, 18, 64 Закону України «Про Національну поліцію», статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України» від 15.03.2018 за №2337-VІІІ, та Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 № 1179, що виразилось у низькому рівні правомірності, низьких морально-ділових якостях, грубому ігноруванні наказів і доручень МВС України, Національної поліції України щодо запобігання та недопущення порушень з боку службової дисципліни, що призвело до необдуманого рішення, у відсутності контролю за своєю поведінкою, перебуваючи поза робочим місцем у вихідний день, начальника відділення розслідування злочинів у сфері господарської та службової діяльності слідчого відділу Бучанського РУП ГУНП в Київській області капітана поліції ОСОБА_1 звільнити з посади;
- стягнути з Головного управління Національної поліції в Київській області (код ЄДРПОУ 40108616) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) моральну шкоду у розмірі 100 000,00 грн.
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 10.07.2023 позов задоволено частково: визнано протиправним та скасовано наказ Головного управління Національної поліції в Київській області № 4 від 06.01.2023 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності окремих працівників Бучанського РУП ГУНП в Київській області» в частині пункту 1 наказу «За порушення службової дисципліни, вимог статей 3, 18, 64 Закону України «Про Національну поліцію», статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України» від 15.03.2018 за №2337-VІІІ, та Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 №1179, що виразилось у низькому рівні правомірності, низьких морально-ділових якостях, грубому ігноруванні наказів і доручень МВС України, Національної поліції України щодо запобігання та недопущення порушень з боку службової дисципліни, що призвело до необдуманого рішення, у відсутності контролю за своєю поведінкою, перебуваючи поза робочим місцем у вихідний день, начальника відділення розслідування злочинів у сфері господарської та службової діяльності слідчого відділу Бучанського РУП ГУНП в Київській області капітана поліції ОСОБА_1 звільнити посади»; в решті позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись з вказаним рішенням Головне управління Національної поліції в Київській області звернулося до Шостого апеляційного адміністративного суду із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржуване рішення в частині задоволення позовних вимог, як таке, що прийняте із порушенням норм матеріального і процесуального права, та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 згідно наказу ГУНП від 10.07.2019 № 312 о/с призначена з 10.07.2019 слідчим відділення розслідування злочинів у сфері господарської та службової діяльності слідчого відділу Києво-Святошинського ВП.
З 26.02.2021 наказом ГУНП від 26.02.2021 №65 о/с призначена начальником відділення розслідування злочинів у сфері господарської та службової діяльності слідчого відділу Бучанського районного управління поліції.
Матеріали справи свідчать, що заступником начальника Бучанського РУП ГУНП в Київській області Микитенко Р. складено та подано до начальника Бучанського РУП ГУНП в Київській області полковнику поліції Ткачу А. доповідну записку, в якій висвітлено про обставини подій 04.12.2022 щодо отримання о 22:22 год. на спецлінію « 102» повідомлення від органів охорони здоров'я про те, що за адресою АДРЕСА_1 біля супермаркету «Сільпо» близько о 21:40 год. було госпіталізовано громадянку ОСОБА_1 з діагнозом: самоотруєння, отруєння препаратами «Но-шпа», кома 2 ступеня. Остання була доставлена до КНП «ЛІЛ Боярської міської ради» м. Боярка, вул. Соборності, 51, із діагнозом: самоотруєння, отруєння препаратами «Но-шпа», кома 2 ступеня. Вказана подія зареєстрована до ІТС ІПНП № 18316 від 04.12.2022 відділом поліції №1 Бучанського РУП ГУНП в Київській області.
Оскільки ОСОБА_1 являється працівником поліції та перебуває на посаді начальника відділення розслідування злочинів у сфері господарської та службової діяльності слідчого відділу Бучанського районного управління поліції, Микитенком Р. здійснено особисто виїзд до КНП «ЛІЛ Боярської міської ради» для з'ясування обставин. Останній в доповідній вказує про те, що у відділенні була присутня капітан поліції ОСОБА_3 , заступник начальника відділу розслідування злочинів скоєних проти життя, та здоров'я особи слідчого відділу Бучанського РУП ГУНП в Київській області, яка в усній формі повідомила про те, що 04.12.2022 о 21.10 на її меседжер «WhapApp» надійшло повідомлення від ОСОБА_1 з наступним змістом «ОСОБА_3 вибач мене за все, передай батькам, що я їх люблю». ОСОБА_3 почала неодноразово дзвонити ОСОБА_1 але та слухавки не піднімала та згодом, взявши слухавку повідомила де та на якій автостоянці знаходиться. Прибувши за адресою: АДРЕСА_1 , супермаркет «Сільпо», побачила ОСОБА_1 в незадовільному стані, яка втрачала свідомість, після чого ОСОБА_3 викликала ШМД та повідомила батька ОСОБА_1 .. ОСОБА_3 також повідомила про те, що оглянувши авто ОСОБА_1 вона помітила в салоні контейнер (по 60 таблеток) та дві упаковки (по 24 таблетки), одна із них була порожня, в другій в залишку залишилось 22 таблетки лікувального препарату «Но-шпа», у зв'язку з чим можна зробити висновок, що ОСОБА_1 випила велику кількість таблеток.
При спілкуванні Микитенком Р. із лікарями, останні повідомили, що у ОСОБА_1 медикаментозне отруєння, перебуває у реанімаційному відділенні, стан її задовільний, кома 2 ступеня, та така може наступити при вживанні 50 і більше таблеток лікувального препарату «Но-шпа». Микитенком Р. доповів про дану подію для подальшого ініціювання проведення службового розслідування.
Як було встановлено судом першої інстанції, вказана доповідна Микитенка Р. не містить дати її складення.
У своїй доповідній записці від 05.12.2022 начальника Бучанського РУП ГУНП в Київській області полковника поліції Ткача А. до начальника ГУ Національної поліції в Київській області генерала поліції третього рангу Нєбитова А. вказано про отримання інформації щодо суїцидальної спроби капітаном поліції ОСОБА_1 , вказана інформація зареєстрована до ІТС ІПНП № 18316 від 04.12.2022 відділом поліції №1 Бучанського РУП ГУНП в Київській області.
Також вказано про те, що попередньо встановлено, що поза робочим часом у вихідний день ОСОБА_1 випила лікарський препарат «Но-шпа» у кількості 86 таблеток, при цьому встигла написати смс-повідомлення колезі капітану поліції ОСОБА_3 заступнику начальника відділу розслідування злочинів скоєних проти життя, та здоров'я особи слідчого відділу Бучанського РУП ГУНП в Київській області із текстом «ОСОБА_3 вибач мене за все, передай батькам, що я їх люблю», остання почала телефонувати ОСОБА_1 на її особистий номер, але ОСОБА_1 трубки не піднімала, та згодом взявши трубку повідомила про своє місце перебування на автостоянці супермаркету «Сільпо», яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . ОСОБА_3 прибувши на місце помітила ОСОБА_1 в непритомному стані та викликала швидку. ОСОБА_1 госпіталізували до КНП «Лікарня інтенсивного лікування Боярської міської ради» м. Боярка, вул. Соборності, 51 з діагнозом отруєння препаратами у зв'язку з чим просить дозволу на проведення службового розслідування.
Наказом від 19.12.2022 № 1482, відповідно до ст.ст 14, 15 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 №2337-VІІІ, Положення про дисциплінарні комісії в Національній поліції України та Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України, затвердженого наказом МВС України від 07.11.2018 № 893, начальником ГУ Національної поліції в Київській області генералом поліції третього рангу Нєбитовим А. призначено службове розслідування за фактом суїцидальної спроби, вчиненої начальником відділення розслідування злочинів у сфері господарської та службової діяльності слідчого відділу Бучанського районного управління поліції ОСОБА_1 та для проведення службового розслідування створено дисциплінарну комісію у визначеному наказом складі.
У висновку службового розслідування від 06.01.2023 за інформацією, викладеною у рапорті начальника Бучанського РУП ГУНП в Київській області полковника поліції Ткача А.А., встановлено обставини подій, що стались 04.12.2022 із ОСОБА_1 , а саме щодо подій, за якими нарядом ГРПП «Акцент - 111» у складі поліцейського сектору реагування патрульної поліції відділу поліції № 1 Бучанського РУП ГУНП в Київській області сержанта поліції ОСОБА_7 та поліцейського сектору реагування патрульної поліції відділу № 1 Бучанського РУП ГУНП в Київській області сержанта поліції ОСОБА_8 , які перебували на добовому чергуванні 04.12.2022 та отримали повідомлення з органів охорони здоров'я про вчинення спроби самогубства ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 біля супермаркету «Сільпо», які також вказали про госпіталізацію ОСОБА_1 до КНП «Лікарня інтенсивного лікування Боярської міської ради» та прибувши до лікарні, поспілкувавшись із лікарями було встановлено, що стан ОСОБА_1 задовільний, остання перебуває у відділенні інтенсивної терапії, через що опитати її останні не змогли, підтвердили факт медикаментозного отруєння.
