Справа № 580/137/23 Суддя (судді) першої інстанції: Гаращенко В.В.
05 лютого 2024 року м. Київ
Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді - Єгорової Н.М.,
суддів - Сорочка Є.О., Чаку Є.В.,
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Житомирській області на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 19 травня 2023 року у справі за адміністративним позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Житомирській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -
У січні 2023 року позивач - ФОП ОСОБА_1 звернувся до Черкаського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Житомирській області, яким просив визнати незаконними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 29 грудня 2021 року №000/13091/09-01 та №000/13165/09-01.
Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 19 травня 2023 року позов задоволено повністю.
Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати його та прийняти нове, яким в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що судом першої інстанції невірно застосовано та порушено норми матеріального та процесуального права, неповно з'ясовано обставини справи.
Апелянт звернув увагу суду на те, що при проведенні фактичної перевірки посадовими особами ГУ ДПС у Житомирській області встановлено факт зберігання на складі з метою подальшої реалізації "Вино 777" біле, міцністю 17%, місткістю 1 л. без наявності марок акцизного податку встановленого зразка. Крім того, судом першої інстанції не врахованого тієї обставини, що ФОП ОСОБА_1 в позовній заяві зазначав про те, що ТОВ "Одеський завод класичних вин" постачає алкогольну продукцію, серед якої "Портвейн 777" біле вино, чим підтверджує факт постачання та зберігання даної підакцизної продукції.
Додатково зазначив, що позивачем до матеріалів перевірки долучено довідку про внесення місця зберігання до Єдиного державного реєстру місць зберігання алкогольних напоїв, крім сидру і пері від 23 жовтня 2019 року №06160110280, чим спростовує власні доводи про наявність у нього внесеного до Єдиного реєстру місця зберігання сидру.
Також апелянт наголосив, що висновки суду першої інстанції про те, що позивачем пропущено строк звернення до суду з поважних причин є помилковими.
У межах встановленого судом строку відзиву на апеляційну скаргу не надійшло.
Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін, виходячи з наступного.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи працівниками Головного управління ДПС у Житомирській області на підставі наказу від 13 жовтня 2021 року № 1410-п та направлень на проведення перевірки від 11 листопада 2021 року № 1440, № 4111, № 4112 проведено фактичну перевірку складського приміщення Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) за адресою: АДРЕСА_1 .
За результатами перевірки складено акт фактичної перевірки від 19 листопада 2021 року №11846/09-01/2514900150, яким встановлено:
- зберігання на складі з метою подальшої реалізації алкогольних напоїв, а саме: "Вино 777" біле міцністю 17 %, місткістю 1 л. без наявності марок акцизного податку встановленого зразка;
- зберігання алкогольних напоїв в загальній кількості 711 пляшок на загальну суму 15 611,55 грн., а саме: сидр яблучний "Де Сад" міцністю 4,9 %, місткістю 1 л, дата виробництва 20 вересня 2021 року; сидр яблучний місткістю 0,45 л; сидр зі смаком груші місткістю 0,45 л, без внесення місця зберігання даного виду алкогольних напоїв до Єдиного державного реєстру місць зберігання алкогольних напоїв.
Згідно висновків акту перевірки від 19 листопада 2021 року №11846/09-01/2514900150, в ході проведення перевірки встановлені наступні порушення:
- п. 11 ст. 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сапері торгівлі і романського харчування та послуг";
- ст. 11 ч. 15 Закону України "Про державне регулювання виробництва та обігу спирту етилового коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів";
- ст. 226 Податкового кодексу України;
- Постанови Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 року № 1251 "Про затвердження Положення про виготовлення зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв, тютюнових виробів і рідин, що використовуються в електронних сигаретах".
ФОП ОСОБА_1 направлено до Головного управління ДПС у Житомирській області заперечення від 09 грудня 2021 року до акту фактичної перевірки з додатками.
На підставі акту перевірки від 19 листопада 2021 року №11846/09-01/2514900150 прийнято податкові повідомлення-рішення від 29 грудня 2021 року:
- № 000/13165/09-01, яким до позивача застосовано штрафну санкцію у сумі 17000,00 грн. за зберігання немаркованих алкогольних напоїв;
- № 000/13091/09-01, яким до позивача застосовано штрафну санкцію у сумі 17000,00 грн. за зберігання алкогольних напоїв у місцях зберігання, не внесених до Єдиного державного реєстру місць зберігання алкогольних напоїв.
