П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
06 лютого 2024 р.м. ОдесаСправа № 400/4811/21
Головуючий в 1 інстанції: Мороз А.О.
Колегія суддів П'ятого апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого - Лук'янчук О.В.
суддів - Бітова А.І.
- Ступакової І.Г.
при секретарі - Аргіровій М. О
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Миколаївській області на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 15 листопада 2023 року по справі за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Миколаївській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-
У червні 2021 року фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління ДПС у Миколаївській області та просив визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 16.03.2021 р. № 00020560707, № 0002570707.
В обґрунтування позову зазначалось, що позивач є фізичною особою-підприємцем, здійснює діяльність на спрощеній системі оподаткування (єдиний податок) та ніколи не здійснював діяльність з продажу алкогольних напоїв. У позивача не перебуває ні у власності, ні у користуванні кіоск, що знаходиться за адресою: проспект Миру (біля трамвайної зупинки “Ринок Колос”) між пунктів обміну іноземної валюти. Позивач наголосив, що займається продажем запасних частин до транспортних засобів і ніколи не займався реалізацією алкогольних напоїв. Відтак, висновки податкової щодо вчинення ним порушень Податкового кодексу України, Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”, Закону України “Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовується в електронних сигаретах, та пального” є безпідставними, а спірні рішення відповідача вважає протиправними.
Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 15 листопада 2023 року адміністративний позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 задоволено.
Не погоджуючись з таким рішенням, Головне управління ДПС у Миколаївській області надало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.
Доводами апеляційної скарги зазначено, що на на підставі наказу № 124-П від 05.02.2021 р. проведено перевірку кіоску що знаходиться за адресою: проспект Миру (біля трамвайної зупинки “Ринок Колос”) між пунктів обміну іноземної валюти, який належить позивачу. За результатами перевірки встановлено порушення, а саме проведення позивачем розрахункової операції без застосування РРО та без видачі особі, яка отримує товар розрахункового документа встановленої форми та змісту на повну суму операції, реалізація алкогольних напоїв без ліцензії, зберігання алкогольних напоїв без марок акцизного податку встановленого зразка, відтак до позивача правомірно застосовано санкції і прийнято оскаржувані рішення.
Особи, що беруть участь у справі, про дату, час і місце судового розгляду були сповіщені належним чином відповідно до ст. 124-130 КАС України.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного.
Судом першої інстанції встановлено, що Головне управління ДПС у Миколаївській області видано наказ від 05.02.21 р. № 124-П “Про проведення фактичної перевірки кіоску за адресою здійснення діяльності проспекту Миру, м. Миколаїв, (біля трамвайної зупинки “ринок Колос” між пунктів обміну іноземної валюти).
За результатами перевірки складено акт від 18.02.21 р. № 1292/14/29/07/ НОМЕР_1 , згідно висновків якого податковою встановлено порушення позивачем:
- п. 1, 2 ст. 3 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”, а саме проведення розрахункової операції без застосування РРО та без видачі особі, яка отримує товар розрахункового документа встановленої форми та змісту на повну суму операції;
- ч. 20 ст. 15 Закону України “Про державне регулювання виробництва та обігу спирту етилового, коньячного, плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах та пального”, а саме реалізація алкогольних напоїв без ліцензії.
- ст. 11 Закону № 481, а саме зберігання алкогольних напоїв без марок акцизного податку встановленого зразка.
На підставі висновків акту перевірки відповідачем винесено податкові повідомлення-рішення:
- від 16.03.21 р. № 00020560707 про застосування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 46 грн.;
- від 16.03.21 р. № 0002570707 про застосування штрафних (фінансових санкцій) в розмірі 34 000 грн.
Позивач вважаючи протиправними вищезазначені податкові повідомлення-рішення, звернувся до суду з даним позовом.
Приймаючи рішення суду першої інстанції дійшов висновку, що в матеріалах справи відсутні докази, що кіоск за адресою здійснення діяльності проспекту Миру, м. Миколаїв, (біля трамвайної зупинки “ринок Колос” між пунктів обміну іноземної валюти) належить позивачу на праві власності чи у користуванні, не надано і доказів того, що саме позивач здійснює свою господарську діяльність у зазначеному кіоску.
Надаючи правову оцінку таким висновкам суду першої інстанції колегія суддів виходить з наступного.
За приписами п.п. 75.1.3 п. 75 ст. 75 Податкового кодексу України (надалі - ПКУ) фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об'єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).