Також, вказано про те, що було опитано батька ОСОБА_1 - ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1., який перебував на той час у лікарні та пояснив, що 04.12.2022 близько 22:15 йому зателефонувала подруга доньки та повідомила про те, що ОСОБА_1 перебуває у лікарні, причина чому йому не відома, останній раз спілкувався із нею 01.12.2022, будь-яких скарг не надходило.
Під час опитування заступника начальника відділу розслідування злочинів скоєних проти життя, та здоров'я особи слідчого відділу Бучанського РУП ГУНП в Київській області ОСОБА_3 , остання пояснила, що 04.12.2022 о 21:10 на меседжер «WhapApp» надійшло смс-повідомлення від ОСОБА_1 з наступним змістом «ОСОБА_3 вибач мене за все, передай батькам, що я їх люблю». ОСОБА_3 почала неодноразово дзвонити ОСОБА_1 на її особистий номер але та слухавки не піднімала та згодом, взявши слухавку повідомила про своє місце перебування, а саме на автостоянці за адресою: АДРЕСА_1 , супермаркет «Сільпо». Прибувши на місце, побачила ОСОБА_1 в незадовільному стані, після чого ОСОБА_3 викликала ШМД та повідомила батька ОСОБА_1 про госпіталізацію ОСОБА_1 (пояснення ОСОБА_3 написані власноручно, дата надання пояснень 04.12.2022).
Опитана в ході службового розслідування слідчий відділення розслідування злочинів у сфері господарської та службової діяльності слідчого відділу Бучанського РУП ГУНП в Київській області лейтенант поліції Юрченко Д.В., яка зазначила про те, що ОСОБА_1 є її безпосереднім керівником. 04.12.2022 близько о 21:30 год. їй зателефонувала ОСОБА_3 та повідомила, що перебуває на парковці біля супермаркету «Сільпо» в АДРЕСА_1 разом із ОСОБА_1 , яка вжила значну кількість пігулок для знаття спазмів шлунку та почуває себе погано. Приїхавши за вказаною адресою на парковці побачила автомобіль ОСОБА_1 , яка була в салоні авто та перебувала в незадовільному стані. Слідом за нею приїхала швидка медична допомога, яка госпіталізувала ОСОБА_1 до КНП «Лікарня інтенсивного лікування Боярської міської ради»: АДРЕСА_2 .
Опитаний заступник начальника управління поліції - начальник слідчого відділу Бучанського РУП ГУНП в Київській області підполковник поліції ОСОБА_10 , у підпорядкуванні якого перебуває капітан поліції ОСОБА_1 , щоденно на оперативній нараді підпорядкованому особовому складу слідчого відділу неодноразово наголошується на дотримання службової та транспортної дисципліни як під час виконання службових обов'язків, так і поза робочим часом, повідомив про обставини телефонної розмови 04.12.2022 о 21:40 год. зі ОСОБА_3 , яка повідомила про те, що ОСОБА_1 госпіталізували до КНП «Лікарня інтенсивного лікування Боярської міської ради»: м. Боярка, вул. Соборна, 51, оскільки остання вжила значну кількість пігулок лікарського препарату «Но-шпа» та погано себе почуває. Про дану подію відразу було повідомлено начальника районного управління поліції.
Опитана ОСОБА_1 з приводу надання медичної допомоги останній, пояснила, що 04.12.2022 перебуваючи за місцем свого проживання за адресою АДРЕСА_3 відчула різкий біль в області живота, оскільки мала захворювання хронічний гастрит, а тому вирішила випити знеболююче, а саме лікарський препарат «Но-шпа» у кількості 3 таблетки для зняття больового спазму. Згодом вийшла на прогулянку, однак біль не проходив, а навпаки посилювався, зателефонувала до лікаря, яка порадила випити ще 2 таблетки препарату «Но-шпа», зайшовши до аптеки, яка знаходилась неподалік будинку, придбала лікарський препарат та вирушила до місця проживання. Через деякий час вирішила з'їздити до супермаркету «Сільпо» в АДРЕСА_1 для купівлі мінеральної води «Боржомі», однак перебуваючи на парковці біля магазину випила ще п'ять таблеток «Но-шпи», оскільки стан погіршувався, почалась нудота та запаморочення. ОСОБА_1 зателефонувала подрузі та колезі ОСОБА_3 та повідомила про свій стан та попросила під'їхати до місця її перебування. Через деякий час під'їхала ОСОБА_3 , якій ОСОБА_1 розповіла, що протягом дня займалась самолікуванням та випила багато таблеток лікарського препарату «Но-шпа», потім втратила свідомість. Яким чином була госпіталізована до КНП «Лікарня інтенсивного лікування Боярської міської ради» не пам'ятає, оскільки прийшла у свідомість вже перебуваючи у відділенні реанімації та згодом її перевели до терапевтичного відділення де проходила стаціонарне лікування з 04 по 12.12.2022, потім з 13 по 21.12.2022 перебувала на амбулаторному лікуванні, що підтверджується електронними листами непрацездатності за № 6014262-2011486518-1, № 6047754-2011542104-1, № 6047754-2011606938-1.
Також, у висновку вказано про те, що в ході службового розслідування ОСОБА_3 надала ще одне пояснення та із зовсім іншим змістом, а саме вказала про те, що 04.12.2022 у вечірній час (точної години не пам'ятає) їй зателефонувала подруга та колега ОСОБА_1 та повідомила, що погано себе почуває, оскільки вжила багато пігулок для зняття спазмів шлунку, запитавши у ОСОБА_1 про її місце перебування, вона повідомила про те, що знаходиться у власному автомобілі марки «Ford» на автостоянці супермаркету «Сільпо» що розташований в АДРЕСА_1 . Прибувши на місце, побачила ОСОБА_1 , яка перебувала в салоні автомобіля в незадовільному стані, тому було прийнято рішення викликати швидку. Через деякий час приїхала швидка та госпіталізувала ОСОБА_1 до КНП «Лікарня інтенсивного лікування Боярської міської ради». По приїзду до лікарні, ОСОБА_3 зателефонувала батьку ОСОБА_1 та повідомила про дану подію.
Як зазначено у висновку, відповідно до довідки №7452 до КНП «Лікарня інтенсивного лікування Боярської міської ради» ОСОБА_1 був поставлений діагноз: самоотруєння, отруєння препаратами «Но-шпа», кома 2 ступеня (для цієї стадії розвитку коми характерний сопор, контакту з пацієнтом немає, реакція на подразники порушена, немає реакції зіниць на світло, причому зіниці часто звужені. Крім цього, можливе порушення дихання).
При виїзді до лікарні та спілкуванні в усній формі з черговим лікарем ШМД КНП «Лікарня інтенсивного лікування Боярської міської ради» ОСОБА_11 , оскільки на підставі ст. 63 Конституції України остання відмовилась надавати письмові пояснення, встановлено з її слів, що 04.12.2022 близько о 21:30 год. разом із старшим бригади ШМД черговим лікарем ОСОБА_12 , прибули на виклик, який надійшов по лінії « 103», що за адресою АДРЕСА_1 біля торгового маркету «Сільпо» де виявили молоду дівчину, якою виявилась ОСОБА_1 , біля якої знаходився контейнер (60 таблеток) порожнім та дві упаковки (по 24 таблетки), одна з яких була порожня, в другій в залишку осталось 22 таблетки лікарського засобу «Но-шпа», у зв'язку з чим лікарі ШМ зробили висновок, що ймовірно остання вжила понад 86 таблеток лікарського засобу. В подальшому ОСОБА_1 було доставлено до КНП «Лікарня інтенсивного лікування Боярської міської ради» в м. Боярка, з діагнозом: самоотруєння, отруєння препаратами «Но-шпа», кома 2 ступеня. Також, ОСОБА_11 повідомила про те, щоб спричинити дану ступінь коми, потрібно вжити мінімум 50 таблеток лікарського засобу.
ОСОБА_1 стверджує, що на протязі дня випила близько 10 таблеток лікарського препарату «Но-шпа».
ОСОБА_1 було надано направлення від 02.01.2023 № 1/109/14/23 до Центру психіатричної допомоги та професійно-психологічного відбору ДУ «ТМО МВС України по місту Києву», оскільки поведінка даного працівника стала викликати увагу у зв'язку із вище вказаною подією.
В даному висновку вказано також про те, що ОСОБА_3 під час проведення службового розслідування виявила нещирість так, як змінила первинні пояснення, намагаючись ввести в оману дисциплінарну комісію, для того щоб ОСОБА_1 за свій вчинок не понесла дисциплінарної відповідальності відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України.
Посилаючись у висновку на норми ст. 3, ст. 18, ст. 19, 64, ст. 91 Закону України «Про Національну поліцію», ст. 1, ст. 21, ст. 22 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, Правила етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 №1179, аналізуючи матеріали службового розслідування, вказано про можливість зробити висновок про те, що інформація, викладена у рапорті Ткача А.А. підтвердилась та в п. 3 висновку зазначено, що за порушення службової дисципліни, вимог статей 3, 18, 64 Закону України «Про Національну поліцію», статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України» від 15.03.2018 за №2337-VІІІ, та Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 №1179, що виразилось у низькому рівні правосвідомості, низьких морально-ділових якостях, грубому ігноруванні наказів і доручень МВС України, Національної поліції України щодо запобігання та недопущення порушень з боку службової дисципліни, що призвело до необдуманого рішення, у відсутності контролю за своєю поведінкою, перебуваючи поза робочим місцем у вихідний день, начальника відділення розслідування злочинів у сфері господарської та службової діяльності слідчого відділу Бучанського РУП ГУНП в Київській області капітана поліції ОСОБА_1 звільнити з посади.