Вважаючи протиправними оскаржувані податкові повідомлення-рішення, позивач звернувся до суду з позовом.
Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог суд першої інстанції дійшов висновку про те, що матеріали перевірки складені фактично тільки працівниками контролюючого органу без залучення свідків, які б могли підтвердити викладені в акті перевірки обставини та направлення виявленої пачки для проведення дослідження самої рідини. Крім того, позивач виконав свій обов'язок щодо реєстрації місця зберігання алкогольних напоїв за адресою: АДРЕСА_1 .
Надаючи правову оцінку обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів виходить з наступного.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, порядок їх адміністрування, права та обов'язки платників податків, компетенція контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України від 02 грудня 2010 року №2755-VI (з наступними змінами та доповненнями в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин, далі - ПК України).
Згідно з пп. 75.1.3 п. 75.1 ст. 75 ПК України фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об'єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).
Відповідно до п. 80.1 ст. 80 ПК України фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи).
Підпунктом 80.2.5 п. 80.2 ст. 80 ПК України визначено, що фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції, під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з таких підстав: у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, пального.
Як встановлено судом Головним управлінням ДПС у Житомирській області на підставі наказу від 13 жовтня 2021 року № 1410-п та направлень на проведення перевірки від 11 листопада 2021 року № 1440, № 4111, № 4112 проведено фактичну перевірку складського приміщення ФОП ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) за адресою: АДРЕСА_1 .
За результатами перевірки складено акт фактичної перевірки від 19 листопада 2021 року №11846/09-01/2514900150, яким встановлено:
- зберігання на складі з метою подальшої реалізації алкогольних напоїв, а саме: "Вино 777" біле міцністю 17 %, місткістю 1 л. без наявності марок акцизного податку встановленого зразка;
- зберігання алкогольних напоїв в загальній кількості 711 пляшок на загальну суму 15 611,55 грн., а саме: сидр яблучний "Де Сад" міцністю 4,9 %, місткістю 1 л, дата виробництва 20 вересня 2021 року; сидр яблучний місткістю 0,45 л; сидр зі смаком груші місткістю 0,45 л, без внесення місця зберігання даного виду алкогольних напоїв до Єдиного державного реєстру місць зберігання алкогольних напоїв.
Відповідно до абз. 16 ч. 2 ст. 17 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального" від 19 грудня 1995 року №481/95-ВР до суб'єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі виробництва, зберігання, транспортування, реалізації фальсифікованих алкогольних напоїв чи тютюнових виробів; алкогольних напоїв чи тютюнових виробів без марок акцизного податку встановленого зразка або з підробленими марками акцизного податку, або з використанням тари, що не відповідає вимогам, визначеним частиною першою статті 11 цього Закону, - 200 відсотків вартості товару, але не менше 17000 гривень.
Як вбачається зі змісту позовної заяви, заперечень до акту фактичної перевірки від 09 грудня 2021 року та відповіді на відзив позивач наголошує, що на складі перебував пустий пакет від білого вина "Портвейн 777", переданий для ознайомлення із зразками продукції виробника для узгодження його реалізації через дистриб'юторську мережу ФОП ОСОБА_1 оптовими партіями, у зв'язку з чим була відсутня акцизна марка.
Задовольняючи позовні вимоги у вказаній частині суд першої інстанції зазначив про те, що відповідачем не надано доказів того, що пачка з написом "Вино 777" містила напої, які досліджені на вміст спирту, тобто можуть вважатись алкогольними, матеріали перевірки складені фактично тільки працівниками контролюючого органу без залучення свідків, які б могли підтвердити викладені в акті перевірки обставини, а тому викладене в акті твердження про зберігання позивачем алкогольних напоїв без марок акцизного податку, є недоведеним.
Враховуючи ту обставину, що позивачем заперечується наявність вмісту в середині пакету від білого вина "Портвейн 777", а також, що під час перевірки встановлено наявність лише однієї упаковки "Вина 777" місткістю 1 л., суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що доводи відповідача щодо зберігання позивачем алкогольних напоїв без акцизної марки не підтверджені належними доказами.
Щодо доводів апелянта про те, що судом першої інстанції не врахованого тієї обставини, що ФОП ОСОБА_1 в позовній заяві зазначав про те, що ТОВ "Одеський завод класичних вин" постачає алкогольну продукцію, серед якої "Портвейн 777" біле вино, чим підтверджує факт постачання та зберігання даної підакцизної продукції колегія суддів зазначає наступне.
