Справа № 580/3057/21
про відмову у виході із письмового провадження
06 лютого 2024 року м. Київ
Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі судді-доповідача Кузьмишиної О.М., суддів Кобаля М.І. та Костюк Л.О., розглянувши клопотання Публічного акціонерного товариства "УКРАЇНСЬКИЙ ІННОВАЦІЙНИЙ БАНК" про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства "УКРАЇНСЬКИЙ ІННОВАЦІЙНИЙ БАНК", Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про зобов'язання вчинити дії,
Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду 04.12.2023 заяву про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення задоволено повністю.
Не погоджуючись з таким судовим рішенням, відповідач-1 звернувся до Шостого апеляційного адміністративного суду із апеляційною скаргою.
Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 06.02.2024 відкрито апеляційне провадження у справі, призначено справу до розгляду в порядку письмового провадження з 29.02.2024 .
До суду від Публічного акціонерного товариства "УКРАЇНСЬКИЙ ІННОВАЦІЙНИЙ БАНК" надійшов відзив на апеляційну скаргу, у якому міститься клопотання, в якому останній просить розглянути апеляційну скаргу в судовому засіданні в порядку відкритого провадження, за участю та повідомленням сторін у справі.
Ознайомившись із клопотанням та його обґрунтуваннями, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення, виходячи із наступного.
Відповідно до статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не може розглядати позовні вимоги та підстави позову, що не були заявлені в суді першої інстанції.
Відповідно до частини першої статті 310 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційний розгляд здійснюється колегією суддів у складі трьох суддів за правилами розгляду справи судом першої інстанції за правилами спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, встановлених цією главою.
Відповідно до вимог частин другої, третьої статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті. При вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: значення справи для сторін; обраний позивачем спосіб захисту; категорію та складність справи; обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; кількість сторін та інших учасників справи; чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
За частинами п'ятою - сьомою статті 262 цього Кодексу, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін: у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу; якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п'яти днів з дня отримання відзиву.
Відповідно до частин 2, 3, 5 статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні. Умови, за яких суд має право розглядати справи у загальному або спрощеному позовному провадженні, визначаються цим Кодексом.
У частинах четвертій, шостій цієї ж статті визначено категорії справ, які розглядають відповідно виключно за правилами загального позовного провадження та які для цілей цього Кодексу є справами незначної складності, на які поширюється спрощене провадження. Приміром за пунктом 10 цієї частини такими справами можуть бути інші справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.
Аналіз наведених норм права свідчить про те, що суд наділений диспозитивним правом у виборі форми та виду провадження. Вирішуючи питання про вибір форми та виду провадження суд враховує умови і мотиви, за яких можливе прийняття рішення за відсутності учасників справи, категорію спору, характером (змістом) конкретних обставин, складністю та/чи суспільною резонансністю справи, суб'єктним складом учасників справи, іншими критеріями.
Практика Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах в контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не у кожному випадку (рішення від 8 грудня 1983 року у справі «Axen v. Germany», заява № 8273/78, рішення від 25 квітня 2002 року «Varela Assalino contre le Portugal», заява № 64336/01). Так, у випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, то розгляд письмових заяв, на думку ЄСПЛ, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Заявник (в одній із зазначених справ) не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання. Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.
З огляду на предмет розгляду, суб'єктний склад учасників колегія суддів вважає можливим розглянути апеляційну скаргу у письмовому провадженні, виходячи з наявних у справі матеріалів, підстав для задоволення клопотання Публічного акціонерного товариства "УКРАЇНСЬКИЙ ІННОВАЦІЙНИЙ БАНК" про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін судова колегія не вбачає.
Керуючись статтями 9, 12, 262, 257, 308, 310, 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
У задоволенні клопотання Публічного акціонерного товариства "УКРАЇНСЬКИЙ ІННОВАЦІЙНИЙ БАНК" про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач: О.М. Кузьмишина
Судді: М.І. Кобаль
Л.О. Костюк