ОСОБА_3 оголосити догану (п. 4 висновку).
Висновок підписаний членами комісії та затверджений 06.01.2023 начальником ГУНП в Київській області Нєбитовим А.
Вказані обставини у висновку підтверджені доданими до матеріалів справи:
- письмовими поясненнями від 20.12.2022 ОСОБА_7 , від 20.12.2022 ОСОБА_8 , від 26.12.2022 ОСОБА_3 , від 26.12.2022 ОСОБА_1 , від 27.12.2022 ОСОБА_14 , ОСОБА_10 ;
- рапортами від 02.01.2023;
- доповідною запискою Микитенко Р. та Ткача А. (від 05.12.2022);
- довідкою за фактом надання медичної допомоги №1769 за вих. № 8077 від 09.12.2022 (розпочатої 04.12.2022 та закінчення - 07.12.2022): довідка про результати проведення перевірки по факту надання меддопомоги гр. ОСОБА_1 з підписом поліцейського офіцера громади СВГ ВП Бучанського РУП ГУНП в Київській області майора поліції Хорошковського В. від 07.12.2022 та погодженої начальником сектору превенції ВП №1 Бучанського РУП ГУНП в Київській області майора поліції Янушевського В. від 07.12.2022, матеріали сформовані та направлені за підписом начальника В відділу поліції №1 Бучанського РУП ГУНП в Київській області капітана поліції Крапивник О. щодо визначення кваліфікації діяння, встановлення ознак кримінального правопорушення та подальшого внесення відомостей до ЄРДР та початку досудового розслідування (запити щодо надання інформації зареєстрованої до ІТС ІПНП за №18316 від 04.12.2022: матеріали за №18316 від 04.12.2022: рапорт від 04.12.2022 №18316 щодо події 102 №94698466 спроба самогубства 04.12.2022 22:20:00; пояснення ОСОБА_3 , ОСОБА_9 від 04.12.2022, довідка КНП «ЛФЛ Боярської міської ради» № 7452 від 04.12.2022 (самоотруєння препаратом «Но-шпа»;
- запитами до ШМД щодо обставин подій 04.12.2022 пов'язаних із ОСОБА_1 , запит до КНП «ЛІЛ Боярської міської ради» від 27.12.2022 №5824/109/1400/22, відповідь КНП «ЛІЛ Боярської міської ради» від 27.12.2022 № 1260.
З наявної у справі довідки про результати перевірки обставин вчинення спроби суїциду начальником відділення розслідування злочинів у сфері господарської та службової діяльності слідчого відділу Бучанського РУП ГУНП в Київській області капітана поліції ОСОБА_1 , дисциплінарна комісія зафіксувала обставини подій 04.12.2022 пов'язаних із ОСОБА_1 та по психологічному анамнезу особистих даних - наявності суїцидів серед близьких родичів, психічних захворювань та судимостей немає.
По психологічному аналізу професійної діяльності зафіксовано про початок та перебіг служби, притягнення до дисциплінарної відповідальності у вигляді зауваження наказом ГУНП від 01.06.2021 № 269 за порушення службової дисципліни, наявність ряд заохочень у вигляді грошової винагороди та подяки, присвоєння звання «капітан поліції» в порядку заохочення наказом НПУ № 697 від 25.05.2022, присвоєння чергових спеціальних звань, використані відпустки, не задіяння в зоні проведення ООС/АТО, статус учасника бойових дій немає, самостійно до медичних установ не зверталась.
По психологічному портрету працівника, риси характеру за результатами дослідження встановлено, що ОСОБА_1 на той час була емоційно стійкою, загальна культура та ерудованість були розвинуті добре. Проводились співбесіди, консультації та тестування протягом службової діяльності, рахунок по ОСОБА_17 , запам'ятовування 8 малюнків, таблиці Шульте . За індивідуально-психологічними якостями: вміння поводити себе спокійно, доступність вербального контакту, наявність високої активності, підвищений настрій. Відрізняється високою самооцінкою, прагнення до незалежності, виявляється тенденція до самоствердження, домінуванню і незалежності. Інертна, схильна до систематизації накопиченого досвіду. Завзята у досягненні мети, педантична. Схильна керувати навколишніми й критично відноситися до вказівок й авторитетів. Рівень тривоги помірно підвищений. У виборі партнерів для спілкування не розбірлива й поверхнева. Але в виборі близьких знайомих схильна проявляти обережність. В умовах конфлікту чи авторитарного тиску виникають гнівливі короткочасні спалахи. Приваблюють ситуації, пов'язані з ризиком і високими швидкостями. Самостійно за психологічною допомогою до психолога підрозділу не зверталась.
За результатами співбесіди з колегами, зафіксовано про те, що начальник та колеги характеризують ОСОБА_1 як скромного, стриманого, урівноваженого, ввічливого працівника. Має авторитет серед колег та керівництва, проявляє високу культуру у спілкуванні, вміє переконати та відстояти свою точку зору. Під час робочого часу ОСОБА_1 не повідомляла про особисті проблеми та атмосферу у сім'ї, будь-яких конфліктів уникала, про допомогу не просила. В цілому, про проблеми та негаразди у буденному житті, які були б серйозними чи тягли за собою будь-якого характеру наслідки, ОСОБА_1 не мала.
З урахуванням отриманих у ході перевірки даних стосовно капітана поліції ОСОБА_1 комісія зазначає про припущення, що чинниками які могли опосередковано сприяти вчиненню спроби самогубства могли стати особисті проблеми, чи негаразди про які вона не воліла ділитись з рідними та колегами, що спричинили занурення в себе.
Вказана довідка підписана старшим психологом СКЗ Бучанського РУП ГУНП в Київській області лейтенантом поліції Гребенюк К.
Судом першої інстанції встановлено, що довідка не містить дати її складення (не підписана складом комісії, а лише старшим психологом).
Як наслідок, наказом начальника ГУ Національної поліції в Київській області генерала поліції третього рангу Нєбитова А. від 06.01.2023 № 4 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності окремих працівників Бучанського РУП ГУНП в Київській області» за порушення службової дисципліни, вимог статей 3, 18, 64 Закону України «Про Національну поліцію», статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України» від 15.03.2018 року за №2337-VІІІ, та Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 №1179, що виразилось у низькому рівні правосвідомості, низьких морально-ділових якостях, грубому ігноруванні наказів і доручень МВС України, Національної поліції України щодо запобігання та недопущення порушень з боку службової дисципліни, що призвело до необдуманого рішення, у відсутності контролю за своєю поведінкою, перебуваючи поза робочим місцем у вихідний день, начальника відділення розслідування злочинів у сфері господарської та службової діяльності слідчого відділу Бучанського РУП ГУНП в Київській області капітана поліції ОСОБА_1 звільнити з посади.
З матеріалами службового розслідування ОСОБА_1 ознайомлена 10.01.2023, що підтверджується наданою до справи розпискою.
Із наказом № 4 від 06.01.2023 позивач ознайомлена також 10.01.2023, в якому зазначила власноручно про незгоду щодо дисциплінарного стягнення у вигляді зняття з посади.
В справі наявний також акт пропонування посад від 10.01.2023 за вих. 145/109/1400/23, підписаний позивачем, за яким позивачу ОСОБА_1 запропоновано іншу посаду, займання якої ОСОБА_1 надала згоду, а саме: старший слідчий відділення розслідування злочинів загальнокримінальної спрямованості слідчого відділу Бучанського РУП ГУНП в Київській області.
В матеріалах справи наявна службова характеристика капітана поліції ОСОБА_1 , за підписом начальника Бучанського РУП ГУНП в Київській області полковника поліції Ткача А., в якій зазначено про те, що ОСОБА_1 за час служби зарекомендувала себе позитивно, до виконання службових обов'язків ставиться сумлінно, підготовлена, професійно грамотна, ініціативний працівник, відзначається витримкою, вмінням довести розпочату справу до логічного завершення, принципова у вирішенні службових питань, уміє будувати стосунки з громадянами та колегами по службі, здатна працювати над усуненням особистих недоліків, серед колег користується авторитетом, прагне до вдосконалення своєї службової діяльності, володіє почуттям особистої відповідальності за доручену справу, смілива, та рішуча, в побуті та поза службою скромна. Постійно працює над вдосконаленням та вихованням у собі почуття особистої відповідальності за доручену справу, прагне до підвищення культурного та освітнього рівня. Фізично розвинута обре, стан здоров'я задовільний, й стройовому відношенні підтягнута, добре володіє табельною вогнепальною зброєю, прийомами рукопашного бою, спеціальними зобами індивідуального захисту та тактичної оборони.