В обґрунтування позовних вимог ФОП ОСОБА_1 зазначив про те, що ТОВ "Одеський завод класичних вин" постачає йому алкогольну продукцію, зокрема "Портвейн 777" біле вино з кодом УКТЕД 2205 10 10 00, що вказується у податкових накладних від постачальника.
На підтвердження зазначених обставин позивачем надано копію договору поставки від 29 червня 2021 року №85/21 та податкової накладної від 02 листопада 2021 року №2115.
Колегія суддів звертає увагу, що надані позивачем до матеріалів справи докази не спростовують його тверджень щодо відсутності вмісту пакету від білого вина "Портвейн 777", у зв'язку з чим не містив акцизної марки, крім того, як зазначено вище перевіркою встановлено наявність лише одного пакету даної продукції.
Отже враховуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції про наявність підстав для визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 29 грудня 2021 року № 000/13165/09-01.
Щодо доводів апелянта про зберігання позивачем алкогольних напоїв в загальній кількості 711 пляшок на загальну суму 15 611,55 грн., а саме: сидр яблучний "Де Сад" міцністю 4,9 %, місткістю 1 л, сидр яблучний місткістю 0,45 л, сидр зі смаком груші місткістю 0,45 л, без внесення місця зберігання даного виду алкогольних напоїв до Єдиного державного реєстру місць зберігання алкогольних напоїв колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до ст. 1 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального" місце зберігання - місце, яке використовується для зберігання спирту, або приміщення, яке використовується для зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів, відомості про місцезнаходження якого внесені до Єдиного державного реєстру місць зберігання.
Алкогольні напої - продукти, одержані шляхом спиртового бродіння цукровмісних матеріалів або виготовлені на основі харчових спиртів з вмістом спирту етилового понад 0,5 відсотка об'ємних одиниць, які зазначені у товарних позиціях 2203, 2204, 2205, 2206 (крім квасу "живого" бродіння), 2208 згідно з УКТ ЗЕД, а також з вмістом спирту етилового 8,5 відсотка об'ємних одиниць та більше, які зазначені у товарних позиціях 2103 90 30 00, 2106 90 згідно з УКТ ЗЕД.
Слабоалкогольні напої - алкогольні напої з вмістом етилового спирту від 0,5 до 8,5 відсотка об'ємних одиниць та екстрактивних речовин не більш як 14,0 г на 100 куб. см, виготовлені на основі водно-спиртової суміші з використанням інгредієнтів, напівфабрикатів та консервантів, насичені чи ненасичені діоксидом вуглецю;
Відповідно до ст. 15 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального" зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів здійснюється в місцях зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів, внесених до Єдиного реєстру, незалежно від того, кому належить таке місце зберігання, або того, за заявою якого суб'єкта господарювання (у тому числі іноземного суб'єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) таке місце зберігання було внесено до Єдиного реєстру.
Внесення даних до Єдиного реєстру проводиться на підставі заяви суб'єкта господарювання (у тому числі іноземного суб'єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) з обов'язковим зазначенням місцезнаходження місця зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів, а також: для юридичних осіб - найменування, місцезнаходження, коду Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців; для фізичних осіб - підприємців - прізвища, імені, по батькові, місця проживання, реєстраційного номера облікової картки платника податків.
До заяви додаються копія виданої заявнику ліцензії на відповідний вид діяльності, засвідчена нотаріально або посадовою особою органу ліцензування, та документ, що підтверджує право користування цим приміщенням.
Згідно з ч. 2 ст. 17 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального" до суб'єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі зберігання спирту, або алкогольних напоїв, або тютюнових виробів у місцях зберігання, не внесених до Єдиного реєстру, - 100 відсотків вартості товару, який знаходиться в такому місці зберігання, але не менше 17000 гривень.
Порядок ведення Єдиного державного реєстру місць зберігання затверджено наказом Державної податкової адміністрації України від 28.05.2002 № 251 (далі - Порядок № 251).
Пунктом 1.1 цього Порядку визначено, що Єдиний державний реєстр місць зберігання (далі - Єдиний реєстр) - це перелік місць, що використовуються для зберігання спирту, та приміщень, що використовуються для зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів (далі - місце зберігання), який містить відомості про місцезнаходження місць зберігання та відомості про заявників.