Умови допуску посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення фактичної перевірки наведені у п. 81.1 ст. 81 ПКУ, згідно з якими останні мають право приступити до проведення фактичної перевірки за наявності підстав для її проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів:
направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, що скріплений печаткою контролюючого органу;
копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та скріплення печаткою контролюючого органу;
службового посвідчення осіб (належним чином оформленого відповідним контролюючим органом документа, що засвідчує посадову (службову) особу), які зазначені в направленні на проведення перевірки.
Дослідивши матеріали справи колегією суддів встановлено, що згідно наказу від 05.02.2021 р. № 124-П “Про проведення фактичної перевірки кіоску за адресою здійснення діяльності проспекту Миру, м. Миколаїв, (біля трамвайної зупинки “ринок Колос” між пунктів обміну іноземної валюти) та направлень №218/14-29-07-10, №219/14-29-07-10, №220/14-29-07-10 від 05.02.2021 р. було призначено фактичну перевірку відносно кіоску, за адресою здійснення діяльності: проспект Миру, м. Миколаїв, (біля трамвайної зупинки “ринок Колос” між пунктів обміну іноземної валюти.
В зазначених вище направленнях та наказі не зазначено суб'єкт господарювання відносно якого здійснюється така перевірка.
За результатами перевірки складено акт від 18.02.2021 р. №1292/14/29/07/ НОМЕР_1 , згідно висновків якого податковим органом встановлено порушення позивачем:
- п. 1, 2 ст. 3 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”, а саме проведення розрахункової операції без застосування РРО та без видачі особі, яка отримує товар розрахункового документа встановленої форми та змісту на повну суму операції;
- ч. 20 ст. 15 Закону України “Про державне регулювання виробництва та обігу спирту етилового, коньячного, плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах та пального”, а саме реалізація алкогольних напоїв без ліцензії.
- ст. 11 Закону № 481, а саме зберігання алкогольних напоїв без марок акцизного податку встановленого зразка.
На підставі висновків акту перевірки відповідачем винесено податкові повідомлення-рішення від 16.03.2021 р. № 00020560707 про застосування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 46 грн. та № 0002570707 про застосування штрафних (фінансових санкцій) в розмірі 34 000 грн.
Звертаючись до суду з позовом позивач факт здійснення господарської діяльності у зазначеному кіоску заперечує, більш того заперечує взагалі факт реалізації алкогольних напоїв і зазначає, що його господарською діяльністю є продаж запасних частин для транспортних засобів, з чим погодився суд першої інстанції.
Разом з тим в апеляційній скарзі ГУ ДПС в Миколаївській області зазначає, що перевірка була проведена у присутності ФОП ОСОБА_1 , з посиланням на Акт перевірки, однак дослідивши матеріали справи колегія суддів встановила, що відповідачем не надано суду жодних належних доказів про те, що зазначений кіоск знаходиться у власності або у користуванні у ФОП ОСОБА_1 та, що останній здійснював у цьому кіоску продаж алкогольних напоїв.
Крім того в матеріалах справи наявна довідка ЖЄО № 2945 від 09.02.2021 р. та рішення Ленінського районного суду м.Миколаєва у справах №489/2390/21. №489/2389/21.
Дослідивши зазначені докази колегією суддів встановлено, що 09.02.2021 до відділення поліції №2 Миколаївського РУП ГУНП в Миколаївській області надійшла заява від інспектора ГУ ДПС в Миколаївській області гр. ОСОБА_2 щодо торгівлі фальсифікованими алкогольними напоями, які здійснюються між пунктами обміну валют за адресою: АДРЕСА_1 , в якому заявник 09.02.2021 року, придбав пляшку віскі "Ballantines", об?ємом 1,0 л., вартістю 460,00 грн., без марок акцизного податку. Особа яка продала вищевказаний товар, назвався приватним підприємцем - ОСОБА_1 .
Так, отримавши заяву від інспектора ГУ ДПС в Миколаївській області співробітники поліції здійснили вихід за зазначеною адресою та в ході проведення ретельної перевірки було опитано робітників пункту обміну валют, а саме: гр. ОСОБА_3 та гр. ОСОБА_4 , які працюють у вищевказаному пункті обміну валют, та громадян розміщених поряд магазинів, які пояснили, що про даний факт дізналися від співробітників поліції, гр. ОСОБА_1 їм не знайомий, де він може перебувати не відомо. Вони додали, що за вище вказаною адресою розміщені пункти обміну валют, в яких ніколи не здійснювався продаж алкоголю без акцизу.