Також, в даній службовій характеристиці полковником поліції вказано, що на даному етапі поведінка ОСОБА_1 викликає увагу, так 04.12.2022 вчинила спробу самогубстава, випивши 86 таблеток препарату «Но-шпа», залишивши смс-повідомлення своїй колезі «вибач мене за все, передай батькам, що я їх люблю». Керівництво Бучанського РУП ГУНП в Київській області схвильоване психічним станом ОСОБА_1 , просить провести позачерговий психіатричний огляд капітана поліції ОСОБА_1 .
З наданої службової характеристики за підписом начальника Бучанського РУП ГУНП в Київській області полковника поліції Ткача А., вбачається аналогічні відомості, викладені вище.
Згідно листа начальника Центру ПД та ППД Баскакова Б. від 16.01.2023, на запит від 02.01.2023 №1/109/1400/23 щодо проведення позачергового психіатричного огляду ОСОБА_1 , вказано про проведення огляду 12.01.2023 та про встановлений діагноз - психічно здорова.
З долученого до справи висновку за результатами психологічного обстеження за підписом психолога ОСОБА_20 від 12.01.2023 № 31 Центру психіатричної допомоги та професійного психофізіологічного відбору ДУ «ТМО МВС України по місту Києву», в якому, серед іншого, зазначено «Виявлення суїцидального ризику» - «рівень прояву - низький»; «Опитувальник вираженості психопатологічної симптоматики «SCL-90-R» - «дуже низький рівень прояву» психопатологічної симптоматики: за циклами тесту «сомотизація, нав'язливість, сензитивність, депресія, тривожність, ворожість, фобія, паранояльність, психотизм»; «Методика діагностики схильності до різних видів залежності (ОСОБА_4)», «Наркотична залежність- відсутня, алкогольна залежність - відсутня, ігрова залежність - відсутня, тютюнова залежність - відсутня, залежність від ліків - низька, комп'ютерна залежність - низька, загальна схильність до залежностей - відсутня».
З долученої довідки за фактом надання медичної допомоги та результати психологічних обстежень за підписом заступника начальника Бучанського РУП ГУПН в Київській області полковника поліції Микитенко Р. серед іншого, вказано про те, що з 04.12.2022 по 21.12.2022 ОСОБА_1 перебувала на стаціонарному та амбулаторному лікуванні, з відповіді на запит від КНП «ЛІЛ Боярської міської ради» вбачається відсутність правових підстав для надання інформації щодо захворювання, та за результатами бесід з колегами та керівництвом встановлено, що ОСОБА_1 на момент вчинення самоотруєння була емоційно стійкою, загальна культура та ерудованість були розвинуті добре, враховано відомості за результатами дослідження матеріалів психологічних досліджень з особової справи ОСОБА_1 .. Також вказано про те, що ОСОБА_1 схильна керувати навколишніми й критично відноситись до вказівок й авторитетів, рівень тривоги помірно підвищений, у виборі партнерів для спілкування нерозбірлива та поверхнева, але в виборі близьких знайомих схильна проявляти обережність. В умовах конфлікту чи авторитарного тиску виникають гнівливі короткочасні спалахи, приваблюють ситуації, пов'язані з ризиком і високими швидкостями. За результатами психологічного обстеження Центру психіатричної допомоги та професійного психофізіологічного відбору ДУ «ТМО МВС України по місту Києву» рівень працездатності середній, процеси узагальнення відволікання, абстрагування знижені, відзначається виснажуваність з гіпостенічним типом, яка носить помірний характер. Самостійно до психолога підрозділу не зверталась, керівництво Бучанського РУП ГУНП схвильоване психічним станом ОСОБА_1 , просить провести позачерговий психіатричний огляд ОСОБА_1 .
До справи надано також виписку із медичної карти амбулаторного хворого ОСОБА_1 щодо стаціонарного лікування з 04.12.2022 по 12.12.2022 за діагнозом - інші гострі гастрити, гострий гастрит - основний, неспецифічний реактивний гепатит -супутній, інші уточнені порушення серцевого ритму, синусова тахекардія - супутній.
Позивач вважає, що спірний наказ від 06.01.2023 № 4 порушує права та інтереси позивача пов'язані з несенням служби в поліції на раніше займаній керівній посаді, проведені заходи службового розслідування вплинули на психічний стан позивача, спричинили приниження її честі та гідності, завдали шкоди діловій репутації, а тому звернулась до суду першої інстанції із даним позовом, в якому наполягає на скасуванні наказу та стягненні моральної шкоди в розмірі 100 000 грн.
Суд першої інстанції мотивував своє рішення тим, що висновки службового розслідування щодо позивача ОСОБА_1 , не підтвердженні належними та достатніми доказами. Спірний наказ начальника Головного управління Національної поліції в Київській області Нєбитова Андрія № 4 від 06.01.2023 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності окремих працівників Бучанського РУП ГУНП в Київській області» в частині пункту 1 не відповідає критеріям, встановленим частиною другою статті 2 КАС України, а тому його слід визнати протиправними і скасувати, задовольнивши позовні вимоги в цій частині частині їх оскарження. Відмовляючи в задоволенні позовних вимог щодо стягнення з Головного управління Національної поліції в Київській області на користь ОСОБА_1 моральної шкоди у розмірі 100 000,00 грн., суд першої інстанції зазначив, що позивачем не доведено, що діями та бездіяльністю відповідача їй заподіяно моральну шкоду, а саме не надано жодних належних доказів того, у чому полягає моральна шкода, якими обставинами вона підтверджується (наявність душевних переживань, погіршення стану здоров'я тощо), наявності причинно-наслідкового зв'язку між діями (бездіяльністю) відповідача та заподіянням їй шкоди, з яких міркувань вона виходить, визначаючи розмір моральної шкоди, тощо.
Апелянт у своїй скарзі зазначає, що оскаржуване рішення прийнято судом першої інстанції з ненаданням належної оцінки нормам чинного законодавства, що призвело до прийняття невірного рішення. Зокрема, апелянт зазначає, що дії ОСОБА_1 04.12.2022 є несумісними із перебуванням на раніше займаній нею посаді.
Колегія суддів погоджується з рішенням суду першої інстанції та вважає доводи апелянта безпідставними, враховуючи наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Зазначене узгоджується з позицією, викладеною в п.13.1 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України «Про судове рішення в адміністративній справі» від 20.05.2013 № 7, відповідно до якого у разі часткового оскарження судового рішення суд апеляційної інстанції в описовій частині свого рішення повинен зазначити, в якій частині рішення суду першої інстанції не оскаржується, і при цьому не має права робити правові висновки щодо неоскарженої частини судового рішення.
Отже, оскільки апелянт у своїй апеляційній скарзі оскаржує судове рішення в частині задоволення позовних вимог, то колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що саме в цій частині перевіряється законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про Національну поліцію» від 2 липня 2015 року № 580-VIII (далі - Закон №580-VIII) національна поліція України (поліція) - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку. Діяльність поліції спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через Міністра внутрішніх справ України згідно із законом.
За ст. 3 Закону №580-VIII у своїй діяльності поліція керується Конституцією України, міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, цим та іншими законами України, актами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, а також виданими відповідно до них актами Міністерства внутрішніх справ України, іншими нормативно-правовими актами.
На працівників поліції (поліцейських та державних службовців) поширюється дія Закону України "Про запобігання корупції".
Відповідно до ст. 8 Закону №580-VIII поліція діє виключно на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.
Поліцейському заборонено виконувати злочинні чи явно незаконні розпорядження та накази.
Накази, розпорядження та доручення вищих органів, керівників, посадових та службових осіб, службова, політична, економічна або інша доцільність не можуть бути підставою для порушення поліцейським Конституції та законів України.
Під час дії воєнного стану поліція діє згідно із призначенням та специфікою діяльності з урахуванням тих обмежень прав і свобод громадян, а також прав і законних інтересів юридичних осіб, що визначаються відповідно до Конституції України та Закону України "Про правовий режим воєнного стану".
Статтею 17 Закону №580-VIII визначено, що поліцейським є громадянин України, який склав Присягу поліцейського, проходить службу в поліції і якому присвоєно спеціальне звання поліції. Поліцейський має службове посвідчення та спеціальний жетон. Зразки та порядок видання службових посвідчень та спеціальних жетонів затверджуються Міністерством внутрішніх справ України.
Згідно ч. 1 ст. 18 Закону №580-VIII поліцейський зобов'язаний:
1) неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського;
2) професійно виконувати свої службові обов'язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва;
3) поважати і не порушувати прав і свобод людини;
4) надавати невідкладну, зокрема домедичну і медичну, допомогу особам, які постраждали внаслідок правопорушень, нещасних випадків, а також особам, які опинилися в безпорадному стані або стані, небезпечному для їхнього життя чи здоров'я;
5) зберігати інформацію з обмеженим доступом, яка стала йому відома у зв'язку з виконанням службових обов'язків;
6) інформувати безпосереднього керівника про обставини, що унеможливлюють його подальшу службу в поліції або перебування на займаній посаді.
Відповідно до ч. 1 ст. 59 Закону №580-VIII служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень.
Відносини, що виникають у зв'язку зі вступом, проходженням та припиненням служби в поліції, регулюються цим Законом та іншими нормативно-правовими актами з питань проходження служби в поліції (ст. 60 Закону №580-VIII).