Відповідно до п. 2.1 Порядку № 251 до Єдиного реєстру вносяться: місця зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів; місця зберігання спирту суб'єктів підприємницької діяльності - виробників спирту та алкогольних напоїв; місця зберігання спирту суб'єктів підприємницької діяльності, які отримують спирт для забезпечення виробничих та інших потреб, якщо його кількість перевищує 100 декалітрів на квартал.
Згідно з п. 2.2 Порядку № 251 заява про внесення місця зберігання спирту до Єдиного реєстру подається за формою згідно з додатком 1, а заява про внесення місця зберігання алкогольних напоїв або тютюнових виробів до Єдиного реєстру подається за формою згідно з додатком 2.
До заяви додаються: документ, що підтверджує право користування цим приміщенням, та довідка про відповідність місця зберігання спирту установленим вимогам, видана Департаментом або його регіональними управліннями, - у разі реєстрації місця зберігання спирту; нотаріально посвідчена копія ліцензії на відповідний вид діяльності, копія документа, що підтверджує право користування приміщенням (договір оренди, свідоцтво на право власності та інше).
Отже внесення відомостей про місця зберігання алкогольних напоїв здійснюється у випадках: зберігання алкогольних напоїв; зберігання тютюнових виробів; зберігання спирту виробниками спирту та алкогольних напоїв; зберігання спирту суб'єктами підприємницької діяльності, які отримують спирт для забезпечення виробничих та інших потреб.
Колегія суддів звертає увагу, що положення Порядку № 251, зокрема форма заяви згідно з додатком 2 Порядку № 251 та форма довідки про внесення місця зберігання до Єдиного державного реєстру згідно з додатком 3 Порядку № 251, не передбачають внесення відомостей окремо щодо зберігання сидру та перрі, натомість передбачають загальне поняття про внесення до Єдиного реєстру місць зберігання алкогольних напоїв.
Як встановлено судом, ФОП ОСОБА_1 отримав ліцензію від 16 вересня 2019 року №990208201900069 про право оптової торгівлі алкогольними напоями, крім сидру та перрі (без додавання спирту), терміном дії з 16 вересня 2019 року до 16 вересня 2024 року.
Згідно з довідкою серії АП №148438 про внесення місця зберігання до Єдиного державного реєстру 23 жовтня 2019 року за №06160110280 внесено інформацію про місця зберігання алкогольних напоїв, крім сидру і перрі площею 816,8 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 .
Отже, позивач виконав свій обов'язок щодо реєстрації місця зберігання алкогольних напоїв за адресою: АДРЕСА_1 .
Також позивачем отримано ліцензію від 01 грудня 2020 року № 990209202000087 про право оптової торгівлі алкогольними напоями - сидром та перрі (без додавання спирту), терміном дії з 01 грудня 2020 року до 01 грудня 2025 року.
Пунктом 4.3 Порядку № 251 визначено, що у разі зміни відомостей про заявника місця зберігання (найменування або місцезнаходження юридичної особи, прізвища або місця проживання фізичної особи - суб'єкта підприємницької діяльності) або характеристик місця зберігання орган державної податкової служби, який вносив місце зберігання до Єдиного реєстру, на підставі заяви суб'єкта підприємницької діяльності протягом семи календарних днів уносить зміни до Єдиного реєстру та видає суб'єкту підприємницької діяльності довідку, оформлену на новому бланку з урахуванням змін.
Отже посилання апелянта на те, що в довідці серії АП №148438 зазначено про внесення місця зберігання лише щодо алкогольних напоїв, крім сидру та перрі, не свідчить про вчинення позивачем правопорушення, оскільки за відсутності законодавчо встановленого прямого обов'язку повторного внесення інформації щодо місця зберігання за тією ж адресою, чи підстав для внесення змін до існуючої довідки не може покладатись відповідальність за його порушення.
Також колегія суддів звертає увагу, що позивачем отримано ліцензію на право оптової торгівлі алкогольними напоями - сидром та пері (без додавання спирту) №990209202000087 лише в грудні 2020 року, тобто зі спливом більше як року після внесення до Єдиного державного реєстру інформації про місця зберігання на підставі ліценції на право оптової торгівлі алкогольними напоями, крім сидру та перрі (без додавання спирту) від 16 вересня 2019 року №990208201900069.
Щодо доводів апелянта про порушення позивачем шестимісячного строку звернення до суду, колегія суддів зазначає наступне.
Згідно з ст. 122 КАС України передбачено, що адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами (ч. 1).
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (ч. 2).
