06 лютого 2024 р. м. Чернівці Справа № 600/5585/23-а
Чернівецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Григораша В.О. розглянувши в порядку письмового провадження заяву представника позивача про допит свідків в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління державної служби України з надзвичайних ситуацій у Чернівецькій області про визнання протиправним та скасування наказу та поновлення на роботі, -
05.02.2024 до Чернівецького окружного адміністративного суду від представника відповідача надійшла заява про виклик свідків, в якій просив:
- ОСОБА_2 , завідувача сектору медичного забезпечення та медико-біологічного захисту ГУ ДСНС України у Чернівецькій області (вул. Сергія Скальда, 1 А, м. Чернівці, засіб зв'язку - НОМЕР_1 ;
- ОСОБА_3 , заступника начальника Центру - начальника відділу психологічного забезпечення та соціально-гуманітарної роботи Центру забезпечення діяльності ГУ ДСНС України у Чернівецькій області капітана служби цивільного захисту (вул. Сергія Скальда, 1 А, м. Чернівці, засіб зв'язку - 097-982-81-14).
- ОСОБА_4 , провідного фахівця сектору запобігання та виявлення корупції полковника служби цивільного захисту (вул. Сергія Скальда, 1 А, м. Чернівці, засіб зв'язку - НОМЕР_2 ).
В обґрунтування вказаної заяви, представник посилався на те, що позивач у позовній заяві використовуючи огульні твердження про «неприязні стосунки з керівництвом», про «перебування під певним тиском» та про «відсутність реального бажання звільнитися» представляє себе як скривджену особу, який нібито вимушений був звільнитися зі служби цивільного захисту. Однак, на думку відповідача, позивач неправдиво стверджує, що рішення про дату його звільнення приймалось керівництвом одноосібно.
Вказував, що вищезазначені твердження позивача не відповідають дійсності та можуть бути спростовані показами свідків, яких необхідно допитати в судовому засіданні з викликом сторін.
Розглянувши вказану заяву, перевіривши матеріали справи суд приходить до висновку про відсутність підстав для її задоволення, з огляду на таке.
Згідно ч. 1 ст. 46 КАС України сторонами в адміністративному процесі є позивач та відповідач.
Пунктом 3 ч. 2 ст. 44 КАС України передбачено права та обов'язки учасників справи, зокрема, серед іншого, мають право: подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб.
Відповідно до ч. 3 ст. 166 КАС України заяви, клопотання і заперечення подаються та розглядаються в порядку, встановленому цим Кодексом. У випадках, коли цим Кодексом такий порядок не встановлений, він встановлюється судом.
Таким чином, розгляд вказаного клопотання за встановленим судом порядком проведено у письмовому провадженні.
Згідно ч. 1 ст. 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків (частина друга статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України).
Згідно із ч. 1 ст. 1 КАС України показаннями свідка є повідомлення про відомі йому обставини, які мають значення для справи.
Відповідно до ч. 1-3 ст. 92 КАС України виклик свідка здійснюється за заявою учасника справи. У заяві про виклик свідка зазначаються його ім'я, місце проживання (перебування) або місце роботи, обставини, які він може підтвердити. Заява про виклик свідка має бути подана до або під час підготовчого судового засідання, а якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання у справі.
Тобто, процесуальними нормами встановлені чіткі вимоги до заяви про виклик свідків, які є обов'язковими для врахування сторонами.
При цьому, з аналізу наведених норм вбачається, що така заява може бути подана у випадку розгляду справи з викликом сторін за правилами загального чи спрощеного позовного провадження.
Водночас, згідно ч. 3 ст. 262 КАС України підготовче засідання при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження не проводиться. Встановлено, що якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинитися протягом тридцяти днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - протягом п'ятнадцяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Частиною 2 статті 262 КАС України встановлено, що якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - через п'ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі.
З наведених приписів статей 92 та 262 КАС України слідує, що якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, то заява про виклик свідка має бути подана до початку першого судового засідання у справі, а процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Тобто, в даному випадку, позивач мав право заявити клопотання про виклик свідка (право на вчинення процесуальної дії) протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Разом з тим, представник відповідача заявив клопотання про виклик свідків (вчинення процесуальної дії) після спливу тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Водночас суд звертає увагу представника відповідача на те, що розгляд даної справи призначений в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, що виключає можливість виклику та допиту свідків.
Ухвалою суду від 29.01.2024 у задоволенні клопотання представника Головного управління державної служби України з надзвичайних ситуацій у Чернівецькій області про розгляд справи за правилами загального позовного провадження, - відмовлено.
Ухвалою суду від 06.02.2024 в задоволенні клопотання представника відповідача про розгляд справи за розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, з викликом сторін, - відмовлено.
Суд наголошує на тому, що клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін, у строки встановлені ухвалою суду про відкриття провадження у справі від 11.09.2023 від відповідача до суду не надходило.
Окрім цього, ч. 1 ст. 65 КАС України визначено, що як свідок в адміністративній справі судом може бути викликана будь-яка особа, якій відомі обставини, що належить з'ясувати у справі.
Дослідженням поданої представником відповідача заяви про допит свідків, судом встановлено, що вказане клопотання не містить обґрунтованих доводів необхідності виклику в судове засідання та допиту ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .
Крім цього, як зазначено вище показаннями свідка мають бути фактичні обставини про відомі йому факти. Проте, представником відповідача не наведено обґрунтованих тверджень про те, які саме обставини по даній справі можуть повідомити посадові особи, яких представник відповідача просить суд викликати та допитати як свідків.
Водночас, з огляду на предмет та підстави спору слід зазначити, зазначення позивачем у позовній заяві твердження про «неприязні стосунки з керівництвом», про «перебування під певним тиском» та про «відсутність реального бажання звільнитися» не є визначальним для прийняття судом рішення у даній справі, а з'ясуванню підлягають правові підстави та правомірність прийняття спірного наказу.
Відтак, з огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку, що подана представником відповідача заява про виклик та допит свідків є необґрунтованою, а тому задоволенню не підлягає.
На підставі наведеного та керуючись статтями 241, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
У задоволенні заяви представника відповідача про виклик та допит свідків у справі №600/5585/23-а, - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення/підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя В.О. Григораш