За ч.ч. 1-3 ст. 62 Закону №580-VIII поліцейський під час виконання покладених на поліцію повноважень є представником держави. Законні вимоги поліцейського є обов'язковими для виконання всіма фізичними та юридичними особами.
Поліцейський під час виконання покладених на нього обов'язків підпорядковується тільки своєму безпосередньому та прямому керівнику.
Ніхто, крім безпосереднього і прямого керівника (за винятком випадків, прямо передбачених законом), не може надавати будь-які письмові чи усні вказівки, вимоги, доручення поліцейському або іншим способом втручатися в законну діяльність поліцейського, у тому числі діяльність, пов'язану з кримінальним провадженням або провадженням у справах про адміністративні правопорушення.
За ч. 10 ст. 10 Закону №580-VIII поліцейський, серед визначеного, 3) користується повноваженнями, передбаченими цим Законом, незалежно від посади, яку він займає, місцезнаходження і часу; 5) у повному обсязі користується гарантіями соціального та правового захисту, передбаченими цим Законом та іншими актами законодавства; 6) захищає свої права, свободи та законні інтереси всіма способами, що передбачені законом; 8) може бути переміщений по службі залежно від результатів виконання покладених на нього обов'язків та своїх професійних, особистих якостей.
Згідно ст. 64 Закону №580-VIII особа, яка вступає на службу в поліції, складає Присягу на вірність Українському народові такого змісту: «Я, (прізвище, ім'я та по батькові), усвідомлюючи свою високу відповідальність, урочисто присягаю вірно служити Українському народові, дотримуватися Конституції та законів України, втілювати їх у життя, поважати та охороняти права і свободи людини, честь держави, з гідністю нести високе звання поліцейського та сумлінно виконувати свої службові обов'язки».
Порядок складання Присяги працівника поліції встановлює Міністерство внутрішніх справ України.
Згідно ст. 91 Закону №580-VIII особливий характер служби в поліції містить такі спеціальні умови для певних категорій поліцейських: 1) службу у святкові та вихідні дні; 2) службу позмінно; 3) службу з нерівномірним графіком; 4) службу в нічний час.
Розподіл службового часу поліцейських визначається розпорядком дня, який затверджує керівник відповідного органу (закладу, установи) поліції.
Для поліцейських установлюється п'ятиденний робочий тиждень з двома вихідними днями, а для курсантів (слухачів) вищих навчальних закладів із специфічними умовами навчання, які готують поліцейських, - шестиденний робочий тиждень з одним вихідним днем.
Вихідні, святкові та неробочі дні є днями відпочинку для всіх поліцейських, крім залучених до виконання службових обов'язків.
Поліцейським, які виконували службові обов'язки у вихідні, святкові та неробочі дні, крім поліцейських, які працюють у змінному режимі, відповідний час для відпочинку в порядку компенсації надається протягом двох наступних місяців.
Згідно пунктів 1-4 Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України 09.11.2016 № 1179 (далі - Правила №1179) такі є узагальненим зібранням професійно-етичних вимог щодо правил поведінки поліцейських та спрямовані на забезпечення служіння поліції суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку на засадах етики та загальнолюдських цінностей.
Ці Правила поширюються на всіх поліцейських, які проходять службу в Національній поліції України (далі - поліція). Дотримання вимог цих Правил є обов'язком для кожного поліцейського незалежно від займаної посади, спеціального звання та місцеперебування.
Метою цих Правил є урегулювання поведінки поліцейських з дотриманням етичних норм, формування в поліцейських почуття відповідальності перед суспільством і законом за свої дії та бездіяльність, а також сприяння посиленню авторитету та довіри громадян до поліції.
Ці Правила ґрунтуються на Конституції України, Законах України «Про Національну поліцію», «Про запобігання корупції», інших законах України, актах Президента України та постановах Верховної Ради України, прийнятих відповідно до Конституції та законів України.
Під час прийняття на службу до поліції особу ознайомлюють з вимогами цих Правил.
Поліцейський здійснює свою діяльність відповідно до основоположних принципів, які закріплені в Конституції України, Законі України «Про Національну поліцію», інших законодавчих актах України, а також у цих Правилах, зокрема: верховенства права; дотримання прав і свобод людини; законності; відкритості та прозорості; політичної нейтральності; взаємодії з населенням на засадах партнерства; безперервності; справедливості, неупередженості та рівності (п. 5 Правил №1179).
Згідно розділу ІІ Правил №1179, серед визначеного, під час виконання службових обов'язків поліцейський повинен:
- неухильно дотримуватися положень Конституції та законів України, інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського;
- професійно виконувати свої службові обов'язки, діяти лише на підставі, у межах повноважень та в спосіб, що визначені Конституцією, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, міжнародними договорами України, а також цими Правилами;
- поводитися стримано, доброзичливо, відкрито, уважно і ввічливо, викликаючи в населення повагу до поліції і готовність співпрацювати;
- контролювати свою поведінку, почуття та емоції, не дозволяючи особистим симпатіям або антипатіям, неприязні, недоброму настрою або дружнім почуттям впливати на прийняття рішень та службову поведінку;
- інформувати безпосереднього керівника про обставини, що унеможливлюють його подальшу службу в поліції або перебування на займаній посаді.
Під час виконання службових обов'язків поліцейському заборонено, зокрема, перебувати на службі в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп'яніння, уживати тютюнові вироби під час безпосереднього виконання службових обов'язків і в невстановленому місці (п. 2 розділу ІІ Правил №1179).
За ч. 1 та ч. 2 ст. 19 Закону №580-VIII у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову, матеріальну та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону. Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.
Дисциплінарним статутом Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15 березня 2018 року № 2337-VIII (далі - Дисциплінарний статут) визначає сутність службової дисципліни в Національній поліції України, повноваження поліцейських та їхніх керівників з її додержання, види заохочень і дисциплінарних стягнень, а також порядок їх застосування та оскарження.
Дія цього Статуту поширюється на поліцейських, осіб, які мають спеціальні звання Бюро економічної безпеки України, співробітників Служби судової охорони та осіб рядового і начальницького складу Державного бюро розслідувань, які повинні неухильно додержуватися його вимог.
Службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників (ч. 1 ст. 1 Дисциплінарного статуту).
Службова дисципліна ґрунтується на створенні необхідних організаційних та соціально-економічних умов для чесного, неупередженого і гідного виконання обов'язків поліцейського, повазі до честі і гідності поліцейського, вихованні сумлінного ставлення до виконання обов'язків поліцейського шляхом зваженого застосування методів переконання, заохочення та примусу (ч. 2 ст. 1 Дисциплінарного статуту).
Згідно ч. 3 ст. 1 Дисциплінарного статуту службова дисципліна, крім основних обов'язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону України «Про Національну поліцію», зобов'язує поліцейського, зокрема, 1) бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України; 2) знати закони, інші нормативно-правові акти, що визначають повноваження поліції, а також свої посадові (функціональні) обов'язки; 4) безумовно виконувати накази керівників, віддані (видані) в межах наданих їм повноважень та відповідно до закону; 5) вживати заходів до негайного усунення причин та умов, що ускладнюють виконання обов'язків поліцейського, та негайно інформувати про це безпосереднього керівника; 8) знати і виконувати заходи безпеки під час несення служби, дотримуватися правил внутрішнього розпорядку; 9) підтримувати рівень своєї підготовки (кваліфікації), необхідний для виконання службових повноважень; 14) під час несення служби поліцейському заборонено перебувати у стані алкогольного, наркотичного та/або іншого сп'яніння.
Згідно ч. 6 ст. 1 Дисциплінарного статуту під час виконання службових обов'язків поліцейський має право, серед вказаного: 1) на повагу до своєї особистості, коректне ставлення з боку керівників, колег та інших осіб; 2) вимагати письмового оформлення обсягу посадових (функціональних) обов'язків за відповідною посадою та створення умов, необхідних для їх виконання; 3) приймати у межах, визначених посадовими (функціональними) обов'язками, рішення або брати участь у їх підготовці; 4) на доступ до службової інформації, необхідної для виконання обов'язків за посадою; 5) на просування по службі, збільшення грошового забезпечення з урахуванням результатів службової діяльності та рівня кваліфікації; 6) на захист персональних даних, переданих у розпорядження Національної поліції України та її територіальних органів; 7) ознайомлюватися з матеріалами особової справи, висновками службового розслідування, що проводиться стосовно нього, а також долучати до нього свої пояснення; 8) робити копії матеріалів особової справи, висновків службового розслідування за допомогою технічних засобів з урахуванням обмежень, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України, законами України "Про захист персональних даних", "Про державну таємницю" та іншими законами; 9) на неупереджений розгляд скарг, поданих на його рішення, дії чи бездіяльність, а також на неупереджений розгляд поданих ним скарг, у тому числі на рішення, дії чи бездіяльність його керівників; 10) на правничу допомогу та захист своїх прав під час розгляду скарг або під час проведення службових розслідувань.
За порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом (ч. 1 ст. 11 Дисциплінарного статуту).
За ст. 12 Дисциплінарного статуту дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов'язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.
Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 13 Дисциплінарного статуту дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків.