Відповідно до висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 26 листопада 2020 року у справі № 500/2486/19, Податковий кодекс України не містить норм, які б визначали процесуальний строк звернення до суду з позовом у випадку, якщо платником податків не використовувалася процедура досудового вирішення спору (адміністративного оскарження), отже у випадку відсутності правового регулювання у спеціальному законодавстві, застосуванню підлягають загальні норми процедури судового оскарження в рамках розгляду публічно-правових спорів, які встановлені КАС України.
Суд першої інстанції визнаючи поважними причин пропуску строку звернення до суду з позовом встановив, що про зміст оскаржених рішень позивачу стало відомо з дати їх отримання адвокатом, згідно супровідного листа ГУ ДПС у Житомирській області від 28 листопада 2022 року №13399/06-30-09-01.
В обґрунтування апеляційної скарги представник ГУ ДПС у Житомирській області зазначив про те, що позивачем на адресу контролюючого органу було направлено заперечення від 09 грудня 2021 року до акту фактичної перевірки відповідно до яких, останній зазначив, що 29 листопада 2021 отримав акт перевірки, отже саме з 29 листопада 2021 року ФОП ОСОБА_1 повинен був дізнатися про порушення своїх прав та проявляти зацікавленість щодо подальших дій та рішень контролюючого органу.
Також в обґрунтування поданого до суду першої інстанції клопотання про залишення позову без розгляду від 23 лютого 2023 року представник ГУ ДПС у Житомирській області наголосив, що податкові повідомлення рішення від 29 грудня 2021 року №000/13091/09-01 та №000/13165/09-01 контролюючим органом було направлено за податковою адресою ФОП ОСОБА_1 29 грудня 2021 року та вручено за довіреністю 24 січня 2022 року, що підтверджується копією рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення.
Суд апеляційної інстанції звертає увагу, що в матеріалах справи наявна копія рекомендованого поштового відправлення від 29 грудня 2021 року адресована ОСОБА_2 , водночас з вищезазначених копій неможливо встановити адресу поштового відправлення, у зв'язку з чим ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 23 листопада 2023 року зобов'язано Головне управління ДПС у Житомирській області у строк до 06 грудня 2023 року надати суду докази направлення (реєстр згрупованих рекомендованих відправлень) на адресу ОСОБА_1 податкових повідомлень-рішень від 29 грудня 2021 року №000/13091/09-01 та №000/13165/09-01.
Головне управління ДПС у Житомирській області листом від 05 грудня 2023 року №5731/06-30-05-03 повідомило суд про те, що працівник який безпосередньо проводив перевірку направив оскаржувані податкові повідомлення-рішення рекомендованим листом за власні кошти, фіскальний чек разом з авансовим звітом передано управлінню бухгалтерського забезпечення та в подальшому передано до архіву, у зв'язку з чим надає корінець рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення.
Разом з тим, копія наданого апелянтом рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення є ідентичною наявним в матеріалах справи та не дає суду змоги встановити безпосередньо адресу направлення відповідного листа.
Відповідно до заперечень на клопотання про залишення позову без розгляду ФОП ОСОБА_1 зазначав про те, що після направлення заперечень на акт перевірки на його адресу жодних документів чи рішень не надходило, про наявність боргу дізнався з електронного кабінету 15 листопада 2022 року, у зв'язку з чим адвокатом направлено адвокатський запит з метою отримання копій податкових повідомлень-рішень.
Отже, оскільки оскаржувані податкові повідомлення-рішення отриманні позивачем 07 грудня 2022 року на адвокатський запит з супровідним листом ГУ ДПС у Житомирській області від 28 листопада 2022 року №13399/06-30-09-01, матеріали справа не містять належних доказів на підтвердження отримання позивачем, чи його представником оскаржуваних податкових повідомлень-рішень 24 січня 2022 року, водночас позовна заява направлена до Черкаського окружного адміністративного суду 23 грудня 2022 року, а тому суд апеляційної інстанції вважає обґрунтованими висновки суду першої інстанції про поважність причин пропуску строку звернення до суду з позовом.
Крім іншого, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
Приписи ст. 316 КАС України визначають, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції з додержанням норм матеріального і процесуального права, на підставі правильно встановлених обставин справи, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, то суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.
Керуючись ст. ст. 242-244, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Житомирській області залишити без задоволення, а рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 19 травня 2023 року - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття.
Касаційна скарга на рішення суду апеляційної інстанції подається безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст.ст. 328-331 КАС України.
Головуючий суддя Н.М. Єгорова
Судді Є.О. Сорочко
Є.В. Чаку