Також, колегія суддів встановила, що постановами у справах №489/2390/21, №489/2389/21 закрито справи про адміністративні правопорушення відносно ОСОБА_1 , передбаченні ч. 1 ст. 155-1, ч.1 ст. 164 КУпАП, у зв'язку із відсутності події та складу адміністративного правопорушення.
Таким чином, в матеріалах справи відсутні докази того, що позивач ФОП ОСОБА_5 здійснював торгівлю алкогольними напоями за вищезазначеною адресою та взагалі відсутні докази того, що позивач має будь-яке відношення до кіоску за адресою здійснення діяльності проспекту Миру, м. Миколаїв, (біля трамвайної зупинки “ринок Колос” між пунктів обміну іноземної валюти).
За приписами ст. 244 КАС України під час ухвалення рішення суд вирішує: 1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин; тощо.
При цьому відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
З наведеного слідує, що доказами мають перевірятися обставини, з'ясування яких потрібне в силу їх юридичної значущості для застосування правових норм до спірних правовідносин.
Згідно положень пункту 109.1 статті 109 ПК України, податковим правопорушенням є протиправне, винне (у випадках, прямо передбачених цим Кодексом) діяння (дія чи бездіяльність) платника податку (в тому числі осіб, прирівняних до нього), контролюючих органів та/або їх посадових (службових) осіб, інших суб'єктів у випадках, прямо передбачених цим Кодексом.
Діяння вважаються вчиненими умисно, якщо існують доведені контролюючим органом обставини, які свідчать, що платник податків удавано, цілеспрямовано створив умови, які не можуть мати іншої мети, крім як невиконання або неналежне виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Відповідно до статті 112 ПК України, особа може бути притягнута до фінансової відповідальності за вчинення податкового правопорушення за умови наявності в її діянні (дії або бездіяльності) вини, крім випадків, передбачених цим Кодексом (пункт 112.1).
Особа вважається винною у вчиненні правопорушення, якщо буде встановлено, що вона мала можливість для дотримання правил та норм, за порушення яких цим Кодексом передбачена відповідальність, проте не вжила достатніх заходів щодо їх дотримання.
Вжиті платником податків заходи щодо дотримання правил та норм податкового законодавства вважаються достатніми, якщо контролюючий орган не доведе, що, вчиняючи певні дії або допускаючи бездіяльність, за які передбачена відповідальність, платник податків діяв нерозумно, недобросовісно та без належної обачності (пункт 112.2).
У разі якщо контролюючий орган не доведе, що платник податків мав можливість для дотримання правил та норм, за порушення яких цим Кодексом передбачена відповідальність, проте не вжив достатніх заходів щодо їх дотримання, платник податків не може бути притягнутий до відповідальності за таке порушення. Положення цього пункту застосовуються виключно в разі, якщо умовою притягнення до фінансової відповідальності за податкове правопорушення є наявність вини платника податків.
Порядок доведення обставин, за яких особа може бути притягнута до фінансової відповідальності за вчинене податкове правопорушення, в межах судового провадження визначається процесуальним законодавством.
Усі сумніви щодо наявності обставин, за яких особа може бути притягнута до відповідальності за порушення податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючий орган, трактуються на користь такої особи (пункт 112.7).
Таким чином, саме на контролюючий орган покладений обов'язок доведення наявності в діянні (дії або бездіяльності) суб'єкта господарювання вини у вчиненні правопорушення.
Разом з тим, в ході розгляду справи відповідачем не доведено вчинення позивачем порушень Податкового кодексу України, Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”, Закону України “Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовується в електронних сигаретах, та пального”, зафіксованих в акті фактичної перевірки від 18.02.2021 р. № 1292/14/29/07/ НОМЕР_1 , а матеріали справи не містять жодних доказів того, що кіоск за адресою здійснення діяльності проспекту Миру, м. Миколаїв, (біля трамвайної зупинки “ринок Колос” між пунктів обміну іноземної валюти) належить позивачу та що саме позивач здійснює свою господарську діяльність у зазначеному кіоску.
Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції дійшов до правильного висновок, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.
Згідно з п.1 ч.1 ст.315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції з додержанням норм матеріального і процесуального права, на підставі правильно встановлених обставин справи, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, то суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.
Керуючись ст. ст. 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Миколаївській області - залишити без задоволення.
Рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 15 листопада 2023 року - залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів з дня складення повного тексту судового рішення.
Повний текст судового рішення виготовлений 06 лютого 2024 року.
Головуюча суддя: О.В. Лук'янчук
Суддя: А.І. Бітов
Суддя: І.Г. Ступакова