Дисциплінарне стягнення має індивідуальний характер та не застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку або який діяв у стані крайньої необхідності чи необхідної оборони.
До поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень, зокрема, звільнення з посади (ч. 3 ст. 13 Дисциплінарного статуту).
Відповідно до частин 1-4 ст. 13 Дисциплінарного статуту службове розслідування - це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського.
Службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об'єктивного з'ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків.
Службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення.
Підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації (далі - повідомлення), рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.
Службове розслідування проводиться на засадах неупередженості та рівності всіх поліцейських перед законом незалежно від займаної посади, спеціального звання, наявних у них державних нагород та заслуг перед державою (ч. 6 ст. 13 Дисциплінарного статуту).
Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України встановлюється Міністерством внутрішніх справ України (ч. 10 ст. 13 Дисциплінарного статуту).
Частинами 1 та 2 статті 15 Дисциплінарного статуту визначено, що проведення службових розслідувань за фактом порушення поліцейським службової дисципліни здійснюють дисциплінарні комісії. Дисциплінарні комісії формуються з поліцейських та працівників поліції, які мають відповідні знання та досвід, необхідні для ефективного проведення службового розслідування.
Кожна посадова особа поліції відповідно до своїх повноважень зобов'язана сприяти проведенню службового розслідування (ч. 5 ст. 15 Дисциплінарного статуту).
За результатами проведеного службового розслідування дисциплінарна комісія приймає рішення у формі висновку (ч. 15 ст. 15 Дисциплінарного статуту).
Службове розслідування проводиться та має бути завершено не пізніше одного місяця з дня його призначення керівником (ч. 1 ст. 16 Дисциплінарного статуту).
Службове розслідування вважається завершеним у день затвердження керівником, який призначив службове розслідування, чи особою, яка його заміщує, висновку за результатами службового розслідування. Якщо закінчення строку проведення службового розслідування припадає на вихідний чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день (ч. 4 ст. 16 Дисциплінарного статуту).
Статтею 18 Дисциплінарного статуту визначено, зокрема, що під час проведення службового розслідування поліцейський має право на захист, що полягає в наданні йому можливості надавати письмові пояснення щодо обставин вчинення дисциплінарного проступку та докази правомірності своїх дій.
Поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, має право:
1) надавати пояснення, подавати відповідні документи та матеріали, що стосуються обставин, які досліджуються;
2) подавати клопотання про отримання і залучення до матеріалів розслідування нових документів, отримання додаткових пояснень від осіб, які мають відношення до справи;
3) ознайомлюватися з матеріалами, зібраними під час проведення службового розслідування, робити їх копії за допомогою технічних засобів з урахуванням обмежень, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України, законами України "Про захист персональних даних", "Про державну таємницю" та іншими законами;
4) подавати скарги на дії осіб, які проводять службове розслідування;
5) користуватися правничою допомогою.
Відповідно до частин 1-7 статті 19 Дисциплінарного статуту у висновку за результатами службового розслідування зазначаються: 1) дата і місце складання висновку, прізвище та ініціали, посада і місце служби членів дисциплінарної комісії, що проводила службове розслідування; 2) підстава для призначення службового розслідування; 3) обставини справи, зокрема обставини вчинення поліцейським дисциплінарного проступку; 4) пояснення поліцейського щодо обставин справи; 5) пояснення інших осіб, яким відомі обставини справи; 6) пояснення безпосереднього керівника поліцейського щодо обставин справи; 7) документи та матеріали, що підтверджують та/або спростовують факт вчинення дисциплінарного проступку; 8) відомості, що характеризують поліцейського, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень; 9) причини та умови, що призвели до вчинення проступку, вжиті або запропоновані заходи для їх усунення, обставини, що знімають з поліцейського звинувачення; 10) висновок щодо наявності або відсутності у діянні поліцейського дисциплінарного проступку, а також щодо його юридичної кваліфікації з посиланням на положення закону; 11) вид стягнення, що пропонується застосувати до поліцейського у разі наявності в його діянні дисциплінарного проступку.
Висновок підписується всіма членами дисциплінарної комісії, що проводила розслідування. Члени дисциплінарної комісії мають право на окрему думку, що викладається письмово і додається до висновку.
Під час визначення виду стягнення дисциплінарна комісія враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом'якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.
Обставинами, що пом'якшують відповідальність поліцейського, є: 1) усвідомлення та визнання своєї провини у вчиненні дисциплінарного проступку; 2) попередня бездоганна поведінка; 3) високі показники виконання повноважень, наявність заохочень та державних нагород; 4) вжиття заходів щодо запобігання, відвернення або усунення негативних наслідків, які настали або можуть настати внаслідок вчинення дисциплінарного проступку, добровільне відшкодування завданої шкоди; 5) вчинення проступку під впливом погрози, примусу або через службову чи іншу залежність; 6) вчинення проступку внаслідок неправомірних дій керівника.
Для цілей застосування конкретного виду дисциплінарного стягнення можуть враховуватися й інші, не зазначені у частині четвертій цієї статті, обставини, що пом'якшують відповідальність поліцейського.
Обставинами, що обтяжують відповідальність поліцейського, є: 1) вчинення дисциплінарного проступку у стані алкогольного, наркотичного та/або іншого сп'яніння; 2) вчинення дисциплінарного проступку повторно до зняття в установленому порядку попереднього стягнення; 3) вчинення дисциплінарного проступку умисно на ґрунті особистої неприязні до іншого поліцейського, службовця, у тому числі керівника, чи помсти за дії чи рішення стосовно нього; 4) настання тяжких наслідків, у тому числі збитків, завданих вчиненням дисциплінарного проступку; 5) вчинення дисциплінарного проступку на ґрунті ідеологічної, релігійної, расової, етнічної, гендерної чи іншої нетерпимості.
У разі встановлення вини поліцейського за результатами проведеного службового розслідування видається письмовий наказ про застосування до поліцейського одного з видів дисциплінарного стягнення, передбаченого статтею 13 цього Статуту, зміст якого оголошується особовому складу органу поліції.
Під час визначення виду стягнення керівник враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом'якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби (ч. 8 ст. 19 Дисциплінарного статуту).
Відповідно до Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України, затвердженого Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07 листопада 2018 року № 893 (далі - Порядок №893), такий визначає процедуру проведення службового розслідування стосовно поліцейського, права учасників службового розслідування, порядок оформлення його результатів, прийняття та реалізації рішень за результатами службового розслідування.
Пунктом 1 розділу ІІ Порядку №893 встановлено, що службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення.
Підставами для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації, рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.
Згідно з пунктом 1 розділу V Порядку №893 проведення службового розслідування полягає в діяльності дисциплінарної комісії із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського з метою своєчасного, повного та об'єктивного з'ясування всіх обставин його вчинення, установлення причин і умов учинення дисциплінарного проступку, вини поліцейського, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин учинення дисциплінарних проступків.
Приписами пунктів 2, 3 розділу ІV Порядку №893 визначено, що поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, під час його проведення має право: надавати пояснення, подавати відповідні документи та матеріали, що стосуються обставин, які досліджуються; подавати клопотання про отримання і залучення до матеріалів розслідування нових документів, отримання додаткових пояснень від осіб, які мають стосунок до справи; ознайомлюватися з матеріалами, зібраними під час проведення службового розслідування, робити їх копії за допомогою технічних засобів з урахуванням обмежень, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України, Законами України «Про захист персональних даних», «Про державну таємницю» та іншими законами; подавати скарги на дії осіб, які проводять службове розслідування; брати участь у розгляді справи на відкритому засіданні дисциплінарної комісії; користуватися правничою допомогою, послугами представника. Поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, має право відмовитися від надання пояснень.
Відповідно до пункту 4 розділу V Порядку №893 службове розслідування має встановити: наявність чи відсутність складу дисциплінарного проступку в діянні (дії чи бездіяльності) поліцейського, з приводу якого (якої) було призначено службове розслідування; наявність чи відсутність порушень положень законів України чи інших нормативно-правових актів, організаційно-розпорядчих документів або посадових інструкцій; ступінь вини кожної з осіб, що вчинили дисциплінарний проступок; обставини, що пом'якшують або обтяжують ступінь і характер відповідальності поліцейського чи знімають безпідставні звинувачення з нього; відомості, що характеризують поліцейського, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень; вид і розмір заподіяної шкоди; причини та умови, що призвели до вчинення дисциплінарного проступку.
На підставі пункту 1 розділу VI Порядку №893 зібрані під час проведення службового розслідування матеріали та підготовлені дисциплінарною комісією документи формуються нею у справу.
Підсумковим документом службового розслідування є висновок службового розслідування, який складається зі вступної, описової та резолютивної частин. Висновок службового розслідування готує і підписує дисциплінарна комісія (пункт 2 розділу VI Порядку №893).
У разі якщо за результатами розгляду матеріалів службового розслідування (справи) дисциплінарна комісія встановить наявність у діях (бездіяльності) поліцейського дисциплінарного проступку, керівнику, який призначив службове розслідування, вносяться пропозиції щодо накладення на поліцейського дисциплінарного стягнення (пункт 1 розділу VIІ Порядку №893).
Згідно з пунктом 4 розділу VI Порядку №893 в описовій частині висновку службового розслідування викладаються відомості, встановлені під час проведення службового розслідування: обставини справи, зокрема обставини вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, час, місце, спосіб, мотив учинення дисциплінарного проступку, його наслідки (їх тяжкість), що настали у зв'язку з цим; посада, звання, прізвище, ім'я, по батькові, персональні дані (дата і місце народження, освіта, період служби в поліції і на займаній посаді - із дотриманням вимог Закону України «Про захист персональних даних»), відомості, що характеризують поліцейського, стосовно якого проводиться службове розслідування, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень; пояснення поліцейського щодо обставин справи, а в разі відмови від надання такого пояснення - інформація про засвідчення цього факту відповідним актом про відмову надати пояснення чи поштове повідомлення про вручення або про відмову від отримання виклику для надання пояснень чи повернення поштового відправлення з позначкою про невручення; пояснення безпосереднього керівника поліцейського щодо обставин справи; пояснення інших осіб, яким відомі обставини справи; документи та матеріали, що підтверджують та (або) спростовують факт учинення дисциплінарного проступку; обставини, що обтяжують або пом'якшують відповідальність поліцейського, визначені статтею 19 Дисциплінарного статуту Національної поліції України; причини та умови, що призвели до вчинення виявленого дисциплінарного проступку, обставини, що знімають із поліцейського звинувачення.
Положеннями пункту 5 розділу VI Порядку №893 встановлено, що у резолютивній частині висновку службового розслідування дисциплінарною комісією зазначаються: висновок щодо наявності або відсутності в діянні поліцейського дисциплінарного проступку, а також щодо його юридичної кваліфікації з посиланням на положення закону, іншого нормативно-правового чи організаційно-розпорядчого акта, наказу керівника, який було порушено; вид стягнення, що пропонується застосувати до поліцейського в разі наявності в його діянні ознак дисциплінарного проступку; відомості про списання чи відновлення використаних, пошкоджених або втрачених матеріальних цінностей, зброї, боєприпасів, службових документів, а також про надсилання матеріалів службового розслідування до відповідних органів для прийняття рішення згідно із законодавством; запропоновані заходи, спрямовані на усунення виявлених під час службового розслідування недоліків, причин та умов виникнення обставин, які стали підставою для призначення службового розслідування.
Зі змісту наведених норм права слідує, що підставами для притягнення до дисциплінарної відповідальності конкретного поліцейського є вчинений ним дисциплінарний проступок, який полягає у невиконанні чи неналежному виконанні особою службової дисципліни, обставини, що свідчать про не дотримання законодавчих та підзаконних актів із питань службової діяльності та бездоганному і неухильному додержанні порядку і правил, що такими нормативними актами передбачені та такими обставинами є виключно фактичні дані, що свідчать про реальну наявність у діях конкретної особи (поліцейського) дисциплінарного проступку, зокрема, протиправної поведінки, шкідливих наслідків та причинного зв'язку між ним і дією порушника дисципліни.
Всі наведені обставини та мотиви, які стосуються вчинення дисциплінарного проступку саме позивачем повинні були бути перевірені дисциплінарною комісією шляхом зібрання відповідних доказів, які в обов'язковому порядку слід було відобразити у вступній, описовій та резолютивній частинах відповідного висновку службового розслідування.
Згідно ч. 1 та ч. 2 ст. 21 Дисциплінарного статуту дисциплінарне стягнення застосовується не пізніше одного місяця з дня виявлення дисциплінарного проступку і не пізніше шести місяців з дня його вчинення шляхом видання дисциплінарного наказу.
У разі проведення службового розслідування за фактом вчинення дисциплінарного проступку днем його виявлення вважається день затвердження висновку за результатами службового розслідування.
Дисциплінарне стягнення виконується негайно, але не пізніше місяця з дня його застосування, не враховуючи часу перебування поліцейського у відпустці, відрядженні або на лікарняному (у період тимчасової непрацездатності). Після закінчення зазначеного строку дисциплінарне стягнення не виконується. Наказ про застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення виконується шляхом його оголошення в органі (підрозділі) поліції та особистого ознайомлення поліцейського з ним. У разі відмови особи від ознайомлення з наказом про це складається акт. Дисциплінарні стягнення у виді звільнення з посади, пониження у спеціальному званні на один ступінь та звільнення із служби в поліції виконуються (реалізуються) шляхом видання наказу по особовому складу (ч.ч. 1 - 3 ст. 22 Дисциплінарного статуту).
Відповідно до ч. 1 ст. 23 Дисциплінарного статуту строк дії дисциплінарних стягнень з моменту оголошення їх порушникові становить, зокрема, звільнення з посади - протягом одного року.
Поліцейський має право оскаржити застосоване до нього дисциплінарне стягнення протягом місяця з дня його виконання (реалізації) шляхом подання рапорту до прямого керівника особи, яка застосувала дисциплінарне стягнення, а також шляхом звернення до суду в установленому порядку (ч.1 ст. 24 Дисциплінарного статуту).
У разі поновлення порушених прав поліцейського у судовому порядку вищий керівник зобов'язаний негайно вжити заходів до поновлення прав поліцейського, усунення обставин, що призвели до таких порушень, та притягти до відповідальності осіб, винних у вчиненні порушень (ч. 5 ст. 24 Дисциплінарного статуту).
Пунктом 3 частиною 1 статті 65 Закону №580-VIII переміщення поліцейських здійснюється, зокрема, на посади, нижчі ніж та, на якій перебував поліцейський: як виконання накладеного дисциплінарного стягнення - звільнення з посади відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України.
Посада вважається вищою, якщо за нею штатом (штатним розписом) передбачене вище спеціальне звання поліції, нижчою, якщо передбачене нижче спеціальне звання поліції, та рівнозначною, якщо передбачене таке саме спеціальне звання поліції (ч. 2 ст. 65 Закону №580-VIII).
Поліцейський, переміщений з вищої посади на посаду, нижчу ніж та, яку він займав, у подальшому просувається по службі з дотриманням вимог, визначених цим Законом, а звільнений з посади в дисциплінарному порядку, - після зняття дисциплінарного стягнення (ч. 4 ст. 65 Закону №580-VIII).
Як вірно було встановлено судом першої інстанції, позивачем не оскаржується порядок призначення службового розслідування, строки проведення службового розслідування та склад комісії, яка проводила службове розслідування відносно ОСОБА_1 .
Підставою для застосування до позивача дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення з посади були встановлені обставини вчинення ОСОБА_1 дисциплінарного проступку у її вихідний день 04.12.2022 після 21 години вечора у вигляді вчинення нею, на переконання відповідача, спроби самогубства, щодо чого колегія суддів зазначає наступне.
На підставі відповідного рапорту начальника Бучанського РУП ГУНП в Київській області полковника поліції Ткача А., адресованого начальнику ГУ Національної поліції в Київській області генералу поліції третього рангу Нєбитову А. , щодо суїцидальної спроби капітаном поліції ОСОБА_1 04.12.2022, було призначено службове розслідування, висновок якого складений та затверджений складом дисциплінарної комісії 06.01.2023.
Висновок службового розслідування обґрунтований рапортами, зібраними поясненнями вказаних вище посадових осіб органу поліції, відібраними поясненнями від батька позивача та безпосередньо від свідків обставин подій, зокрема, подруги та колеги ОСОБА_3 , яка саме 04.12.2022 після 21 години вечора отримала смс-повідомлення від ОСОБА_1 та прибула на місце, де перебувала позивач з ознаками погіршеного самопочуття та була викликана швидка медична допомога, як наслідок ОСОБА_1 доставлена до лікарні КНП «ЛНК Боярської міської ради», призначено стаціонарне та амбулаторне лікування.
Колегія суддів вважає за необхідне звернути увагу, що події, які стались із позивачем ОСОБА_1 04.12.2022 після 21 години вечора, відбувались саме у її вихідний день, проти чого не заперечує сам відповідач та про що вказано у висновку про службове розслідування.
Також, матеріали службового розслідування та матеріали справи не містять доказів, що обставини подій, що відбувались 04.12.2022 після 21 години вечора із ОСОБА_1 пов'язані із виконанням нею службових обов'язків у вихідний день, чи несення нею в цей день служби, перевищення нею службових повноважень, не виконання розпоряджень/наказів керівництва.
Згідно виписки карти амбулаторного (стаціонарного) хворого, наданої до справи позивачем та дослідженої судом вище, наявний діагноз, серед супутніх, інші гострі гастрити, гострий гастрит - основний. Позивач у своїх поясненнях, наданих під час службового розслідування 26.12.2022 вказала про те, що вона має хронічне захворювання гастрит, та при загостренні симптомів, зокрема, 04.12.2022, приймала лікарський засіб «Но-шпа» та у зв'язку із тим, що за наслідками вживання певної кількості таблеток у неї не проходили болісні відчуття, вона починала втрачати свідомість, відіслала смс-повідомлення на номер ОСОБА_3 та з телефонної розмови із останньою, повідомила про свій стан та місце свого перебування.
Колегія суддів зауважує, що матеріали справи не містять належних та достатніх доказів щодо отриманого ОСОБА_3 згаданого в матеріалах службового розслідування смс-повідомлення (скриншоту) «ОСОБА_3 вибач мене за все, передай батькам, що я їх люблю», наявність такого спростовується позивачем та її представником та підтверджується зафіксованими іншими поясненнями, наданими повторно ОСОБА_3 , які в собі взагалі не містять відомостей щодо даного смс-повідомлення ОСОБА_1 .
Слід зазначити, що при проведенні службового розслідування стосовно саме позивача дисциплінарна комісія зобов'язана була перелічити відповідні посадові обов'язки позивача, вказати обставини їх порушення, але жодних заходів для з'ясування вказаних обставин для цього вжито не було.
Колегія суддів вважає необґрунтованими висновки службового розслідування, оскільки під час проведення такого розслідування не було взято до уваги стан здоров'я ОСОБА_1 , смс-повідомлення колезі ОСОБА_3 не є доказом спроби вчинення суїциального вчинку враховуючи необхідність в таких випадках чітко встановлювати причинний зв'язок між підставами, що побуджують на такий вчинок та наслідки, що наступають в результаті вчинення такого суїциду.
Матеріали службового розслідування не підтверджують наявність в діях ОСОБА_1 вчинення спроби суїциду, довідка про результати перевірки обставин вчинення спроби суїциду вказує про висновки з «припущення» про те, що чинниками, які могли опосередковано сприяти вчиненню спроби самогубства могли стати особисті проблеми, чи негаразди про які ОСОБА_1 не воліла ділитись з рідними та колегами, що не може бути доказом вчинення спроби суїциду ОСОБА_1 , оскільки таке «припущення» не є належним та достатнім доказом встановлення обставин та зокрема факту вчиненої ОСОБА_1 спроби суїциду 04.12.2022, дисциплінарною комісією протиправно не взято до уваги обставини перебування на стаціонарному лікуванні ОСОБА_1 та встановлений лікарем діагноз.
У понятті суїцид (самогубство) вбачається акт позбавлення себе життя, при якому людина робить свідомі та навмисні дії, спрямовані на самознищення з вибором відповідних, свідомо летальних способів їх здійснення.
Суїцид афективний/імпульсивний являє собою суїцидальні дії, обумовлені швидким розвитком сильного афекту розгубленості, туги та/чи злості з певним тимчасовим когнітивним звуженням свідомості внаслідок виникнення раптової гострої психотравмуючої події, рідше - під впливом акумуляції хронічних психотравм, до яких додається нова раптова психотравмуюча подія. Виникаючий кризовий стан викликає тимчасову втрату здатності свідомо управляти своїми емоціями та мисленням і контролювати поведінку. Засобами зведення рахунків із життям часто виступають предмети, що несподівано виявилися в полі зору суїцидента.
Суїцидальна спроба - це цілеспрямовані суїцидальні дії, направлені на позбавлення себе життя, які не закінчуються власною смертю не за волею суїцидента та можуть мати будь-які за важкістю ушкоджуючі наслідки (травмування, соматичні захворювання), що можуть мати відстрочений смертельний результат та суїцидальна підготовча поведінка - це підготовка до спроби самогубства, що може включати, як відповідні вербальні висловлювання чи думки, так і поведінку, наприклад: збирання таблеток, написання записок про самогубство, роздавання особистих речей.
Суїцидальна поведінка - будь-яка поведінка у вигляді безпосередньої реалізації суїцидальних дій або прийняття суїцидального рішення, а саме - самогубство, спроби самогубства, підготовча суїцидальна поведінка, висловлювання про наявні суїцидальні наміри.
Відтак, суїцидальна поведінка - будь-яка поведінка у вигляді безпосередньої реалізації суїцидальних дій або прийняття суїцидального рішення, а саме - самогубство, спроби самогубства, підготовча суїцидальна поведінка, висловлювання про наявні суїцидальні наміри, розрізняють внутрішні і зовнішні форми суїцидальної активності, також підлягають встановленню зовнішні та внутрішні фактори, що формують суїцидальні наміри, та суд зазначає, що таких відомостей матеріали службового розслідування не мають, відповідачем до справи доказів вчинення позивачем суїцидальної спроби не надано.
Висновки про результати психологічного обстеження ДУ «ТМО МВС України по м. Києву» встановлено «Виявлення суїциального ризику» - «рівень прояву - низький», відсутність до будь-якого виду залежності, суд вважає таким, що не доводить факту спроби ОСОБА_1 вчинення суїциду.
Свідчення чергових лікарів швидкої медичної допомоги щодо можливого вживання ОСОБА_1 певної кількості таблеток лікарського засобу «Но-шпа», зокрема, лікаря ОСОБА_11 , не може братися до уваги судом як належний доказ вчинення спроби суїциду ОСОБА_1 , такий висновок має бути складений компетентним на те органом та уповноваженою особою.
В даній справі рапорт Ткача А. , на підставі якого було призначено службове розслідування, не є прямим доказом спроби суїциду ОСОБА_1 , носить в собі інформативний характер, складений зі слів ОСОБА_3 та підлягав належній перевірці на підтвердження чи спростування такої інформації під проведення уповноваженою комісією службового розслідування, чого у повній мірі зроблено не було.
Колегія суддів звертає увагу, що 04.12.2022 позивач мала погане самопочуття, що призвело до ще гірших наслідків, як зазначено у висновку, коми 2 ступеня, що можливо, на думку відповідача, лише у разі вживання більше 50 таблеток лікарського препарату. В той же час, колегія суддів зазначає, що між настанням комою 2 ступеня та спробою вчинення ОСОБА_1 суїциду має бути встановлений відповідний причинний зв'язок та наслідки, із належним доведенням вчинення дисциплінарного проступку.
Таким чином, в ході проведення службового розслідування та при виданні наказу відповідачем не проведено об'єктивного, повного та всебічного дослідження обставин, а саме, не встановлено та не обґрунтовано, в чому полягає провина позивача, тяжкість вчиненого проступку, не доведено вину в скоєнні проступку, що, в свою чергу, спричинило застосування дисциплінарного стягнення, не надано дисциплінарною комісією належної оцінки наявності спроби суїциду, наявності суїцидальної поведінки, враховуючи обставини та підтверджений факт наявності хронічного захворювання у позивача.
При цьому, як було зазначено судом першої інстанції, в спірному наказі не вказано в порушення вимог яких саме нормативно-правових актів капітан поліції ОСОБА_1 діяла неправомірно, що призвело саме до факту наявності в діях позивача низького рівня правосвідомості, низьких морально-ділових якостей, грубого ігнорування наказів і доручень МВС України, Національної поліції України щодо запобігання та недопущення порушень з боку службової дисципліни, вчинення необдуманого рішення, відсутності контролю за своєю поведінкою, в свій вихідний день в стані поганого самопочуття.
Враховуючи вищезазначені норми законодавства, висновок службового розслідування не є для керівника прямою вказівкою для застосування обраного комісією виду стягнення, керівник має врахувати характер проступку, наявність чи відсутність такого, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом'якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби та після таких дій, зібрання та дослідження інформації та доказів встановити наявність чи відсутність дисциплінарного проступку та необхідність застосування дисциплінарного стягнення.
Отже, притягуючи позивача до дисциплінарної відповідальності, відповідач не навів обґрунтованих доводів та не встановив доказів вчинення позивачем дисциплінарного проступку, а тільки навів посилання на допущені порушення вимог статей 3, 18, 64 Закону України «Про Національну поліцію», статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, та Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України № 1179.
Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що застосування дисциплінарного стягнення не може ґрунтуватися на припущеннях або недоведених фактах, а при прийнятті рішень суб'єкт владних повноважень повинен уникати невмотивованих висновків, обґрунтованих припущеннями, а не конкретними обставинами та фактами.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду у справі № 420/2916/20.
З огляду на викладене вище, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов до правильного висновку про непідтвердження висновків службового розслідування стосовно встановлення порушень службової дисципліни позивачем, а тому спірний наказ від 06.01.2023 № 4 щодо застосування відносно ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення із займаної посади є протиправним та підлягає скасуванню.
Доводи та аргументи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків суду першої інстанції щодо наявності правових підстав для задоволення позову в цій частині та вважає, що судом першої інстанції повно встановлено фактичні обставини справи, правильно визначено норми матеріального і процесуального права, які підлягають застосуванню.
При цьому, як зазначено у постанові Верховного Суду від 26.06.2018 у справі № 127/3429/16-ц, Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа «Серявін проти України», §58, рішення від 10.02.2010).
Таким чином, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив законне та обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального та процесуального права.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Апелянт не надав до суду належних доказів, що б підтверджували факт протиправності рішення суду першої інстанції.
Таким чином, колегія суддів вирішила згідно ст. 316 КАС України залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін, з урахуванням того, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Керуючись ст.ст. 243, 244, 250, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд
Апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Київській області залишити без задоволення, а рішення Київського окружного адміністративного суду від 10.07.2023 - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку та строки, встановлені ст.ст. 328-331 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий: Василенко Я.М.
Судді: Ганечко О.М.
Кузьменко В.В.
Повний текст постанови виготовлений 05.02.2024.